До виконання
курсової роботи
для студентів напряму підготовки
6.051401«Біотехнологія»
денної та заочної форм навчання
| Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам Підписи авторів ________________ ________________ «____» ____________ 2012 р. | СХВАЛЕНО на засіданні кафедри біотехнології і мікробіології Протокол № 3 від 6.09.2012 р. |
Київ НУХТ 2012
Біологія клітин. Метод. рекомендації до викон. курсов. роб. для студ. напр. підгот. 6.051401 «Біотехнологія» ден. та заочн. форм навч. / Уклад.: В.О.Красінько – К.: НУХТ, 2012. – 28 с.
Рецензент: О.І.Скроцька, к.б.н.
Укладач: В.О. Красінько, к.т.н., доц.
Відповідальний за випуск: Т.П. Пирог, д.б.н., проф.
ЗМІСТ
| 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ………..……………. | |
| 2. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ…………………….…………………….…… | |
| 2.1. Перелік тем курсових робіт………………………………………………. | |
| 3. ПОРЯДОК ВИДАЧИ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ……………...… | |
| 4. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.......……………….................................................. | |
| 5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ…… | |
| 6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………….. | |
| 6.1. Загальні вимоги…………………………………………………………… | |
| 6.2. Вимоги до оформлення ілюстративного матеріалу………………….... | |
| 6.3. Оформлення списку літератури………………………………………... | |
| 6.4. Оформлення додатків………………………………………………….... | |
| 7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………………...... | |
| 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………... | |
| ДОДАТКИ………………………………………………………………………..… | |
| Додаток 1. Приклад оформлення титульної сторінки…………………….. | |
| Додаток 2. Приклад оформлення реферату ……………………………….... | |
| Додаток 3. Приклад оформлення змісту ………………………………....... | |
| Додаток 4. Приклад оформлення умовних позначень…………………….. | |
| Додаток 5. Приклад оформлення висновків……………………………….. | |
| Додаток 6. Зразки посилань на літературу………………………………… | |
| Додаток 7. Приклад оформлення розділів…………………………………. | |
| Додаток 8. Приклад оформлення таблиці………………………………….. | |
| Додаток 9. Приклад оформлення рисунку …………………………….……. |
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота з дисципліни «Біологія клітин» – самостійне творче дослідження, присвячене характеристиці конкретного мікроорганізму – біологічного агента певного біотехнологічного процесу. Для її написання важливо спиратися на теоретичні знання та практичні навички, одержані під час вивчення дисципліни. Курсова работа сприяє більш свідомому оволодінню біологічними, біотехнологічними і методичними знаннями, уміннями і навичками, формує інтерес до майбутньої професійної діяльності у царині біотехнології, до наукових досліджень, допомагає у засвоєнні їх методик, сприяє розвитку навичок самостійної творчої роботи.
Курсова робота з дисципліни «Біологія клітин» повинна показати, наскільки глибоко студент оволодів теоретичними знаннями та практичними навичками у проведенні біологічних та мікробіологічних досліджень, вмінням користуватися науковою літературою, критично і творчо підходити до поставленого завдання.
Метою виконання курсової роботи є формування й розвиток навичок дослідницької роботи, уміння працювати з науковою літературою, робити на основі її вивчення висновки й узагальнення; поглиблення і розширення знань стосовно конкретних характеристик промислово важливих мікроорганізмів.
Основним завданням курсової роботи є вивчення літературних даних стосовноособливостей будови та функціонування живих клітин мікроорганазмів – біологічних агентів, що використовуються у біотехнології; оволодіння навичками науково-дослідної роботи, ознайомлення з принципами оформлення звітної документації у сфері науки і техніки.
2. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
Курсова робота є найважливішим елементом самостійної роботи студентів-біотехнологів. Біотехнологія є сферою цілеспрямованого використання мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності у різноманітних галузях науки і техніки, у промисловості і сільському господарстві. Біотехнологічні виробництва забезпечують одержання нових харчових і кормових продуктів, засобів захисту рослин, незамінних амінокислот, чистих іммобілізованих ферментів тощо. Одним з найбільш успішних та економічно вигідних напрямів біотехнології (мікробіологічної промисловості) є виробництво медичних препаратів.
Найстаріші біотехнології пов’язані з виготовленням харчових продуктів і напоїв. Виробництво хліба, сиру, йогурту, оцту та алкогольних напоїв відомо з доісторичних часів. Проте сучасні досягнення біологічних наук, на які спирається біотехнологія, сприяли інтенсифікації традиційних харчових виробництв та зробили можливим використання життєдіяльності мікроорганізмів для одержання нових корисних для людини продуктів.
