Україна на початку 1920 р

2. Становище на селі.

3. Діяльність партій.

4. Організація влади.

На початку 1920 р. влада в Україні знову перейшла до більшовиків. Але після запеклої боротьби з українським національно-демократичним рухом вони стали обачнішими. У грудні 1919 p., ще під час наступу радянських військ, конференція РКП(б) ухвалила резолюцію "Про радянську владу в Україні". Більшовики оголосили, що вони визнають самостійність УСРР. Це була демагогічна політична заява, бо насправді ставились завдання будь-що не допустити відриву України від Росії. Обіцяно було "на ділі" реалізувати право на користування українською мовою, що означало відмову від русифікаторської політики. Для посилення впливу більшовиків в Україні на місця направлялись агітатори, яких Л. Троцький переконував: "Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може".

Особливо важливим для більшовиків було завоювати прихильність селян, які становили в Україні більшість населення. Тому безоглядну колективізацію було припинено. Новий земельний закон проголошував добровільність у створенні артілей і комун. Поміщицькі, монастирські й удільні землі, конфісковані радянською владою, передавались селянам без викупу. Радгоспам відводилось землі майже втричі менше, ніжу 1919 р. Від поміщиків відбирали всю землю, реманент й маєтки.

Опорою РКП(б) в Україні була Компартія більшовиків. Однак в КП(б)У підтримали ту частину ЦК РКП(б), яка виступила проти мілітаризації економіки, концтаборів, продовження політики "воєнного комунізму". На опозицію чекала розправа. Центральний комітет КП(б)У було розпущено. За участю присланих з Росії понад тисячі партпрацівників проведено перереєстрацію членів Компартії України, після чого її склад зменшився на третину. Розправа розкрила справжню роль, яку відводили більшовики Компартії України.

Крім КП(б)У, в Україні існували й інші партії. На українське селянство та національну інтелігенцію орієнтувалася УКП(б) Українська комуністична партія (боротьбистів). Боротьбисти прагнули повної незалежності України.

Національною комуністичною організацією були укапісти — члени Української комуністичної партії (УКП). Побачивши, що вона не становить небезпеки, більшовики дозволили її існування, але не допустили до вступу в Комуністичний Інтернаціонал.

Частина партій не визнавала більшовицького режиму в Україні, і їхнє існування, втім як і інших партій, крім КП(б)У, було приреченим.

Державність УСРР мала формальний характер. Військову й цивільну владу поєднував Всеукраїнський революційний комітет (Всеукрревком) — надзвичайний орган, створений 11 грудня 1919 р. Він скасував усі розпорядження і закони білогвардійської влади і Директорії, а також декрети уряду УСРР, які стосувались функціонування органів влади, військових, народногосподарських, продовольчих„фінансових установ і замінив їх російськими декретами. Те, що влада в Україні належала не виборним органам, більшовики пояснювали впливом соціал-зрадників у місті і куркулів на селі. Всеукрревком разом з чекістськими органами розв'язав в Україні червоний терор. Розстрілювали всіх, кого вважали ворогом революції.

При формуванні органів влади провідна роль відводилась членам компартії. Інші партії витіснялись з політичного життя. Боротьбисти саморозпустилися, керівників партії лівих есерів заарештували й кинули до концтабору, над меншовиками затіяли судовий процес.

У середині лютого 1920 р. Всєукрревком передав владні повноваження Раді народних комісарів УСРР і Всеукраїнському центральному виконавчому комітету. У березні — квітні відбулися вибори до Рад. Незважаючи на те, що противники більшовиків були заарештовані або перебували в підпіллі, вибори проходили в гострій політичній боротьбі. більшовики завоювали в органах влади до 80 відсотків депутатських мандатів. Однак Ради мали незначну реальну владу. Усі найважливіші рішення приймалися органами РКП (б). На селі з березня 1920 р. діяли комітети незаможних селян, теж наділені владними функціями.

Ключові дати

грудень 1919 р. - лютий 1920 р. - діяльність Всеукрревкому