2. Изменение человека // Вопросы философии. – 1997. №2.
3. Карпинская Р.С. Человек и его жизнедеятельность. – М., 1988.
4. Кисельов Г.С. Кризис нашего времени как проблема человека // Вопросы философии. – 1999. №1.
5. Коган Л.Н. Человек и его судьба. – М., 1988.
6. Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека. – М., 1984.
7. Кон И.С. Открытие «Я». – М., 1978.
8. Личность в ХХ столетии. – М., 1979.
9. Плеханов Г.В. К вопросу о роли личности в истории // Избран. Философ. Произвед. В 5-ти т. – М., 1956. Т.2.
10. Резвицкий И.И. Личность. Индивидуальность. Общество. – М., 1984.
11. Швырёв В.С. О деятельностном подходе к истолкованию феномена человека (попытка современной оценки) // Вопросы философии. – 2001. №2.
12. Кон И.С. Человеческие сексуальности на рубеже ХХІ века // Вопросы философии. – 2001. №8.
Тема 4. Глобальні кризи та проблеми сучасної цивілізації. Доля людства.
План:
1. Взаємозв’язок та ієрархія глобальних проблем.
2. Екологічний аспект взаємодії суспільства і природи.
3. Глобалізм та антиглобалізм.
4. Сучасна цивілізація в контексті взаємодії людини і техніки.
5. Науково-технічна революція та альтернативи майбутнього.
Людство перед обличчям глобальних проблем.
7. Майбутнє людства і реальний історичний процес.
Теми для творчих робіт:
1. Криза ціннісних орієнтирів суспільства користувачів в концепціях капіталізму та соціалізму.
2. Постіндустріальне суспільство, його ідеали, тенденції, розвиток.
3. Проблеми коеволюції історичної та політичної свідомості в сучасній Україні.
Питання для самоконтролю.
1. Як впливає природа на розвиток суспільства і суспільства на природу?
2. Які перспективи подальшого цивілізаційного розвитку?
3. Як пов'язаний екологічний імператив із моральним?
4. Що таке ноосфера?
5. Що таке коеволюція?
6. Що ви можете сказати про вплив техногенної цивілізації на життя людей? Позитивні та негативні моменти?
7. Що ви можете сказати про філософію космізму?
Список літератури.
1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 2005.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. – М., 1999.
3. Глобальные проблемы и человеческие ценности. – М., 1990.
4. Давидович В.Е. В зеркале философии. – Ростов н/Д, 1997.
5. Кохановский В.П. Философия. Учебное пособие. – М., 2004.
6. Лоренц К. Восемь смертных грехов цивилизованного человечества // Вопросы философии. – 1992. №8.
7. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума. – М., 2000.
8. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999.
9. Павленко А.Н. Экологический кризис как псевдопроблема // Вопросы философии. – 2002. №2.
10. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование. – М., 2000.
11. Радугин А.А. Философия: курс лекций. – М., 2000.
12. Тоффлер Э. Третья волна. – М., 1999.
13. Туроу Л. Будущее капитализма. – Новосибирск, 1999.
14. Уткин А.И. Американская стратегия для ХХІ века. – М., 2000.
15. Философия глобальных проблем. – М., 1998.
16. Философия. Справочник студента / Г.Г. Кириленко, Е.В. Шевцов. – М., 1999.
17. Хрестоматия по философии: Учебное пособие / Сост. А.А. Радугин. – М.: Центр, 1999.
18. Чумаков А.Н. Философия глобальных проблем. – М., 1994.
9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
Основними формами роботи студентів в аудиторних умовах є: лекції, семінари, консультації (групові й індивідуальні), контрольні роботи, підготовка і написання творчих робіт або есе, іспит.
А) Основна форма навчального процесу – лекція. Лекція повинна розкривати перед студентами найбільш важливі й суттєві проблеми, давати методичні вказівки і поради для підготовки до семінарських занять. Для того, щоб лекція не сприймалася абстрактно, студентам необхідно навчитися активно і уважно слухати лекцію, вести змістовні конспекти, в яких повинна бути вказана тема лекції, основні питання і рекомендована література, записані найбільш важливі визначення, цікаві приклади тощо. Якісний конспект з філософії надає велику допомогу в самостійній роботі студентів, їх підготовці до семінарів, співбесід, іспитів, заліків. Засвоєння конспекту полегшує розуміння нового матеріалу і скорочує час на вивчення основної та додаткової літератури.
Результатом засвоєння теоретичного курсу «Філософія» є лекційний контроль, який передбачає написання контрольної роботи.
Б) Найбільш активною формою самостійної роботи є семінар. На семінарі студент не лише закріплює, але й розвиває та поглиблює свої знання, вчиться творчо мислити, отримує практичні навички філософського мислення. Творчо підготовлені семінари з постановкою дискусійних питань спонукають студентів до самостійного аналізу явищ дійсності і сприяють розвитку світоглядної, громадянської зрілості особистості.
Якісна підготовка до кожного семінарського заняття передбачає виконання студентами таких вимог:
Вивчення плану семінарського заняття: а) плану основних питань заняття; б) плану підготовки та відповіді на кожне головне питання заняття; в) списку основної та додаткової літератури. Вивчення конспекту лекції з даної теми. Вивчення відповідних розділів рекомендованих підручників, навчально-методичної та науково-дослідної літератури, першоджерел з філософії.