Сучасний фахівець у галузі біотехнології повинен досконально володіти методами досліджень біології клітин, досконально розбиратися у тонкощах внутрішньої будови та особливостях функціонування основних біологічних агентів біотехнології – мікроорганізмів, а також клітин багатоклітинних рослинних і тваринних організмів.
Отже, тематика курсових робіт з дисципліни «Біологія клітин» стосується особливостей морфології, фізіології та практичних аспектів використання мікробних клітин.
2.1. Перелік тем курсових робіт
1. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значеннябактерій Escherichia coli.
2. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значеннябактерій Lactobacillus plantarum.
3. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значеннябактерій Streptomyces rimosus.
4. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Saccharomyces cerevisiae.
5. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Rhodotorula glutinis.
6. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Azotobacter chroococcum.
7. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicillium vitale.
8. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Alternaria tenuis.
9. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значеннядріжджів Trichosporon cutaneum.
10. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Pseudomonas aeruginosa.
11. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Vibrio cholerae.
12. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Brevibacterium heali.
13. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces noursei.
14. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Erwinia carotovora.
15. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces kanamyceticus.
16. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Corynebacterium glutamicum.
17. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus subtilis.
18. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Fusarium moniliforme.
19. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicillium funiculosum.
20. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Aspergillus terreus.
21. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Rhodotorula rubra.
22. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Rhodotorula mucilaginosa.
23. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Trichosporon cutaneum.
24. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida scotti.
25. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida utilis.
26. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida pulcherima.
27. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida guilliermondi.
28. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida crusei.
29. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida albicans.
30. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Saccharomycodes ludwigii.
31. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Schizosaccharomyces pombe.
32. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Cladosporium cladosporioides.
33. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Phoma exiqua.
34. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Endomyces lactis.
35. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Alternaria alternata.
36. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Botrytis cinerea.
37. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Fusarium culmorum.
38. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Sclerotinia sclerotiorum.
39. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Claviceps purpurea.
40. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Aspergillus awamori.
41. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Aspergillus oryzae.
42. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Aspergillus niger.
43. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicilluim camemberti.
44. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicilluim roqueforti.
45. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicilluim brevicompactum.
46. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicilluim nigricans.
47. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Penicilluim chrysogenum.
48. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Trichothecium roseum.
49. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Mucor rouxii.
50. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Mucor pusillus.
51. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Mucor miehei.
52. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Rhizopus oryzae.
53. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Rhizopus nigricans.
54. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Mucor racemosus.
55. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Arthrobacter simplex.
56. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Leuconostoc mesenteroides.
57. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus anthracis.
58. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Corynebacterium diphtheria.
59. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Clostridium tetani.
60. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Erwinia herbicola.
61. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Propionibacterium shermanii.
62. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Acetobacter suboxydans.
63. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Erwinia carotovora.
64. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus lichenoformis.
65. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Enterococcus faecium.
66. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Lactobacillus plantarum.
67. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bifidobacterium bifidum.
68. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Lactobacillus acidophilus.
69. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces rimosus.
70. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces aureofaciens.
71. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Nocardia mediterranea.
72. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus polymyxa.
73. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces venezuelae.
74. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Micromonospora purpurea.
75. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus brevis.
76. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces flavus.
77. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptococcus diacetilactis.
78. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptococcus cremoris.
79. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptococcus lactis.
80. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Xanthomonas campestris.
81. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus thuringiensis.
82. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Brevibacterium ammoniagenes.
83. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Proteus mirabilis.
84. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Saccharomyces fragilis.
85. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Saccharomyces kefir.
86. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Cephalosporium acremonium.
87. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Ashbyii gossypii.
88. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Aspergillus foetidus.
89. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Trichoderma koningii.
90. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Trichoderma viride.
91. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Endomycopsis fiburigera.
92. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення грибів Curvularia inaequalis.
93. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Pseudomonas denitrificans.
94. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Streptomyces spheroides.
95. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus macerans.
96. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Bacillus stearothermophilus.
97. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Saccharomyces vini.
98. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Saccharomyces minor.
99. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Rhodobacter sphaeroides.
100. Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення бактерій Ralstonia eutropha.
ПОРЯДОК ВИДАЧИ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ
Тема курсової роботи обирається студентом з наведеного переліку тем (див. вище) за двома кінцевими цифрами у номері залікової книжки. Цифрам від 01 до 09 відповідають теми під номерами від 1 до 9. Цифрам 00 відповідає тема номер 100.У ході підготовчого етапу студент повинен вивчити літературні дані стосовно історії відкриття та дослідження мікроорганізма, зазначеного у темі курсової роботи; знайти у науковій літературі опис його морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних характеристик; місць природного поширення; підібрати з літературних джерел та (або) за допомогою електронних баз даних зображення цього мікроорганізму (рисунки, фотографії, виконані під час світлової та (або) електронної мікроскопії). Слід звернути особливу увагу на дані щодо практичного значення цільового мікроорганізму, галузей застосування продуктів його життєдіяльності.
