Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬бивство через необережн≥сть




ќб'Їктом злочину Ї житт€ особи.

ќб'Їктивна сторона злочину характеризуЇтьс€: 1) д≥€нн€м - пос€ганн€м на житт€ ≥ншоњ людини; 2) насл≥дками у вигл€д≥ й смерт≥; 3) причинним зв'€зком м≥ж вказаними д≥€нн€м ≥ насл≥дками.

—уб'Їкт злочину загальний.

« суб'Їктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс€ необережн≥стю: злочинною самовпевнен≥стю або злочинною недбал≥стю.

¬бивство через необережн≥сть сл≥д в≥дмежувати в≥д випадкового запод≥€нн€ смерт≥ (казусу), коли особа, що запод≥€ла смерть потерп≥лому, не передбачала настанн€ смерт≥ потерп≥лого в≥д своњх д≥й (безд≥€льност≥) ≥ за обставинами справи не повинна була або не могла цього передбачати.

 вал≥ф≥куючою ознакою злочину Ї вбивство через необережн≥сть двох або б≥льше ос≥б.

  1.  рим≥нально-правова характеристика грабежу (ст. 186   ), його в≥дм≥нн≥сть в≥д крад≥жки (ст. 185   )

ѕ≥двищена сусп≥льна небезпека грабежу пор≥вн€но з крад≥жкою обумовлюЇтьс€ тим, що граб≥жник на в≥дм≥ну в≥д злод≥€ не приховуЇ свого нам≥ру протиправно заволод≥ти майном, д≥Ї в≥дкрито дл€ сторонн≥х ос≥б, ≥гноруючи волю потерп≥лого чи ос≥б, у волод≥нн≥ чи п≥д охороною €ких перебуваЇ майно, ≥ нехтуючи думкою очевидц≥в.

« об'Їктивноњ сторони граб≥ж характеризуЇтьс€ в≥дкритим способом викраденн€ чужого майна.

¬≥дкритим. визнаЇтьс€ викраденн€, що зд≥йснюЇтьс€ у присутност≥ ≥нших ос≥б, €к≥ розум≥ють протиправний характер д≥й винного, а в≥н, у свою чергу, усв≥домлюЇ цю обставину.

« об'Їктивноњ сторони вчиненн€ грабежу можливе у форм≥:1) в≥дкритого викраденн€ чужого майна без застосуванн€ насильства або погрози його застосуванн€ (ненасильницький граб≥ж);2) в≥дкритого викраденн€ чужого майна ≥з застосуванн€м насильства або погрози його застосуванн€ (насильницький граб≥ж).

—уб'Їктом грабежу може бути осудна особа, €ка дос€гла 14р≥чного в≥ку.

—уб'Їктивна сторона злочину характеризуЇтьс€ на€вн≥стю у винноњ особи пр€мого умислу на протиправне заволод≥нн€ чужим майном ≥ корисливим мотивом.

«акон визначаЇ крад≥жку €к таЇмне викраденн€ чужого майна. ¬≥д ус≥х ≥нших форм викраденн€ крад≥жку в≥др≥зн€Ї спос≥б вилученн€ такого майна - таЇмн≥сть.

—уб'Їктом злочину може бути осудна особа, €ка дос€гла14-р≥чного в≥ку.

—уб'Їктивна сторона крад≥жки характеризуЇтьс€ пр€мим умислом на заволод≥нн€ чужим майном.

 вал≥ф≥кованими видами крад≥жки Ї вчиненн€ њњ: 1) повторно;2) за попередньою змовою групою ос≥б; 3) у великих розм≥рах; 4) в особливо великих розм≥рах; 5) орган≥зованою групою, а також крад≥жка: 6) поЇднана з проникненн€м у житло, ≥нше прим≥щенн€ чи сховище; 7) що завдала значноњ шкоди потерп≥лому.

 

  1.  рим≥нально-правова характеристика групового порушенн€ громадського пор€дку (ст. 293   ), його в≥дм≥нн≥сть в≥д масових заворушень (ст. 294   )

ќб'Їктом злочину Ї громадський пор€док.

ѕор€док повед≥нки в громадських м≥сц€х груп людей передбачаЇ на€вн≥сть писаних та неписаних правил повед≥нки, €ких сл≥д дотримуватис€ при значн≥й скупченост≥ людей, а також результат дотриманн€ цих правил.