На семінарі кожен студент повинен активно слідкувати за логікою виступів, бути готовим доповнювати виступи своїх колег.
Результатом засвоєння практичного курсу «Філософія» є написання низки контрольних робіт, серед який підсумковими є модульні контрольні роботи.
В) Однією з важливих форм контролю за самосійною роботою є співбесіда. Співбесіда проводиться протягом всього семестру і в період підготовки до екзаменаційної сесії (за графіком, затвердженим кафедрою). За формою організації вона може бути груповою та індивідуальною.
Групові співбесіди проводяться, як правило, напередодні семінарських занять, контрольних робіт, іспиту. Метою співбесіди є з’ясування найбільш складних чи слабко засвоєних питань курсу. Тут можуть читатися оглядові лекції, лекції по засвоєнню першоджерел і методичні поради по їх вивченню тощо.
Індивідуальні співбесіди проводяться, коли закріплюється вивчений матеріал, уточнюються знання студентів з окремих тем.
Завершальним етапом перевірки самостійної роботи студентів є написання творчих робіт, есе. Основними етапами підготовки до написання есе є: а) ретельно опрацювати питання, які виносяться на самостійне опрацювання; б) вибрати напрямок дослідження для написання творчої роботи; в) встановити відповідність обраної теми конкретній темі курсу для поглибленого вивчення рекомендованого списку обов’язкової та рекомендованої літератури; г) отримати індивідуальну консультацію з написання есе у викладача, який проводить семінарські заняття в групі; д) здати роботу в строки, встановлені викладачем.
Г) Завершальною формою самостійної роботи студентів екзамен. Під час самостійної підготовки до екзамену студент повинен:
- уважно ознайомитися з програмою курсу і рекомендаціями викладачів;
- вивчити конспект лекцій і матеріал, що подається в учбовій літературі;
- перевірити наявність першоджерел, повторити їх зміст, а у випадку пропуску – доповнити конспект;
- виявити складні питання та уточнити їх на консультаціях;
Завершальним етапом екзамену є виставлення оцінки (див. «Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу»). Студенти, які складають екзамен, мають відмінний за якістю рівень знань. Ці відмінності повинні бути відображеними в кількісних характеристиках за допомогою єдиних критеріїв оцінювання.
Вивчення літератури – є одним із найважливіших етапів роботи студентів. Починаючи роботу з літературою, необхідно, перш за все, встановити коло літературних джерел, що стосуються теми. Саме на цьому етапі й проявляються уміння та навички студентів шукати, знаходити, відбирати, систематизувати у величезному нагромадженні сучасної наукової інформації необхідні джерела та ідеї, що містяться в них. Основна задача студента полягає в тому, щоб знайти об’єктивно існуючу й реально доступну інформацію наукового характеру. Це – показник його освіченості та сумлінності.
При підготовці до написання творчих робіт чи есе слід використовувати наступну наукову літературу: монографії, наукові статті журналів, статті у збірниках наукових праць, матеріали «круглив столів» з питань науки тощо.
Для пошуку спеціальної наукової літератури слід застосовувати: предметні та систематичні каталоги бібліотек, бібліографічні вказівки, вказівки опублікованих в журналах статей і матеріалів. Слід мати на увазі, що інформація про деякі сфери філософського знання міститься в спеціальній «Бібліографії» (систематизованому переліку усієї виданої літератури за сферами науки чи за темами, розділами, питаннями, проблемами) за певний період часу. Інформацію можна отримати в бібліографів в учбових та наукових бібліотеках.
Типові помилки студентів – написання творчої роботи, есе та презентація ї викладачеві у вигляді суцільного авторського тексту, без звернення до наукових джерел, до думок вчених-гуманітаріїв, без цитування, без посилань та вказівок на науковий та філософський матеріал.
Самостійна робота студентів з філософії – це кропітка науково-дослідницька праця, яка полягає в пошуках, відборі, систематизації, вивченні й узагальнені значної кількості різноманітних першоджерел. Студент не лише повідомляє, але й аналізує літературу.
Критерії оцінювання знань
При оцінці знань студентів враховується:
§ застосування системного підходу: вміння бачити місце питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;
§ правильність та повнота розкриття питання, вміння чітко, логічно, систематизовано викласти матеріал;
§ рівень осмислення навчального матеріалу, повнота розкриття змісту понять, характеру закономірних зв’язків та залежностей між явищами, які вони відображають, точність застосування наукових термінів;
§ рівень виявлення аналітичних вмінь, вмінь обґрунтувати основні положення викладеного матеріалу, демонструючи навички наукового узагальнення проблеми та вміння зробити достатньо мотивовані висновки;
§ вільне володіння матеріалом – мається на увазі як вміння зробити його повний або концентрований виклад так і вміння використовувати матеріал у новій навчальній ситуації, знання основних концепцій проблеми, яка розглядається, вміння мотивовано викласти власну точку зору;
§ вміння бачити прикладний аспект (практичне застосування) знань, що висвітлюються;
§ використання додаткової літератури;
§ культура мовлення.
Методи навчання
Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Філософія»:
· навчальні заняття;
· самостійна робота студентів;
· робота в науковій бібліотеці КДПУ імені В. Винниченка та мережі Інтернет;
· контрольні заходи..
