Форма № Н-3.03
Міністерство освіти і науки України
ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ
(назва навчальної дисципліни)
Програма
нормативної навчальної дисципліни
підготовки бакалавра
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
галузь знань 0203 – Гуманітарні науки
(шифр і назва напряму)
напрям підготовки 6 .020302 „Історія”
(шифр і назва спеціальності)
(Шифр за ОПП________)
Київ
2012 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького
(повне найменування вищого навчального закладу)
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:
Укладач: ст. викл. Захарченко М.В.
Рецензенти: професор А. Г. Морозов, професор І. А. Фареній
Обговорено та рекомендовано до видання Президією Науково-методичної комісії з галузі знань: 0203 – Гуманітарні науки
(шифр і назва напряму)
“_______” __________________ 20___ року, протокол №__
ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни „Історія культури Європи” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 0203 – гуманітарні науки, напряму підготовки 6.020302 „Історія”.
Предметом курсу „Історія культури Європи” є загальні тенденції розвитку культурно-історичного процесу народів Європи; досягнення європейської культури в різних галузях духовного життя; провідних діячів культури, духовного життя Європи.
Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна “Історія культури Європи” органічно пов’язується з іншими, насамперед суміжними дисциплінами – історія Стародавнього світу, історія Середньовіччя та Відродження, історія Нового часу та історія Новітньої доби. Вона дає можливість на основі їх засвоєння, а також знань з психології і педагогіки, розширити теоретичні знання та практичні навики у сфері дослідження проблем історії культури Європи.
Програма навчальної дисципліни складається з 3 змістових модулів.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Мета викладання дисципліни „Історія культури Європи”: формування у студентів на основі засвоєння теоретичних знань про історію культури Європи глибокого усвідомлення зв’язку минулого окремих регіонів з історією інших держав. Вивчення історії культури Європи сприяє виробленню в студентів вміння самостійно вести дослідницько-пошукову роботу щодо вивчення проблем регіональної історії(європейської).
Курс „Історія культури Європи” має на меті надати студентам історико-юридично-філософського факультету знання з культурного розвитку Європи, враховуючи між предметні зв’язки курсу з історією Європи, європейською філософією, соціологією, історією європейського живопису, мистецтва та ін. Курс містить інформацію з проблем європейської культури з найдавніших часів до сьогодення, передбачає визначення терміну „культура”, її зв’язку з еволюцією цивілізації, функції культури, встановлення культурного розвитку Європи та наукових підходів до його класифікації, аналіз соціокультурної ситуації в сучасній Європі, визначення основних проблем сучасної культурології тощо.
Опанувавши курс, бакалавр, спеціаліст повинен знати: загальні тенденції розвитку культурно-історичного процесу народів Європи; досягнення європейської культури в різних галузях духовного життя; провідних діячів культури; вміти аналізувати явища духовного життя Європи; орієнтуватися в багатому світі європейських культур; самостійно поновлювати, систематизувати і застосовувати на практиці здобуті знання, вміння та навички у своїй професійній діяльності.
Курс побудовано за історичним принципом: від культури первісних людей до сучасності. Широко застосовується принцип обумовленості культурної еволюції соціально-економічними, політичними, філософськими та ін. факторами. У курсі розглядаються зв’язки, взаємовпливи різних культурних епох Європи. Ретельно вивчаються здобутки матеріальної та духовної культури Європи, досягнення галузей мистецтва: архітектури, живопису, літератури і т.д.
Необхідні знання танавички опановуються студентами шляхом проведення з ними навчальних занять у формі лекцій, семінарських занять, а також індивідуальних занять та консультацій і самостійної роботи.
Завдання: є надання студентам необхідних знань про особливості історичного розвитку європейського культурного регіону. Забезпечується засвоєння студентами знань з історії культури Європи за такими основними напрямками як архітектура, живопис, література, скульптура, освіта, наука, філософські течії, християнська теологія, церква, відомі діячі культури.
1.3 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: проблеми європейської культури з найдавніших часів до сьогодення, передбачає визначення терміну „культура”, її зв’язку з еволюцією цивілізації, функції культури, встановлення культурного розвитку Європи та наукових підходів до його класифікації, аналіз соціокультурної ситуації в сучасній Європі, визначення основних проблем сучасної культурології тощо.
вміти: визначати причини, рушійні сили та наслідки культурних подій і явищ європейської історії, їх взаємозв’язок із загальноісторичними та культурологічними процесами. Знання з історії культури Європи сприятимуть удосконаленню науково-дослідницьких навиків студентів, уміння працювати з науковою літературою.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години / 3 кредитів ECTS.
2.ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Предмет та завдання курсу “Історії культури Європи”
Теорія культури як вчення про закономірності культурно-історичного процесу, його особливостей на різних етапах. Теорія культури – складова частина системи суспільних наук. Міжпредметні знання в системі культурології. Розуміння культури. Культура – історична категорія. Матеріальна, духовна культура. Наступність культурного розвитку, культурні надбання. Завдання курсу історії культури Європи.
Природа та культура. Специфіка культурного розвитку. Єдність космічного, біологічного, культурного поступу. Культура та людина. Культурна поведінка. Культура як носій інформації. Соціальний прогрес та культурний розвиток. Біологічна та культурна еволюція.
Багатогранність історичного процесу. Культурна епоха. Етапи історичного становлення культури. Ранні форми культури. Багатоманітність та єдність світової культури.
Тема 2. Філософсько-теоретичні засади історії культури Європи
Європейська культура. Її основні риси. Зародження та розвиток поглядів на культуру в європейській культурологічній думці. Функції та структура європейської культури. Періоди розвитку: Античність, культурна спадщина Візантії, Середньовічча, Відродження, Реформація, Просвітництво, культура ХІХ-ХХ ст. Християнство – феномен європейської культури. Романський, німецький, слов'янський та інші культурні світи. Роль та значення культури Європи у формуванні загальноосвітньої культури.
Тема 3. Культорологічні концепції
Сучасна типологія культури. Типи культур. Основні напрямки світової культорологічної думки. Й.Г.Гердер, Д.Віко, - засновники філософії культури. Культорологічні концепції М.Данилевського, Ф.Ніщше, О.Шпенглера, П.Сорокіна. Концепції культури К.Юнга, Леві-Строса. Ігрові концепції культури Й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассета, Г.Гессе. Моралістичний напрям: А.Швейцер, Т.Манн. Світоглядна концепція Р.Гвардіні. Розуміння культури Т. де Шарденом.
Тема 4. Культура первісного суспільства
Проблема культурогенезу та шляхи її розв'язання. Еволюціоністична концепція походження людини. Піздній палеоліт. Поява Homo sapiens. Поява знарядь праці. Заміна ендогамії екзогамією. Витоки культури. Світогляд первісних людей. Мистецтво. Наскельний живопис. Синкретичний характер мистецтва. Ранні форми релігії. Тотемізм. Фетишизм. Анімізм. Магія. Первісні знання про структуру Всесвіту. Рахунок. Перші календарі. Медицина. Психологія.
