Прийняття доручення про надання правової допомоги

Адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством про види адвокатської діяльності за двома підставами:

на основі угоди про надання правової допомоги;

за призначенням особи відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Форма угоди. У випадку надання правової допомоги - консультацій та роз’яснень з правових питань, довідки щодо законодавства - угода може укладатися у спрощеній письмовій формі (рядком у відомості) або в усній формі, коли правова допомога надається безкоштовно.

Стосовно надання правової допомоги інших видів адвокатської діяльності угода може укладатися в усній формі лише в ситуації коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги, у таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню.

У всіх інших випадках доручення клієнта про надання юридичної допомоги підлягає оформленню у вигляді письмової угоди.

В угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта.

В будь-якому випадку мають бути визначені:

1) прізвище, ім’я, по-батькові, адреса фізичної особи або назва та адреса юридичної особи – клієнта;

2) ті ж відомості про особу яка уклала угоду якщо укладено не особисто клієнтом;

3) прізвище, ім’я, по-батькові адвоката, який надає правову допомогу та його адреса;

4) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватися;

5) розмір гонорару, порядок його обчислення (або фіксована сума або погодинна оплата) і порядок внесення гонорару (аванс, після закінчення надання правової допомоги);

6) розмір порядок обчислення і внесення фактичних видатків пов’язаних з виконанням доручення;

7) підписи осіб що уклали угоду.

Угода не повинна містити положення які суперечать чинному законодавству а також правилам адвокатської етики. Зокрема, забороняється включення в угоду з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права.

Етика прийняття адвокатського доручення. Адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги тільки безпосередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладання угоди з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатного клієнта, або органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків. Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними.

 

Здійснення адвокатом правової допомоги. На стадії виконання доручення клієнта адвокат зобов’язаний дотримуватись таких етичних правил:

1) адвокату категорично забороняється:

використовувати при виконанні доручення незаконні та неетичні засоби в тому числі спонукання свідків до давання завідомо неправдивих свідчень;

вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо);

використовувати свої особисті зв’язки для впливу на суд або інші органи перед якими здійснюється представництво клієнта;

використовувати інформацію отриману від клієнта конфіденційність якої захищається законом.

2) адвокат не повинен без погодження з клієнтом передоручати виконання доручення в цілому або відносно самостійної частини іншій особі. Інші особи можуть залучатися до виконання окремих допоміжних дій пов’язаних із виконанням доручення при цьому адвокат несе відповідальність за їх дії.

3) адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення відносно суті свого доручення.

4) кожному дорученню незалежно від гонорару адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

5) при виконанні доручення адвокат зобов’язаний використовувати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту.

6) адвокат повинен виявляти активність у збиранні відомостей про факти що можуть бути використані як докази у дорученій йому справі, бути принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання.

7) адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, дотримуючись при цьому всіх інших вимог що пред’являються законом і правилами адвокатської етики.

Етичні аспекти здійснення захисту за призначенням.

Адвокат може відмовитися від захисту за призначенням у таких випадках:

1) якщо адвокат через тимчасову непрацездатність не може виконувати свої професійні обов’язки;

2) коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретній справі що є особливо складною;

3) коли при прийнятті адвокатом на себе надання правової допомоги через конкретні причини не можливе забезпечення дотримання правил конфліктності інтересів або правил що забезпечують додержання конфіденційності інформації;

4) коли вже після прийняття захисту через об’єктивні причини може потягнути суттєві порушення прав і законних інтересів іншого клієнта адвоката з яким адвокат пов’язаний раніше укладеною угодою про надання правової допомоги;

5) коли частина роботи що виконується за призначенням у загальному обсязі роботи адвоката стає вочевидь надмірною і ставить його в тяжке матеріальне становище.

Особливості виконання доручення, пов'язаного з посередництвом між клієнтами. Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, і що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення.

Адвокат повинен припинити свої дії як посередника і розірвати відповідні угоди з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких адвокат не може виступати посередником між клієнтами із-за суперечностей між їх (клієнтів) інтересами. Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного з клієнтів з питань, пов'язаних із предметом посередництва.

 

Гонорар адвоката.

Гонорар – це єдина допустима форма отримання адвокатом винагороди за надану правову допомогу клієнту. Він повинен бути законним за формою, порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Фактори які впливають на визначення розміру гонорару:

1) обсяг часу і роботи що вимагається для належного виконання доручення;

2) ступінь складності та новизни правового питання що стосується доручення необхідність досвіду для його успішного завершення;

3) вірогідність того що прийняте доручення перешкоджає прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить виконання в звичайному часовому режимі;

4) необхідність виїзду у відрядження;

5) важливість доручення для клієнта;

6) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Оплата фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення. Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою.

В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.

Особи, від яких адвокат може приймати гонорар та погашення фактичних видатків, пов'язаних з дорученням. Адвокат не повинен приймати гонорар або оплату фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення, від інших осіб, окрім клієнта або іншої особи, яка відповідно до Правил адвокатської етики, уклала угоду про надання правової допомоги в інтересах клієнта, крім випадків, коли:

1) клієнт (його представник) наполягає на цьому;

2) прийняття оплати від іншої особи за конкретних обставин не зможе вплинути на незалежність адвоката в наданні правової допомоги клієнту та не потягне порушення обов'язків адвоката, передбачених чинним законодавством та Правилами адвокатської етики.

Розірвання угод.

Розірвання угоди про надання правової допомоги може бути:

за ініціативи клієнта;

за ініціативи адвоката.

За ініціативи клієнта:

1) клієнт може в будь-який час і за будь-яких причин, при чому без їх пояснення, розірвати угоду з адвокатом в односторонньому порядку;

2) адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкоджанню реалізації цього права;

3) адвокат якому став відомий намір клієнта розірвати угоду повинен пояснити клієнту можливі наслідки такого кроку, з’ясувати причину розірвання угоди.

За ініціативи адвоката. Адвокат може достроково розірвати угоду за сукупності таких умов:

1) клієнт згоден на розірвання угоди маючи достатньо інформації про можливі наслідки цього для перспективи виконання його доручення;

2) у клієнта є реальна можливість звернутися до іншого адвоката;

3) чинним законодавством не передбачено не можливість розірвання угоди певного виду.

виконанням доручення, від інших осіб, окрім клієнта або іншої особи, яка відпнтом за таких обставин:

1) клієнт вчинив дії що стосуються суті доручення на порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення не зважаючи на пояснення адвоката;

2) клієнт використовує правову допомогу що йому надається адвокатом для полегшення вчинення злочину;

3) клієнт не зважаючи на пояснення адвоката наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини є об’єктивно недосяжним;

4) клієнт грубо порушує обов’язки взяті ним на себе згідно з угодою про надання правової допомоги;

5) належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта що вчинені ним всупереч порадам адвоката;

6) клієнт вчинив дії що ганьблять честь гідність і репутацію адвоката;

7) клієнт не погоджується погашати фактичні видатки які були вчинені адвокатом на виконання доручення якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

8) фізичний або психічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення. В цьому випадку адвокат повинен вжити всіх заходів для запобігання ущемлення законних інтересів клієнта і забезпечити його послугами іншого адвоката.

У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчитись, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.