Види навчальної роботи студентів:
· лекція з використанням структурно-логічних схем;
· семінарське заняття;
· консультація;
· залік.
У процесі вивчення дисципліни «Філософія» застосовуються наступні методи навчання:
За типом пізнавальної діяльності:
· пояснювально-ілюстративний;
· репродуктивний;
· проблемного викладу;
· дослідницький;
· відповідно до логіки пізнання:
· аналітичний;
· індуктивний;
· дедуктивний;
За основними етапами процесу:
· формування знань;
· формування умінь і навичок;
· застосування знань;
· узагальнення;
· закріплення;
· перевірка;
За системним підходом:
· стимулювання та мотивація;
· контроль та самоконтроль.
За джерелами знань:
· словесні – розповідь, пояснення, лекція;
· наочні – демонстрація, ілюстрація.
За рівнем самостійної розумової діяльності:
· проблемний;
· частково-пошуковий;
· дослідницький;
· метод проблемного викладання.
Методи контролю
Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного, підсумкового (семестрового) контролю за 100-бальною шкалою оцінювання, за шкалою EСTS та національною шкалою оцінювання.
ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ
Поточний контроль – це оцінювання навчальних досягнень студента (рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів) під час проведення аудиторних занять, організації самостійної роботи, на консультаціях (під час відпрацювання пропущених занять чи за бажання підвищити попереднє оцінювання) та активності студента на занятті.
Поточний контроль реалізується у формі опитування, виступів на семінарських заняттях, експрес-контролю, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом тощо.
Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:
- виступ з основного питання;
- усна доповідь;
- доповнення, запитання до того, хто відповідає, рецензія на виступ;
- участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.
- аналіз джерельної та монографічної літератури;
- письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи, реферати тощо);
- самостійне опрацювання тем;
- підготовка тез, конспектів навчальних або наукових текстів;
- систематичність роботи на семінарських заняттях, активність під час обговорення питань.
Критеріями оцінки є:
усні відповіді:
· повнота розкриття питання;
· логіка викладання, культура мови;
· емоційність та переконаність;
· використання основної та додаткової літератури;
· аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки;
виконання письмових завдань:
· повнота розкриття питання;
· цілісність, системність, логічність, уміння формулювати висновки;
· акуратність оформлення письмової роботи.
Максимальний бал за виступ з питань семінарського заняття – 3 бали:
· 3 б. ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує.
· 2 б. ставиться, коли студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей.
· 1,5 б. ставиться студентові, який засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок.
· 1 б. одержує студент, який невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструє його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок.
Кожен студент може отримати додаткові бали за рахунок інших видів діяльності на семінарських заняттях:
1 б. с тавиться студенту за роботу з першоджерелами;
0,5 б. ставиться студенту, який робить вдале доповнення, виправляє неточності, однак при цьому індивідуально не виступає з окремих питань;
0,5 б. ставиться студенту, який підготував значний за обсягом та змістом конспект до семінару;
0,5 б. одержує студент, який старанно працював упродовж заняття, виконував вправи, залучався до колективних обговорень тощо;
0,5 б студент отримує за кожну відвідану лекцію;
0,1 б студент отримує за кожен відвіданий семінар.
Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, то за відповідний поточний контроль він отримає 0 балів.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть нараховуватися додаткові бали: до 5 балів.
Якщо студент відвідав усі лекційні та семінарські заняття, то він отримує 35 балів.
Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля. Тривалість виконання модульних контрольних завдань не повинна перевищувати двох академічних годин.
Форми проведення модульних контролів під час вивчення дисципліни «Філософія»:
- комплексна письмова модульна контрольна робота;
- комплексне тестування.
До модульних контрольних робіт допускаються всі студенти незалежно від результатів поточного контролю.
Дві МКР у формі чотирирівневих завдань передбачено за результатами вивчення тем модуля 1 і модуля 2. Для проведення модульного контролю розроблено модульні контрольні завдання двох варіантів. Варіанти завдань для модульного контролю є рівнозначні за трудомісткістю.
За виконання завдань модульного контролю студент отримує контрольну модульну оцінку (кількість балів), яка враховується в процесі розрахунків модульної оцінки:
- максимальна кількість балів – 10;
- максимальна кількість балів за кожен рівень – 5.
У процесі виконання контрольних завдань студент може користуватися лише тими допоміжними матеріалами, які визначені викладачем. Студентові забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. За умови порушення студентом установлених правил виконання модульного контролю викладач позбавляє можливості продовжувати виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Результати контрольного заходу студента, який не з’явився на нього, також оцінюються нулем балів незалежно від причини.
Результати перевірки МКР доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання.
Перескладання МКР допускається в терміни, визначені викладачем, під час поточних консультацій.
Студент, який не з’явився на модульний контроль (незалежно від причини), має право один раз повторно пройти модульний контроль у визначені викладачем терміни під час поточних консультацій.
Підсумкова кількість балів за модуль (модульна оцінка) визначається за вибором викладача як:
- сума балів за усіма поточними формами контролю, передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни (поточна модульна оцінка = модульна оцінка);
- сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи (тестів) (поточна модульна оцінка + контрольна модульна оцінка = модульна оцінка).
11.3. ПІДСУМКОВИЙ (СЕМЕСТРОВИЙ) КОНТРОЛЬ
З дисципліни «Філософія» передбачена така форма семестрового контролю, як екзамен, який проводиться у кінці семестру.