"Венери". Тотемічні мамонти та гурінги Кам'яної Могили. Малюнки первісної людини (печери Ля Нут, Фон де Гом). Натуральна творчість. Штучна образотворча форма. Верхньопалеолітична образотворча творчість. Декоративне прикладне мистецтво. Художні ремесла. К'єкенмеддинги. Мегалітичні поховання. Дольмени. Менгіри.
Світогляд розвинутого первісного суспільства. Перехід до світогляду відтворюючого господарювання. Духи рослин та тварин. Антропоморфні та зооморфні боги. Землеробський культ трипільців. Культ воскресаючого та вмираючого Бога. Дуалістичні міфи.
Тема 5. Кріто-Мікенська культура
Крітська морська держава на рубежі ІІІ – ІІ тис. до н.е. Особливості крітського мистецтва та релігії. Культурні зв'язки з Єгиптом, Фінікією. Ахейська Греція у ІІ тис. до н.е. Виникнення культурного центру в Мікенах. Культура Мікен. Палацові комплекси. Культи. Вірування. Розписи палаців. Міфологія. Занепад кріто-мікенської культури. Її вплив на формування культури Стародавньої Греції.
Тема 6. Культура Стародавньої Греції.
Культурогенез Античності. Загальна характеристика епохи. Специфіка давньогрецької культури. Спільне та окреме культури Стародавньої Греції та Сходу. Періодизація давньогрецької культури. Гомерівські часи в історії культури Стародавньої Греції. Архаїстичний, класичний та елліністичний періоди розвитку культури Давньої Греції. Міфологія. Античне мистецтво. "Ілліада", "Одісея" Гомера. Культова архітектура. Цивільна архітектура. Живопис. Скульптура. Афінський акрополь. Мірон, Фідій, Поліклет. Античний театр. Його витоки. Античні автори: Софокл, Евріпід, Арістофан. Антична філософія: Фалес, Платон, Арістотель."Золотий час" Перікла. Еллінізм – феномен давньогрецької культури. О. Македонський. Взаємовпливи грецької культури з іншими культурами. Запозичення Сходу. Наука. Медицина. Освіта, виховання. Релігія, жерці, культи. Свята та видовища. Олімпійські ігри.
Гуманістична спрямованість античної грецької культури. Її вплив на формування сучасної європейської культури.
Тема 7. Етруська культура
Проблема походження стародавніх етрусків, кельтів. Історико-культурні втоки першої західноєвропейської цивілізації. Культурний рівень Етрурії у VIII ст. до н.е. Самобутній характер етруської культури. Архітектура. Планування міст. Гробниці. Ювелірне мистецтва. Зброярське мистецтво. Писемність. Етруський пантеон: Вертумн, Тіна, Уні, Мінерва. Віра в демонів. Культ предків. Видовища етрусків. Гладіатори. Завоювання Римом Етрурії в ІІІ ст. до н.е.
Тема 8. Культура Стародавнього Риму
Загальна характристика римської культури. Проблема самобутності римської культури в культурології. Грецькі культурні впливи на формування римської культурної спадщини. Періодизація римської культури. Релігійні вірування та культи. Розвиток науки філософії. Двомовність. Формуваня термінології Енциклопедизм римської науки. Риторика. Перхід від громадянства до підданства. Римська література: Лукрецій, Вергілій, Овідій, Аврелій. Театр. Циркове мистецтво.. Римська архітектура: культова та цивільна. Статуї, форуми, портики, амфітеатри. Пантеон. Міфологія. Бойове мистецтво римлян. Гладіатори. Кераміка. Криза античного світогляду, зародження християнства.
Тема 9. Культура Візантії
Культурогенез, етапи еволюції та особливості візантійської культури. Культура Візантії, як міст вд античності до середньовіччя, між Заходом та Сходом. Константинопіль - "майстерня Всесвіту". Зв'язок візантійської культури з римською. Влада імператора. Ідея світової монархії. Антична спадщина у культурі Візантії. Роль та значення християнства у культурному житті імперії. Іконоборство. Спіритуалізм візантійської естетики. Архітектура та мистецтво. Храм Софії. Візантійський художній стиль. Християнське благослов'я. Іоанн Дамаскін, Феодор Студіт. Природничі знання. Пограбування хрестоносцями. Фаталізм культури. Занепад візантійської культури.
Тема 10. Середньовічна європейська культура
Соціокультурна ситуація. Особливості культурного розвитку. Становлення селянської агрокультури. Феодальна ідеологія. Формування народностей, мов. Роль католицизму та папства. Християнська теологія і церква. Монастирі. Аврелій Августін. Фома Аквінський. Інквізиція. Лицарство. Ордени. Середньовічня освіта. Університети. Натурфілософія. Розвиток науукових знань. Алхімія. Містика. Символізм мислення. Літературні процеси. Трубадури. Менестрелі. Куртуазний роман. Архітектура. Романський стиль. Готика. Живопис. Дхотто. Епос: "Пісня про Роланда", "Пісня про Нібелунгів", легенда про Трістана та Ізольду.
Формування єдиної єврокультури.
Тема 11. Культура східних слов'ян у ІХ – ХІІІ ст.
Проблема походження Русі. Матеріальна та духовна культура. Запровадження християнства. Єдність християнства та язичництва. Православ'я. Храмобудівництво. Іконописання. Книжна справа. Освіта. Наука. Літописання: "Повість минулих літ", "Руська Правда". Новгородські берестяні грамоти. Софіївський собор. Десятинна церква. Золоті ворота. Спаський собор у Чернігові. Успенський собор Києво-Печерської лаври. Феодальні замки ХІ – ХІІ ст. Билини. Література ХІ – ХІІ ст. "Слово о полку Ігоревім", "Слово про закон і благодать", "Повчання дітям", "Моління", "Києво-Печерський патерик". Феофан Грек.
Тема 12. Культура південних і західних слов'ян у ХІІ – ХІV ст.
Культура Болгарії. Створення слов'янської азбуки та писемності. Кирило та Мефодій. Чорноризець Храбр. Іоан Екзарх. Апокаліптична література. Життійна література. Архітектура. Живопис.
Культура південних слов'ян. Писемність. Архітектура епохи раннього феодалізму. Сербський епос. Сербська архітектура і живопис. Хорватська історична література.
Чеська і Cловацька культури. Ранньофеодальна чеська культура. Хроніка Козьми Празького. Література. Карлів університет. Архітектура і живопис. Чеська культура та гуситський рух. П.Хельчицький. Чеський гуманізм. Початок книгодрукування в Чехії.
Культура Польщі. Освіта. Література. Наука. Галла Антоніма. Ян Длугам. Краківський університет.
Тема 13. Культура Відродження.
