Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥знавальн≥ процеси особистост≥. пог≥ршуЇтьс€ €к≥сть, виникають помилки при в≥дтворенн≥ або взагал≥ в≥дтворенн€ стаЇ неможливими ≥, нарешт≥





 


пог≥ршуЇтьс€ €к≥сть, виникають помилки при в≥дтворенн≥ або взагал≥ в≥дтворенн€ стаЇ неможливими ≥, нарешт≥, неможливе вп≥знаванн€. ќстаннЇ характеризуЇ найб≥льшу ступ≥нь забуванн€.

«абуванн€ може бути тривалим ≥ тимчасовим, але н≥коли не бу≠ваЇ абсолютним. як доведено ще досл≥дами /. ѕавлова, в людини не настаЇ абсолютного згасанн€ сл≥д≥в, а значить ≥ не настаЇ абсо≠лютного забуванн€. “ак, в≥дом≥ факти г≥пнотичного нав≥юванн€ людин≥ стану давно минулих л≥т. Ќаприклад, доросл≥й людин≥ нав≥ювали, що вона Ч 5-р≥чна дитина. «аг≥пнотизований починав поводити себе в≥дпов≥дно до 5-р≥чного в≥ку, причому ч≥тко згадува≠лись ус≥ ньюанси повед≥нки. Ќесв≥дому сферу пам'€т≥ використо≠вують у г≥пнопед≥њ Ч навчанн≥ п≥д час сну чи г≥пнозу. ќсобливо попул€рною Ї думка, що ув≥ сн≥ можна вивчити ≥ноземну мову. ќднак, при такому втручанн≥ порушуЇтьс€ ц≥ла система пам'€т≥ ≥ несв≥домоњ сфери людини, що може бути небезпечним дл€ ф≥зич≠ного та псих≥чного здоров'€ людини.

“ривале забуванн€ виникаЇ тод≥, коли набут≥ людиною знанн€ не використовуютьс€ у наступн≥й ѓѓ робот≥. “имчасове забуванн€ пов'€зане з ≥нтерференц≥Їю (в≥д лат. inter Ч пом≥ж; ferentis Ч той, що несе), а саме взаЇмод≥Їю двох чи б≥льше процес≥в, при €к≥й одна ≥нформац≥€ зм≥шуЇтьс€ з ≥ншою.

–озр≥зн€ють два види ≥нтерференц≥њ: проактивну ≥ ретроактив≠ну. ѕроактивна ≥нтерференц≥€ (в≥д лат. pro Ч перед) Ч це по≠г≥ршенн€ запам'€товуванн€ ≥ в≥дтворенн€ матер≥алу п≥д впливом д≥€льност≥, €ка передуЇ заучуванню. Ќаприклад, €кщо безпосеред≠ньо перед заучуванн€м теми ЂЅудова мозкуї студент ≥нтенсивно готовивс€ до контрольноњ роботи з ≥нформатики, його знанн€ з анатом≥њ мозку навр€д чи будуть задов≥льними. ƒ≥€ проактивноњ ≥нтерференц≥њ зростаЇ за таких умов: при зростанн≥ ступеню заучу-ваност≥ попереднього матер≥алу; при зб≥льшенн≥ його обс€гу; при умов≥, €кщо попередн≥й ≥ наступний матер≥али под≥бн≥.

–етроактивна ≥нтерференц≥€ (в≥д лат. retro Ч назад) Ч це пог≥ршенн€ запам'€товуванн€ ≥ в≥дтворенн€ матер≥алу п≥д впли≠вом д≥€льност≥, €ка в≥дбуваЇтьс€ п≥сл€ заучуванн€. Ќаприклад, в≥дразу п≥сл€ вивченн€ закону ≈йнштейна студент, не робл€чи пе≠рерви, беретьс€ за б≥ох≥м≥ю. ” такому раз≥ швидше за все його знанн€ з атомноњ ф≥зики будуть незадов≥льними. ƒ≥€ ретроактив-


ноњ ≥нтерференц≥њ тим сильн≥ша, чим под≥бн≥ш≥ два сум≥жн≥ завдан≠н€; чим менше за обс€гом перше завданн€ ≥ чим г≥рше його за≠своњли. Ќайменше матер≥алу забуваЇтьс€ за умови, €кщо ≥нтервал п≥сл€ заучуванн€ заповнений сном.

Ќа забуванн€ впливають наступн≥ умови:

Ќадм≥рно сильний подразник. ѕодразник, сила €кого переходить меж≥, б≥олог≥чно допустим≥ орган≥змом, викликаЇ посилене забу≠ванн€ матер≥алу.

’арактер д≥€льност≥, €ка безпосередньо передувала запам'€то≠вуванню або в≥дбувалась безпосередньо п≥сл€ запам'€товуванн€ (див. проактивна та ретроактивна ≥нтерференц≥€).

«начущ≥сть матер≥алу. „им менш значущим Ї матер≥ал дл€ дос€гненн€ життЇвих ц≥лей, тим швидше в≥н забуваЇтьс€.

ћотивац≥€ д≥€льност≥. Ќадто сильна мотивац≥€ пригадати ма≠тер≥ал викликаЇ його гальмуванн€.

”становки людини. якщо матер≥ал, що згадуЇтьс€, суперечить основним установкам людини, вона його швидше забуваЇ.

«м≥ст матер≥алу. ћатер≥ал, пов'€заний своњм зм≥стом з потреба≠ми людини, забуваЇтьс€ пов≥льн≥ше.

ќбс€г матер≥алу. ¬≥дсоток забутого матер≥алу п≥сл€ певного в≥др≥зку часу п≥сл€ заучуванн€ знаходитьс€ в пр€мо пропорц≥йно≠му в≥дношенн≥ до його обс€гу: чим б≥льший обс€г, тим б≥льше за≠буваЇтьс€. ” зв'€зку з цим дуже важливо не запам'€товувати в≥дра≠зу великий обс€г матер≥алу.

”св≥домленн€ матер≥алу.  раще усв≥домлений матер≥ал забу≠ваЇтьс€ пов≥льн≥ше.

¬ключенн€ в практичну д≥€льн≥сть. „им р≥дше матер≥ал вклю≠чаЇтьс€ в практичну д≥€льн≥сть, тим швидше в≥н забуваЇтьс€.

„ас, €кий минув п≥сл€ заучуванн€ матер≥алу. «алежн≥сть м≥ж к≥льк≥стю збереженоњ у довготривал≥й пам'€т≥ ≥нформац≥њ та часом, €кий минув п≥сл€ њњ заучуванн€, була експериментально встанов≠лена у 1885 p., н≥мецьким психологом √. ≈бб≥нгаузом при заучу≠ванн≥ безглуздих склад≥в (див. рис. 22).


–озд≥л IV






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 331 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1656 - | 1340 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.