Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 атегор≥альн≥ визначенн€ бутт€ у некласичн≥й ф≥лософ≥њ




Ѕ”““я

≥нтенц≥€ св≥домост≥ (умова, за €кою св≥дом≥сть може вибудовувати св≥й зм≥ст)

предметн≥сть (в аспект≥ екзистенц≥альноњ зустр≥ч≥; при-бутт≥ -перебуванн€)

правильне мисленн€

(окресленн€ меж≥ м≥ж:

бутт€м ≥ небутт€м);

тривал≥сть

передбачаЇ рух, зм≥ни, але неперервн≥. ћ. ’айдеггер пор≥внюЇ таке ви€вленн€ бутт€ з горизонтом, €кий н≥бито окреслений конкретними предметами, але п≥д час руху ви€вл€Їтьс€ завжди тим, що перебуваЇ поза предметами.

-^ ќтже, бутт€ Ч це тривал≥сть, неперервн≥сть, нац≥лен≥сть св≥домост≥ на зм≥стове в≥дношенн€. јле це ще й пост≥йна предметна м≥нлив≥сть зазначених тривалост≥ та спр€мованост≥ на зм≥ст.

ќкреслюючи останн≥ характеристики бутт€, р≥зн≥ ф≥лософи надавали њм р≥зного конкретного визначенн€. ј. Ўопенгауер, ‘. Ќ≥цше, ј. Ѕергсон, ¬.ƒ≥льтей називали це житт€м з його самопродукуванн€м, зм≥нами форм, внутр≥шньою енергетикою. ћ. ’айдеггер окреслював бутт€ €к горизонт людськоњ предметност≥, ћ. Ўелер, ћ. јббань€но Ч €к екзистенц≥альну зустр≥ч людини з Ѕутт€м. ” будь-€кому вар≥ант≥ бутт€ постаЇ внутр≥шньою умовою св≥домост≥ бути у в≥дношенн≥ до чогось, вибудовувати св≥й зм≥ст. ≤ тут в≥дкриваЇтьс€ ще один ракурс некласичного тлумаченн€ бутт€, що його особливо переконливо розробив ћ. ’айдеггер. —в≥дом≥сть вибудовуЇ св≥й зм≥ст, але не кожен зм≥ст виправдовуЇ себе в межах реального житт€ св≥домост≥. “ому не кожне утворенн€, пройшовши кр≥зь ≥нтенц≥ю св≥домост≥, набуваЇ характеристик тривалост≥; дещо постаЇ лише в окресленн€х зниканн€, в окресленн€х руху, трансформац≥њ певних форм в ≥нш≥. Ќа думку ћ. ’айдеггера, виправдовуЇ себе лише така думка, €ка, окреслюючи межу м≥ж: бутт€м та небутт€м, здатна утриматись у тривалост≥ становленн€, а не зникненн€. “акий х≥д думки ћ. ’айдеггер називаЇ "правильним мисленн€м " ≥ ототожнюЇ його ≥з "при-бутт≥-перебуванн€м ".

—ьогодн≥ онтолог≥ю ћ.’айдеггера можна вважати найповн≥шою та най-докладн≥ше розробленою. ≤нший вар≥ант ф≥лософськоњ онтолог≥њ розробив у XX cm. н≥мецький ф≥лософ ћ. √артман. ¬≥н назвав своЇ вченн€ "критичною онтолог≥Їю " / напол€гав на тому, що поза визнанн€м бутт€ найпершим предметом ф≥лософського мисленн€ вс≥ наш≥ твердженн€ будуть позбавлен≥ значущост≥. ћ. √артман доводив, що бутт€ можна визначити т≥льки категор≥ально ≥ розр≥зн€в бутт€ ≥деальне та реальне. ≤деальне бутт€ перебуваЇ поза простором ≥ часом з т≥Їњ простоњ причини, що у будь-€ких наших м≥ркуванн€х ми н≥коли не виходимо за його меж≥, а воно не зазначаЇ н≥€ких зм≥н.