Соціально-економічні, світоглядні передумови формування культури Відродження. Розуміння поняття "Відродження" сучасною культурологією. Загальна характеристика епохи Відродження. Специфічні ознаки культури Відродження. Міський характер культури. Античні мотиви. Посилення світських впливів в культурі Відродження. Індивідуалізм. Неоплатонізм. Платонівська академія у Флоренції.
Проторенесанс (ХІІІ- поч.XІVст.), Раннє Відродження (XІV-90-ті рр.
XV ст.), Високе Відродження (90-ті рр.XV-XVІ ст.), Пізнє Відродження (40-ві рр. XVІ-поч. XVІІ ст.). Розвиток природничих наук. Університети Парижа, Оксфора. Розвиток метематики, асторилогії, оптики. Ніколо Орема, Леонардо Фібоначчі, Леві бен Герсон, Джефі Чесер, Леонардо да Вінче. Винахід друкарства. Застосування компаса. Артилерія. Концепція Коперника. Великі географічні відкриття. Колумб. Васко да Гама. Фердинан Магеллан. Зародження реалізму. Гуманістична спрямованість культури Відродження. Ересь. Творчість Франческо Петрарка, Данте Аліг'єрі, Джовані Бокаччо, В.Шекспіра, Рабле.
Тема 14. Культура Реформації
Соціокультурна ситуація в Європі напередодні Реформації. Сучасне розуміння Реформації культурологією. Протестантизм – різновид християнства. Лютеранство. Кальвінізм. Англіканство. Контреформація. Становлення абсолютизму у Франції, Іспанія. Колонізація нового світу. Поширення книгодрукування. Наукова революція. М.Копернік. І.Кеплер. У.Гарвей. Ф.Бекон. І.Ньютон.
Тема 15. Культура європейського бароко
Ідейні основи бароко. Структура образу бароко. Натурфілософізм та психологізм образу бароко. Тілесне та духовне. Діалектична структура образу бароко. Соціальні фоктори в мистецтві бароко. Репрезентацизм бароко. Офіційоз борачної культури. Соціальна функція бароко, два напрямки: Культовий, світський. Художня система бароко. Бароко в архітектурі. Ордерні форми. Проблема синтезу в культурі бароко. Барочний синтез. Координація. Субординація.
Тема 16. Культура європейського класицизму
Витоки та загальна характеристика європейського класицизму. Виникнення класицизму в Італії в XVI ст. Класицизм, як цілісна система. Теоретичні засади. Н.Будео "Мистецтво поетичне". Естетика класицизму. Проблема синтезу та структури образу в мистецтві класицизму. Принцип координації. Ідея прекрасного в класицизмі. Художній ідеал класицизму. Місце людини. Раціоналізм. Художня теорія класицизму. Вчення Пуссена. Класицизм у живописі. Клаицизм в архітектурі. Класицизм в літературі. Ж.Расін, Ж.Мольєр.
Тема 17. Становлення української культури в ХІІІ-ХV ст.
Зростання національної самосвідомості. Освіта. Заповіт В.Загоровського. Перекладна література. "Повісті духовні". Твори Г.Цамблока. Ранній гуманізм. Готика. Ренесенсний стиль в орнаментальному мистецтві. Козацьке бароко. Думи. Суспільно-політична, філософська думка Відродження в Україні.
Тема 18. Європейська культура епохи просвітництва
Витоки та основні засади Просвітництва. Соціокультурні передумови. Ідейний зміст. Загальна характеристика культури Просвітництва. Особливості культури епохи Просвітництва. Просвітництво Англії, Шотландії. Французьке та німецьке Просвітництво. Специфічні риси Просвітництва в інших країнах Європи. Розум – іпостась Бога. Виступи проти релігії. Енциклопедизм. Раціоналістична філософія Р.Декарта. Вольтер. Монтеск''. Гельвецій. Дідро. Гольбах. Руссо. Католицьке Просвітництво. Особливості розвитку мистецтва епохи Просвітництва.
Тема 19. Культура Російської імперії XVII-XVIII ст.
"Європеїзація" Петра І. Російська Просвітництво. Особливості, завдання, етапи. Творча спадщина М.Ломоносова. Ідеї просвітницького класицизму. Ода. Розвиток літератури. Д.Фонвізін. Радіщев. Світське образотворче мистецтво. Творчість Нікітіна, Антропова, Рокотова, Левицького. Історичний живопис. Утвердження абсолютизму. Розквіт хорової музичної культури. Народна хорова музика. Канти. Гімни. Контати. Творчість М.Березовського, Д.Бортнянського.
Тема 20. Українська культура XVI-XVII ст.
Поширення Гуманізму. Зародження та поширення ідец Просвітництва. Книгодрукування в Україні.Острозька академія. Братства. Києво-Могилянська академія. Особливості розвитку мистецтва. Українське бароко. Архітектура. Іконопис. Іконостас Козелецького собору. Реалізм в портретному живописі. Іван Рудкович. Іов Кодзелевич. Книжна ілюстрація. Леонтій Тарасович. Творча спадщина Самуїла, І.Григоровича-Барського, І.Борецького, І.Копинського та ін. Усна народна творчість. Наука. Філософія. "Освічений абсолютизм" Ф.Прокоповича. Творчість Г.Сковороди.
Тема 21. Культура південно-східних слов'ян у XVI-XVIII ст.
Болгарська культура. Центри культури. "Дамаскіни". Житія. Культурні зв'язки.
Сербська культура. Шкільна справа у Воєводині. Історична і літературна творчість І.Райга. "Історія Чорногорії" Василя Петровича. Сербський епос.
Культура Хорватії, Далмації, Словенії. Розквіт культури Далмації і Дубовика в епоху пізнього Відродження. М.Оржич. М.Орбіні. Архітектура. Образотворче мистецтво. Ренесанс. Реформація. П.Трубар. Хорватська літератуа епохи бароко. І.Гундулич. Наука. Ю.Крижанич. Освіта. Література. Просвітництво.
Чеська і словацька культури. Я.Коменськмий. Зародження історичної науки. Природничі знання. Книгодрукування. Архітектура бароко.
Культура Польщі. Сарматизм. Розвиток Просвітництва. Реформа шкільної освіти. С.Конарський. Суспільно-політична думка. Г.Колонтай. С.Сташіц. Наука. "Історія польського народу" А.Нарумкувеча. Класицизм і сентименталізм в літературі. Образотворче мистецтво. Я.Нарблін.
Тема 22. Європейська культура кінця XVIII-XIX ст.