Першим етапом семестрового контролю є визначення підсумкової семестрової модульної оцінки як суми підсумкових модульних оцінок, отриманих за результатами засвоєння всіх модулів.
Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів поточного, модульного контролю, підсумковій семестровій модульній оцінці та екзаменаційній оцінці (максимум 40 балів). Екзамен виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру.
Усім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з цієї дисципліни за КМСОНП (набрали не менше 60 % від 100 балів та 40 % на екзамені), сумарний результат семестрового контролю в балах за шкалою EСTS заноситься у відомість обліку успішності (форма № Н-5.03), Індивідуальний навчальний план студента (форма № Н-2.02), Залікову книжку студента (форма № Н-2.03). Заповнена та оформлена відомість обліку успішності повертається у деканат у визначений термін особисто викладачем.
У випадку отримання менше 60 балів (FX в EСTS) за результатами семестрового контролю, студент обов’язково здійснює перескладання для ліквідації академзаборгованості.
12. Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота | Сума | |||||||||||||||||||||||
| Змістовий модуль № 1 | Змістовий модуль № 2 | Змістовий модуль № 3 | Змістовий модуль № 4 | Змістовий модуль № 5 | Екзамен | |||||||||||||||||||
| Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | Т | 40 балів | |||||||||
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
| для екзамену, курсового проекту (роботи), практики | для заліку | ||
| 90 – 100 | А | відмінно | зараховано |
| 82-89 | В | добре | |
| 74-81 | С | ||
| 64-73 | D | задовільно | |
| 60-63 | Е | ||
| 35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
| 0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Методичне забезпечення
1. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Філософія».
2. Тексти лекцій (в електронному варіанті).
12.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
Лекційний курс – тексти, конспекти лекцій (в електронному варіанті).
Семінарські заняття - методичні рекомендації до семінарських занять, тестові завдання.
Самостійна робота студентів - методичні рекомендації, теми творчих робіт.
13. ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:
Основна:
1. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. - М., 1983, Т.1.
2. Бекон Ф. Новий Органон // Соч.: В 2-х т. - М., 1972, Т.2.
3. Бергсон А. Два источника морали и религии. - М., Канон, 1994.
4. Бердяев Н.А. О назначений человека. - М., 1993.
5. Белл Д. Социальные границы информационного общества // Новая технологическая волна на Западе. - М., 1986.
6. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. - М., 1987.
7. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста // Мир философии. В 2-х ч. 2 - М., 1991.
8. Винниченко В. Відродження нації. - К., 1990.
9. Витгенштейн Л. Философские работы в 2 ч. 4.1. Логико-философский трактат. - М.: Гнозис, 1994.
10. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1989.
11. Гоббс Т. Левиафан // Избр. произв.: В 2-х т. - М., 1964. - Т.2.
12. Гейзинга Й. Homo Ludens. - К.: Основы, 1994.
13. Гельвеций К. О человеке // Соч.: В 2-х т. - М., 1974. - Т.2.
14. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: - М., 1969. - Т.4.
15. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. - М., 1977.
16. Гадамер Г.Г. Истина и метод // Основы философской герменевтики. -М.,1988.
17. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира
18. духовного // Избр. филос. произв. В 2-х т. - М., 1963.-Т.1.
19. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.
20. Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв. в 2-х т. - М., 1989.-Т.1.
21. Джеймс В. Прагматизм. - К.: Україна, 1995.
22. Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. - К.,1970.
23. Дротянко Л.Г. Філософія наукового пізнання: підручник / Л.Г. Дротянко.-К.:Вид-во Нац. Авіц. Ун-ту «НАУ-друк», 2010.- 224 с.
24. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. - М.,1991.
25. Зиммель Г. Философия культуры в 2 т. - М., 1996.
26. Кант Й. Критика чистого разума // Соч.: В 6-ти т. - М., 1966. -Т.З.
27. Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.
28. Кірільчук В.Т., Решетов О.О., Стежко З.В., Стежко Г.П. Філософія в короткому викладі. Навч. посіб.-Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2003./180 с.
29. Конт О. Курс положительной философии // Мир философии: в2-х ч.-М., 1991.
30. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч.: В 4-х т.,1983. - Т.1.
31. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Избр. филос. произв. в 2-х т. - М., 1969, - Т. 1.
32. Макиавелли Н. Государь - М., 1990.
33. Мангейм К. Диагноз нашего времени. - М., 1994. Монтескье Ш. О духе законов. - М., 1990.
34. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року.
35. Енгельс Ф. Діалектика природи. Твори. - Т.20.
36. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К., 1993.
37. Ортега-и-Гассет. Что такое философия. - М., 1991.
38. Парсонс Г. Человек в современном мире. - М., 1985.
39. Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2-х т. - М., 1992.
40. Платон. Государство. Т.3. -М., 1981.
41. Платон. Сочинения. В 3-х т. Пер. с греч. Под общ. ред А.Ф.Лосева и В.Ф.Асмуса. М., 1970.
42. Плутарх. Избранные жизнеописания. В двух томах. –М., 1990.
43. Практикум з філософії: навч. Посіб. / Л.Г. Дротянко, О.А. Матюхіна, В.Г. Вдовиченко та ін.. - К.:Книжкове видавництво НАУ, 2006.-232 с.