ќб'Їктивна сторона злочину включаЇ в себе €к обов'€зков≥ ознаки: 1) д≥€нн€, 2) насл≥дки та 3) причинний зв'€зок м≥ж д≥€нн€м ≥ насл≥дками.

ƒ≥€нн€ при вчиненн≥ злочину виконуЇтьс€, €к правило, шл€хом д≥њ ≥ пол€гаЇ в: 1) орган≥зац≥њ групових д≥й,що призвели до грубого порушенн€ громадського пор€дку або суттЇвого порушенн€ роботи транспорту, п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ; 2) активн≥й участ≥ у них.

Ќасл≥дки злочину можуть пол€гати у: 1) грубому порушенн≥ громадського пор€дку, 2) суттЇвому порушенн≥ роботи транспорту, п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ.

ѕричинний зв'€зок м≥ж повед≥нкою орган≥затор≥в та активних учасник≥в групового порушенн€ громадського пор€дку ≥ насл≥дками характеризуЇтьс€ на€вн≥стю пром≥жноњ ланки - повед≥нки групи, учасники €ких безпосередньо ≥ викликають в≥дпов≥дну шкоду.

—уб'Їкт злочину загальний.

—уб'Їктивна сторона злочину характеризуЇтьс€ умислом.

ќсновним безпосередн≥м об'Їктом масових заворушень Ї громадський пор€док. ƒодатковим обов'€зковим об'Їктом цього злочину - залежно в≥д конкретноњ форми його про€ву - Ї житт€ ≥ здоров'€ особи, конституц≥йн≥ права людини ≥ громад€нина, власн≥сть, пор€док управл≥нн€ або громадська безпека.

ћасов≥ заворушенн€ -- це завжди д≥њ юрби, €ка д≥Ї стих≥йно, хоча може бути й керованою ц≥лком, чи в окремих своњх частинах.

ќб'Їктивна сторона злочину пол€гаЇ а: 1) орган≥зац≥њ масових заворушень; 2) активн≥й участ≥ у них.

—уб'Їкт злочину загальний.

—уб'Їктивна сторона злочину характеризуЇтьс€ умислом. ѕсих≥чне ставленн€ винного до насл≥дк≥в може характеризуватис€ умислом або необережн≥стю.

 вал≥ф≥кован≥ види злочину мають м≥сце, коли масов≥ заворушенн€ призвели до: 1) загибел≥ людей; 2) ≥нших т€жких насл≥дк≥в,

 

  1.  рим≥нально-правова характеристика експлуатац≥њ д≥тей (ст. 150   ), його сп≥вв≥дношенн€ з використанн€ малол≥тньоњ дитини дл€ зан€тт€ жебрацтвом (ст. 150-1   )

ќб'Їкт злочину - особиста свобода, ф≥зичне ≥ псих≥чне здоров'€ дитини.

ќбов'€зковою ознакою складу злочину Ї потерп≥лий. Ќим може бути т≥льки дитина.

« об'Їктивноњ сторони злочин пол€гаЇ в сусп≥льне небезпечних д≥€х - експлуатац≥њ дитини.

—уб'Їкт злочину загальний.

3 суб'Їктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс€ пр€мим умислом. —тавленн€ винноњ особи до насл≥дк≥в у вигл€д≥ ≥стотноњ шкоди може характеризуватис€ також непр€мим умислом або необережн≥стю. ќбов'€зковою метою експлуатац≥њ дитини Ї отриманн€ прибутку.

 вал≥ф≥кованими видами злочину Ї експлуатац≥€: 1) к≥лькох (двох чи б≥льше) д≥тей одночасно або в р≥зний час;2) дитини, €кщо вона пот€гла ≥стотну шкоду дл€ здоров'€, ф≥зичного розвитку або осв≥тнього р≥вн€ дитини; 3) поЇднана з використанн€м дит€чоњ прац≥ в шк≥дливому виробництв≥.

ѕричинний зв'€зок м≥ж експлуатац≥Їю дитини та њњ сусп≥льнонебезпечними насл≥дками Ї обов'€зковою ознакою цього квал≥ф≥кованого виду злочину. ѕри цьому на€вн≥сть ≥стотноњ шкоди дл€ здоров'€ ≥ ф≥зичного розвитку та вказаний причинний зв'€зок встановлюЇтьс€ за допомогою судовоњ експертизи.

ќсновний безпосередн≥й обТЇкт злочину - вол€, честь ≥ г≥дн≥сть дитини. …ого додатковим факультативним обТЇктом може бути ф≥зичне ≥ псих≥чне здоровТ€ дитини.

ѕредмет злочину, тобто у даному випадку те, з приводу чого вчинюЇтьс€ злочин, становл€ть грош≥, реч≥, ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥.

« обТЇктивноњ сторони злочин, передбачений ст. 150-1, пол€гаЇ в сусп≥льно небезпечних д≥€х - використанн≥ малол≥тньоњ дитини дл€ зан€тт€ жебрацтвом.

—убТЇкт злочину спец≥альний. ” ч. 1 ст. 150-1 це - батьки або особи, €к≥ њх зам≥нюють, а у ч. 2 ст. 150-1 - будь-€к≥ ≥нш≥ особи, кр≥м батьк≥в та ос≥б, €к≥ зам≥нюють батьк≥в.

≤з субТЇктивноњ сторони злочин - оск≥льки обовТ€зковою ознакою його складу Ї мета - характеризуЇтьс€ пр€мим умислом. ћетою використанн€ малол≥тньоњ дитини дл€ зан€тт€ жебрацтвом Ї отриманн€ прибутку.

 вал≥ф≥кованими видами злочину (ч. 2 ст. 150-1) Ї використанн€ малол≥тньоњ дитини дл€ зан€тт€ жебрацтвом, вчинене: 1) стосовно чужоњ дитини; 2) ≥з застосуванн€м насильства чи погрозою його застосуванн€; 3) повторно; 4) особою, €ка ран≥ше вчинила один ≥з злочин≥в, передбачених статт€ми 150, 303 або 304; 5) за попередньою змовою групою ос≥б. ќсобливо квал≥ф≥кованими видами злочину (ч. « ст. 150-1) Ї використанн€ власноњ або чужоњ дитини малол≥тньоњ дитини дл€ зан€тт€ жебрацтвом з метою отриманн€ прибутку: 1) вчинене орган≥зованою групою; 2) €кщо внасл≥док таких д≥й дитин≥ спри-чинен≥ середньоњ т€жкост≥ або т€жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн€.

  1.  рим≥нально-правова характеристика залишенн€ в небезпец≥ (ст. 135   ) та њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д вбивств та ненаданн€ допомоги особ≥, €ка перебуваЇ в небезпечному дл€ житт€ стан≥ (ст. 136   )

—усп≥льна небезпека цього злочину, а також злочин≥в, передбачених ст. ст. 136, пол€гаЇ у поширенн≥ аморальноњ повед≥нки, зм≥стом €коњ Ї неповага до права людини на житт€ ≥ безпеку, нехтуванн€ моральними ≥ правовими нормами, що зобов'€зують надавати допомогу люд€м, €к≥ перебувають у небезпечному дл€ житт€ стан≥.

 

ќб'Їктом злочину Ї житт€ ≥ здоров'€ особи.

« об'Їктивноњ сторони злочин пол€гаЇ у сусп≥льне небезпечн≥й безд≥€льност≥, що виражаЇтьс€ у залишенн≥ без допомоги вказаноњ особи.

—уб'Їкт злочину спец≥альний. Ќим можуть бути лише дв≥ категор≥њ ос≥б, а саме т≥, €к≥: 1) перв≥сно зобов'€зан≥ були п≥клуватис€ про потерп≥лого ≥ мали можлив≥сть надати йому допомогу; 2) сам≥ поставили потерп≥лого в небезпечний дл€ житт€ стан.

« суб'Їктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс€ пр€мим умислом: винний усв≥домлюЇ сусп≥льне небезпечний характер своЇњ безд≥€льност≥, а саме те, що в≥н залишаЇ без допомоги особу, €ка перебуваЇ у небезпечному дл€ житт€ стан≥ ≥ позбавлена можливост≥ вжити заход≥в до самозбереженн€, те, що в≥н зобов'€заний п≥клуватис€ про особу ≤ маЇ реальну можлив≥сть надати њй допомогу, або що в≥н сам поставив потерп≥лого в небезпечний дл€ житт€ стан ≥ бажаЇ чинити саме так.

 вал≥ф≥кованим видом злочину Ї зав≥доме залишенн€ без допомоги мат≥р'ю своЇњ новонародженоњ дитини, а особливо квал≥ф≥кованим - д≥€нн€, €кщо воно спричинило смерть особи, залишеноњ без допомоги, або ≥нш≥ т€жк≥ насл≥дки.