Французька буржуазна революція та розвиток європейської культури. Капіталізація Європи. Наукові та технічні відкриття. Європейські революції 1848-1349 рр. та їх вплив на розвиток культури. Загальна характеристика європейської культури ХІХ ст. Романтизм. Витоки Романтизму. Ідейні засади Різноплановість Романтизму. Відмова від раціоналізму. Творчість В.Гюго, В. Скотта, Андерсена. Поезія романтиків: Д.Байрон, Г.Гейне та ін. Романтизм в образотворчому мистецтві. Творчість Ф.Гойі, Є.Делакруа, Ж.Л.Давида. Фомантизм в музиці. Творчість Л. ван Бетховена, Вагнера, Верді, Гріла, Ф.Шопена, Ф. Ліста та ін. Зародження реалізму. Творчість О.де Бальзака. Реалізм в мистецтві. Політична сатира Оноре Дом'є. Реалізм в музиці. Творчість. Д.Верді, Б.Сметани, І.Штрауса. Ідейні засади натуралізму. Розробка теорії натуралізму Е.Золя. у "Експериментальному романі". Місце людини в натуралізмі. Творчість Гі де Мопасана, братів Гонкур, А.Доде. Натуралізм в театральному мистецтві. Творчість Отто Брома, Андре Антуана. Натуралізм у живописі. Е Мане, К.Леньє. Теорія та практика символізму "Квіти зла". Творчість А.Рембо, С.Малларме. Світ та реальність у символізмі. Інтуіція для символістів. Ж.Мореас – автор поняття "символізм". Імпресіонізм. Картина К.Моне. "Враження. Схід сонця". Мета, завдання імпресіонізму. Реальність в імпресіонізмі. Місце людини. Творчість Е.Дега, Е.Мане, О.Ренуара. Імпресіонізм у скульптурі. О.Роден. Криза європейської культури в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Причини кризи. Марксизм. Ніцшеанство. Футуризм.
Тема 23. Культура Російської імперії на початку ХІХ ст.
Романтизм в художній культурі Росії. Багатоманітність російського романтизму: психологізму, філософізму. Творчість Жуковського, Рилеєва, Баратинського. Синтетичний характер романтизму в творчості О.Пушкіна, М.Лермонтова. Розвиток перекладної літератури. Діяльність Жуковського. Романтизм в музиці Росії. Професійне музичне мистецтво. Глінка. Особливості романтизму в живописі Росії. Психологізм та національна своєрідність портретів Кіпренського. Творчість К.Брюлова, В.Тропініна. Ствердження критичного реалізму в літературі Росії. Творчість М.Гоголя. Реалізм в образотворчому мистецтві. Іванов. Федотов.
Тема 24. Українська культура в ХІХ ст.
Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Середня, вища освіта. Києво-Могилянська академія. Університети в Харкові, Києві. Університетські друкарні. Музика. Живопис. Архітектура. Театр. Драматургія Гоголя, Котляревського, Квітки-Основ'яненка. Фольклористика. Становлення історичної науки. Українська історіографія, археологія. Українська література: П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, М.Вовчок, Т.Шевченко, І.Вагилевич. Українська класична музика та реалістичне образотворче мистецтво. С.Гулак-Артемовський. Діяльність Кропивницького, Карпенка-Карого,Садовського і т.д. Драма. Опера. Творчість М.Лисенка. Художники-живописці. С.Васильківський, А.Куїнджі, М.Ярошенко. Журнали "Освіта", "Черниговский листок". Альманахи. Фольклорно-етнографічні збірки. Вклад у розвиток літератури С.Руданського, І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, І.Франка, І.Карпенка-Карого.
Тема 25. Культура південно-західних слов'ян у ХІХ ст.
Культура Польщі. Просвітництво і школа. Варшавська спілка друзів науки. Розвиток науки. Романтична школа в історичній науці. І.Лемвель. Розквіт романтизму. А.Міцкевич, Ю.Словацький. Реалізм в літературі. Ю.Крашевський. Розвиток музики, С.Матошко. Живопис. П.Михайловський. Скульптура. Архітектура.
Культура Чехії і Словаччини. Розвиток науки. Й.Домбровський. Й.Юнгман. Історична школа. Ф.Пельцель. Ф.Палацький. П.Шафарик. П.Пуркіне. Чеська література, театр, мистецтво. К.Маха, І.Тин. Створення словацької літературної мови. Л.Штуд. Словацька література. Ян Коллар.
Культура південнослов'янських народів. Сербська культура. О.Обрадовичі. В.Краджич. Фольклор. Література. Б.Радієвич. Театр. Наука. Культура Хорватії, Словенії. Л.Гай. Просвітництво. Наука. Література. Мистецтво.Ф.Премерн. І.Мажуранич. Матиці Хорватська і Словенська.
Культура Болгарії. Просвітництво і наука. М.Орінов. Література. Мистецтво. П.Славейков. Хр.Ботєв. Н.Павлович.
Тема 26. Європейська культура ХХ ст.
Основні тенденції розвитку культури ХХ ст. Гуманістичні принципи та ідеали. Демократичний гуманізм. Розвиток науки. Світова наукова цілісність. Комізм. В.Вернадський, А.Чижевський, Т. де Шарден. Інженерне мисленя. Людина і природа. Протиріччя сучасної культури. Сцієнтизм. Антисциєнтизм. Глобалістика. Масова культура. Демакдональд. Висока культура. Єдина загальнолюдська культура. Загальнолюдські цінності. Монокультури: марксизм, фашизм. Національні культури. Мистецтво відчаю: експресіонізм. Об'єкт експресіонізму. Група "Міст". Кірхнер, Блейль, Хеккель, Шмідт-Ротлуфор.
Деформація – основа експресіонізму. Ідейні засади. Ван Гог, Мунк, Гоген. Гурт "Синій вершник". Абстрактне начало. Кубізм. Ж.Брак, А.Матісс,Л.Воксель, Пікассо, Брак. Аналітичний кубізм. Синтетичний кубізм. Хуан Гріс. Група "Плавуча пральня". Логіка нелогічного: сюрреалізм. Витоки. Ідейні основи: бунт, протест, абсурд. Кредо сюрреалістів. Вплив фрейдизму. Абстракціонізм. Сефор. Мета, завдання, засоби. Мондріан. Об'єкт абстракціонізму. Безпредметна предметність: поп-арт, хеппенінг. Л.Елоуей. Живопис. Скульптура. Архітектура. Розвиток психології. Науково-технічна революція. Освоєння космосу. Розвиток кібернетики, генетики. Перехід до інформаційного суспільства. Розвиток кіно.
Тема 27. Російська культура кінця ХІХ-ХХ ст.
Критичний реалізм. Літературна творчість І.Тургенєва, М.Некрасова, Л.Толстого, Ф.Тютчева, А.Фета. Образотворче мистецтво. Передвижники. Сатира. В.Перов. Творчість І.Рєпіна та В.Сурікова. Пейзажне мистецтво. А.Саврасов, Ф.Васільєв. Ліризм пейзажів І.Левітана. Портретистика В.Сєрова. Музика. М.Мусоргський, П.Чайковський, С.Рахманінов, Н.Скрябін. Живописці "Світу мистецтва". А.Бенца. М.Реріх. Кінематограф. Радянська поетика. О.Блок, В.Маяковський, С.Єсенін, А.Ахматова і т.д.
