Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Тема 1. Предмет і методи

1. Яке з нижченаведених слів за сенсом найтісніше пов'язане зі сло­вом «економічний»:

а) безкоштовний;

б) рідкісний;

в) багатий;

г) надмірний.

2. Якими двома основними причинами можна пояснити існування економічних проблем?

а) впливом держави на економіку та зростанням населення Землі;

б) забрудненням навколишнього середовища та існуванням транснаціо­нальних корпорацій;

в) наявністю безробіття та інфляції;

Г) необмеженістю бажань людей та обмеженістю ресурсів.

3. Економіку в цілому найкраще можна визначити як:

а) взаємодію рішень на макро- і мікрорівнях;

б) вивчення поведінки людей та підприємств щодо виробництва, роз­поділу та споживання обмеженої кількості товарів;

в) практичне випробовування вартісних показників шляхом викорис­тання дедукції та індукції;

г) використання політики спростовування фактів і гіпотез.

4. У ринковій економіці проблеми що виробляти, як виробляти і для кого виробляти вирішуються:

а) комітетом з планування;

б) виборним органом;

в) ціновим механізмом;

г) жодним із трьох вищезазначених способів.

5. Мікроекономічна теорія вивчає, як ринкова економіка визначає:

а) ціну товару;

б) ціну послуг;

в) ціну економічних ресурсів;

Г) будь-які ціни.

6. Будуючи моделі, економісти:

а) розробляють припущення, які спрощують ситуацію;

б) включають усю наявну інформацію;

в) мають використовувати математичні моделі;

г) намагаються дублювати реальний світ.

7. Мікроекономіка:

а) оперує сукупними чи загальними рівнями доходів, зайнятості та виробництва;

б) докладно досліджує окремих економічних суб'єктів, які становлять економічну систему;

в) вивчає детальну інформацію про окремі сегменти економічної системи;

г) базується на широкому підході

Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача.

1. Всяка функція корисності являє собою:

а) зв'язок між складовими набору благ і витратами на їх придбання;

б) залежність, відповідно до якої різним наборам благ надаються зна­чення, адекватні перевагам споживача;

в) сукупність усіх наборів благ, які може придбати споживач;

г) зв'язок між кількостями одного блага та інших благ, адекватних за сукупною корисністю.

2. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а)зростає;

б) спадає;

в) зростає або спадає, але залишається додатною;

г) є від'ємною величиною.

3. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20,ЗО,40,50;

б) 20,28,34,38;

в) 20,40,80,160;

г) 20,35,55,80.

4. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10,5;

б) 20,10,10,10;

в)20,30,40, 50;

г) 20,28,34,38.

5. Товари Хта Y мають відповідно ціни 50 і 80 грош. од., і споживач витрачає весь свій бюджет на купівлю тільки цих товарів, купуючи 5 оди­ниць Х і 8 одиниць Y. Граничні корисності 5-ї одиниці Х і 8-ї одиниці Y од­накові. Тоді можна зробити висновок, що:

а) споживач перебуває в стані рівноваги;

б) споживачеві треба купувати більше Х і менше Y;

в) споживачеві треба купувати менше Х і більше Y;

г) споживачеві треба збільшити купівлю обох товарів.

6. Споживач вважає, що йому однаково корисно щоденно випивати як 8 склянок молока та 3 склянки кефіру, так і 6 склянок молока та 4 склянки ке­фіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру молоком дорівнює:

а) 6/4; б) 4/6; в) 2/1; г) 1/2.

7. Припустимо, що МUa / MUв=7, a Pa / Pв = 5. Це означає, що:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги варто купувати більше А і менше В;

в) для досягнення рівноваги варто купувати більше В і менше А;

г) немає правильної відповіді.

8. Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б — 2 грош. од. Якщо спо­живач оцінює граничну корисність товару Б у ЗО ютилей і бажає максимізувати задоволення від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну ко­рисність А за:

а) 20 ютилей;

б) 45 ютилей;

в) ЗО ютилей;

г) 15 ютилей.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача.

1. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюються:

а) його перевагами і розмірами доходу;

б) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів, що купуються;

в) тільки його перевагами;

г) тільки цінами товарів, що купуються.

2. Якщо і відносна ціна одного з двох благ, і MRS дорівнюють 5, то споживач може отримати максимальну корисність:

а) споживаючи лише одне з цих благ;

б) споживаючи обидва блага в однакових кількостях;

в) споживаючи обидва блага в даних кількостях;

г) інформації недостатньо.

3. У результаті зміни свого доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. В новому рівноважному наборі граничні ко­рисності всіх благ стали нижчими, ніж були раніше (до зміни доходу і цін). Усі блага, які споживалися раніше, споживаються й тепер, уподобання не змінилися. Про цього споживача напевне можна сказати, що:

а) його добробут знизився;

б) його добробут виріс;

в) його дохід знизився;

г) зросли ціни всіх споживаних ним благ.

4. Якщо гранична норма заміни блага Б благом А знизилася, то від­ношення ціни блага А до ціни блага Б за оптимального рішення для даного споживача:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться незмінним;

г) інформації недостатньо.

5. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за всякого рівня споживання, то ви зробите висновок, що:

а) обидва блага є досконалими субститутами;

б) блага є досконалими комплементами;

в) крива байдужості благ характеризується спадною MRS;

г) крива байдужості благ опукла назовні від початку координат.

6. Ціна груш та яблук однакова (2 грош. од. за 1 кг). Домашня госпо­дарка намагається максимізувати свою корисність, купуючи груші та яблу­ка. Як гарний економіст, ви рекомендували б їй:

а) купувати однакову кількість яблук і груш, поки ціна на них однакова;

б) витратити весь свій можливий дохід на груші та яблука;

в) купити таку кількість яблук і груш, щоб MRS між ними дорівнювала 1;