РОЗДІЛ I. Особливості формування ринку праці в Україні

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

Факультет туризму, готельного і ресторанного бізнесу

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни “ Економічна теорія ”

на тему: СУЧАСНИЙ РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ

 

Студента 22Тд

Буката Євгеній Михайлович

Київ 2014

План

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Особливості формування ринку праці в Україні

РОЗДІЛ II. Державна політика зайнятості в Україні.

РОЗДІЛ III. Проблеми на ринку праці в Україні, шляхи вирішення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

 

Тема даної курсової роботи: “Ринок праці”. Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що в сучасних умовах розвитку економіки особливої актуальності набувають проблеми ефективної зайнятості населення України, створення ринку робочої сили і запобігання масового безробіття. Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків. Він перебуває під впливом багатьох факторів, більшість яких залежить від товарного ринку. Кон'юнктура ринку формується під впливом стану економіки, способу господарювання і структурних змін, технічного і організаційного рівня підприємств, кількісно-якісної збалансованості засобів виробництва і робочої сили. Але, представлений людським фактором виробництва, ринок праці здатний не тільки діяти в межах певних завдань, а й самостійно створювати умови для їх вирішення.

Недооцінка сфери зайнятості в останні роки щодо її впливу на розвиток економіки, рівень та якість життя населення призвела до того, що механізм зайнятості був не стільки каталізатором, скільки гальмом економічних реформ. В Україні сформувався ринок праці з обмеженим попитом.

В зв'язку з цим проблеми зайнятості і безробіття набувають дедалі більшої актуальності. Методологічною основою дослідження зайнятості і безробіття є теоретичні положення класичної і кейнсіанської теорій, технологічної і марксистської теорій безробіття.

Актуальними проблемами даного дослідження є зайнятість і безробіття в Україні, зокрема, суть і форми зайнятості, причини, рівень і форми безробіття, особливості його прояву в територіальному аспекті. Особливої уваги вимагають питання прогнозування ринку праці й особливостей його формування в Україні, проблема створення ефективної системи зайнятості населення. Враховуючи досвід капіталістичних країн щодо регулювання ринку праці, розглядаються питання щодо ролі державних служб зайнятості, оскільки ймовірним є зростання чисельності безробітних, збільшення періоду пошуку відповідної роботи. В роботі висвітлюються напрямки соціального захисту населення, оскільки цього вимагають зростання армії безробітних, померизація суспільства тощо.

Сучасний етап розвитку зв'язаний з новим поглядом на робочу силу як на один із ключових ресурсів економіки. Цей новий погляд - свідчення реального росту ролі людського фактора в умовах технологічного етапу НТР, коли в наявності пряма залежність результатів виробництва від якості, мотивації і характеру використання робочої сили в цілому й окремого працівника зокрема.

РОЗДІЛ I. Особливості формування ринку праці в Україні

Проблеми зайнятості населення України на сучасному етапі ринкових перетворень перебувають у доволі кризовому становищі. Зокрема, зменшується природна основа відтворення робочої сили — населення.

Так, за останні сім років скоротилась чисельність населення нашої країни на 1,6 млн. чол. Основними причинами природного скорочення населення України є такі: зменшування народжуваності, зростання смертності, зниження життєвого рівня населення, труднощі з працевлаштуванням тощо.

Відповідно зменшились і трудові ресурси України, відбувають суттєві зміни у структурі зайнятості за галузями економіки та формами власності, зокрема спостерігається зменшення чисельності зайнятих у сільському господарстві. Якщо у 2002 році ця чисельність становила 21963,0 тис. чол. то в 2003 році вона зменшилась на 1093,7 тис. чол.

Характерною рисою означеної сфери зайнятості є нерівномірна її регіональна структура. Так, у семи областях України зосереджено від 4,5 до 10,2% зайнятих і народному господарстві; ще в семи — від 3,0 до 4,0%, решта від 0,6 до 2,9%. Більш рівномірно у межах (у межах 70-80%) розподіляється зайняте працездатне населення у працездатному віці.