Тема 28. Українська культура ХХ ст.
Соціокультурні умови розвитку України. Особливості духовної та матеріальної культури. Українізація. Сталінізм. Розвиток української радянської культури. Сучасні тенденції культурного розвитку України. Українська культура та державність.
Тема 29. Культура південно-західних слов'ян у ХХ ст.
Польська культура. Наука. Освіта. Хімія. Фізика. Література. Е.Ожешко. Б.Прус. С.Жеромський. Критичний реалізм. "Молода Польща". Живопис. Музика. Театр. Скульптура. Архітектура. Краківський університет.
Культура Сербії, Чорногорії. Наука в Сербії. Сербська Академія наук і мистецтв. Белградський університет. Й.Жуєвич. І.Цвіг. Сербська література. Б.Нушич. Сербське мистецтво. С.Мокраняц. "Матиця Хорватська", "Матиця Сербська". Південнослов'янська Академія наук і мистецтв. Й.Штросмайер. Ф.Рачки. Н.Тесла. Загребський університет. Хорватська література. А.Шеноа. Мистецтво. Новосадський та інші народні театри.
Болгарська культура. Освіта і наука. Софійський університет. Академія наук. Література. І.Вазов. А.Константінов. Образотворче мистецтво. І.Мривичка. Болгарський театр.
Чехословацька культура. Освіта і наука. Історіографія. Література. С.Нейман. І.Валькер. К.Чапек. І.Ольбрахт. Театр. Кінематографія. Музика. Образотворче мистецтво.
Тема 30. Проблема ієрархії культури
Егалітаризм. Проблема рівності культур у світовій культурології. М.Данилевський. О.Шпенглер. Шубарт. К.Леві-Стросс. Євроцентризм. Витоки та основні засади вчення. Схід-Захід. Елліни-Варвари. Е.Трьольч. Американоцентризм. Сутність вчення. Афроцентризм. Негритюд. Леопольд Седар Сенгор. Жозефо Кі-Зербо. Енгельберт-Лівенг. Ола Балагу. Екпо Ейо. Роль та місце негра у всесвітній культурі.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література:
1. Всеобщая история искусств. Искусство ХХ в.-М., 1965.-Т. 6.
2. Дмитриева Н. Краткая история искусства.-М., 1990.
3. Культурология в вопросах и ответах. – М., 1999.
4. Хрестоматия по культурологии. – М., 1998.
5. Розан В.М. Введение в культурологию. – М., 1997.
6. Гнедич П.П. История исскуств с древнейших времен. – М., 2000.
7. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002.
8. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001.
9. Культурология. История мировой культуры. – М., 1999.
10. Громбах Э. История исскуств. – М., 1998.
11. Історія світової та української культури. – К., 2000.
12. История и культурология / Н. Шишов. – М., 1999.
13. Чернокозов А.И. История мировой культуры. – Ростов-на-Дону, 1997.
14. Бокань В. Культурологія. – К., 2000.
15. Хрестоматия по культурологии: Учеб.пособие / Составители: Лалетин Д.А., Пархоменко И.Т., Радугин А.А. Отв.Редактор Радугин А.А. – М.: Центр, 1998. – 592 с.
16. Шейко В.М., Гаврюшенко О.А., Кравченко О.В. Історія світової культури: Навч.посібник / Наук. ред. В.М. Шейко. – К.: Кондор, 2006. – 408 с.
17. Культурологія: теорія та історія культури. Навч.посіб. / За ред. І.І. Тюрменко. – Київ, 2005. – 368.
18. Безвершук Ж.О. Історія культури в термінах і назвах: Словник-довідник. – К., 2003. – 399 с.
19. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. / За ред. проф. А. Яртися та проф.. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с.
20. Культурология. История мировой культуры: Учебник для вузов / Под ред. проф. А. Н. Марковой. – М., 2006. – 600 с.
21. Борзова Е.П. История мировой культуры. – СПб., 2001.
Додаткова література
1. Старых Н.В. Культура дарения: от архаических ритуалов до современных промоушн-акций // Вестник Московского университета. – 2002. – №3. – С.54-65.
2. Иорданский В.Б. Упорядочение хаоса // Восток. – 2004. – №3. – С.28-39.
3. Античность как тип культуры / Под ред. Лосева А.-М., 1978.
4. Немировский А.И. История древнего мира. Античность. Ч.1., Ч. 2. – М.,2000.
5. Белинцева И. Ворота: греко-римский мир: / Львиные ворота Микен – культурный центр эгейской цивилизации // Юный художник. – 2003. – №6. – С.23-24.
6. Шалагінов Б.Б. Афінська трагедія: (Античний театр, драматургія) // Зарубіжна література в навчальних закладах – 2003. – №6. – С.23-24.
7. Древнея Греция. История. Быт. Культура. – М., 1997.
8. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима.-М., 1989.
9. Культура Древнего Рима / Отв. ред. Голубцова Е.-М., 1986.
10. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима.-М., 1990.
11. Левек П. Эллинистический мир.-М., 1989.
12. История мировой и отечественной культуры: Конспект лекций «Античная культура». – Вып. 1. – К., 1997.
13. Шалагінов Б.Б. Греко-римський еллінізм: (1. Елліністична культура в Греції. 2. Формування раннього римського еллінізму. 3. Комедія і лірика раннього римського еллінізму) // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. – №12. – С.42-46.
14. Белинцева И. Римские термы: Рассказы об архитектуре // Юный художник. – 2001. – №1.
15. Аверинцев С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху перехода от Античности к Средневековью / Из истории культуры Средних веков и Возрождения.-М., 1976.
16. Кордон М. Культура Західної Європи в середні віки // Історія України. – 2006. – №19. – С.17-23.
17. Гуревич А. Категории средневековой культуры.-М., 1984.
18. Гуревич А. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства.-М., 1990.
19. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада.-М., 1992.
20. Мистецтво середніх віків (Візантійське мистецтво. Дороманське мистецтво. Романське мистецтво. Мистецтво готики). // Шкільна бібліотека. – 2003. – №10. – С.141-149.
21. Малець Л. Візантія і хрестоносці – конфлікт культур // Історія України. – 2001. – №36. – С.12.
22. Литаврин Г.Г. Как жили византийцы. – СПб, 2000.
23. Мистецтво доби Відродження // Шкільна бібліотека. – 2003. – №8. – С.173-183.
24. Моїсеїв І. Відродження і людина Заходу // Зарубіжна література. – 2003. – №40. – С.9-12.
25. Горэн Э. Проблемы итальянского Возрождения.-К., 1988.
26. Культура Возрождения и общество.-М., 1986.
27. Культура эпохи Возрождения и Реформации.-М., 1981.
28. Просвітительський рух в Англії / Під ред. Мещерякової Н.-М., 1991.
29. Матвічук В., Кузнєцова О. Мистецтво доби Відродження(Огляд творчості Данте та Шекспіра). // Зарубіжна література. – 2003. – №38. – С.15-16.
