Величина процентної зміни обсягу попиту на один товар при зміні ціни даного товару на один відсоток – це коефіцієнт перехресної еластичності попиту. Надайте пояснення

Величина попиту на товар залежить не тільки від його ціни, але й від ціни на інші товари. У цьому випадку має місце перехресна еластичність, яка показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар Х, якщо ціна на товар У зміниться на 1 %

Еластичність попиту на одне благо відносно цін на інше благо називається перехресною еластичністю:

Е=dQx/dPy* Py/Qx

Якщо Еd > 0, то перед нами взаємозамінні блага (субститути), якщо Еd < 0 — взаємнодоповнюючі.

Чим більше еластичність попиту на благо X, тим вище ступінь замінності благ (у крайньому випадку, коли Еd = + ∞, перед нами досконалі субститути) і, навпаки, чим менше еластичність, тим більше взаємодоповнюваність (якщо Еd = - ∞, то ми маємо приклад абсолютної взаємодоповнюваності).

Однак це правило, що характеризує взаємозамінність і взаємодоповнюваність благ, може використовуватися лише при невеликих цінових змінах. Наприклад, якщо ціна на хліб значно знизиться, то це спричинить підвищення попиту не тільки на хліб, бутербродне масло, тостери, але й на інші товари, у тому числі й на меблі. Тоді Еd < 0 для хліба й меблів, що не характеризує їх взаємодоповнюваність, а відображає лише ефект доходу. При
виключенні ефекту доходу можна одержати за значенням перехресної еластичності більш точну оцінку доповнюваності або замінності благ (виявити взаємозаміщення блага по Хіксу).
Коефіцієнт еластичності попиту можна розкласти на два компонента, що характеризують ефекти доходу й заміщення (рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності)..

Ефект доходу має місце у випадку, здешевлення товарів призводить до того, споживач може купити більше даного товару, не скорочуючи обсягів споживання інших товарів. Надайте ілюстрацію.

Внаслідок зміни доходу споживача, цін на блага, його рівноважне положення буде постійно змінюватися Коли змінюється ціна на одне із благ (Х), а дохід споживача і ціна іншого блага (У) залишаються постійними, тоді бюджетна лінія буде обертатися навколо точки її перетину з віссю У і щоразу буде торкатися все більш віддалених кривих байдужості.

Всі точки дотику бюджетної лінії, яка обертається внаслідок зміни ціни блага Х, до кривих байдужості утворить лінію „ціна-споживання” Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Зміна ціни блага не тільки міняє відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але і його реальний добробут: зниження ціни робить його більш багатим. Тому перехід до нової комбінації благ, яку купує споживач є наслідком дії двох чинників: зміни відношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.

Зниження ціни на товар Х дає можливість:

1)за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на „заощаджену” суму придбати інші товари.

2) більше споживати товар Х, що здешевів, і менше товару У, який став відносно дорогим. Такі зміни будуть впливати на попит споживача.

Тут має місце ефект доходу від зміни ціни- доля зміни попиту на здешевілий товар, яка зумовлена відповідним збільшенням реального доходу. Та доля зростання попиту на здешевілий товар, яка зумовлена заміщенням цим більш дешевим товаром інших (що стали більш дорогими) є ефектом заміщення зміни в цінах. Ефект доходу проявляється в переході споживача на більш високу (віддалену) криву байдужості. При ефекті заміщення споживач переходить також на більш віддалену криву байдужості, бо його дохід зростає. Вся ця ситуація загалом називається загальний ефект від зниження ціни, що знаходиться як сума ефекту заміщення і ефекту доходу. В нашій ситуації має місце ефект доходу – вплив, що здійснюється на попит споживача за рахунок зміни реального доходу, викликаного змінами ціни блага без урахування ефекту заміщення