Аналітична записка. Зміст і структура

Аналітична записка - особливий вид службової документації. Її основна мета - привернути увагу керівника до певної проблеми. У ній викладаються пропозиції щодо подолання кризової ситуації, перераховуються основні напрями і етапи діяльності. Аналітичну записку не можна плутати з аналітичним звітом. Перша намічає перспективу розвитку подій, другий дає оцінку результатів проведених заходів. У кожній організації існують власні вимоги щодо написання внутрішніх документів. Однак, будь-яка аналітична записка містить такі частини, як вступ, основна частина, висновок, додатки.

. Введення 
У цій частині аналітичної записки потрібно вказати на важливість проблеми, з приводу якої звертаєтеся до керівника. Чітко сформулювати причини свого неспокою, оцініть отриманий організацією збиток. Перерахуйте джерела інформації і методи аналізу, які ви використовували. Визначити гранично допустимі терміни вирішення проблеми. 


. Основна частина 
Тут потрібно максимально докладно розглянути всі аспекти проблеми і по кожному з них запропонувати спосіб вирішення. 
Виділити у тексті підрозділи по кількості пропозицій, назвавши їх коротко, але ясно. У кожному викладіть спочатку негативну сторону, потім власне суть змін, а також передбачувані матеріально-технічні витрати і розподіл обов'язків серед співробітників. 
Розташувати пропозиції за рівнем зменшення важливості або в хронологічному порядку. 
Приводьте якомога більше деталей. Цим ви покажете високу ступінь володіння ситуацією і опрацьованість проблеми

. Висновок 
Сформулювати основні висновки по кожному підрозділу основної частини. Однак, прямих повторень головного тексту уникати. 
Будьте короткі, але переконливі. Один висновок не може суперечити іншому. І всі вони повинні бути логічні й утримувати позитивний прогноз на найближче майбутнє. 
 Програми 
Додаткові матеріали, зібрані в спеціальному розділі, підвищать достовірність ваших тверджень, проілюструють наведені відомості. У додатку можна розмістити таблиці, графіки, діаграми і інший наочний матеріал.

Рекомендації При підготовці документа необхідно використовувати наявні методики збору інформації та зіставлення фактів.

. Факт як такий містить у собі недостатньо сенсу, якщо його не розглядати в поєднанні з деякими іншими фактами або не вказати на його значення.

. Текст аналітичної записки повинен бути зрозумілий, наукові терміни, вирази, які використовуються при дослідженні тієї чи іншої проблеми необхідно замінювати поняттями для широкої аудиторії. Загальний розмір аналітичної записки, без додатків повинен бути не більше 7-12 сторінок.

. Листи аналітичної записки брошурують тільки після затвердження тексту керівником підрозділу.

. При використанні електронних документів з різними стилями викладу, шрифтами і т. п. необхідно обов'язково переформатувати і навести дані до тих технічних характеристик, які прийняті в компанії.

. Для презентацій аналітичну записку при необхідності слід переплести в щільні обкладинки і оформити текст, графіки та діаграми в кольорі.

83.Вітчизняна інфраструктура експертно аналітичного забезпечення державної політики (по статье Петренко)

Нагальною проблемою українського суспільства є відсутність науково обґрунтованої державної політики та реального механізму впровадження державно-політичних рішень. Нагальною передовсім тому, що експертно-аналітичне забезпечення державної політики дає змогу виробити оптимальне в певних умовах державно-політичне рішення та мінімізувати його очікувані й непередбачувані негативні наслідки. Вагома роль у експертно-аналітичному забезпеченні державної політики належить Академії наук України, національним університетам і дослідницьким інститутам (академіям, університетам), що створюються при державних органах. Національні університети продукують теоретичні розробки стосовно того чи іншого аспекту державної політики, які можуть слугувати основою для розв’язання тієї чи іншої проблемної ситуації в державній політиці. Дослідницькі інститути при державних органах, окрім згаданих теоретичних розробок, виконують і практичну роботу. Їх залучають до розробки, аналізу, реалізації, моніторингу та оцінювання державної політики й цільових програм у тій чи іншій сфері суспільного життя. В Україні, можна дійти висновку, що головними організаціями, які здійснюють аналітичний супровід державної політики, є саме аналітичні інституції, які входять безпосередньо до складу державних органів чи обслуговують їхні інтереси на засадах субординації. Рівень впливу недержавних аналітичних центрів України на прийняття рішень органами державної влади й місцевого самоврядування залишається низьким. громадсько-суспільних експертно-аналітичних інституцій, то вони не є виразниками інтересів суспільних груп, здебільшого займаючись політичним консультуванням. Тобто, декларуючи проведення досліджень у сфері державної політики, вони виконують не суспільну волю, а замовлення конкретного актора політичної системи, ставлячи при цьому за мету збільшення його дивідендів, а не досягнення суспільного добробуту. Мозкові центри покликані забезпечити активну участь громадськості в управлінні державою, що посилило б ефективність публічних рішень завдяки їхній відповідності суспільним реаліям, змінило б процес ідентифікації проблем та шляхи їх розв’язання

Основними чинниками низької ефективності мозкових центрів в Україні вчені вважають: 1) непрозорість системи прийняття рішень на рівні державної влади, а звідси – неготовність політичної влади співпрацювати із зовнішніми джерелами інформації та проектів;

2) слабку фінансову й матеріально-технічну базу таких центрів і відсутність статті витрат у бюджеті, котра мала б цільове призначення «оплата зовнішніх консультацій державних структур за контрактом»;

3) неготовність бізнесових структур працювати в режимі прикладних політичних досліджень, нових ділових і політичних стратегій, неста-ндартних організаційних рішень;

4) нерозвиненість комунікацій між мозковими центрами. Проблема неточності й недостовірності інформації, з якою працюють аналітичні відділи органів державної влади, є дуже болючою, а її розв’язання, безперечно, стане запорукою успішності будь-якої державної політики. Навіть статистика, яка в усьому світі є здебільшого точною та об’єктивною, в Україні має надто творчий, сказати б, характер.

Отже аналітичні відділи закладають науковий контекст для подальших рішень, дають поштовх довгостроковому плануванню на основі постійної оцінки загального контексту, саме такі структурні одиниці уможливлюють розробку обґрунтованої, послідовної, поетапної та відповідальної державної політики, мають гарантувати відповідність певних рішень фундаментальним цінностям суспільства