30. Шалагінов Б.Б. Відродження в Іспанії // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2003. – №11. – С. 43-46.
31. Шалагінов Б.Б. Відродження в Італії (Загальне поняття Відродження Ф. Петрарки, Д. Бокаччо) // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2003. – №6. – С. 41-46.
32. Лозовицький О. Генеза гуманістичної ідеології епохи Відродження // Історія України. – 2003. – №21-22. – С.8-15.
33. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. – 2001. – №1. – С.53-60.
34. Ревуненкова Н. Ренесансное свободомыслие и идеология Реформации.-М., 1988.
35. Век Просвещения.-М., 1970.
36. Европейское Просвещение и Французская революция.-М., 1988.
37. Момджян Х. Французское Просвещение ХVIII в.-М., 1983.
38. Лімборський І. Просвітництво і постмодернізм – два витоки однієї спіралі? (Феномени у всесвітній культурі та літературі) // Всесвіт. – 2004. №7-8. – С.178-184.
39. Просвітництво як доба європейської ідеології та культури. // Тема. – 2001. №3. – С.2-15.
40. Коллингвуд Р. Идея истории.-М., 1980.
41. Гасратян К. Сфера культуры в постиндустриальной экономике // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №7. – С.84-91.
42. Гессе Г. Игра в биссер.-Новосибирск, 1991.
43. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество.-М., 1992.
44. Фромм Э. Душа человека.-М., 1992.
45. Хейзинга Й. Homo ludens.-М., 1992.
46. Хейзинга Й. Осень средневековья.-М., 1988.
47. Шпенглер О. Закат Европы.-Новосибирск, 1993.
48. Юнг К. Архетип и символ.-М., 1991.
49. Рославец Е. Разрушение образа.-К.,1984.
50. Данилевский Н. Россия и Европа.-М., 1991.
51. Леви-Стросс К. Структурная антропология.-М., 1983.
52. Ницше Ф. Собрание сочинений: в 2-х т.-М., 1990.
53. Ортега- и Гассет Х. Тема нашего времени / В кн.: Самосознание европейской культуры ХХ в.-М., 1991.
54. Арсеньев В. Негритюд, африканцы и адекватность императиву выживания // Ступени. – 1992. – №3.
55. Леви-Стросс К. Печальные тропики. – М., 1984.
56. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.
- Форма підсумкового контролю успішності навчання – ЗАЛІК
Контроль знань здійснюється з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальною програмою дисципліни і включає такі форми:
– поточний контроль;
– модульний контроль;
– підсумковий контроль;
– ректорський контроль.
Поточний контроль передбачає перевірку знань на семінарах (обговорення, повідомлення, реферати, тести тощо).
Модульний контроль передбачає проведення контрольних робіт за наслідками вивченого матеріалу навчальних тем кожного змістового модуля.
Підсумковий контроль передбачає іспит. Для студентів всіх форм навчання передбачається написання контрольної роботи і реферату.
5. Засоби діагностики успішності навчання
Формами діагностики успішності навчання є поточне опитування, контрольні роботи, тестування. Крім того, студенти оцінюються за вміння написання рефератів, наукових (публіцистичних) статей (повідомлень, тез), за участь у науково–практичних конференціях.
Засоби:
1.Самостійні роботи у формі реферування літератури.
2. Підготовка доповідей та презентацій.
3. Підготовка біографічних портретів і термінологічних словників.
4. Тематичне опитування студентів з основних питань змістових модулів.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Форма № Н – 3.04
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
(повне найменування вищого навчального закладу)
Кафедра архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін
“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”
Проректор (заступник директора)
з навчальної роботи
________________________________
“______”_______________20___ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ
(шифр і назва навчальної дисципліни)
галузь знань_0203 – ГУМАНІТАРНІ НАУКИ
(шифр і назва напряму підготовки)
напрям підготовки 6.020302 – ІСТОРІЯ
(шифр і назва спеціальності)
спеціалізація історія України, народознавство
(назва спеціалізації)
інститут, факультет, відділення – Навчально-науковий інститут історії та філософії
(назва інституту, факультету, відділення)
Черкаси – 2012 рік
Робоча програма „Історія культури Європи” для бакалаврів
(назва навчальної дисципліни)
галузі знань 0203 – гуманітарні науки, напряму підготовки 6.020302 – Історія. „__” __________ 2012 року.
Розробники:
Укладач: к.і.н., ст. викл. М.В. Захарченко
Рецензенти: д.і.н., професор А. Г. Морозов, д.і.н., професор А.І. Фареній
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін
Протокол від “27”серпня 2012 року № 1
Завідувач кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін _______________________ (А. Г. Морозов)
(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
©___________________, 20__ рік
©___________________, 20__ рік
1. Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 3 | Галузь знань 0203 – гуманітарні науки (шифр і назва) | Нормативна | |
| Модулів – 3 | Напрям підготовки: 6.020302 – історія | Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 3 | 3-й | 4-й | |
| Індивідуальне науково-дослідне завдання | Семестр | ||
| Загальна кількість годин – 108 | ІІ-й | ІІ-й | |
| Лекції | |||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента – | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 24 год. | 10 год |
| Практичні, семінарські | |||
| 20 год. | 8 год. | ||
| Лабораторні | |||
| . | |||
| Самостійна робота | |||
| 64 год. | 90 год. | ||
| Індивідуальні завдання:год. | |||
| Вид контролю: залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для деної форми навчання –
для заочної форми навчання –
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1 Мета викладання дисципліни „Історія культури Європи” полягає у формуванні у студентів на основі засвоєння теоретичних знань про історію культури Європи глибокого усвідомлення зв’язку минулого окремих регіонів з історією інших держав. Вивчення історії культури Європи сприяє виробленню в студентів вміння самостійно вести дослідницько-пошукову роботу щодо вивчення проблем регіональної історії(європейської).
Курс „Історія культури Європи” має на меті надати студентам історико-юридично-філософського факультету знання з культурного розвитку Європи, враховуючи між предметні зв’язки курсу з історією Європи, європейською філософією, соціологією, історією європейського живопису, мистецтва та ін. Курс містить інформацію з проблем європейської культури з найдавніших часів до сьогодення, передбачає визначення терміну „культура”, її зв’язку з еволюцією цивілізації, функції культури, встановлення культурного розвитку Європи та наукових підходів до його класифікації, аналіз соціокультурної ситуації в сучасній Європі, визначення основних проблем сучасної культурології тощо.
Опанувавши курс, бакалавр, спеціаліст повинен знати: загальні тенденції розвитку культурно-історичного процесу народів Європи; досягнення європейської культури в різних галузях духовного життя; провідних діячів культури; вміти аналізувати явища духовного життя Європи; орієнтуватися в багатому світі європейських культур; самостійно поновлювати, систематизувати і застосовувати на практиці здобуті знання, вміння та навички у своїй професійній діяльності.