Під час виконання роботи студент знайомиться з правилами підготовки науково-технічної документації згідно існуючих державних стандартів.
Оформлення курсової роботи та підготовка до захисту є завершальним етапом.4. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота з дисципліни «Біологія клітин» повинна містити:
титульний аркуш;
реферат;
зміст;
перелік умовних позначень (за необхідності);
вступ;
основну частину;
висновки;
список літератури;
додатки (за необхідності).
5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота з дисципліни «Біологія клітин» – перша спроба створити самостійне теоретичне наукове дослідження біотехнологічного спрямування, яке представляється у вигляді пояснювальної записки. Ця робота є частиною теоретичного підгрунтя подальшої підготовки фахівця-біотехнолога.
Загальні вимоги
Курсова робота не може бути простою компіляцією й складатися із фрагментів різних статей і книг. Вона повинна бути науковим, завершеним матеріалом, мати факти й дані, що розкривають взаємозв'язок між явищами, характеристиками об’єктів, процесами й містити щось нове: узагальнення літературних даних, висловлення власної думки дослідника, у яких з'являється авторське бачення проблеми і її рішення. Цьому загальнотеоретичному положенню підкоряється структура курсової роботи, її ціль, завдання, методика дослідження й висновки.
Обсяг курсової роботи без урахування додатків, не повинен перевищувати 15...25 сторінок.
При написанні роботи слід обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких були запозичені матеріали.
Титульний аркуш.
Титульний аркуш містить назву міністерства й найменування вищого навчального закладу, в якому виконана робота; назву роботи та шифр навчальної групи автора, його прізвище, ім'я, по-батькові; посаду, прізвище та ініціали керівника курсової роботи. Титульний аркуш оформляється згідно додатку 1.
Реферат. Реферат являє собою скорочене викладення суті курсової роботи. У рефераті наводять:
- тему курсової роботи;
- кількість сторінок пояснювальної записки, а також кількість рисунків, таблиць і бібліографічних найменувань;
- завдання й мету роботи;
- стислий опис ходу проведення роботи та одержаних результатів;
- ключові слова (для інформаційно-пошукових систем);
Орієнтовний обсяг реферату приблизно 0,5 аркушу формату А-4.
Приклад оформлення реферату наведений у додатку 2.
Зміст.
Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію. Приклад написання змісту наведено у додатку 3.
Перелік умовних позначень.
Якщо у курсовій роботі вжита специфічна термінологія, використані нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку.
Приклад написання переліку позначень наведено у додатку 4.
Вступ.
Вступ повинен бути коротким (1-3 сторінки) і чітким. Його не слід перевантажувати загальними фразами. Головне, щоб читач зрозумів, чому присвячена робота, які завдання автор сам для себе намітив. У вступі можна коротко розглянути історію відкриття зазначеного у темі роботи мікроорганізму.
Основна частина курсової роботи складається з огляду літературних даних стосовно всебічної характеристики мікроорганізму, зазначеного у темі.
На початку варто окреслити основні етапи історії відкриття та дослідження цільового мікроорганізму. Слід звернути увагу на внесок вітчизняних та закордонних вчених-мікробіологів у дослідження особливостей будови та функціонування мікроорганізму, у дослідження його практичного застосування.
Далі наводиться грунтовна характеристика внутрішньої та зовнішньої будови клітини цільового мікроорганізму. Описуючи внутрішню будову клітини, слід звернути увагу на особливості, притаманні саме цьому мікроорганізму (специфічні органели, мембранні утворення, видозміни клітини тощо), але слід зазначити і загальні риси внутрішньої будови, характерні для таксону вищого рангу, до якого належить і даний мікроорганізм. Обов'язково треба зазначити форму та розмір клітин, характер їх з'єднання між собою, характерні способи розмноження, особливості пристосування до несприятливих умов середовища, способи руху (якщо мікроорганізм належить до рухливих форм). Описовий матеріал варто проілюструвати рисунками, які сприятимуть кращому розумінню викладеного.
