Сталість розмірів зонду БК-3 унеможливлює зміну глибинності (радіусу) дослідження, що не дозволяє при інтерпретації отриманих результатів таким зондом з’ясувати, чому відповідає зареєстроване 
– істинному питомому опору пласта чи опору зони проникнення пласта-колектора. У зв’язку із цим були розроблені інші типи фокусованих зондів бокового каротажу, зокрема семиелектродний і дев’ятиелектродний, що мають різну глибинність дослідження.
Семиелектродний зонд методу ОЕЗ з автоматичним фокусуванням струму складається із центрального живлячого електрода 
, двох екранних електродів 
і 
та двох пар вимірювальних електродів 
і 
та 
і 
, що розміщуються між центральним та екранними електродами. Однойменні електроди розташовані симетрично відносно центрального електроду та з’єднані між собою попарно (рис. 33, а). Через електрод пропускається струм силою 
, величина котрого в процесі запису підтримується сталою. Через екранні електроди і сила струму 
автоматично підтримується такою, щоб різниця потенціалів між електродами і (або і ) дорівнювала нулеві:
Рівність потенціалів означає, що на ділянках свердловини 
та 
струм відсутній, а це призводить до спрямування його від центрального електрода в пласт практично горизонтально. За рахунок цього зменшується вплив свердловини на результати вимірів, і зареєстроване є більш наближеним до 
пласта.
При реєстрації кривої ефективного опору семиелектродним фокусованим зондом фіксується потенціал одного із вимірювальних електродів відносно віддаленого електроду N.
Ефективний питомий опір розраховується за відомою формулою:
,
де 
– коефіцієнт семиелектродного фокусованого зонду; – сила струму, що проходить через центральний електрод 
; 
– різниця потенціалів між одним із вимірювальних електродів зонду і віддаленим електродом N.
Коефіцієнт семиелектродного фокусованого зонду визначається лише геометричними розмірами зонду (відстанями між електродами) і розраховується за формулою:
(49)
Характерними розмірами семиелектродного фокусованого зонду є його довжина 
між серединами інтервалів та і загальний розмір 
– відстані між екранними електродами. За точку запису кривої умовно приймається центральний електрод . Важливою характеристикою зонду є параметр фокусування:
.
Параметр 
впливає на форму ліній струму, що виходять з центрального електроду. Із збільшенням , тобто з наближенням вимірювальних електродів до центрального, пучок ліній струму з електрода звужується (при цьому, відповідно, покращується роздільна здатність по вертикалі), а при зменшенні – розширюється.
Вплив свердловини і зони проникнення на можна виключити в тому випадку, якщо загальний розмір семиелектродного фокусованого зонда є значно більшим за діаметр свердловини 
. Проте збільшення довжини зонда погіршує виділення тонких пластів. Зазвичай вибирається зонд із загальним розміром 2-3 м. Для неоднорідного середовища, в залежності від свердловинних умов вимірів, вибирається зонд із 
м і 
або 
м і 
. На практиці використовуються зонди різних розмірів і, відповідно, з різним радіусом дослідження, наприклад: 
– з великим радіусом дослідження, 
– з малим радіусом дослідження, що дає змогу вивчати питомий опір пластів гірських порід в радіальному напрямку.
Рис. 33. Схеми зондів бокового каротажу із зазначенням характерних розмірів: а) семиелектродний зонд; б) дев’ятиелектродний нормалізований зонд; в) дев’ятиелектродний псевдоекранований зонд.