Курс побудовано за історичним принципом: від культури первісних людей до сучасності. Широко застосовується принцип обумовленості культурної еволюції соціально-економічними, політичними, філософськими та ін. факторами. У курсі розглядаються зв’язки, взаємовпливи різних культурних епох Європи. Ретельно вивчаються здобутки матеріальної та духовної культури Європи, досягнення галузей мистецтва: архітектури, живопису, літератури і т.д.
Необхідні знання танавички опановуються студентами шляхом проведення з ними навчальних занять у формі лекцій, семінарських занять, а також індивідуальних занять та консультацій і самостійної роботи.
Завдання: є надання студентам необхідних знань про особливості історичного розвитку європейського культурного регіону. Забезпечується засвоєння студентами знань з історії культури Європи за такими основними напрямками як архітектура, живопис, література, скульптура, освіта, наука, філософські течії, християнська теологія, церква, відомі діячі культури.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати: проблеми європейської культури з найдавніших часів до сьогодення, передбачає визначення терміну „культура”, її зв’язку з еволюцією цивілізації, функції культури, встановлення культурного розвитку Європи та наукових підходів до його класифікації, аналіз соціокультурної ситуації в сучасній Європі, визначення основних проблем сучасної культурології тощо.
вміти: визначати причини, рушійні сили та наслідки культурних подій і явищ європейської історії, їх взаємозв’язок із загальноісторичними та культурологічними процесами. Знання з історії культури Європи сприятимуть удосконаленню науково-дослідницьких навиків студентів, уміння працювати з науковою літературою.
3. Програма навчальної дисципліни
Л е к ц і я 1
Вступ
Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії культури
Логіка викладу:
1. Зародження та еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці. Розуміння поняття «культура» сучасною культурологією.
2. Структура культури, її функції. Культурологія.
3. Визначення категорій «світова» та «національна» культура.
4. Співвідношення понять «цивілізація» та «культура».
Рекомендована література *:
Основна:4, 5, 9, 12, 17, 20. Додаткова: 2.
*тут і надалі вказано номери джерел у прикінцевому загальному списку рекомендованої літератури, при потребі вказуються сторінки
Л е к ц і я 2
Тема 2. Культура первісного суспільства
Логіка викладу:
1. Культурогенез.
2. Характеристика первісних форм релігій.
3. Синкретичний характер первісного мистецтва.
Рекомендована література:
Основна: 13, 16, 18, 19, 21. Додаткова:1, 2.
Л е к ц і я 3
Тема 3. Культура Стародавньої Греції
Логіка викладу:
1. Витоки, особливості та культурні впливи Античності.
2. Крито-мікенська культура.
3. Гомерівські часи в історії культури Стародавньої Греції.
4. Архаїчний період грецької культури.
5. Класична грецька культура.
6. Елліністична епоха грецької культури.
Рекомендована література:
Основна:4, 6, 8, 14, 18. Додаткова: 3, 4, 5, 6, 7, 8.
Л е к ц і я 4
Тема 4. Культура Стародавнього Риму
Логіка викладу:
1. Загальна характеристика римської культури.
2. Етруський період римської культури.
3. Культура Риму епохи «царів».
4. Республіканський період римської культури.
5. Культура Риму епохи імперії.
Рекомендована література:
Основна:2, 3, 5, 7, 10, 11, 16. Додаткова:8, 9, 10, 11, 13, 14.
Л е к ц і я 5
Тема 5. Культура Візантії
Логіка викладу:
1. Культурогенез, етапи еволюції та особливості візантійської культури.
2. Раньовізантійська культура.
3. Класична культура Візантії.
4. Період пізньовізантійської культури.
Рекомендована література:
Основна:16, 17, 18, 19, 20. Додаткова:20, 21, 22, 23.
Л е к ц і я 6
Тема 6. Культура європейського середньовіччя.
Логіка викладу:
1. Соціокультурна ситуація у Західній Європі епохи середньовіччя, особливості культурного розвитку.
2. Християнська теологія та церква.
3. Середньовічна освіта та наука.
4. Алхімія та містика, як феномени середньовічної культури.
5. Літературні процеси у середньовічній західноєвропейській культурі.
6. Cередньовічне свято.
7. Архітектура, скульптура, живопис.
Рекомендована література:
Основна:5, 9, 12, 16, 17, 18. Додаткова:15, 16, 17, 18, 19, 20.
Л е к ц і я 7
Тема 7. Культура європейського Відродження
Логіка викладу:
1.Розуміння поняття «Відродження» культурологією.
2.Загальна характеристика культури Відродження.
3.Гуманізм – визначальна риса культури Відродження.
4.Італійська культура пізнього Відродження.
Рекомендована література:
Основна:9, 12, 13, 21. Додаткова:23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 32, 33.
Л е к ц і я 8
Тема 8. Культура епохи Реформації
Логіка викладу:
1. Північне Відродження.
2. Сучасне розуміння Реформації культурологією.
3. Ідейний зміст Реформації.
4. Мистецтво доби Реформації.
Рекомендована література:
Основна: 4, 6, 8, 10, 16, 18. Додаткова:27, 34.
Л е к ц і я 9
Тема 9. Європейська культура бароко
Логіка викладу:
1. Ідейні основи. Структура образу.
2. Соціальні фактори в мистецтві бароко.
3. Бароко в архітектурі.
4. Проблема синтезу в мистецтві бароко.
Рекомендована література:
Основна:17, 18, 21. Додаткова:1, 32.
Л е к ц і я 10
Тема 10. Європейський класицизм
Логіка викладу:
1. Витоки та загальна характеристика класицизму.
2. Проблема синтезу та структури образу в мистецтві класицизму.
3. Художня теорія класицизму.
Рекомендована література
Основна: 9, 12, 15. Додаткова: 40.
Л е к ц і я 11
Тема 11. Культура європейського Просвітництва
Логіка викладу:
1. Витоки та основні засади Просвітництва.
2. Загальна характеристика культури Просвітництва.
3. Специфічні риси культури Просвітництва у різних європейських країнах.
4. Католицьке Просвітництво.
5. Енциклопедизм. Раціоналістична філософія Просвітництва.
6. Особливості розвитку мистецтва епохи Просвітництва.
Рекомендована література
Основна:18, 19, 20, 21. Додаткова: 35, 36, 37, 38, 39.
Л е к ц і я 12
Тема 12. Культура ХІХ ст.
Логіка викладу:
1. Загальна характеристика європейської культури ХІХ ст.
2. Романтизм, реалізм, класицизм – художні течії ХІХ ст.
Рекомендована література
Основна:7, 9, 11, 14, 18. Додаткова:40.
Л е к ц і я 13
Тема 13. Загальна характеристика європейської культури ХІХ ст.
Логіка викладу:
1. Ідейні засади натуралізму.
2. Теорія та практика символізму.
3. Імпресіонізм.
