Витяг із ГОСТ 12.0. 003-74. Система стандартів безпеки праці

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються за природою дії на наступні групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.

1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на:

рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання;

гострі крайки, задирки й шорсткість на поверхнях інструментів і устаткування;

підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухливість повітря;

підвищена або знижена іонізація повітря;

підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

відсутність або недостача природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

прямий та відбитий відблиск;

підвищена пульсація світлового потоку.

2. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються:

за характером впливу на організм людини на: токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, ті, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви й слизові оболонки.

3. Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори включають біологічні об'єкти:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

макроорганізми (тваринного і рослинного походження).

4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на:

а) фізичні перевантаження; б) нервово-психічні перевантаження.

4.1. Фізичні перевантаження підрозділяються на:

статичні; динамічні.

4.2. Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на: розумову перенапругу; перенапругу аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.

Додаток Б

Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

(відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98)

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 2.1-005-88	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	легка-1а	22-24	40-60	0,1
легка-1б	21-23	40-60	0,1
Тепла	легка-1а	23-25	40-60	0,1
легка-1б	22-24	40-60	0,2

Примітка: до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, до категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням, та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.

Додаток В

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ

(відповідно до СН 2152-80, ДСанПіН 3.3.2.007-98)

Рівні	Кількість іонів в 1 куб. см повітря
n⁺	n^-
Мінімально необхідні
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м³; вміст оксидів азоту – 5 мг/м³; вміст пилу – 4 мг/м³.

Додаток Г

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот (відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99)

Вид трудової діяльності, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ
в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц
31,5		Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА, дБАекв.
Керівна робота, проектування, програмування, робочі місця у приміщеннях дирекції,програмісти ЕОМ
Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, робочі місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор
Пиміщення для розташування шумних агрегатів ЕОМ

Додаток Д

Вимоги до освітлення приміщень громадських і адміністративно-побутових споруд (відповідно до ДБН В.2.5-28-2006)

Характеристика зорової роботи

Найменший або еквівалентний розмір об'єкта розрізнення, мм

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Відносна тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню, %

Штучне освітлення

Природне освітлення

освітленість на робочій поверхні від системи загального освітлення, лк

КПО, % при

Верхнь- ому або верхнь- ому і боковому

боковому

Розрізнення об'єктів при фіксованій та нефіксованій лінії зору

- дуже високої точності - високої точності - середньої точності

Від 0,15 до 0,30

Не менше 70 Менше 70

4,0 3,5

1,5 1,2

понад 0,30 до 0,50

Не менше 70 Менше 70

3,0 2,5

1,0 0,7

більше 0,5

Не менше 70 Менше 70

2,0 2,0

0,5 0,5

Додаток Е

Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків (відповідно до ДБН В.2.5-28-2006)

Приміщення	Розряд і підрозряд зорової роботи	Штучне освітлення	Природне освітлення	Сумісне освітлення
Освітленість робочих поверхонь, лк	КПО, %	КПО, %
при комбінованому освітленні	при загальному освітленні	при верхньому або комбінованому освітленні	при боковому освітленні	при верхньому або комбінованому освітленні	при боковому освітленні
Кабінети й робочі кімнати	Б-1	400/200		3,0	1,0	1,8	0,6
Приміщення для роботи з дисплеями й відеотерміналами, дисплейні зали	Б-2 А-2	- 500/300		- 3,5	- 1,2	- 2,1	- 0,7
Конференц-зали, зали засідань	Г	–		2,5	0,7	1,5	0,4

Примітка. При дробовому позначенні освітленості, наведеної в таблиці, у чисельнику показана норма освітленості від загального й місцевого освітлення на робочому місці, а в знаменнику - освітленості від загального освітлення приміщення.

Додаток Ж