Актуальність теми: Підшлункова залоза продукує панкреатичний сік та регулює обмін вуглеводів в організмі. Вивчення розвитку, будови і функції підшлункової залози є важливим для розуміння механізмів розвитку таких важких захворювань як цукровий діабет, гострий і хронічний панкреатит.
Мета заняття:
ЗНАТИ: Розвиток, будову і функції підшлункової залози.
УМІТИ: Визначати в мікропрепараті підшлункову залозу. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.
1. Будова і функції епітелію: покривного і залозистого. Секреторний цикл гландулоцита. 2. Інтерпретувати анатомічну будову підшлункової залози. 3. Інтерпретувати будову кровоносних судин. 4. Класифікація кровоносних капілярів. Будова і функції.
Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:
1. Розвиток підшлункової залози: тканинні джерела. 2. Гістологічна будова зовнішньосекреторної паренхіми: ацинус, клітинний склад, будова стінки вивідних проток. 3. Ендокринна паренхіма: будова панкреатичних острівців, клітинний склад, характеристика клітин панкреатичного острівця. 4. Функції підшлункової залози: ферменти і гормони підшлункової залози, їх роль в організмі.
ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:
На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.
Рис.1. Підшлункова залоза.
Забарвлення: гематоксилін-еозин.
Збільшення: 40х10.
Позначення: А - екзокринна частина залози: 1- часточки, 2- міжчасточкові перегородки, 3- секреторні (кінцеві) відділи, 4- міжчасточкова вивідна протока, 5- призматичний епітелій протоки, 6- панкреатичні клітини кінцевих відділів: а- базофільна гомогенна базальна зона, б- оксифільна зимогенна апікальна зона, 7- центроацинозні епітеліальні клітини. Б - ендокринна частина: 8- панкреатичний острівець, 9- ядра клітин острівця, 10- ядра ендотелію капілярів в панкреатичному острівці.
Рис.2. Розташування кінцевих відділів підшлункової залози (схема).
Позначення: 1- секреторний відділ, який розташовується на кінці вставного відділу, 2- секреторний відділ, який приєднується до вставного збоку, 3- декілька секреторних відділів, які розміщуються на вставному відділі збоку, 4- декілька маленьких секреторних відділів, які оточують з усіх боків вставний відділ.
Електронна мікрофотографія (рис. 62)
Панкреатоцити (апікальная частина) (зб.21000)
Позначення:1-ядро, 2-мітохондрія, 3-гранули зимогену, 4-ворсинки в просвіті вівідної протоки, 5-центроацинозная клітина.
Електронна мікрофотографія (рис. 63)
Панкреатоцити (базальна частина) (зб.25000)
Позначення:1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія.
Електронна мікрофотографія (рис. 64)
Інсулоцити. Панкреатичний острівець (зб.6000)
Позначення:1-В-інсулоцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)гранули гормона, 2-А-інсулоцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)гранули гормона, 3-гемокапіляр: а)ендотелій, б)базальна мембрана.
ЛІТЕРАТУРА
1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.
2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.
3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.
4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.
5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.
6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.
7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.
Заняття 55
