Тема 2. Історія зарубіжних політичних вчень

Зародження та розвиток політичних ідей у Стародавньому світі. Політична думка Стародавнього Сходу. Зародження політичного життя суспільства. Утворення перших східних держав як основа появи перших політичних теорій. Загальна характеристика устрою східних держав (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай). Загальна характеристика східних політичних доктрин. Політичні доктрини античності. Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Особливості державного устрою, форм правління у різних містах-полісах (Спарта, Афіни). Загальна характеристика політичних ідей Платона та Аристотеля. Основні напрямки політико-правової думки у Стародавньому Римі. Погляди Цицерона на державу, політичну владу. Розвиток політико-правових поглядів у діяльності римських юристів. Право як мистецтво добра і справедливості.

Політична думка доби Середньовіччя. Особливості ранніх релігійно-політичних доктрин (Тертуліан, Іван Златоуст). Загальна характеристика праці св. Августина "Про Божу державу". Бог як вище благо і об'єкт любові громадян держави. Головні напрямки розвитку політичної думки в Середньовіччі. Взаємовідносини влади церковної та світської. Ф.Аквінський про державу, право, закони. Політичні ідеї середньовічних єресей.

Відродження: загальна характеристика основних політичних доктрин про взаємозв'язок устрою держави і природи людини, її психології. Н.Мак'явеллі про політику держави, влади, спосіб її реалізації та закономірності політичного життя і норм християнської моралі.

Політичні ідеї періоду Реформації про суспільство, державу, право та їх гуманістичну, антропоцентричну і натуралістичну орієнтацію. Боротьба гуманізму, раціоналізму з середньовічною схоластикою.

Просвітництво: сутність та причини виникнення. Теорія природного і волеустановленого права, походження і сутність держави та джерела влади, політико-правові аспекти свободи і справедливості у політичних доктринах Т.Гоббса та Дж.Локка. Політико-правова доктрина Ш. Монтеск'є. Ж.-Ж.Руссо і його концепція про "суспільний договір". Утопічно-комуністичні доктрини. Основні положення політичної думки представників німецької класичної філософії.

Політичні теорії Нового часу. Новітня доба: раціоналізм як основа соціально-політичного мислення. Основні течії: традиціоналізм і консерватизм (Б.Берк, Н.Бональд); політичний лібералізм (Б.Констан, І.Бентам); позитивізм (О.Конт); утопічний соціалізм (Сен-Сімон, Ш.Фур'є, Р.Оуен); анархізм (М.Штірнер, П.Прудон, М.Бакунін); анархо-синдикалізм (Ж.Сорель, Т.Лагар); марксизм і ленінізм (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін); доктрини солідаризму (Е.Дюркгейм, Л.Дюсі); елітаризм (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс); неолібералізм (М.Орлі, Ж.Ренар); технократизм (Т.Веблен, А.Берлі, Г.Мінс); політичні погляди М.Вебера; російський лібералізм; слов'янофільство.

Сучасні зарубіжні та вітчизняні концепції про політику. Загальна характеристика західної політології: головні школи та напрямки розвитку. "Нова" західна політологія. Біхевіоризм. Інструменталізм, структуралізм, функціоналізм, нормативізм. Геополітика.

Основні напрямки розвитку політичної науки у США; управлінська "здатність" у функціонуванні політичної системи (К.Дойч); дослідження політичних рішень, способів добору і причин зміни політичних еліт політичної культури (Г.Алмонд, М.Вебер, Р.Пай, Д.Девайн); аналіз інститутів демократії, її ефективності (Р.Даль, С.Ліпсет).

Особливості розвитку політичної науки в Європі. Структурно-функціональний аналіз політики (Р.Джоунс). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Байсман). Вивчення поведінки виборців (Ж.Шарло, Ж.Ганте). Дослідження політичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло). Нормативістська політологія. Позитивістсько-біхевіористична емпірична соціологія. "Практико-критична наука про соціально-політичну владу" (Т.Адорно, Р.Дарендорф, Ф.Нойманн, В.Хенніс, О.Штаммер, Р.Штайдер).

Становлення політичної науки в країнах Центральної і Східної Європи. Посттоталітарні концепції. Соціал-національні та націонал-демократичні концепції. Проблеми некритичного наслідування західних політичних доктрин.