Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту. У 1 класі списування доцільно проводити на кінець навчального року, в 2-4 класах – у кінці кожного семестру.
За списаний текст рекомендуємо виставляти дві оцінки: одна – за грамотність, друга – за каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.
Грамотність оцінюється за такими самими вимогами, що й диктант.
При оцінюванні графічних навичок (каліграфії) і дотримання гігієнічних правил письма в 1 класі береться до уваги: правильність написання літер та їх поєднання, охайність.
У 2-4 класах рекомендуємо здійснювати перевірку графічних навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи і швидкості письма.
Дотримання норм за кожним із зазначених шести параметрів доцільно оцінювати двома балами (в сумі – 12 балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром радимо знімати 1 бал, за значне – 2 бали. Значними вважаються такі відхилення: зміна форм букв до невпізнанності; висота букв більша або менша від норми, різнобічний нахил букв, неправильні поєднання букв або їх відсутність, неохайне виправлення, відсутність абзаців. Щодо швидкості письма, то значним вважається відхилення на 5 і більше знаків від меншого показника норми: 2 клас – 16-25 знаків за хвилину, 3 клас – 26-35 знаків за хвилину, 4 клас – 36-45 знаків за хвилини.
V. Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах
| Вид перевірки | 1 клас (оцінювання без балів) | 2 клас (І сем. -оцінювання без балів за ріш. педради) | 3 клас | 4 клас | ||||
| І сем. | ІІ сем. | І сем. | ІІ сем. | І сем. | ІІ сем. | І сем. | ІІ сем. | |
| Аудіювання | – | – | ||||||
| Діалог | – | – | – | – | – | |||
| Усний переказ | – | – | – | – | – | – | – | |
| Усний твір | – | – | – | – | – | – | ||
| Читання | – | – | – | – | – | – | – | |
| Письмовий переказ | – | – | – | – | – | – | ||
| Письмовий твір | – | – | – | – | – | – | – | |
| Перевірка мовних знань і вмінь | – | – | ||||||
| Диктант | – | – | ||||||
| Списування | – | |||||||
| Державна підсумкова атестація | – | – | – | – | – | – | – | |
| Загальна кількість перевірок за семестр | – |
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
Українська, інша мова навчання
Класи
Об’єктами перевірки й оцінювання з літературного читання є складники читацької компетентності:
• навичка читання вголос і мовчки;
• розуміння прочитаного;
• уміння виразно читати;
• досвід читацької діяльності учнів (елементарна обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з текстами різних жанрів, уміння переказувати зміст прочитаного твору (3-4 класи), уміння самостійно працювати з дитячою книжкою, довідковою літературою).
Контроль навчальних досягнень учнів рекомендуємо здійснювати шляхом таких видів контролю: поточного, семестрового, державної підсумкової атестації.
Основною формою поточного контролю є фронтальне та індивідуальне усне опитування.
Семестровий контроль рекомендуємопроводити так:
у 2–4 класахнаприкінці семестрів здійснюється контроль техніки читання вголос;
у 3 класі наприкінці І семестру у формі письмової самостійної роботи під керівництвом учителя. Така робота проводиться з навчальною метою і не оцінюється в балах;
у 3 класі наприкінці ІІ семестру і у 4 класі наприкінці І семестру у формі письмової контрольної роботи, яка оцінюються в балах.
Основною метою проведення письмових самостійних і контрольних робіт є перевірка розуміння учнями змісту прочитаного.
Водночас наголошуємо, що оцінка за семестр виставляється з урахуванням тематичних оцінок.
Читання вголос
Перевірку розвитку навички читання вголос у 2-4 класах рекомендуємо здійснювати індивідуально у процесі поточного і семестрового контролю. Контроль навички читання вголос здійснює вчитель.
Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, спосіб, розуміння, виразність, темп).
Читання вголос забезпечується складнішим психофізіологічним механізмом, ніж читання мовчки. У ньому, крім зорового, активно діють мовленнєво-руховий, слуховий канали, які мають вплив на повноту сприймання, запам’ятовування, засвоєння змісту прочитаного.
З огляду на це, не рекомендується здійснювати семестровий контроль розуміння прочитаного вголос на незнайомих текстах.
Перевірку розуміння учнями прочитаного вголос рекомендується здійснювати у процесі поточного оцінювання протягом року.
Контроль техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) проводиться індивідуально. Залежно від кількості учнів у класі – протягом 2-х останніх тижнів або одного передостаннього тижня І-го і ІІ-го семестрів.
Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін. З метою забезпечення рівних умов перевірки учитель обирає для читання один і той самий текст.
Підсумковий бал за навичку читання вголос виводиться з урахуванням техніки читання та розуміння змісту прочитаного.
Розвиток уміння читати виразно радимо перевіряти окремо у процесі поточного контролю лише після попередньої підготовки учнів.
Особливої уваги потребують діти, які мають певні психофізіологічні особливості: природну повільність, заїкання, поганий зір. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування.
