Мета і завдання курсової роботи

СТРУКТУРА ТА ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсову роботу студенти виконують самостійно дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.

Рекомендується така структура курсової роботи:

1. Титульна сторінка, оформлення якої не потребує особливих пояснень, тому наводимо варіант її оформлення (див. додаток 1).

2. Зміст курсової роботи подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури (див. додаток 2).

3. Вступ, де розкриваються актуальність та практичне значення обраної теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, структура курсової роботи, визначаються джерела ін­формації.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняннями з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи, особливо на користь економіки України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Мета і завдання курсової роботи

Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблему і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкту, оскільки предмет визначає тему роботи, яка визначається як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

4. Основна частина, що складається з трьох-п’яти основних розділів, які, в свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватися основній меті та завданням, бути органічно взаємопов’язаними, мати приблизно однаковий обсяг.

Кожен розділ починається з нової сторінки, обов’язково подається назва розділу. У кінці кожного розділу формулюються висновки, що дає змогу вивільнити загальні результати від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

Огляд літератури за темою (розділ 1) і вибір напрямків досліджень, в якому окреслюють основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Висвітлюючи роботи фахівців необхідно назвати ті питання, що залишилися не вирішеними і, отже, визначити місце в розв’язані проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% основної частини роботи.

У другому розділі, як правило, з вичерпною повнотою подають фактичні (статистичні) дані економічного розвитку України щодо обраної теми, аналізують їх. Слід мати на увазі, що в курсовій роботі використовують дані за три останні роки.

У наступних розділах на основі використаної літератури формулюють шляхи вирішення конкретної макроекономічної проблеми, при необхідності проводять порівняльний аналіз з практикою інших країн, подають прогнози діяльності об’єкта досліджень на перспективу.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

 

5. Висновки

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, далі формулюють висновки та рекомендації, щодо практичного використання. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання (висновки 1 розділу). Далі у висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках щодо стану економіки України, викласти рекомендації стосовно поставленої мети.

 

6. Список використаної літератури, слід розміщувати одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- у алфавітному порядку в такій послідовності:

• закони, нормативні акти та положення державного значення;

• літературні та наукові джерела;

• матеріали періодичних видань.

У літературних і наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети (див. додаток 3).

7. Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру, тощо). Кожний додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово “Додаток”. Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в курсовій роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад: “Додаток 1”). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим.

У кінці курсової роботи після списку використаної літератури ставиться підпис студента і дата виконання.