44. Рассел Б. Человеческое познание. - М., 1987.
45. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. - М., 1970. Т.2.
46. Спиноза Б. Богословско-политический трактат: Пер. с лат. и гол.- Харьк, 2001.
47. Сартр Ж.П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989.
48. Сковорода Г.С. Сад божественных песен. - К.,1973.
49. Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия // Собр. соч. - М., 1988. - Т.1.
50. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.
51. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987.
52. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. - К., 1995.
53. Фейербах Л. Сущность христианства // Избр. филос. произв. -М., 1955.-Т.2.
54. Філософія. Хрестоматія: навч. Посіб. / За ред.. Дротянко Л.Г., Матюхіної О.А., Онопрієнко В.І.-К.:.Видавництво Національного авіаційного університету, 2009.- 244 с.
55. Франк С.Л. Духовные основы общества. - М., 1992.
56. Франко І.Я. Мислі про еволюцію в історії людськості. // Твори.-М., 1956.-Т.19.
57. Фромм Э. Психоанализ и этика. - М., 1993.
58. Хайдеггер М. Время и бытие. - М., 1991.
59. Шевченко Т.Г. Щоденник. - К., 1991.
60. Шопенгауэр А. Избранные произведения/Сост., авт., вступ. ст. и примеч. И.С.Нарский. – М., 1992.
61. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993. - Т.1.Енгельс Ф. Діалектика природи. - Т.20.
62. Юркевич П. З науки про людський дух // Вибране. - К., 1993.
63. Ясперс К. Смысл назначение истории. - М., 1991.
Додаткова:
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. –
К.Генеза, 1996. - 369 с.
2. Барулин В.С. Социальная философия. Учеб. Ч.1,2. Изд-во МГУ, 1993. - 240 с.
3. Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в двух
частях. /Под общей ред. И.Т.Фролова..4.1. - М.Политиздат. 1989- - 367 с.;
4.2. -М.Политиздат, 1989.-639 с.
4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій -К.,1996.
5. Горлач Н.І., Кремень В.Г. Філософія. Харків, 2000.
6. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф.. Русин М.Ю. та ін.). -
К., 1994.
7. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. - М.: Логос,
1996.
8. Кульчицький О. Курс філософії і філософічних наук. Мюнхен - Львів, 1995.
9. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей (Историко-
философские очерки и портреты). - М.Политиздат, 1991.- 464с.
10. Мир философии. Книга для чтения. В 2-х ч. 4.1. Исходные философские
проблеми, понятия и принципы. - М.Политиздат, 1991.-672с.
11. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. - К., 1995.
12. Новейший философский словар / Сост. А.А.Грицанов. – Минск., 1998. – 896с.
13. Основи філософських знань. Підручн./За ред. В.А.Буслинського –Львів, 2004.
14. Радугин А.А. Философия. Москва, 1998. 270 с.
15. Спиркин А.Г. Философия. Москва, 2000. 816 с.
16. Человек. Общество. Культура. - М. Политиздат, 1991. - 624 с.
17. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 840 с.
18. Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник (І.В.Бичко, В.Г.Табачковський
та ін.). - К.: Либідь, 2002. - 576 с.
19. Философия. Уч. пособие. Под ред. Г.В.Осичнюка. - К.,1994.
20. Философия. Учебник для высших учебных заведений. (Под ред. Кохановского
В.) - Ростов-на-Дону., 1995.
21. Філософія. Навчальний посібник (курс лекцій). За ред. проф. І.Ф.Надольного. -
К. Вікар, 1997. - 620 с.
22. Філософія. За ред. Г.А.Заїченка та ін. - К,: Вища школа, 1995.- 455с.
23. Шаповалов В.Ф. Основы философии. Москва, 1999. 576__
Література до курсу «Філософія з логікою»
(українською мовою).
Підручники, посібники:
1. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. - 2.вид., випр. й доп. - К.: Генеза, 1996.
2. Андрущенко Віктор Петрович, Волович Володимир Ілліч, Горлач Микола Іванович, Головченко Георгій Тихонович, Губерський Леонід Васильович. Філософія: Підруч. / Микола Іванович Горлач (заг.ред.). - 2.вид., перероб. та доп. - Х.: Консум, 2000.
3. Арутюнов Вячеслав Хуршудович, Демченко Микола Миколайович, Йосипенко Сергій Львович, Кабика І. С., Круш О. О. Філософія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т. - К., 1999.
4. Бартун Микола Петрович. Філософія: Курс лекцій / Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права. Кафедра соціально- гуманітарних дисциплін. - Д., 1999.
5. Бичко І. В., Бичко А. К., Горак Г. І., Добронравова І. С., Малахов В. А. Філософія: Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вузів. - К.: Либідь, 1993.
6. Бойченко Іван Васильович. Філософія історії: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Знання, 2000.
7. Герасимчук Андрій Андрійович, Тимошенко Зоя Іванівна. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. / Українсько- фінський ін-т менедж. і бізнесу. - К.: Вид-во УФІМБ, 1999.
8. Горак Ганна Іванівна. Філософія: Курс лекцій. - К.: Вілбор, 1997.
9. Горський Вілен Сергійович. Історія української філософії: Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вузів. - 3.вид. - К.: Наук. думка, 1997.
10. Губернський Леонід Васильович, Надольний Іван Федотович, Андрущенко Віктор Петрович, Розумний Володимир Павлович, Бойченко І. В. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). - 2.вид., перероб. і доп. - К.: Вікар, 2001.
11. Діденко Віталій Федорович. Філософія: проблеми, категорії, теорії: Навч. посібник для ліцеїстів, гімназистів, студ. вузів. - К.: Педагогіка, 1996.
12. Заїченко Георгій Антонович, Сагатовський Валерій Миколайович, Кальний Ігор Іванович, Даниленко Володимир Іванович, Гнатенко Петро Іванович Філософія: Підруч. для студ. вузів / Георгій Антонович Заїченко (ред.). - К.: Вища шк., 1995.
13. Зарубіжна філософія XX століття. К., 1993.
14. Івакін Олексій Аркадійович. Філософія: Навч.-метод. посібник для учнів юрид. училища / Одеська держ. юридична академія. - О.: АстроПринт, 2000.
15. Князєв Володимир Миколайович. Філософія: Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. - 2.вид. - К., 1997.
16. Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. - Львів, 1996.
17. Кубаєвський М. К. Філософія: Учбово- метод. посібник для студ. / Тернопільський медичний ін-т ім. І.Я.Горбачевського. - Тернопіль, 1995.
18. Кулъчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен; Львів, 1995.
19. Куцоконь Микола Павлович. Вступ до філософії: Курс лекцій:Навч. посібник для студентів спец. "Філософія" / Бердянський педагогічний ін-т. - К.: ІСДОУ, 1994.
20. Надольний Іван Федотович, Андрущенко Віктор Петрович, Бойченко Іван Васильович, Розумний Володимир Павлович, Буслинський В. А. Філософія: Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів - К.: Вікар, 1999
21. Петрушенко Віктор Леонтійович. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації / В.М. Піча (наук.ред.,унаочнення). - К.: Каравела, 2001.
22. Подольська Єлизавета Ананіївна, Парафійник Надія Іванівна. Філософія: Підручник для студ. фармацевт. вузів і фак. - Х.: Основа, 1997.
23. Причепій Євген Миколайович, Черній Анатолій Михайлович, Гвоздецький Віктор Демидович, Чекаль Леонід Андрійович. Філософія: Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. - К.: Аграрна наука, 2000
24. Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995.
25. Степанов Віктор Я. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху: Навч. посіб. / Вінницький держ. медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - 3. вид., виправ. і доп. - Вінниця: Тезис, 2001
26. Струк Й. Філософія: Курс лекцій. К., 1995.
27. Татаркевич Владислав. Історія філософії / Андрій Шкраб'юк (пер.з пол.). - Львів: Свічадо, 1997. - Т. 1: Антична і середньовічна філософія.
28. Татаркевич Владислав. Історія філософії / Олег Гірний (пер.), Януш Саноцький (пер.). - Л.: Свічадо, 1997. - Т. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року.
29. Теслюк Степан Сергійович. Філософія. (Відповіді на питання студентів) / Луцький держ. технічний ун-т. - Луцьк: Надстир'я, 2001.
30. Трубенко Анатолій Іванович. Історико- філософський вступ до курсу "Філософія": Матеріали до лекцій / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: Редакційно- видавничий центр "Київський ун-т", 1998
31. Тягло Олександр Володимирович, Кривуля Олександр Михайлович, Воропай Тетяна Степанівна. Філософія: Навч. посібник для юрид. вузів і ф-тів:У 2 кн. / Університет внутрішніх справ. - Х., 1999.
32. Філософія науки: Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т" / Вадим Миколайович Пронський (уклад.), Сергій Миколайович Комунаров (уклад.). - К., 1997.
33. Філософія. Світ людини: Курс лекцій / Інститут філософії НАН України; Антропологічне відділення Українського філософського фонду. - К.: Стилос, 1999
34. Філософія: Конспект лекцій / Київський держ. торговельно- економічний ун-т / Олексій Якович Баскаков (уклад.). - К., 1997. Ч. 1., Ч. 2
35. Щерба С. П., Тофтул М. Г., Заглада О. А., Хобта І. П., Щедрін В. К. Філософія: Короткий виклад: Навчальний посібник для студ. вузів. - Житомир: Льонок, 2000
36. Янарас Христос. Нерозривна філософія: Нариси вступу до філософії / Анатолій Чердаклі (пер.), Ніна Клименко (пер.). - К.: Основи, 2000.
Довідники, словники, енциклопедії, хрестоматії:
1. Англо-український філософський словник. - К., 1996.
2. Короткий довідник з історії філософії Від витоків до середини ХІХ століття / Під редакцією ПікашовоїТ.Д. та Чуйка В.Л. - Міжрегіональна академія управління персоналом, К., 1997
3. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / Віталій Лях (упоряд.). - К.: Либідь, 1996
4. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / С.Л. Удовік (ред.), В.В. Лях (упоряд.), В.С. Пазенок (упоряд.). - К.: Ваклер, 1996.
5. Філософія. Хрестоматія / Подільська держ. аграрно- технічна академія / Іван Васильович Демчик (упоряд.). - 2.вид. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2000
Підручники, словники та антології до курсу (російською мовою):
1. Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969. - Т1, ч.1-2; т.2.
2. Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. Гл.5. Бытие.
3. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (ХYII - ХYIIIвв).-М., 1987.
4. Гайденко П.П. История греческой философии в ее связи с наукой.
5. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой
6. История современной зарубежной философии. - СПб., 1997.
7. История философии (в кратком изложении).- М., 1991.
8. Канке. Философия. - М., 1997.
9. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. - М., 1995.
10. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997.
11. Рассел Б. Істория западной филофии. – М.,1993.
12. Современная западноевропейская философия. Словарь.- М., 1992.
13. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.
Допоміжна література:
1. Идеальное и идеал //Ильенков Э.В. Философия и культура. - М.,1991.
2. Ильенков Э.В. Проблема идеального// "ВФ". 1979. №6,7.
3. Зотов А. Феномен философии: О чем говорит плюрализм философских учений //"ВФ". 1991. №12.
4. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М., 1990.
5. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.
6. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. - М., 1996.
7. Хайдеггер М. Что такое философия//Вопр. философии. 1993, №7.
Першоджерела:
Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969. - Т1, ч.1-2; т.2.
Аристотель. Метафизика. - М., 1975. Соч. в 4-х тт. Т.
Боэций. "Утешение Философией" и другие трактаты.- М., 1990.
Платон. Соч.: В З т.- М., 1971:
Платон Апология Сократа
Платон Гиппий Большой
Платон Государство
Платон Горгий
Платон Законы
Платон Менон
Платон Парменид
Платон Пир
Платон Политик
Платон Послезаконие
Платон Протагор
Платон Софист
Платон Теэтет
Платон Тимей
Платон Федон
Платон Федр
Платон Филеб
Августин Аврелий. Исповедь. - М., 1991.
Боэций. "Утешение Философией" и другие трактаты.- М., 1990.
Бэкон Ф. Соч.: В 2т.- М., 1972.
Декарт Р. Соч.: В 2 т.- М.,1989:
Декарт Р. Размышления о первой философии
Декарт Р. Разыскание истины посредством естественного света
Декарт Р. Рассуждение о методе
Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах., - М.: Мысль, 1984.
Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Лейбниц Г.В. Сочинения в
4-х томах., - М.: Мысль, 1983.- Т.2.- С. 120-121; 127-132; 140-145; 160-162; 218-227; 230-248; 255-264; 267-270; 363-383; 386;
404-406; 468-469.
Лейбниц Г.В. Что такое идея // Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах., - М.: Мысль, 1984.- Т.3.- С. 108-109.
Лейбниц Г.В. Абсолютно первые истины // Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах., - М.: Мысль, 1984.- Т.3.- С. 123-126.
Лейбниц Г.В. Об основных аксиомах познания // Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах., - М.: Мысль, 1984.- Т.3.- С. 138-141.
Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Локк Дж. Сочин. В 3-х томах. М.: Мысль, 1985. - Т.1.
Юм Д. Сокращенное изложение "Трактата о человеческой природе"// Соч. В 2-х т. - М., 1966. Т.1.
Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т.- М., 1974.
Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа Предисловие // Сочин. Т. 4. - М., 1959. - С. 1-30.
Кант И. Соч.: В 6 т.- М., 1963-1966:
Кант И. Критика практического разума
Кант И. Критика чистого разума
Кант И. Основы метафизики нравственности
Кант И. Пролегомены к метафизике
Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.
Гадамер Х.- Г. Истина и метод. М.: Прогресс, 1988. - С. 267-281; 615-628; 636-638.
Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология// Вопр.филос. - 1992. - N7.
Гуссерль Э. Кризис европейских наук и транцендентальная феноменология.
Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти - Эдип.- M., I990.
Джемс У. Прагматизм.- Київ: Вид-во Україна, 1995. - С. 25-44; 98-117.
Джеймс (Джемс) У. Что такое прагматизм
Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.
Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.
Карнап Р. Философские основания физики.- M., 1971.
Кун Т. Структура научных революции. - М.,1977.
Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.
Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.
Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42.
Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.
Ницше Ф. Антихрист (фрагменты) (на сайте "Скрижали")
Ницше Ф. Воля к власти (фрагменты) (на сайте "Скрижали")
Ницше Ф. К генеалогии морали (фрагменты) (на сайте "Скрижали")
Ницше Ф. По ту сторону добра и зла (фрагменты) (на сайте "Скрижали")
Ницше Ф. Сумерки богов (фрагменты) (на сайте "Скрижали")
Ницше Ф. Так говорил Заратустра (в библиотеке М.Мошкова) (тот же текст на сайте "Скрижали")
Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.
Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.
Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.
Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.
Пуанкаре А. Ценность науки// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.
Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.
Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре //Культурология. ХХ век. Антология. - М., 1995. - С.63-103.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.
Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.
Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.
Шопенгауэр А. Об университетской философии
Шопенгауэр А. Смерть и ее отношение к неразрушимости нашего существа
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986.
Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.
Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.[Я и Оно (в библиотеке Д.Сатина).
Фромм Э. Духовная сущность человека. // Филос. науки. 1990, № 8,9.
Хайдеггер М. Время и бытие.- М., 1993. - С.391-406.
Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.
Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.
Філософія свідомості.
Деннет Д.Онтологическая проблема сознания // Аналитическая философия: становление и развитие. М., 1998.
Дрейфус Х., Дрейфус С. Создание сознания vs моделтиирование мозга //Аналитическая философия: становление и развитие. М., 1998.
Мамардашвили М. Классический и неклассический идеалы рациональности. М., 1994 (Второе, исправленное издание. Первое - 1984, Тбилиси).
