Програма діяльності Кабінету Міністрів України

Повернення до конституції 2004

1) Парламент контролює уряд

Найважливіші положення Конституції 2004 року стосувалися формування Кабінету міністрів. За Конституцією 2004 року у парламенті має бути сформована коаліція, яка пропонує президенту кандидатуру прем’єра. Глава держави має подати саме цю кандидатуру на затвердження Верховній Раді. Також парламент буде затверджувати всіх міністрів, при цьому кандидатів подає прем’єр-міністр, за винятком міністрів оборони та закордонних справ, кандидатури яких у Раду подає президент. Повноваження звільняти окремих міністрів або відправляти у відставку весь уряд президент втрачає, це стає виключним правом парламенту.

Хоча у глави держави з’явиться можливість зупиняти дії актів Кабміну та направляти їх до Конституційного суду.

2) Підпорядкування ключових органів

За Конституцією 1996 року президент призначає на посади голів Фонду державного майна, Антимонопольного комітету та Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення. Ці рішення має затвердили парламент.

За Конституцією 2004 року кандидатури на ці посади для затвердження Верховною Радою подає прем’єр-міністр.

3) Парламентська коаліція

Формальна парламентська коаліція є обов’язковою. До неї мають увійти більшість депутатів парламенту, а створити її мають не пізніше тридцяти днів з моменту відкриття першого пленарного засідання парламенту або припинення існування попередньої коаліції.

Також за Конституцією 2004 передбачено, що обраний за партійним списком депутат має увійти у відповідну фракцію, інакше його можуть позбавити мандата. Хоча за час чинності Конституції 2004 року ця норма фактично не діяла.

4) Розпуск парламенту

Підстава для дострокового припинення повноважень Верховної Ради президентом – неможливість провести пленарне засідання протягом 30 календарних днів. Якщо протягом місяця в парламенті не створили коаліцію або ж протягом двох місяців парламент не може призначити уряд.

5) Контроль над силовиками

За Конституцією 2004 року парламент зможе призначати та в будь-який момент звільнити міністра внутрішніх справ. Призначати чи звільняти голову СБУ буде Верховна Рада за поданням президента. За Конституцією 2004 без згоди парламенту президент не зможе самостійно звільнити Генерального прокурора.

6) Строки повноважень

Строк повноважень парламенту 5 років, президента 5 років.

Проте строки повноважень мерів та голів сільських рад складали чотири роки, а місцевих рад – п’ять років.

Асоціація з ЄС

Важливою складовою частиною угоди про асоціацію з ЄС є Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Формат та її наповнення передбачає досягнення максимально глибокої економічної інтеграції на основі домовленостей в рамках двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ.

Преамбула та Розділ I «Загальні цілі та принципи»

В цій частині окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських прагнень України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких — створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торговельних відносин, зокрема шляхом створення зони вільної торгівлі, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»

Ця частина містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у тому числі поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей — поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони.

У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії — співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

Розділ III «Юстиція, свобода і безпека»

У цій частині Угоди визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Розділ IV «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею»

Докладніше у статті Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС

Положення цього розділу Угоди про асоціацію визначають «Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі» Україна-ЄС (ЗВТ). Цей розділ складає 2/3 від усього обсягу основної (без додатків і протоколів) частини Угоди (156 із 245 сторінок).

ЗВТ передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри — руху робочої сили.

Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов'язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар'єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки — європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Даний розділ охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в тому числі технічні бар'єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в тому числі географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»

Ця частина Угоди містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов'язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики.

28 глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у секторах: енергетика (в тому числі ядерна), транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров'я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар'єрів, а також, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Розділ VI «Фінансове співробітництво»

У цій частині окреслюється механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у тому числі з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Також, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення»

Докладніше: Інституційні, загальні та прикінцеві положення

У цій частині Угодою про асоціацію передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання суперечок, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

Закон про люстрацію

Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки ряду держслужбовців та посадових осіб "з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності з європейськими стандартами".

Нагадаємо, закон №4359а "Про очищення влади" передбачає люстрацію осіб, які займали вищі посади в органах виконавчої та судової влади в період президентства Віктора Януковича, силовиків, які керували територіальними органами МВС і СБУ під час Майдану, та інших держслужбовців, які себе дискредитували.

У той же час, закон не поширюватиметься на виборні посади, такі як депутати, уповноважений з прав людини, судді Конституційного суду. Люстрації також не підлягає президент України (хоча на Януковича цей закон поширюється).

Програма діяльності Кабінету Міністрів України

Для проведення реформ потребується прийняття наступних законів

Про Національне бюро розслідувань (Антикорупційне бюро)

Про Концепцію реформування правоохоронної системи України

Про судоустрій і статус суддів (нова редакція)

Про порядок фінансування судової влади в Україні

Про прокуратуру (нова редакція)

Про адвокатуру та адвокатську діяльність (нова редакція)

Про оперативно-розшукову діяльність (нова редакція)

Про Службу безпеки України (нова редакція)

Про Вищу раду юстиції (зміни)

Про міліцію

Про Державну пенітенціарну службу України

Зміни до Кримінального процесуального кодексу України

Нові виборчі закони

Про всеукраїнський референдум (нова редакція)

Про місцеві референдуми

Про доступ до публічної інформації (нова редакція)

Про мирні зібрання

"Кодекс економічного зростання" (нова редакція Податкового кодексу)

Про внесення змін до Державного бюджету України (з урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу розвитку України у 2014 р.)

Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо посилення прозорості закупівель підприємств)

Зміни до законодавства, які удосконалять правову базу демонополізації економіки, антимонопольного контролю та регулювання, захисту конкуренції

Про порядок постачання природного газу населенню України

Про державне регулювання у сфері енергетики. Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів

Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо державного контролю у сфері надання податкових пільг та стимулів та децентралізації)

Про місцеве самоврядування (нова редакція)

Про освіту (нова редакція)

Про вищу освіту (нова редакція)

Про студентське самоврядування

Про Концепцію державно-конфесійних відносин в Україні (Концепція схвалена Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій)

Про Концепцію гуманітарної (соціокультурної) політики України

Про національне культурне виробництво

Закон України про права пацієнтів

Зміни до Податкового кодексу України (щодо стимулювання добровільного медичного страхування)

Закон про референтне ціноутворення на ліки