Стаціонарний обсяг капіталу на одного працюючого, який максимізує споживання називають золотим рівнем нагромадження капіталу. Науково-технічний прогрес підвищує продуктивність факторів виробництва і може сприяти безперервному економічному зростанню та безперервному підвищенню рівня життя, оскільки обсяг продукції на одного працюючого завдяки прогресу технології зросте. Економіка досягає золотого рівня нагромадження капіталу. Золоте правило нагромадження: оптимальним є така частка заощаджень, за якою в умовах стійкої рівноваги досягається максимально можливий рівень споживання.
16. Модель рівноваги грошового ринку.
Рівновага на грошовому ринку встановлюється за умови:
MS / P = MD / P = L(Y,I,h)
Роль механізму відновлення рівноваги в короткостроковому періоді відіграє коливання ставки проценту на облігації та їх ціни. Зміна рівноваги на грошовому ринку відбувається під впливом екзогенних чинників, які впливають на попит або на пропонування грошей: політики центрального банку, циклічних коливань реального ВВП, зміни рівня цін.
18.Модель впливу стримувальної монетарної політики на економіку (кейнсіанський підхід).
Стримувальна монетарна політика або «політика дорогих грошей» спрямована на переборення інфляції в період буму.
Згідно з кейнсіанською концепцією, інструменти монетарної політики впливають на банківські резерви, змінюється грошова маса, яка тисне на банківську ставку проценту, зміна процентної ставки викликає зміни у попиті на інвестиції, а зміна інвестиційного попиту впливає на реальний обсяг виробництва і зайнятість. У кейнсіанській концепції гроші є нейтральними, зміна їх кількості впливає на реальний сектор економіки через зміну процентної ставки.
17. Модель впливу стимулювальної монетарної політики на економіку (кейнсіанський підхід).
Стимулювальна монетарна політика або політика «дешевих грошей» спрямована на переборення спаду і зниження рівня безробіття. Для її здійснення центральний банк: скуповує державні цінні папери на відкритому ринку, знижує облікову ставку, знижує норму обов’язкових резервів. Як політика «дорогих грошей», так і політика дешевих грошей через зміну грошового пропонування здатні впливати на ключові макроекономічні змінні – обсяги виробництва і зайнятості, рівень цін.
17.Модель впливу стимулювальної монетарної політики на економіку (монетаристський підхід).
У монетаристській концепції зміна грошової маси безпосередньо впливає на сукупний попит і номінальний ВВП, вона не чинить впливу на ставку проценту, проте дозволяє впливати на рівень інфляції. В основу монетаристського підходу покладено рівняння MV=PV. Стабільний розвиток економіки можна забезпечити лише за стабільного збільшення грошової маси.
19.Модель коротко – та довгострокової кривої Філліпса.
Крива Філліпса показує, що у короткостроковому періоді між рівнем інфляції і рівнем безробіття існує обернена залежність P = - a (U – Uf). Від’ємний нахил кривої засвідчує, що політики стоять перед дилемою компромісного вибору між інфляцією і безробіттям. Стимулюючи зростання сукупного попиту через монетарну і фіскальну політику уряд може знизити рівень безробіття, але лише ціною прискорення інфляції, і навпаки – стримуючи обсяги сукупного попиту, можливо пригнітити інфляцію, але ціною зниження обсягів виробництва, що супроводжується зростанням безробіття. У довгостроковому періоді згідно з висновками Філліпса рівень безробіття прямує до свого природного безробіття і не залежить від рівня інфляції, відтак довгострокова крива Філліпса є вертикальною. Темпи інфляції не змінюються лише тоді, коли поточний рівень безробіття дорівнює природному рівню безробіття.