ќб'Їкт цього злочину - житт€ ≥ здоров'€ особи.

« об'Їктивноњ сторони злочин може набувати таких форм;1) ненаданн€ допомоги особ≥, €ка перебуваЇ в небезпечному дл€ житт€ стан≥, при можливост≥ надати таку допомогу, €кщо це спричинило т€жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн€; 2) непов≥домленн€ належним установам чи особам про знаходженн€ ≥ншоњ особи в небезпечному дл€ житт€ стан≥, €кщо це спричинило т€жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн€. ќбов'€зковою ознакою злочину Ї причинний зв'€зок м≥ж безд≥€льн≥стю винного ≥ насл≥дками у вигл€д≥ настанн€ т€жкого т≥лесного ушкодженн€.

« суб'Їктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс€ непр€мим умислом до безд≥€льност≥ ≥ необережн≥стю до насл≥дк≥в у вигл€д≥ т€жких т≥лесних ушкоджень.

 вал≥ф≥кованими видами злочину Ї: 1} ненаданн€ допомоги малол≥тньому, €кий перебуваЇ в небезпечному дл€ житт€ стан≥, при можливост≥ надати таку допомогу; 2) непов≥домленн€ належним установам чи особам про перебуванн€ дитини в небезпечному дл€ житт€ стан≥. ќсобливо квал≥ф≥куючою ознакою злочину Ї смерть потерп≥лого.

 

  1.  рим≥нально-правова характеристика захопленн€ заручник≥в (ст. 147   ), його сп≥вв≥дношенн€ з незаконним позбавленн€м вол≥ або викраденн€м людини (ст. 146   ) та терористичним актом (ст. 258   )

ќб'Їктом злочину Ї особиста вол€.

ќб'Їктивна сторона його характеризуЇтьс€ сусп≥льне небезпечними д≥€ми у двох можливих формах: 1) захопленн€ особи €к заручника; 2) триманн€ особи €к заручника.

—уб'Їктом злочину Ї осудна особа, €ка дос€гла 14-р≥чного в≥ку.

—уб'Їктивна сторона характеризуЇтьс€ пр€мим умислом. —тавленн€ особи до т€жких насл≥дк≥в цього злочину може бути умисним або необережним.

 вал≥ф≥кованими видами розгл€дуваного злочину Ї: 1) вчиненн€ його щодо неповнол≥тнього; 2) вчиненн€ його орган≥зованою групою; 3) захопленн€ або триманн€ особи €к заручника, поЇднане з погрозою знищенн€ людей; 4) спричиненн€ ним т€жких насл≥дк≥в.

ќб'Їктом злочину Ї особиста вол€.

« об'Їктивноњ сторони злочин може бути вчинений у двох формах: 1) незаконне позбавленн€ вол≥ людини; 2) викраденн€ людини.

—уб'Їкт злочину загальний. ѕроте суб'Їктом цього злочину не можуть бути особи, €к≥ в≥дпов≥дно до закону мають право тримати особу в м≥сц≥, де вона не бажаЇ перебувати, або пом≥щати њњ в м≥сце, €ке вона не маЇ змоги в≥льно залишити, але т≥льки з мотив≥в п≥клуванн€ про ф≥зичне ≥ псих≥чне здоров'€ п≥доп≥чного чи з ≥нших сусп≥льне корисних мотив≥в.

—уб'Їктивна сторона злочину характеризуЇтьс€ пр€мим умислом: особа усв≥домлюЇ, що за законом вона не маЇ права позбавл€ти вол≥ ≥ншу особу, але бажаЇ це зробити. ћотиви незаконного позбавленн€ вол≥ можуть бути р≥зн≥, кр≥м сусп≥льне корисних. —тавленн€ особи до т€жких насл≥дк≥в незаконного позбавленн€ вол≥ може бути умисним або необережним.

 вал≥ф≥кованими видами незаконного позбавленн€ вол≥ або викраденн€ людини Ї вчиненн€ њх: ≤) щодо малол≥тнього; 2) ≥з корисливих мотив≥в; 3) щодо двох або б≥льше ос≥б; 4) за попередньою змовою групою ос≥б; 5) способом, небезпечним дл€ житт€ чи здоров'€ потерп≥лого; 6) пов'€зане ≥з запод≥€нн€м потерп≥лому ф≥зичних страждань; 7) ≥з застосуванн€м зброњ; 8) прот€гом тривалого часу.ќсобливо квал≥ф≥кованими видами розгл€дуваного злочину Ї: 1) вчиненн€ його орган≥зованою групою; 2) спричиненн€ ним т€жких насл≥дк≥в.

