Тема 4. Південні слов’яни у другій половині ХІХ ст

4 год. (2 заняття)

1. Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина напередодні та під час Балканської війни 1877 – 1878 рр. Берлінський трактат та зміна статусу південнослов’янських територій.

2. Сербія після Берлінського трактату.

3. Чорногорія після Берлінського трактату.

4. Боснія та Герцеговина після Берлінського трактату.

5. Македонія після Берлінського трактату.

Джерела та література:

Австро-Венгрия и славяно-германские отношения. – М., 1965.

Балканы в конце ХІХ – начале ХХ ст. Очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе. – М., 1991.

Внешняя политика России XIX и начала ХХ века. – М., 1960 – 1985. – Т. 1-6.

Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских отношений. – М., 1973.

Данченко С. И. Развитие сербской государственности и Россия, 1878 – 1903. – М., 1996.

Данченко С. И. Русско-сербские общественные связи (70 – 80-е гг. XIX в.). – М., 1989.

Исаева О. Национальное самосознание славянского населения Македонии в начале ХХ века // Славяноведение. – 2002. - № 3.

История Югославии. – М., 1963. – Т. 1.

Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільника. – Львів, 2001.

Карасев В. Г. Сербский демократ Живоин Жуевич. – М., 1974.

Кондратьева В. Н. Русские дипломатические документы об аграрных отношениях в Боснии и Герцеговине (60 – 70-е годы XIX в.). – М., 1971.

Лещиловская И. И. Иллиризм: К истории хорватского национального Возрождения. – М., 1968.

Лещиловская И. И. Общественно-политическая борьба в Хорватии, 1848 – 1849. – М., 1977.

Література:

Международные отношения на Балканах. 1856 – 1878 гг. – М., 1976.

Наумов Е. П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII – XIX вв. Динамика социальной и политической системы сербского феодализма. – М., 1975.

Никифоров К. В. Сербия в середине XIX в. Начало деятельности по объединению сербских земель. – М., 1995.

Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия. 1850-1864. – М., 1985.

Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия. 1865 – 1875. – М., 1988.

Павлюченко О. В. Россия и Сербия. 1888 – 1903. Дипломатические отношения, общественные связи. – К., 1987.

Романенко С. Югославизм в Хорватии, Славонии и Далмации в конце XIX – начале ХХ века // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Формирование национальных независимых государств на Балканах. – М., 1986.

Фрейдзон В. Русские консульские донесения из Дубровника о положении в Долмации в 60 – начале 70-х годах XIX века // Славяноведение. – 2005.-№ 3.

Фрейдзон В. Хорватский национальный радикализм (великохорватская идеология в XIX веке) // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. Хорватский югославизм в 30 – 90 годы XIX века // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. И. Борьба хорватского народа за национальную свободу. Подъем освободительного движения в 1859 – 1873 гг. История, идеология, политические партии. – М., 1970.

Фрейдзон В. И. Далмация в хорватском национальном возрождении XIX в. К истории югославизма и его неудачи. – М., 1997.

Фрейдзон В. И. Судьбы крестьянства и общественной мысли Хорватии XIX – начала ХХ в. От консервативно-реформистских идей к программе крестьянской демократии. 1832 – 1914 гг. – М., 1993.

Хитрова Н. И. Черногория в национально-освободительном движении на Балканах и русско-чорногорские отношения в 50 – 70-х годах ХІХ в. – М., 1979.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 1-2.

Шемякин А. Л. Идеология Николы Пашича. – М., 1996.

Шемякин А. Л. Никола Пашич // Вопросы истории. – 2002. - № 2.

Шемякин А.Л. Обреченная конституция: сербский устав 1888 г. // Новая и новейшая история. – 2002. - № 4.

Шофман А. С. Очерки по истории Македонии и македонского народа. – Казань, 1960. – Т. 1-2.

Методичні рекомендації

Тему розвитку південних слов’ян в другій половині ХІХ ст. необхідно розглядати в контексті слов’янського національно-визвольного руху. Варто з’ясувати політико-правове становище південних слов’ян в складі Османської імперії, визначити основні віхи південослов’янського визвольного руху, яку роль в цьому процесі відігравала Сербія. Зосередити увагу на російсько-турецьких взаєминах і особливо значення для південних слов’ян Кримської 1853-1856 рр. і Російсько-Турецької 1877-1878 рр. війн. Новий етап розвитку державності південних слов’ян був зумовлений Берлінським трактатом і складною геополітичною ситуацією в Європі наприкінці ХІХ ст. Розглядаючи відповідні питання необхідно визначити причини, характер і спрямування внутрішньої і зовнішньої політики Сербії, Чорногорії, Хорватії.

Контрольні питанні:

Які етапи національно-державного розвитку пройшли південні слов’яни в ХІХ ст.?

Чим закінчилися сербські повстання першої половини ХІХ ст.?

Що означає ідея Великої Сербії?

Що характеризує хорватський ілліризм?

Балканська криза і політичний розвиток південних слов’ян?

Політико-правове становище південних слов’ян після Російсько-турецької війни 1877-1878 рр.?

Соціально-економічний розвиток південних слов’ян в другій половині ХІХ ст.

Культура південних слов’ян у ХІХ ст.