4. Криза європейської культури в кінці ХІХ ст. - на початку ХХ ст.
Рекомендована література
Основна:3, 4, 5, 6, 9, 12, 13,18. Додаткова: 40.
Л е к ц і я 14
Тема 14. Культура ХХ ст.
Логіка викладу:
1. Основні тенденції розвитку культури ХХ ст.
2. Характер сучасної культури: масова культура і висока культура.
3. Загальнолюдське та національне в культурі ХХ ст.
Рекомендована література
Основна:1, 16, 17, 18, 19, 20, 21. Додаткова:41.
Л е к ц і я 15
Тема 15. Європейська культура ХХ ст.
Логіка викладу:
1. Мистецтво відчаю. Експресіонізм.
2. Фовізм, кубізм, дадаїзм.
3. Логіка не логічного. Сюрреалізм.
4. Абстракціонізм.
5. Футуризм.
6. Безпредметна предметність: поп-арт, хеппенінг.
Рекомендована література
Основна:9, 13, 14, 16, 17, 18, 20. Додаткова:41.
Л е к ц і я 16
Логіка викладу:
Тема 16. Культурологічні концепції ХІХ-ХХ ст.
1. Культурологічні концепції М. Данилевського, Ф.Ніцше, О.Шпенглера, П.Сорокіна.
2. Концепції культури К.Юнга, Леві-Строса.
3. Західноєвропейські концепції ігрової культури Й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассета, Г.Гессе.
Рекомендована література
Основна:17, 21. Додаткова:42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53.
Л е к ц і я 17
Тема 17. Проблема ієрархії культур.
Логіка викладу:
1. Егалітаризм.
2. Європоцентризм.
3. Америкоцентризм.
4. Афроцентризм.
Рекомендована література
Основна: 18, 21. Додаткова: 54, 55, 56.
4. Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||||
| денна форма | Заочна форма | |||||||||||
| усього | у тому числі | усього | у тому числі | |||||||||
| л | п | лаб | інд | с.р. | л | п | лаб | інд | с.р. | |||
| Змістовий модуль 1 Історія культури Античності | ||||||||||||
| Філософсько-теоретичні основи історії культури | ||||||||||||
| Культура первісного суспільства | ||||||||||||
| Культура Стародавньої Греції | ||||||||||||
| Культура Стародавнього Риму | ||||||||||||
| Разом | ||||||||||||
| Змістовий модуль 2. Культура епохи середньовіччя та Відродження | ||||||||||||
| Культура Візантії | ||||||||||||
| Культура європейського середньовіччя. | ||||||||||||
| Культура європейського Відродження | ||||||||||||
| Культура епохи Реформації | ||||||||||||
| Разом | ||||||||||||
| Змістовий модуль 3. Історія культури Європи ХVII-XVIII ст. | ||||||||||||
| Європейська культура бароко | ||||||||||||
| Європейський класицизм | ||||||||||||
| Культура європейського Просвітництва | ||||||||||||
| Разом | ||||||||||||
| Змістовий модуль 4. Історія культури Європи XIX-ХХ ст. | ||||||||||||
| Романтизм, реалізм, класицизм – художні течії ХІХ ст. Натуралізм,символізм, імпресіонізм. | ||||||||||||
| Культура ХХст.: Мистецтво відчаю. Експресіонізм. Фовізм, кубізм, дадаїзм. Сюрреалізм. Абстракціонізм. Футуризм. Поп-арт, хеппенінг. | ||||||||||||
| Культурологічні концепції ХІХ-ХХ ст. | ||||||||||||
| Проблема ієрархії культур. | ||||||||||||
| Разом | ||||||||||||
| Усього годин |
5. Теми семінарських занять
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Філософсько-теоретичні засади історії культури Європи | 2 год. |
| 2. | Культура первісного суспільства | 1 год. |
| 3. | Культура Стародавньої Греції | 1 год. |
| 4. | Культура Стародавнього Риму | 1 год. |
| 5. | Культура Візантії | 1 год. |
| 6. | Культура європейського середньовіччя | 1год. |
| 7. | Культура європейського Відродження | 2 год. |
| 8. | Культура епохи Реформації | 1 год. |
| 9. | Культура європейського бароко і класицизму | 2 год. |
| 10. | Культура європейського Просвітництва | 2 год. |
| 11. | Європейська культура ХІХ ст. | 2 год. |
| 12. | Європейська культура ХХ ст. | 2 год. |
| 13. | Культурологічні концепції ХІХ – ХХ ст. | 1 год. |
| 14. | Проблема ієрархії культур | 1 год. |
Семінарське заняття № 1-2
Філософсько-теоретичні засади історії культури Європи
Питання для обговорення:
1. Історія становлення поняття "культура".
2. Функції та структура культури.
3. Культурологія. Зв'язок з іншими науками.
4. "Світова", "етнічна", " національна" культури – характеристика понять.
5. "Цивілізація" та "культура": співвідношення понять.
6. Сучасне розуміння культури.
Теми повідомлень та рефератів:
1. Кант, Шіллер, Гегель: три погляди на одну проблему культури.
2. Розуміння поняття "культура" російською філософською думкою другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Рекомендована література:
Основна:4, 5, 9, 12, 17, 20. Додаткова: 2.
Семінарське заняття № 3
Культура первісного суспільства
Питання для обговорення:
1. Проблема виникнення культури та шляхи її розв'язання.
2. Особливості світосприйняття первісних людей.
3. Первісні форми релігії.
4. Пам'ятки архітектури та живопису.
Теми повідомлень та рефератів:
1. Теорії походження первісних форм релігій.
2. Палеолітична революція.
Рекомендована література:
Основна: 13, 16, 18, 19, 21. Додаткова:1, 2.
Семінарське заняття № 4-5
Культура Стародавньої Греції
Питання для обговорення:
1. Культурогенез Античності. Загальна характеристика епохи.
2. Періодизація античної культури.
3. Кріто-Мікенська культура.
4. Витоки та еволюція культури Стародавньої Греції.
5. Епоха класики.
6. Еллінізм – феномен давньогрецької культури.
Теми повідомлень та рефератів:
1. Давньогрецька скульптура.
2. Культова давньогрецька архітектура.
3. Давньогрецький театр.
Рекомендована література:
Основна:4, 6, 8, 14, 18. Додаткова: 3, 4, 5, 6, 7, 8.
Семінарське заняття № 6-7
Культура Стародавнього Риму
Питання для обговорення:
1. Проблема самобутності римської культури.
2. Загадки етруської культури.
3. Становлення культури Риму епохи "царів".
4. Духовна та матеріальна культура Риму епохи республіки та імперії.
5. Криза античного світогляду, зародженя християнства.
Теми повідомлень та рефератів:
1. Етруська культура.
2. Бойове мистецтво римлян.
3. Римська правова думка.
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 575 | Нарушение авторских прав
Лучшие изречения:
| 2133 - 