Загальнопедагогічні погляди

· Доступність освіти, її демократичний, гуманний характер.

· Принцип народності як основа побудови всіх етапів навчання.

· Критика "високої" освіти за відірваність від духовних цінностей предків, що призводить до духовного виродження "освічених" українців.

· Рідна мова як змістова та духовна основа діяльності національної школи.

· Прилучення дітей у народній школі до хліборобської культури. Виховання особистості, що "твердо на своїй землі стоїть".

· Освітній ідеал - люди, світлі душею і міцні здоров'ям, "здатні зопсовану по всій землі жизнь оправити…”

· Залучення українського народу до європейської культури, що підніме його духовний рівень.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТУ “ГРАМАТИКИ”

· У. вступному слові автор так описує свій задум спрощення правопису та уніфікації мовних правил, що вживалися в українських землях, які входили до різних держав: "... я намагався спростити, наскільки можливо, і пристосувати його до найлегшої вимови слів. До цих пір око читача неприємно разила буква “ы”. В українській мові, взірцем якої є для мене найбільш спільний полтавсько-чигиринський діалект, зовсім немає звука "ы", і тому я його замінив осьметричним "и", а гостре “і” я виражаю десятиричним “і”.

· Граматика містить азбуку, маленьку азбуку, прописну азбуку, стрічну азбуку, криву азбуку,тощо, даються поради щодо її засвоєння.

· Розроблено шість уроків по засвоєнню складів, їх різновидів та розділ "Читання поверхах".

· Розділ "Прислів'я" призначений для читання. "Приказка живе з давніх давен між народом. Тому нам предківський заповіт, як треба світ розуміти, як між людьми обертатися. Тим-то, хто хоче піддержати свою річ, щоб більше дано їй віри, що вона не дурниця, той спирається на прислів’я, яко на отцевське й предківське добре випробуване слово.

· Розділ "Яка була доля нашого народу од найдавніших часів" - коротка історія України, у який автором подана характеристика її політичного самоврядування, описується багаторазова боротьба козаків з турками, татарами, поляками та іншими загарбниками; поміщені географічні описи української землі.

61. М. О. Корф – основоположник малокомплектних шкіл в Україні.

Корф Микола Олександрович (1834-1883) – видатний педагог і методист. Народився у Харко­ві. Закінчив петербурзький пан­сіон А.Я.Філіппова. У 1848-1854 роках навчався в Олексан­дрійському ліцеї (Петербург), після закінчення якого служив у Міністерстві юстиції. Створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл. М.О. Корф, виконуючи обов'язки го­лови повітової училищної ради у м. Олександрівську (нині м. Запоріжжя), багато зробив для створення у повіті нових нав­чальних земських шкіл, здійснював організацію недільних повто­рювальних шкіл. У створених М.О.Корфом початкових земських школах (з три­річним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночас­но у трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, розроблюючи плани занять і методики проведення уро­ків, а також сам проводив уроки. Крім того, М.О.Корф організував проведення вчительських з'їздів. Значне місце у його педагогічній спадщині відведено ідеї загального обов'язкового навчання шля­хом досягнення загальної письменності населення. До важливих умов здійснення загального навчання М.Корф відносив:

а)обов'язкове навчання дітей різної статі, незалежно від їх на­ціонального походження і соціального статусу;

б)така організація навчально-виховного процесу, яка б гаран­тувала набуття дітьми дійсно корисних і міцних знань, умінь і на­вичок;

в)спільне навчання хлопчиків та дівчаток;

г)близькість школи до місця проживання учнів.

Основною метою загальноосвітньої школи М.Корф вважав під­готовку людини до життя, і до того ж людини розвинутої фізично і духовно. Школа при цьому має забезпечити надання учням різно­бічних гуманітарних і реальних знань, розвинути здатність до са­моосвіти, виховати у них такі моральні риси, як патріотизм, чес­ність, справедливість, любов до праці, дисциплінованість; сприяти зміцненню фізичних сил і здоров'я учнів і розвивати естетичні почуття.

Основними дидактичними правилами М.Корф називав такі:

1.Не вимагати від учнів заучування того, що їм не зрозуміло, але добиватися міцного запам'ятовування того, що ними добре за­своєно.

2.Доступність процесу навчання.

3.Привчати дітей до самостійної роботи.

У процесі навчання йти вперед, спираючись на досягнуте.

4. Наочність навчання.

З метою реалізації вищезазначених правил М. Корф написав підручник "Наш друг".