Під час опису культуральних ознак мікроорганізму необхідно зазначити умови його культивування та характер росту на рідких та щільних поживних середовищах. Треба описати колонії мікроорганізму на поживних середовищах: їх колір, розмір, характер поверхні та форму краю. Спираючись на літературні дані, варто зробити свої припущення щодо можливості промислового культивування цільового мікроорганізму. Для цього необхідно проаналізувати склад поживиних середовищ, на яких він може бути вирощений, з точки зору їх простоти та економічності.
Для опису екології мікроорганізму треба звернути увагу на місця природного поширення цього виду. Варто описати характер взаємовідносин даного виду мікроорганізмів з іншими видами мікро- (бактерії, гриби) та макроорганізмів (рослини, тварини, людина). Слід відзначити характер взаємовідносин (симбіоз, коменсалізм, сателітизм, конкуренція, паразитизм, хижацтво тощо) та відомі механізми пристосування до різних біотичних факторів (утворення біологічно активних сполук, наприклад, антибіотиків тощо).
Важливою частиною курсової роботи є пошук та узагальнення літературних даних стосовно практичного значення цільового мікроорганізму. Слід звернути увагу як на позитивні практичні якості цільового мікроорганізму, тобто галузі застосування у біотехнологічних процесах, так і на можливі негативні приклади (здатність бути збудником псування сировини і продукції, викликати хвороби тощо). Бажано закінчити цей підрозділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень і розробки нових біотехнологічних підходів у використанні даного мікроорганізму.
Висновки.
У стислій і лаконічній формі викладають найбільш важливі теоретичні результати, одержані під час виконання курсової роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Кожен висновок нумерується і друкується з абзацного відступу.
Приклад написання висновків наведено у додатку 5.
Список літератури.
Список літератури друкується на окремому аркуші.
Список літератури складається або в алфавітному порядку (спочатку кирилиця, потім латинь), або у порядку згадувань у тексті. Всі посилання повинні бути пронумеровані, а в тексті треба посилатися на відповідний номер джерела літератури (у квадратних дужках).
Якщо перший автор у кількох працях один і той же, то ці праці розміщуються між собою в хронологічному порядку.
Якщо кількість авторів книги (статті, авторського свідоцтва, патенту) не перевищує чотирьох, то в посиланні пишуть прізвища всіх авторів; за більшої кількості авторів пишуть прізвища перших трьох, а потім словосполучення “та ін.”.
Якщо список літератури складається в алфавітному порядку, то опис патентних документів розміщується в кінці відповідного алфавітного ряду – в алфавіті країн, які видали документи, а в межах одного виду документів, виданих в одній країні, – в порядку зростання їх реєстраційних номерів.
Зразки посилань літератури наведено у додатку 6.
6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
6.1. Загальні вимоги
Пояснювальну записку виконують із використанням комп'ютерної техніки Кращим є використання стандартів, закладених у редакторі типу Word. Роздруковують на аркушах білого паперу формату А-4 (210х297 мм). Вимоги до оформлення тексту роботи: шрифт - Tіmes New Roman, кегль шрифту – 14, міжрядковий інтервал –полуторний, береги: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Роботу подають у зшитому вигляді.
Всі сторінки пояснювальної записки нумеруються й номери проставляються внизу з правого боку аркуша без крапки. Нумерація сторінок пояснювальної записки починається з титульного аркуша, але на самому титульному аркуші номер сторінки не проставляється.
Текст пояснювальної записки повинен бути коротким, чітким, не допускати різних тлумачень і не містити суперечливих даних.
Заголовки розділів друкують великими літерами симетрично до тексту, напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу також напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Кожен розділ потрібно починати з нової сторінки. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Перенос слів у заголовках і підкреслення заголовків не допускається.
Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад “3.2.” (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку, наприклад, “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.
Приклад заголовків і нумерації розділу, підрозділу і пункту наведено у додатку 7
6.2. Вимоги до оформлення ілюстративного матеріалу
Ілюстрації (фотографії, схеми, рисунки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Єдина ілюстрація або таблиця позначаються, але не нумеруються.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи (за необхідності) розміщують послідовно під ілюстрацією. Кожна ілюстрація повинна мати назву. Приклад ілюстрації (рисунок) наведено у додатку 9.
Таблиці застосовують для кращої наочності й зручності порівняння показників. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання. При посиланні варто писати слово «таблиця» із зазначенням її номера. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “ Таблиця ” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “ Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).
При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “ Таблиця ” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “ Продовження табл. ” і вказують її номер, наприклад: “ Продовження табл. 1.2”.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту і яка повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву, які слово “ Таблиця ” починають з великої літери. Назву таблиці друкують напівжирним шрифтом і не підкреслюють.
Допускається застосовувати розмір шрифту в таблиці менший, ніж у тексті.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.
Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел у всій графі були розташовані один під іншим. В одній графі кількість десяткових знаків повинна бути однаковою. Якщо дані відсутні, то у графах ставлять знак тире. Якщо цифри, математичні знаки повторюються, проставляють повторні їхні значення, заміняти їх лапками або комбінацією лапок і тире не допускається.
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку; якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Приклад побудови таблиці наведено у додатку 8.
6.3. Оформлення списку літератури
Список літератури друкують на окремому аркуші. Нумерація всієї використаної літератури наскрізна - від першого до останнього джерела. Оформлення списку використаної літератури рекомендується виконувати за принципом алфавітного іменного покажчика (спочатку кирилиця, потім латинь).
Оформлення джерел, включених у список, виконують відповідно до існуючих бібліографічних правил [4, 5]. Обов'язково наводять:
Прізвище автора або прізвища авторів.
Основний заголовок (без лапок). Підзаголовні дані.
Відомості про видання. - Напр.: 2-е вид., доп.
Місце видання: Видавництво або організація, що видає. Дата видання. – Обсяг (у сторінках тексту видання).
У вітчизняних виданнях прийняті скорочення місць видання: Київ – К., Харків – Х.. У російських виданнях скорочуються: Москва - М., Санкт-Петербург - Спб., Ленінград - Л. В іноземних виданнях: London - L., Parіs - Р., New York -N.Y. Інші міста наводяться повністю.
Кожна область опису відділяється від наступних спеціальним розділовим знаком "крапка, тире" (. -). Після назви міста перед назвою видавництва ставиться знак двокрапки (:). Зазначення обсягу книги є обов'язковим. Варто пам'ятати про те, що в списку вказуються конкретні назви публікації, статті, назви законів, виступу на конференціях і т.п. Якщо використаний матеріал був опублікований таким чином, що він є частиною певного видання (наприклад, використовується стаття, опублікована в журналі), то має місце аналітичний опис, тобто після спеціального знака "дві навкісні риси" (//) наводиться бібліографічний опис даного видання із зазначенням місця матеріалу у виданні. При описі статті з періодичного видання (журналу, газети) місце видання не вказується, а при описі статті зі збірника місце видання вказується, а видавництво опускається Опис, літератури на іноземних мовах виконується, за цими ж правилам, але мовою оригіналу документа.
Якщо перший автор у кількох працях один і той же, то ці праці розміщуються між собою в хронологічному порядку.
Якщо кількість авторів літературного джерела не перевищує чотирьох, то в посиланні пишуть прізвища всіх авторів; за умови більшої кількості авторів пишуть прізвища перших трьох, а потім словосполучення “та ін.”.
Зразки посилань літератури наведено у додатку 6.
6.4. Оформлення додатків
За необхідності пояснювальну записку доповнюють додатками. Додатки оформляються як продовження пояснювальної записки з наскрізною нумерацією сторінок. Кожний додаток починають із нової сторінки, і в правому верхньому куті проставляють його порядковий номер, наприклад, «Додаток 3».
7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
У встановлені строки студент здає завершений остаточний варіант курсової роботи на перевірку. Керівник готує свій висновок і виставляє попередню оцінку. Остаточна оцінка виставляється студентові за результатами захисту роботи. Під час захисту автор повинен бути готовий за 5 хвилин усно викласти результати проведеного дослідження й відповісти на питання. Уміння відповідати на питання чітко й вірно є очевидною перевагою будь-якого студента, який претендує на високу оцінку.
Основні критерії оцінки курсової роботи випливають із висунутих до неї вимог. Такими критеріями є наступні.
1) Глибина аналізу, уміння розібратися в характеристиках об'єкта дослідження.
2) Самостійність, творчий підхід до розглянутої проблеми.
3) Використання новітніх літературних даних.
4) Грамотність, логічність у викладенні матеріалу
5) Якість оформлення.
Кожна курсова робота з урахуванням її змісту оцінюється за десятибальною системою. Курсова робота повинна бути написана в строки, встановлені кафедрою. Роботу, яку викладач визнав незадовільною, повертається для переробки з урахуванням висловлених у рецензії зауважень. Несвоєчасне надання курсової роботи прирівнюється до неявки на іспит, тому студентам, які не здали без поважної причини в строк курсову роботу, виставляється незадовільна оцінка. Студент, який не здав курсову роботу в строк, вважається таким, що має академічну заборгованість і не допускається до складання іспиту з даної дисципліни.8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар І.В., Гуляєв В.М. Основи біотехнології: Монграфія. - Дніпродзержинск: ДЦТУ, 2009. - 444 с.
2. Гарибова Л.В., Лекомцева С.Н. Основы микологии: Морфология и систематика грибов и грибоподобных организмов. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2005. – 220 с.