Мамардашвили М. Сознание как философская проблема. // В.Ф. № 10, 1990.
Исторические типы рациональности. Т.1, 2. М., 1995-6.
Серл Д. Мозг сознание и программи // Аналитическая философия: становление и развитие. М., 1998.
Проблема сознания в современной западной философии // Подорога В.А., Зыкова А.Б. и др. -М.,1989.
Патнэм Х. Философия сознания. – М.,1998.
Метафізика: основні метафізичні поняття та проблеми.
Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. – М.,1993.
Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. –М.,1971.
Корет Э. Основы метафизики. – Киев, 1998.
Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.
Рейхенбах Р. Философия пространства и времени. – М.,1985.
Філософія пізнання.
Лекторский В.А. Субъект, Объект. Познание. - М., 1980.
Рорти Р. Философия и зеркало природы. Новосибирск. Изд-во Новосиб. ун-та, 1997.
Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии//Вопр.философии. 1996. -№9.
Хилл Т. Современные теории познания. - М., 1965. С.282-296, 304-337.
Чудинов Э.М. Природа научной истины. - М.: Изд-во политической литературы, 1997.
Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. - М., 1978.
Дамміт М. Логічні основи метафізики. – Київ, 2001.
Витгенштейн Л. Философские работы. - М., 1994. - Ч.1
Тарский А. Семантичекая концепция истини // Аналитическая философия: становление и развитие. М., 1998.
Тарский А. Истина и доказательство // Вопр. Филос. 1972. №8
Філософія науки
Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. – М.,1993.
Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. –М.,1971.
Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.
Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.
Пуанкаре А. Ценность науки// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.
Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986.
Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. - М., 1978.
Самостійна робота.
Вимоги до роботи «Аналіз філософського тексту».
1. Вступ.
1.1. Точна вказівка автора, назви тексту та вихідних даних (книга, сайт і т. д.).
1.2. Стисла довідка про автора тексту: дати життя, освіта, творчий шлях, внесок в історію філософської думки.
1.3. Стисла довідка про текст: історія створення, місце і час видання, роль даної роботи у творчості філософа та її місце в історії філософії.
2. Аналіз тексту.
2.1. Формальна характеристика: структура (композиція), стиль, мова і т.п.
2.2. Змістовна характеристика: тема роботи, основні проблеми, засоби їх вирішення, аргументація, тощо.
2.3. Коментар фрагмента тексту: виконується у вільній формі, включає: обґрунтування вибору фрагменту, вказівку мети і методу коментаря, змістовний висновок.
(При роботі над коментарем можна (і бажано) користуватися критичною літературою.) Головна вимога - чітка вказівка авторства конкретного висновку.
3. Філософська позиція автора та її альтернативи
3.1. Формулювання філософської позиції (онтологічної, гносеологічної, аксіологічної й т. ін.) автора, як дана позиція подана в тексті.
3.2. Приведіть приклади альтернативних філософських позицій з історії філософії.
Перелік питань для складання іспиту з філософії.
1. Визначення філософії: історичні форми і сучасність.
2. Філософія в системі культури.
3. Філософія і наука.
4. Місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.
5. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
6. Західна і східна традиції філософствування.
7. Особливості розвитку і проблематика давньоіндійської філософії.
8. Характерні риси давньокитайської філософії.
9. Основи періодизації західноєвропейської філософії.
10. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки.
11. Уявлення про сутність і першоначала світу в античній натурфілософії.
12. Підходи до розуміння сутності людини у софістів і Сократа.
13. Загальна характеристика філософії Платона.
14. Загальна характеристика філософії Аристотеля.
15. Етичні уявлення епікурейців і стоїків.
16. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.
17. Проблема співвідношення віри й знання у філософії Фоми Аквінського.
18. Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.
19. Основні філософські проблеми в філософії Нового часу.
20. Проблема методу в в філософії Нового часу.
21. Філософія Р.Декарта.
22. Французьке Просвітництво: основні ідеї та персоналії.
23. Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії.
24. Новизна гносеологічних та етичних уявлень Канта.
25. Своєрідність гегелівської діалектики.
26. Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми.
27. Перехід від класичного до некласичного етапу розвитку західної філософії.
28. Ірраціоналізм ХІХ ст.: ключові філософські ідеї та персоналії.
29. Основні тенденції і напрямки західної філософії ХХ ст.
30. Розвиток уявлення й особливості розуміння буття в історії філософії.
31. Філософський зміст проблеми свідомості.
32. Різноманітність шляхів розуміння свідомості в історії філософії.
33. Свідомість і самосвідомість.
34. Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях Фрейда та Юнга.
35. Основні проблеми теорії пізнання.
36. Визначення знання в філософії.
37. Теорія пізнання, її предмет і метод.
38. Форми чуттєвого й раціонального пізнання.
39. Філософські концепції істини та її критеріїв.
40. Скептицизм як філософська позиція.
41. Поняття про науку. Проблема виникнення науки.
42. Періодизація історії науки: класична, некласична та постнекласична наука.
43. Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний.
44. Методологія та основні групи методів наукового пізнання.
45. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.
46. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.
47. Формування й історичний розвиток проблематики філософії людини.
48. Проблема співвідношення природи й сутності людини в історії філософії.
49. Індивід і соціум. Поняття про особу.