ѕ≥д тероризмом звичайно розум≥ють зал€куванн€ населенн€ орган≥в влади з метою дос€гненн€ злочинних нам≥р≥в. ¬≥н пол€гаЇ у погроз≥ насильством, п≥дтриманн≥ стану пост≥йного страху з метою дос€гнути певних пол≥тичних чи ≥нших ц≥лей, спонукати до певних д≥й, привернути увагу до особи терориста або орган≥зац≥й, €к≥ в≥н представл€Ї. «апод≥€нн€ чи загроза запод≥€нн€ шкоди Ї своЇр≥дним попередженн€м про можлив≥сть спричиненн€ б≥льш т€жких насл≥дк≥в, €кщо вимоги терорист≥в не буде сприйн€то.

ќб'Їктом злочину Ї громадська безпека.

ќб'Їктивна сторона злочину може про€витис€ у таких формах: 1) застосуванн€ зброњ, вчиненн€ вибуху, п≥дпалу чи ≥нших д≥й, €к≥ створювали небезпеку дл€ житт€ чи здоров'€ людини, або запод≥€нн€ значноњ майновоњ шкоди чи настанн€ ≥нших т€жких насл≥дк≥в; 2) погроза вчиненн€ зазначених д≥й; 3) створенн€ терористичноњ групи чи терористичноњ орган≥зац≥њ; 4) кер≥вництво такою групою чи орган≥зац≥Їю; 5) участь у н≥й; 6) матер≥альне, орган≥зац≥йне чи ≥нше спри€нн€ створенню або д≥€льност≥ терористичноњ групи чи терористичноњ орган≥зац≥њ.

—уб'Їктом злочину Ї осудна особа, €ка дос€гла 14-р≥чного в≥ку.

—уб'Їктивна сторона терористичного акту характеризуЇтьс€ пр€мим умислом ≥ хоча б одн≥Їю спец≥альною метою: а) порушенн€ громадськоњ безпеки, зал€куванн€ населенн€; б) провокац≥€ воЇнного конфл≥кту, м≥жнародного ускладненн€; в) вплив на прийн€тт€ р≥шень чи вчиненн€ або невчиненн€ д≥й органами державноњ влади чи органами м≥сцевого самовр€дуванн€, службовими особами цих орган≥в, об'Їднанн€ми громад€н, юридичними особами; г) приверненн€ уваги громадськост≥ до певних пол≥тичних, рел≥г≥йних чи ≥нших погл€д≥в винного (терориста). —уб'Їктивна сторона злочину, характеризуЇтьс€ пр€мим умислом.

 вал≥ф≥кованими видами терористичного акту Ї: 1) вчиненн€ його повторно; 2) вчиненн€ його за попередньою змовою групою ос≥б; 3) запод≥€нн€ ним значноњ майновоњ шкоди; запод≥€нн€ ним ≥нших т€жких насл≥дк≥в, а особливо квал≥ф≥кованим - загибель людини.

 

  1.  рим≥нально-правова характеристика зівалтуванн€ (ст. 152   ), та його в≥дм≥нн≥сть в≥д насильницького задоволенн€ статевоњ пристраст≥ неприродним способом (ст. 153   )

ќсновний безпосередн≥й об'Їкт злочину- статева свобода чи статева недоторкан≥сть особи. …ого додатковим факультативним об'Їктом можуть бути здоров'€, вол€, честь ≥ г≥дн≥сть особи, нормальний розвиток неповнол≥тн≥х.

« об'Їктивноњ сторони зівалтуванн€ пол€гаЇ у статевих зносинах, €к≥ поЇднуютьс€ ≥з: 1) застосуванн€м ф≥зичного насильства;2) погрозою його застосуванн€ (вол€ потерп≥лоњ особи придушуЇтьс€) або 3) з використанн€м безпорадного стану потерп≥лоњ особи (ѓѓ вол€ ≥гноруЇтьс€).

—уб'Їктом злочину Ї осудна особа чолов≥чоњ або ж≥ночоњ стат≥, €ка дос€гла 14-р≥чного в≥ку. ѕри цьому стать безпосереднього виконавц€ злочину маЇ бути протилежна стат≥ потерп≥лоњ особи,

—уб'Їктивна сторона зівалтуванн€ характеризуЇтьс€ пр€мих умислом. ¬инний усв≥домлюЇ, що вчин€Ї природний статевий акт ≥з застосуванн€м ф≥зичного насильства, погрози його застосуванн або з використанн€м безпорадного стану потерп≥лоњ особи, ≥ бажаЇ це зробити.