3. Градова Н.Б., Бабусенко Е.С., Горнова И.Б., Гусарова Н.А. Лабораторный практикум по общей микробиологии. – М.: ДеЛи принт, 2001. – 131 с.
4. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки та техніки – Введено 01.01.1996. – Київ: Держстандарт України, 1995. – 37 с.
5. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»). Режим доступу до док. http://wwvv.library.univ.kiev.ua/ukr/about/dstu.html
6. Микробиология: Ученик для студ. биол. спеціальностей вузов / М.В.Гусев, Л.А. Минеева. – 4-е изд. стер. – М.: Издательский центр «Академія», 2003. – 464 с.
7. Слюсаренко Т.П. Лабораторный практикум по микробиологии пищевых производств. – К.: Вища шк., 1984. –207 с.
8. Римарева Л.В. Теоретические и практические основы биотехнологии дрожжей. – М.: ДеЛи принт, 2010. – 252 с.
9. Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т. Т.1: пер. с англ, под. ред Р. Сопера – 3-е изд. – М.: Мир, 2004. – 454 с.
10. Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т. Т.2: пер. с англ, под. ред Р. Сопера – 3-е изд. – М.: Мир, 2004. – 436 с.
11. Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т. Т.3: пер. с англ, под. ред Р. Сопера – 3-е изд. – М.: Мир, 2004. – 451 с.
12. Ченцов Ю. С. Введение в клеточную биологию. – М.: ИКЦ “Академкнига”, 2004. – 495 с.
13. Промышленная микробиология:Учеб. пособие для вузов по спец. “Микробиология” и “ Биология “ / З.А. Аркадьева, А.М.Безбородов и др. – М.: Высш. шк., 1989. – 688 с.
14. Сельскохозяйственная биотехнология: Учеб. / В.С. Шевелуха, Е.А.Калашникова, С.В. Дегтярев и др.: Под. ред. В.С. Шевелухи. – М.: Высш. шк., 1998. – 416 с.
Форма № Н-6.01
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ І МІКРОБІОЛОГІЇ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Біологія клітин»
на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»
__________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Київ - 20 __рік
Додаток 2
РЕФЕРАТ
Курсова робота присвячена вивченню морфолого-культуральних ознак, місць природного поширення та перспектив практичного застосування у біотехнології бактерій Ralstonia eutropha. Зокрема встановлено, що Ralstonia eutropha може бути використана для одержання альтернативних екологічно безпечних пластиків.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів, графічних матеріалів та списку використаної літератури з 9 найменувань. Загальний обсяг роботи – 23 сторінки, 5 рисунків, 2 таблиці.
Ключові слова: Ralstonia eutropha, морфолого-культуральні ознаки, біодеградабельні пластики, екологічність.
Додаток 3
ЗМІСТ
стор.
| РЕФЕРАТ………………………………………………………………….. | |
| ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ........................................................... | |
| ВСТУП........................................................................................................…. | |
| РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА БАКТЕРІЙ Ralstonia eutropha……….. | |
| 1.1. Морфологічні ознаки………………………………………. | |
| 1.1.1.Особливості будови клітини………………………… | |
| 1.1.2. Запасні поживні речовини…………………………... | |
| 1.2. Культуральні ознаки……………………………………… | |
| 1.2.1. Особливості росту на рідких поживних середовищах……………………………………………………………….. | |
| 1.2.2. Особливості росту на щільних поживних середовищах………………………………………………………………. | |
| 1.2.3. Ріст на газоподібних середовищах…………………. | |
| РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЯ Ralstonia eutropha …………..…………………. | |
| 2.1. Екологічні ніши Ralstonia eutropha у природних умовах…… | |
| 2.2. Взаємовідносини з мікроорганізмами………………………… | |
| 2.3. Взаємовідносини з макроорганізмами ………………………. | |
| РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Ralstonia eutropha ………….…. | |
| 3.1. Синтез полігідроксиалканоатів ……………………………… | |
| 3.2. Використання полігідроксиалканоатів ……………………… | |
| ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. | |
| СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………. | |
| ДОДАТКИ……………………………………………………………… |
Додаток 4
Перелік умовних позначень
| ЛЖК | леткі жирні кислоти |
| ПГА | полігідроксиалканоат |
| ПЛР | полімеразна ланцюгова реакція |
| ЦТК | цикл трикарбонових кислот |
Додаток 5
ВИСНОВКИ
1. В ході огляду літературних даних встановлено, що бактерії Ralstonia eutropha – одноклітинні прокаріотичні мікроорганізми, які належать до групи водневих бактерій.
