Методика професійної орієнтації на навчання в ПТНЗ

Методика професійної орієнтації на навчання в ПТНЗ, реалізована на практиці інженером-педагогом, як правило, включає наступні етапи і дії.

1. Етап прогнозування. Вивчаються перспективи набору на навчання в дане ПТНЗ на основі ознайомлення з прогнозом розвитку державної і регіональної системи професійно-технічної освіти, а також конкретного навчального закладу.

В результаті реалізації даного етапу здійснюється:

• уточнення переліку професій для підготовки кваліфікованих робітників у даному ПТНЗ;

• уточнення потреби базового й аналогічного підприємств у фахівцях даної професії і кваліфікації;

• уточнення перспектив відкриття нових професій у даному ПТНЗ, і їхня конкретизація;

• підбір і ознайомлення з кваліфікаційними характеристиками чи професіограмами (профессіокартами) професій по який буде здійснюватися профорієнтація.

2. Етап цілепокладання. Прийнявши групу учнів першого курсу в якості майстра в/н чи класного керівника, інженер-педагог (паралельно з початком виховній роботі в цій групі) установлює зв'язок з учнями сьомих класів однієї чи декількох загальноосвітніх шкіл.

Це робиться з таким розрахунком, щоб через три роки, випустивши групу, що зараз тільки надійшла на перший курс, інженер-педагог зміг набрати наступну на основі тих дев'ятих класів, з якими він три роки працював по професійній орієнтації. Іншими словами, працюючи три роки з групою учнів ПТНЗ, інженер-педагог три роки паралельно здійснює профорієнтаційну роботу (сьомий, восьмий і дев'ятий клас) з учнями загальноосвітніх шкіл.

У результаті реалізації даного етапу інженер-педагог повинен мати:

1) договір з відповідною загальноосвітньою школою (школами) про проведення профорієнтаційної роботи;

2) реквізити класних керівників класів, у яких буде здійснюватися профорієнтація (прізвище, ім’я, по батькові, преподаваний предмет, контактні телефони, дні і час присутності в школі);

3) дані про вчителів трудового навчання школи (прізвище, ім’я, по батькові, контактні телефони, дні і час присутності в школі, професія по вищому утворенню);

4) дані про заступника директора по виховній роботі (прізвище, ім'я, по батькові, преподаваний предмет, контактні телефони, дні і час присутності в школі);

5) список учнів сьомих класів, у яких буде здійснюватися профорієнтація.

3. Етап планування. Установивши контакти з загальноосвітніми школами, інженер-педагог повинен спланувати профорієнтаційну роботу з обраними для цієї мети сьомими класами.

Такий план фактично повинен бути договором про спільну діяльність інженера-педагога з однієї сторони і класних керівників сьомих класів, учителів трудового навчання, заступника директора по виховній роботі – з іншої.

Розділи плану профорієнтаційної роботи повинні збігатися з основними компонентами профорієнтації:

1. Професійна освіта (профінформация).

2. Залучення учнів до різних видів суспільно корисної продуктивної праці (перша «проба сил»).

3. Професійна консультація.

4. Професійна адаптація.

Наповнення кожного розділу повинне здійснюватися з врахуванням:

• профорієнтаційних можливостей ПТНЗ;

• профорієнтаційних можливостей базового підприємства;

• профорієнтаційних можливостей регіонального центру зайнятості;

• професійного і профорієнтаційного досвіду самого інженера-педагога;

• професійного і профорієнтаційного досвіду педагогів загальноосвітніх шкіл, у яких проводиться профорієнтація;

• сучасних методик профорієнтації і професійного добору;

• можливості використання в профорієнтаційних цілях батьків учнів школи і ряду інших факторів.

Результатом реалізації даного етапу повинен бути план профорієнтаційної роботи.

4. Етап реалізації. На цьому етапі інженер-педагог на основі контролю, протікання профорієнтації здійснює організацію виконання наміченого плану і вносить необхідні корективи в цей процес у разі потреби (виконує регулювання).

У результаті реалізації даного етапу будуть отримані:

• дані про професійні схильності учнів задіяних профорієнтації класах, (наприклад на основі вивчення їх по опроснику МОПС);

• дані про професійні наміри учнів шкіл;

• список (а в наслідок, і заяви про прийом) учнів школи, що мають намір надійти на навчання в дане ПТНЗ;

• дані про учнів школи, що надійшли на навчання в даний ПТНЗ.

Контроль за подальшою професійною адаптацією здійснюють всі інженери-педагоги, що працюють з першокурсниками.