Як свідчать дані аналізу балансу трудових ресурсів, чисельність зайнятих впродовж 2002-2003 роках у галузях народного господарства в основному скоротилась за рахунок зменшення зайнятих у галузях матеріального виробництва на 525,4 тис. чол. або на 4,9%. Спостерігається стійка тенденція відтоку висококваліфікованих кадрів із підприємств державної власності, передусім у суспільні і малі підприємства, індивідуальний сектор.

Має певні особливості і розвиток зайнятості у невиробничі сфері. Загальна зменшення цієї категорії зайнятих у 2003 році порівняно з 2002 роком на 108,4 тис. чол. Супроводжувалось зменшенням чисельності зайнятих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах обслуговування на 6,1%4; в освіті і культурі, мистецтві науці та науковому обслуговуванню на 4,6%; у закладах охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення на 2,2%. І якщо у сфері фінансування, кредитування та пенсійного забезпечення чисельність зайнятих залишилась майже стабільною, то в органах громадського та державного управління, кооперативних та громадських організацій цей показник мав тенденцію до істотного збільшення, а саме на 30,2 тис. чол., або на 4,2% [4].

Особливу тривогу викликає зниження чисельності зайнятих у науці, культурі, мистецтві, охороні здоров’я. Висококваліфіковані (у тому числі молоді) талановиті фахівці переходять до комерційних та інших структур непрофільного спрямування, де їхній професійний рівень використовується не повною мірою, але заробітна плата є значно вищою. Це свідчить про розмінювання праці зайнятих у цій галузі нині з упевненістю можна говорити про формування загрозливих тенденцій на ринку праці в Україні. Вони, зокрема, виявляються у збільшенні контингенту незайнятого населення і прихованого безробіття, зниженні ефективності використання робочої до критичного рівня, зростання офіційно зареєстрованого безробіття тощо.

Рівень фіксованого безробіття безперервно зростає — на початок 2002 року воно становило 0,46%, на початок 2003 року 1,28% [3].

Як свідчать наведені дані, незайнятість є масовим явищем. На сучасному етапі становлення ринку праці в Україні загострюються також проблеми прихованого безробіття. Проблеми масштабності економічної неадекватності і соціальної вразливості сегменту прихованого безробіття в Україні важливі ще й тому, що істотно впливають як на економіку, так і долі людей.

Приховане безробіття є однією з однією з ознак кризових явищ економіки України, однією з причин і наслідків недосконалої політики зайнятості, наявність прихованого безробіття стримує темпи зростання відкритого безробіття, збільшення заробітної плати працюючих, а також національного доходу, приховує справжній стан із зайнятістю.

У вересні 2004 р. на великих і середніх підприємствах було зайнято 11,3 млн. працівників. Розмір середньомісячної заробітної плати цих працівників у вересні 2004 р. значно перевищував розміри встановлених державних соціальних стандартів. Так, її рівень майже в 2,7 раза перевищив рівень мінімальної заробітної плати, встановленої у вересін (237 грн.) та в 1,6 – установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб (386,73 грн.).

Середній розмір заробітної плати у вересні 2004 р. порівняно з серпнем зріс у більшості видів економічної діяльності, зокрема, в промисловості на 2,2%, будівництві – на 4,8, лісовому і рибному господарствах – відповідно на 15,3 і 8,9%. В організаціях охорони здоров’я і соціальної допомоги її розмір зріс на 9,1%, а в установах освіти – на 28,8%. Водночас у сільському господарстві, фінансовій сфері і державному управлінні її рівень зменшився.

За рівнем середньої заробітної плати першість продовжують утримувати працівники допоміжних транспортних послуг, фінансових установ, авіаційного транспорту, зарплата яких перевищила середній в економіці показник в 1,7-2,3 раза. Серед промислових видів діяльності найбільш оплачувані працівники зайняті на підприємствах з видобування енергетичних матеріалів, а також з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення.

Реальна заробітна плата за вересень 2004 р. зросла на 2,9%, порівняно з вереснем минулого року – на 21,3% [3].