Тема 2.7. Природно-заповідний фонд

План

1. Екологічна мережа та її складові елементи.*

2. Природно-заповідний фонд.*

3. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.**

1. В Україні розроблено Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки відповідно до рекомендації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995) щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.

Екологічна мережа – єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України.

Складовими структурних елементів екологічної мережі є:

- території та об’єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі;

- водні об’єкти (ділянки моря, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, що утворюють відповідні басейнові системи;

- ліси;

- курортні та лікувально-оздоровчі території з їхніми природними ресурсами;

- рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму;

- інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, пасовища, кам’яні розсипи, піски, солончаки);

- земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

- частково землі с/г призначення екстенсивного використання – пасовища, луки, сіножаті;

- радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні, - як природні регіони з окремим статусом.

2. Основними природними елементами екологічної мережі є території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До природно-заповідного фонду України належать:

1) природні території та об’єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища

2) штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:

· у природоохоронних цілях;

· у науково-дослідних цілях;

· в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

· в освітньо-виховних цілях;

· для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого законодавством України встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, який загалом регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року. Класифікацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду України подано в табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

Категорія територій та об’єктів	Статус	Загальна характеристика природоохоронних територій
Природні заповідники	Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення	Створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для цієї ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки
Біосферні заповідники	Природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення	Створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів
Національні природні парки	Природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення	Створюються з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність
Регіональні ландшафтні парки	Природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення	Створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення
Заказники	Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного чи місцевого значення	Природні території (акваторії), виділені з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їхніх окремих компонентів
Пам’ятки природи	Природоохоронні, культурно-освітні установи загальнодержавного чи місцевого значення	Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані
Заповідні урочища	Природоохоронні, культурно-освітні установи загальнодержавного чи місцевого значення	Лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані
Ботанічні сади	Науково-дослідні природоохоронні установи загальнодержавного чи місцевого значення	Створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи
Зоологічні парки	Природоохоронні культурно-освітні та науково-дослідні установи загальнодержавного значення	Створюються з метою організації освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.
Дендрологічні парки	Науково-дослідні природоохоронні установи загальнодержавного чи місцевого значення	Створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їхніх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва	Природоохоронні рекреаційні установи загальнодержавного значення	Визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

 

3. Природно-заповідний фонд України (ПЗФ) станом на 01.01.2010 року має в своєму складі 7607 територій та об’єктів загальною площею 3268,0 тис. га, в межах території України і 402,5 тис. га в межах акваторії Чорного моря. Відношення площі ПЗФ до площі держави становить 5,4%. Із них за кількістю найбільшу частку мають пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом біля 90% від кількості всіх існуючих об’єктів. За площею більше 80% природно-заповідного фонду припадає на заказники, національні природні та регіональні ландшафтні парки.

Таблиця. Созологічні території України (станом на 01.01.2010).

Категорія	Кількість	Площа
об’єктів	% від загальної кількості	тис. га	% від загальної площі
Заповідники:		0,3	445,1	12,8
· природні (категорія IUCN – Іа)		0,2	198,7	5,7
· біосферні (категорія IUCN – ІІ)		0,1	246,4	7,1
Національні природні парки (категорія IUCN – ІІ)		0,5	1001,8	28,7
Заказники:		37,5	1257,5	36,1
· загальнодержавного значення (категорія IUCN – ІV)		4,0	419,7	12,1
· місцевого значення (категорія IUCN – ІV)		33,5	837,8	24,0
Пам’ятники природи:		42,1	26,5	0,8
· загальнодержавного значення		1,7	5,8	0,2
· місцевого значення		40,4	20,7	0,6
Ботанічні сади:		0,4	1,9	0,05
· загальнодержавного значення		0,2	1,8	0,05
· місцевого значення		0,2	0,1	+
Зоологічні парки:		0,2	0,4	0,01
· загальнодержавного значення		0,1	0,1	+
· місцевого значення		0,1	0,3	0,01
Дендрологічні парки:		0,7	1,7	0,04
· загальнодержавного значення		0,2	1,4	0,03
· місцевого значення		0,5	0,3	0,01
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва:		7,1	13,4	0,4
· загальнодержавного значення		1,1	6,0	0,2
· місцевого значення			7,4	0,2
Регіональні ландшафтні парки (категорія IUCN – ІІ)		0,7	639,5	18,3
Заповідні урочища (категорія IUCN – Іb)		10,5		2,8
ВСЬОГО			3484,8
в тому числі:
· загальнодержавного значення		8,1	1881,7	54,08
· місцевого значення		91,9	1603,1	45,92

 

В різних регіонах України показник заповідності коливається від 1,4 до 14,8%, при цьому, в десяти областях України він становить всього до 3%, у дев’яти областях та Автономні й Республіці Крим має середні значення – 4-9%, і тільки у п’яти областях та містах Києві і Севастополі – близький або перевищує 10% (див. додаток 1).

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «екологічна мережа». Назвіть її складові структурні елементи.

2. Що таке заповідні території, який їх склад?

3. В яких цілях можуть використовуватися об’єкти та території природно-заповідного фонду?

4. Який стан заповідних територій в Україні, її регіонах?

5. Охарактеризуйте найбільш відомі Вам заповідні території.

6. Що таке заказники і заповідні урочища? Чим вони відрізняються від заповідників?

Література:

1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.2.4, § 2.4.5, с.226-235.

1. М’ягченко О.П. Основи екології. – Р.2, §2.8.8, с. 107-110.

3. Експрес-оцінка стану територій природно-заповідного фонду ук5раїни та визначення пріоритетів щодо управління ними/Б.Г. Проць, І.Б. Іваненко, Т.С. Ямелинець, Е.Станчу. – Львів: Гриф Фонд, 2010. – 92с.

4. Закон України від 16 червня 1992р. «Про природно-заповідний фонд України».

5. Закон України від 21 вересня 2000р. «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки».