Актуальність теми: кров, лімфа, тканинна рідина складають внутрішнє середовище організму, що забезпечує умови для нормального функціонування систем і органів. Ці речовини підтримують гомеостаз - постійну кількість речовин, виведення продуктів проміжного і кінцевого обміну, що необхідне для роботи всіх органів і систем.
Мета заняття:
ЗНАТИ: Склад і функцію крові, лейкоцити. Гемограму і лейкоцитарну формулу у дітей і дорослих. Склад і функцію лімфи.
УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах формені елементи крові: гранулоцити, агранулоцити. Ідентифікувати електронні мікрофоторгафії. Підраховувати в мазку крові лейкоцитарну формулу.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:
1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органела. 2.Біологічне значення концентрації водневих іонів. 3.Інтерпретуйте значення буферних систем в підтримці постійності хімічного складу крові. 4.Інтерпретуйте механічні особливості крові.
Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:
1.Тканини. Визначення. 2.Класифікація тканин. 3.Компоненти крові. 4. Будова, функції і кількість еритроцитів у людини. 5.Будова і функції нейтрофільних гранулоцитів. 6.Будова і функції еозинофільних і базофільних лейкоцитів. 7.Будова і функція агранулоцитів. 8. Гемограма, її показники. 9. Лейкоцитарна формула-кількісний склад лейкоцитів. 10. Значення для клініки визначення гемограми і лейкоцитарної формули. 11. Склад і значення лімфи.
ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ
На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.
Удома підготувати сітку на 50 клітин (5х10) і заповнити її на занятті.
Рис.1. Лейкоцитарна формула.
Рис.2. Мазок крові людини
Забарвлення: гематоксилін-еозин або азур-еозин за Романовським-Гімзою
Збільшення: 40х10
Позначення: 1-еритроцити, 2-нейтрофіли сегментоядерні, 3-лімфоцити середні, 4-лімфоцити великі, 5-лімфоцити малі, 6-еозинофіли, 7-базофіли, 8-моноцити, 9-тромбоцити.
Електронна мікрофотографія (рис.53)
Нейтрофільний гранулоцит (сегментоядерний) (зб.10000)
Позначення:1-сегмент ядра, 2-первинні гранули (лізосоми), 3-вторинні гранули (специфічна зернистість), 4-мікроворсинка.
Електронна мікрофотографія (рис.54)
Нейтрофільний гранулоцит (юний) (зб.11000)
Позначення:1-ядро, 2-гранули, 3-комплекс Гольджі.
Електронна мікрофотографія (рис.55)
Еозинофільний гранулоцит (зб.10000)
Позначення:1-сегмент ядра, 2-специфічна зернистість (гранули)
Електронна мікрофотографія (рис.56)
Базофільний гранулоцит (зб.12000)
Позначення:1-сегмент ядра, 2-гранули.
Електронна мікрофотографія (рис.57)
Лімфоцит (малий світлий) (зб.7000)
Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-мікроворсинка, 4-інвагінація каріолеми.
Електронна мікрофотографія (рис.58)
Лімфоцит (малий темний) (зб.7000)
Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма.
Електронна мікрофотографія (рис.59)
Середній лімфоцит (зб.10000)
Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-мітохондрія, 4-гранулярна ендоплазматична сітка.
Електронна мікрофотографія (рис.60)
Плазмоцит (зб.12000)
Позначення:1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія, 4-комплекс Гольджі, 5-плазмолема.
Електронна мікрофотографія (рис.61)
Моноцит (зб.10000)
Позначення:1-підковоподібне ядро, 2-лізосоми, 3-плазмолема, 4-мікроворсинкиворсинки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.
2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.
3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.
4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.
5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.
6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.
7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.
Заняття 20
ГЕМОПОЕЗ І ЛІМФОПОЕЗ.
Актуальність теми: Вивчення мікро- і ультрамікроскопічної будови органів лімфоїдного і мієлоїдного кровотворення, процесів кровотворення має істотне значення для розуміння складних процесів гемо- і лімфопоезу, а також причин виникнення захворювань органів системи кровотворення в клініці.
Мета заняття:
ЗНАТИ: Утворення і будова гемоцитів еритроцитарного, гранулоцитарного і лімфоцитарного рядів.
УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах клітини мієлоїдного і лімфоїдних рядів. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:
1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органели. 2.Біологічне значення концентрації водневих іонів. 3.Інтерпретуйте значення буферних систем в підтримці постійності хімічного складу крові. 4.Інтерпретуйте механічні особливості крові. 5.Похідні зародкових листків. 6. Анатомічне розташування органів кровотворення.
Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:
1.Тканини. Визначення. 2.Класифікація тканин. 3.Компоненти крові. 4.Будова і функції еритроцитів. 5.Будова і функції гранулоцитів-нейтрофільних, еозинофільних, базофільних лейкоцитів. 6.Будова і функція агранулоцитів і тромбоцитів. 7.Ембріональне і постембріональне кровотворення. 8.Морфологічна характеристика стовбурових клітин. 9. Характеристика клітин еритропоезу, гранулоцитопоезу, агранулоцитопоезу.
ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ
На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.
Рис.1. Червоний кістковий мозок. Мазок.
Забарвлення: гематоксилін-еозин
Збільшення: 40х10
Позначення: 1-еритроцити, 2-лейкоцити, 3-мегакаріоцити, 4-клітини мієлоїдного ряду на різних етапах дозрівання.
Рис.2. Лімфатичний вузол
Забарвлення:гематоксилін-еозин
Збільшення:40х10
Позначення: 1-капсула, 2-трабекула, 3-лімфоїдні фолікули, 4-реактивний центр, 5-мозкові тяжі, 6-паракортикальна зона.
Рис. 3. Схема пост ембріонального гемопоезу.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.
2. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.
3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.
4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.
5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.
6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.
7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.
Заняття 21