ѕ≥дсумовуючи зд≥йснений ≥сторико-ф≥лософський екскурс, можна вибудувати таку сукупн≥сть категор≥й, що окреслюють р≥зн≥ р≥вн≥ та ступен≥ осмисленн€ бутт€: с$усе - н≥що - першопо-чаток; детале - м≥нливе, Їдине - множинне; ^кор≥нь сущого - будова речей; ^абсолют - причетн≥сть - ≥Їрарх≥€; ^субстанц≥€ -акциденц≥€ - модус; о ≥нтенц≥€ - надан≥сть - екзистенц≥альна зустр≥ч; ^тривал≥сть - час - правильне мисленн€.

Ќазвана сукупн≥сть категор≥альних визначень бутт€ працюЇ саме €к сукупн≥сть, тобто вона позначаЇ шл€х поглибленн€ наших у€влень про бутт€ в≥д означенн€ "усе, що ≥снуЇ", €ке б≥льш≥сть людей вживаЇ ≥нтуњтивно €к синон≥м бутт€ €к такого, до пон€тт€ "правильного мисленн€", мисленн€ категор≥ального, ≥сторично виправданого.

-* –озгорнута сукупн≥сть категор≥й маЇ системний характер, оск≥льки останнЇ визначенн€ - "правильне мисленн€ " в≥дправл€Ї нас до початку, тобто до визнанн€, що за умов правильного осмисленн€ бутт€ ми повинн≥ з≥ставити "все" та "н≥що", звернутис€ внасл≥док такого з≥ставленн€ до пон€тт€ "першопочатку ", через €ке д≥йсн≥сть постане у ви€вленн€х "сталого " та "м≥нливого " ≥ т. ≥н. «а такого п≥дходу до бутт€ воно окреслитьс€ перед нами у вигл€д≥ процесу, €кий постаЇ спочатку у вигл€д≥ процесу визначенн€ св≥домост≥ д≥йсн≥стю, а пот≥м - навпаки, €к процес визначенн€ бутт€ св≥дом≥стю.

ќтже, ≥стор≥€ категор≥альних визначень бутт€ спр€мована:

на конкретизац≥ю та детал≥зац≥ю цього пон€тт€, на наповненн€ його все б≥льш точним зм≥стом

на зближенн€ ф≥лософсоких визначень бутт€ ≥з трактуванн€ми про€в≥в бутт€ наукою

-^ на поступове перетворенн€ пон€тт€ бутт€ ≥з позначенн€ чогось позасв≥домого на внутр≥шню умову зм≥стовного самозд≥йсненн€ св≥домомст≥ та мисленн€

 

 

11.3. —учасна наука про р≥вн≥ та форми ви€вленн€ бутт€ (ф≥лософське окресленн€)

Ћюдська св≥дом≥сть Ї необх≥дною умовою ви€вленн€ бутт€, тому важливо розгл€нути, €ким постаЇ бутт€ у людському п≥знанн≥ та усв≥домленн≥. ÷е можна з'€сувати насамперед за допомогою науки.

–озум≥ючи певну необх≥дн≥сть позанаукових знань, урешт≥-решт до науки ми звертаЇмос€ тод≥, коли хочемо з максимальним ступенем достов≥рност≥ стверджувати про щось, що воно Ї або його немаЇ. ≤нформац≥€, €кою волод≥Ї сучасна наука, майже безмежна; њњ досить важко звести до Їдиноњ ц≥л≥сноњ системи.

“ому м≥ж конкретними науками та ф≥лософ≥Їю ≥снуЇ пром≥жна п≥знавальна ланочка - наукова картина св≥ту (Ќ —).

* Ќ — Ї ≥нтегральним узагальненн€м дос€гнень багатьох наук на п≥дстав≥ де€ких фундаментальних сп≥вв≥дношень, величин або перших (вих≥дних) предметних визначень сущого (у межах окремих наук або в межах науки загалом). ¬ир≥шальну роль в оформленн≥ науковоњ картини св≥ту в≥д≥грають ф≥зика, астроном≥€, х≥м≥€, б≥олог≥€, антрополог≥€, наукознавство та ф≥лософ≥€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 367 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1516 - | 1308 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.