Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються за природою дії на наступні групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.
1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на:
рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання;
гострі крайки, задирки й шорсткість на поверхнях інструментів і устаткування;
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації;
підвищена або знижена вологість повітря;
підвищена або знижена рухливість повітря;
підвищена або знижена іонізація повітря;
підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
відсутність або недостача природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
прямий та відбитий відблиск;
підвищена пульсація світлового потоку.
2. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються:
за характером впливу на організм людини на: токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, ті, що впливають на репродуктивну функцію;
за шляхом проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви й слизові оболонки.
3. Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори включають біологічні об'єкти:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;
макроорганізми (тваринного і рослинного походження).
4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на:
а) фізичні перевантаження; б) нервово-психічні перевантаження.
4.1. Фізичні перевантаження підрозділяються на:
статичні; динамічні.
4.2. Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на: розумову перенапругу; перенапругу аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.
Додаток Б
Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ
(відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98)
| Пора року | Категорія робіт згідно з ГОСТ 2.1-005-88 | Температура повітря, °С | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с |
| оптимальна | оптимальна | оптимальна | ||
| Холодна | легка-1а | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| легка-1б | 21-23 | 40-60 | 0,1 | |
| Тепла | легка-1а | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
| легка-1б | 22-24 | 40-60 | 0,2 |
Примітка: до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, до категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням, та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.
Додаток В
Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ
(відповідно до СН 2152-80, ДСанПіН 3.3.2.007-98)
| Рівні | Кількість іонів в 1 куб. см повітря | |
| n+ | n- | |
| Мінімально необхідні | ||
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально допустимі |
Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м3; вміст оксидів азоту – 5 мг/м3; вміст пилу – 4 мг/м3.
Додаток Г
Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот (відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99)
| Вид трудової діяльності, робочі місця | Рівні звукового тиску в дБ | |||||||||
| в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц | ||||||||||
| 31,5 | Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА, дБАекв. | |||||||||
| Керівна робота, проектування, програмування, робочі місця у приміщеннях дирекції,програмісти ЕОМ | ||||||||||
| Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, робочі місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор | ||||||||||
| Пиміщення для розташування шумних агрегатів ЕОМ |
Додаток Д
Вимоги до освітлення приміщень громадських і адміністративно-побутових споруд (відповідно до ДБН В.2.5-28-2006)
| Характеристика зорової роботи | Найменший або еквівалентний розмір об'єкта розрізнення, мм | Розряд зорової роботи | Підрозряд зорової роботи | Відносна тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню, % | Штучне освітлення | Природне освітлення | ||||||||
| освітленість на робочій поверхні від системи загального освітлення, лк | КПО, % при | |||||||||||||
| Верхнь- ому або верхнь- ому і боковому | боковому | |||||||||||||
| Розрізнення об'єктів при фіксованій та нефіксованій лінії зору | ||||||||||||||
| - дуже високої точності - високої точності - середньої точності | Від 0,15 до 0,30 | А | Не менше 70 Менше 70 | 4,0 3,5 | 1,5 1,2 | |||||||||
| понад 0,30 до 0,50 | Б | Не менше 70 Менше 70 | 3,0 2,5 | 1,0 0,7 | ||||||||||
| більше 0,5 | В | Не менше 70 Менше 70 | 2,0 2,0 | 0,5 0,5 | ||||||||||
Додаток Е
Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків (відповідно до ДБН В.2.5-28-2006)
| Приміщення | Розряд і підрозряд зорової роботи | Штучне освітлення | Природне освітлення | Сумісне освітлення | |||
| Освітленість робочих поверхонь, лк | КПО, % | КПО, % | |||||
| при комбінованому освітленні | при загальному освітленні | при верхньому або комбінованому освітленні | при боковому освітленні | при верхньому або комбінованому освітленні | при боковому освітленні | ||
| Кабінети й робочі кімнати | Б-1 | 400/200 | 3,0 | 1,0 | 1,8 | 0,6 | |
| Приміщення для роботи з дисплеями й відеотерміналами, дисплейні зали | Б-2 А-2 | - 500/300 | - 3,5 | - 1,2 | - 2,1 | - 0,7 | |
| Конференц-зали, зали засідань | Г | – | 2,5 | 0,7 | 1,5 | 0,4 |
Примітка. При дробовому позначенні освітленості, наведеної в таблиці, у чисельнику показана норма освітленості від загального й місцевого освітлення на робочому місці, а в знаменнику - освітленості від загального освітлення приміщення.
Додаток Ж