 вал≥ф≥куючими ознаками зівалтуванн€ Ї вчиненн€ його:1) повторно; 2) особою, €ка ран≥ше вчинила один ≥з злочин≥в, передбачених   ”, а особливо квал≥ф≥куючими:1) вчиненн€ його групою ос≥б; 2) зівалтуванн€ неповнол≥тньоњ особи; 3) спричиненн€ особливо т€жких насл≥дк≥в; 4) зівалтуванн€ малол≥тньоњ особи.

ќб'Їкт цього злочину аналог≥чний об'Їкту злочину, передбаченого ст. 152.

ќб'Їктивна сторона злочину пол€гаЇ у задоволенн≥ статевоњ пристраст≥ неприродним способом ≥з застосуванн€м ф≥зичного насильства, погрози його застосуванн€ або з використанн€м безпорадного стану потерп≥лоњ особи.

—уб'Їктом злочину Ї особа чолов≥чоњ або ж≥ночоњ стат≥, €к≥й виповнилось 14 рок≥в.

—уб'Їктивна сторона злочину характеризуЇтьс€ пр€мим умислом. «а спр€мован≥стю умислу даний склад злочину потр≥бно в≥др≥зн€ти в≥д ≥нших пос€гань, наприклад, в≥д замаху на зівалтуванн€, запод≥€нн€ т≥лесних ушкоджень. ћотиви даного злочину можуть бути так≥ сам≥, €к ≥ мотиви зівалтуванн€.

 вал≥ф≥куючими ознака ми злочину Ї вчиненн€ його; 1) повторно; 2) групою ос≥б; 3) особою, €ка ран≥ше вчинила один ≥з злочин≥в, передбачений   ”; 4) щодо неповнол≥тнього або неповнол≥тньоњ, а особливо квал≥ф≥куючими;1) вчиненн€ злочину щодо малол≥тнього (малол≥тньоњ); 2) спричиненн€ особливо т€жких насл≥дк≥в (ч. « ст. 153).

 

  1.  рим≥нально-правова характеристика злочин≥в проти виборчих прав

Ѕезпосередн≥м об'Їктом цих злочин≥в Ї право громад€н ”крањни брати участь в управл≥нн≥ державними справами, у всеукрањнському та м≥сцевих референдумах, в≥льно обирати ≥ бути обраним до орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€. ƒиспозиц≥њ вс≥х злочин≥в ц≥Їњ групи Ї бланкетними, а тому дл€ б≥льш глибокого анал≥зу њх склад≥в сл≥д звернутис€ до таких закон≥в: Ђѕро всеукрањнський та м≥сцев≥ референдумиї Ђѕро вибори народних депутат≥в ”крањниї Ђѕро вибори депутат≥в м≥сцевих рад та с≥льських, селищних, м≥ських гол≥вї Ђѕро вибори президента ”крањниї.

« об'Їктивноњ сторони цей злочин виражаЇтьс€ в двох самост≥йних д≥€х: 1) у перешкоджанн≥ в≥льному зд≥йсненню громад€нином права обирати ≥ бути обраним; 2) у перешкоджанн≥ зд≥йсненню права вести передвиборну аг≥тац≥ю.

—уб'Їктивна сторона цього злочину Ч пр€мий умисел.

—уб'Їкт злочину Ч будь-€ка особа, €ка дос€гла 16-ти рок≥в ≥ спец≥альний

„астина 2 ст. 157 посилюЇ в≥дпов≥дальн≥сть, €кщо цей злочин вчинений за попередньою змовою групою ос≥б або членом виборчоњ ком≥с≥њ чи ≥ншою службовою особою з використанн€м влади або службового становища.

ќбов'€зковою ознакою об'Їктивноњ сторони Ї час вчиненн€ злочину Ч це час проведенн€ вибор≥в.

«лочин вважаЇтьс€ зак≥нченим з моменту порушенн€ таЇмниц≥ голосуванн€ п≥д час проведенн€ вибор≥в.

 

  1.  рим≥нально-правова характеристика злочин≥в проти трудових прав ≥ свобод




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 609 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1375 - | 1226 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.