2. Бактерії R. eutropha раніше були відомі під назвою Alcaligenes eutrophus.
3. Запасними речовинами R.eutropha виступають полігідроксиалканати, що при розщепленні в середині клітини можуть виступити як джерело енергії, вуглецю та відновлювальних еквівалентів і накопичуються всередині клітини у вигляді гранул.
4. R.eutropha у природі розповсюджені у воді та ґрунті. Ці бактерії мають великий потенціал для використання в біоремедіації, оскільки вони можуть розкладати величезну кількість забруднюючих речовин.
5. R.eutropha є перспективним продуцентом сировини для одержання біодеградабельних пластиків.
Додаток 6
Зразки посилань на літературу
На книги
1. Геохімічна діяльність мікроорганізмів та її прикладні аспекти / І.П. Козлова, О.С. Радченко, Л.Г. Степура та ін. – К.: Наук. думка, 2008. – 528 с.
2. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. – М.: Мир, 2002. – 589 с.
3. Определитель бактерий Берги. – 9-е изд. / Пер. под ред. Г.А. Заварзина. – М.: Мир, 1997. – Т. 1, 2. – 800 с.
4. Kneifel W., Salminen S. Probiotics and Health Claims. – New-York: Wiley-Blackwell, 2011. – 360 p.
На журнальні статті
1. Пирог Т.П., Корж Ю.В. Удосконалення біотехнології мікробного екзополісахариду етаполану на етанолі // Біотехнологія. – 2008. – Т.1. № 3. –С. 47–55.
2. Романовская В.А., Рокитко П.В., Шилин С.О. и др. Актуальные проблемы филогенетической классификации бактерий // Микробиол. журнал. – 2003. – Т.65. – № 5. – С. 46–65.
3. Satoshi O., Noriaki Y., Nobuoki K. Glucose and Prednisolone alter basic fibroblast growth factor expression in peritoneal mesothelial cells and fibroblasts // Journal of the American Society of Nephrology. – 2008. – V. 37. – P. 58 – 67.
На частини книг
1. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Том ІІІ: Пробиотики и функциональное питание. – М.: «ГРАНТЪ», 2001. – 288 с.
На тези доповідей
1. Кундєєв М.Д., Скочко А.Б., Пирог Т.П. Біотехнологічний метод утилізації промислових відходів з одержанням поверхнево-активних препаратів мультифункціонального призначення // Науково-практична конференція (Одеса, 21−23 березня 2011 р.). – С. 48−49.
2. Simmonds M.P. Cetacean mass mortalities and their potential relationship with pollution // Symp. “Whales: biology – threats –conservation” (Brussels, Belgium, 5–7 June 1991). – Brussels, 1992. – P. 217–225.
На депоновані наукові роботи
1. Лопатина Н.В., Терентьев А.Н., Натадич Л.А., Янгулов Ш.У. Оптимизация питательной среды для культивирования вакцинного штамма чумного микроба с применением метода математичекого планирования экспреимента / Редкол. «Микробиол. журн.». – Киев, 1991. – 7 с. – Деп. в ВИНИТИ 03.01.92, № 1-В92.
На стандарти
1. Молоко і молочні продукти. Методика підраховування кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, дріжджів і плісеневих грибів за допомогою пластин: ДСТУ 7089:2009. – [чинний з 01-07-11 згідно наказу №395 від 27-10-09 ]. — К.: Держспоживстандарт України, 2009. –11 с. – (Національні стандарти України).
2. Наказ МОЗ України №486 від 06.12.01 «Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) медичних імунобіологічних препаратів в Україні. – 26 с.
На патентні документи
1. А.с. 1756357, МКИ 4 С 12 Р 19/00. Способ определения молекулярно-массового распределения лектинов и гумусовых соединений почвы / С.К.Воцелко, Г.А.Иутинская, Э.А.Коваленко, И.А.Симоненко. – Опубл. 23.08.92, Бюл. № 31.
2. Пат. № 2188233 РФ, МПК5 C12N1/21, A61K35/74, C12N1/21, C12R1:125. Штамм бактерий Bacillus subtilis pBcolE2 – продуцент гибридного колицина E2, используемый для получения ветеринарного препарата / М.А. Азямов. – Опубл. 27.08.2002.
3. Pat. 5368981 USA. Metod for increasing beta-tyrozinase activity in Erwinia herbicola / Takayasu Tsuchida, Yoshitaka Nishimoto. – Publ. 15.05.94.
На автореферати дисертацій
1. Легета У.В. Біоіндикація техногенно трансформованих територій з використанням Drosophila melanogaster Mg. (на прикладі м. Чернівці): Автореф. дис. … канд. біол. наук. – Чернівці, 2006. – 20 с.
2. Кігель Н.Ф. Технології бактеріальних препаратів для функціональних продуктів і біологічно активних добавок: Автореф. дис.... д-ра техн. наук. – Київ, 2003. – 41 с.
3. Dubern J. F. Regulation of the biosynthesisof novel cyclic lipopeptides from Pseudomonas putida strain PCL1445. – Ph. D thesis. – Ridderkerk, The Netherlands, 2006. – 174 p.
На електронні ресурси
1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] ]: навч. посіб. для студ. мед. вузів III–IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. – 80 Min / 700 MB. – Одеса: Одес. мед. ун-т, 2003. – (Бібліотека студента-медика) – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера.
2. Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс]: за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України; ред. О. Г. Осауленко. – К.: CD-вид-во “Інфодиск”, 2004. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – (Всеукр. перепис населення, 2001). – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.
3. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн.:http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.
Додаток 7
РОЗДІЛ 7
ВІРУСИ
Віруси (від лат. virus – отрута) – найдрібніші живі організми, розміри яких варіюють у межах від 20 до 300 нм; у середньому вони разів у п’ятдесят дрібніші за бактерії. Їх не можна побачити за допомогою світлового мікроскопу, і вони проходять крізь фільтри, які не пропускають бактерії.
7.1. Життєвий цикл вірусу
Інфікування – процес, під дією якого вірус проникає в клітину-хазяїна і «налаштовує» її метаболічний апарат на утворення віріонів. Заражені вірусом клітини, або залишаються живими (тоді кажуть, що вірус невірулентний), або лізують, що призводить до вивільнення вірусних частинок. Бактеріофаги майже завжди викликають лізис клітини, а віруси тварин викликають лізис рідко, однак клітини можуть загинути через виникнення при зараженні хромосомних пошкоджень, внаслідок імунологічної реакції організму або просто через порушення вірусом нормальних функцій клітини.
7.1.1. Основні етапи взаємодії вірусу з клітиною хазяїна. Для всіх вірусів характерний єдиний перебіг стадій взаємодії з клітиною-хазяїном.
1. Адсорбція – прикріплення вірусу до клітини. Пусковий механізм, пов’язаний з взаємодією специфічних рецепторів вірусу і хазяїна.
2. Проникнення (ін’єкція) – відбувається завдяки злиттю суперкапсиду з мембраною клітини або шляхом ендоцитозу (піноцитозу).
3. Латентний період – вірус наче зникає, його не можна побачити або виділити з клітини. У цей час відбувається вивільнення нуклеїнових кислот – “роздягання” нуклеокапсиду і активація нуклеїнової кислоти. В результаті вивільнення вірусний геном стає доступним для ферментних систем клітини, які забезпечують експресію генів вірусу.
4. Утворення нового покоління вірусів – синтез нуклеїнових кислот і вірусних білків, тобто клітина-хазяїн починає працювати на відтворення вірусу.
6. Вихід вірусних частинок із клітини та набуття суперкапсиду вірусами з оболонками.
Додаток 8
Таблиця 3.2
Мембрани прокаріотів
| Прокаріоти | Фізіологічні групи | Мембрани | ||||
| зовнішня клітинна | ЦПМ | Внутрішньо – цитоплазматичні | ||||
| фотосинтетичні | мезосомальні | інші | ||||
| Грам - позитивні | хемотрофи | – | + | – | ± | ±3 |
| Грам - негативні | фототрофи | ±1 | + | ±2 | ±2 | – |
| хемотрофи | ±1 | + | – | ± | ±4 |
Примітки:
1 – Відсутня у архебактерій, клітинна стінка яких побудована з білкових субодиниць і не забарвлюється за Грамом.
2 – Відсутні у ціанобактерій Gloeobacter vіolaceus і екстремально галофільних архебактерий.
3 – Є в деяких метаноутворювальних архебактерій.
4 – Сильно розвинуті у нітрифікуючих, деяких азотфіксуючих, метанокислювальних бактерій.
Додаток 9
 |
Навчальне видання
БІОЛОГІЯ КЛІТИН
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
До виконання
курсової роботи
для студентів напряму підготовки
6.051401«Біотехнологія»
денної та заочної форм навчання
Укладач: Красінько Вікторія Олегівна
Підп.до друку 00.00.11 р. Обл.-вид.арк. Наклад пр. Вид.№ /. Зам. №
РВЦ НУХТ. 01601, Київ, вул.Володимирська,68
www.book.nuft.edu.ua
Свідоцтво про реєстрацію серія ДК № 1786 від 18.05.04 р.
