Порядок змотування ниток з веретена (прядки) на мотовило

Ремесла та промисли

Загальні питання до усіх видів ремесел та промислів

1. Замалюйте, зафотографуйте або зберіть окремі зразки поширених у Вашому населеному пункті видів ремесел та промислів і помістіть їх в додатку до звіту.

Див. дод.

2. Заповніть анкету про народних майстрів та їхні вироби і помістіть її в додатку.

Див. дод.

3. Записи потрібно вести в польовому щоденнику, де зазначити дату, прізвище, ім'я, по-батькові та рік народження інформаторів, також необхідно зазначити яким ремеслом особисто володіє інформатор.

Прядіння ниток та ткацтво

1. Запишіть біографічні відомості про ткачів Вашого населеного пункту. Які види тканин Вони виготовляли?

Раніше ткацтво було дуже поширеним у нашому населеному пункті, практично кожна господиня для домашнього вжитку ткала ряднини, мішки, одяг. Однак, зараз у нас ткацтвом не займаються.

2. На які роки припало найбільше поширення ткацтва?

На кінець ХІХ – початок ХХ століття.

3. Чи є ткачі у Вас сьогодні?

Зараз немає.

4. Запишіть повір'я пов'язані з посівом, доглядом, обробкою конопель, а також з прядінням та ткацтвом.

--------------------

5. Чи впливало передбачення погоди на Явдохи (14 березня) на час посіву конопель?

-------------------

6. Як називалася ділянка землі відведена під посів конопель?

--------------------

7. Де її найкраще потрібно було розмістити?

--------------------

8. Як висівали коноплі та доглядали за їх посівами?

-------------------

9. Коли вибирали плоскінь і матірку?

-------------------

10.У які сніпки зв'язували вибрані коноплі і як їх називали?

У горстки.

11. Скільки часу потрібно було на вимочування конопель?

7-14 днів.

12. Де вимочували коноплі (в річці, ставку, копанці тощо)?

Коноплі вимочували у річці. Для цього закопували два штирі у дно, і між ними накладали волокна конопель.

13. Як узнавали чи добре вимочилися коноплі?

Приходли перевіряли, чи добре відстають волокна від стебла.

14. 3а допомогою якого пристрою і як розбивали стебла вимоче­них конопель?

За допомогою бательні.

15. Який процес обробки конопель проходив на терниці?

На терниці витирається терміття, що залишилось після бательні. Після терниці волоконня робиться чистішим.

16. Що робили дергальною, пачісовною та волосяною щітками?

Дергальною щіткою ділять волокно. Після пачісовної щітки з волокна формується кукла.

17. Як називалися вичесані конопляні волокна першого сорту? (Кукла тощо).

Кукла.

18. Що таке миканка, висмички, пачіски, воловина тощо?

Це волокна, що залишались всередині дергальної і пачісовної сіток. Це другий сорт волокон.

19. Що таке клоча?

Клоччя – це прядиво з першої щітки, найгрубше, йшло на виробництво ряднин, мішків.

20. 3а допомогою яких приладів і як пряли нитку? (кужіль, веретено, прядка).

За допомогою прядки і веретена.

21. Що таке "починок"?

--------------------

22. Що таке мотовило (талька)?

На мотовилі міряли нитки.

Порядок змотування ниток з веретена (прядки) на мотовило.

--------------------

24. Міток (талька) та його варіанти. Чи рахували мітки пасмами, а пасма чисницями? Фарбування ниток у мітках.

Міток – міра напрядених ниток, знятих із мотовила. Мітки рахували пасмами і чисницями. 1 пасмо= 30 ниток=10 чисниць (по 3 нитки кожна). У мітках нитки фарбували і золили попелом із соняшника, берези і дуба.

25. 3а допомогою якого пристрою змотували нитки в клубки (нияжки, звияжки, тринога)? Вкажіть назви деталей цього пристрою.

Тринога, яка складається із трьох ножок, 2-х коромисел, 4-х качок. На качки розкладається міток, а з мітка нитка змотується у 2 клубки.

26. Що таке снувалка (снівниця)?

Снувалка складалася із 2-х прямокутних рам, які схрещувалися.

27. Опишіть процес снування на снівниці.

На снувалці снували нитки основи.

28. Ткацький верстат та його будова: рама, вал основи, товарний вал, начиння, ремізки підніжки, коники, коромисло, ритка, ляда. Ткацький човник та його складові (цівка тощо).

Ткацький верстат у нашій місцевості був традиційної будови.

29. Технологія заправляння ниток основи та процес виготовлення полотна та інших ткацьких виробів,

-------------------

30. Ткацькі техніки – просте полотняне переплетення, окружками, ялинкою, батка в батку, баточками, батка в батку з квіточками, медівниками, кругляння, на межову нитку, перебір тощо.

Просте полотняне переплетення, ялинкою, батка в батку, перебір.

31. Продукція ткацького виробництва: полотно (гребінне, десятчане, дванадцятка, тринадцятка, бамбакове тощо), вовняне полотно (для плахт, обгорток, запасок), пояси, полотно на сукно, налавники, залавники, верети (рядка, рябчуни).

Виготовляли таку продукцію: гребінне, десятчане, дванадцятка, тринадцятка, вовняні вироби, полотно на сукно, залавники і налавники.

32. Орнаметрія тканих виробів та її особливості у вашому насаленому пункті.

Переважали геометричні і рослинні орнаменти.

33. Використання тканих виробів у побуті, звичаях та обрядах.

Весь побут складався із тканих речей, з ними була пов’язана й обрядовість.

34. Повір'я, пов'язані з ткацтвом та ткацькими виробами.

---------------------

Писанкарство

1. Чи побутує у Вас писанкарство?

Не побутує. Раніше населення займалося писанкарством.

2. Розкажіть про способи прикрашання яєць до Великодня (писанка, крашанка, мальованка, дрепанка, крапанка тощо).

У нас переважає крашанка.

3. Яйця яких птахів використовують у Вас для писанок?

Курей.

4. Запишіть повір'я, легенди та перекази пов'язані з писанками? Що відомо мешканцям Вашого населеного пункту про походження
писанок?

--------------------------

5. Розкажіть про майстрів цього виду ремесла, які проживали колись або мешкають нині у Вашому населеному пункті.

--------------------------

6. У яких великодніх іграх використовували писанку?

--------------------------

7. Чи виготовляли дівчата для хлопців писанки? Як і скільки їх дарували? Чи вишивали для цього ще й хусточку? Як віддячували хлопці дівчатам за писанки?

Приходять хлопці і дарують гостинці дівчатам, а ті віддають їм вишиту хустинку із писанкою.

8. Що робили з писанкою після Великодня?

Зберігали.

9. Чи існував звичай закопувати в саду минулорічну писанку (з яким саме малюнком) після того як на її місце ставили нову? Які ще
повір'я існували у Вашій місцевості.

Ні.

10.Запишіть, замалюйте або зафотографуйте основні мотиви писанок Вашого населеного пункту (40 клинців, рожа, вазон, дубове листя тощо).

---------------------

Малювання на папері

1. Чи було поширене у Вашій місцевості малювання на папері?

У нас є художник-аматор, що займається пейзажем, портретом, натюрмортами.

2. Назвіть основні сюжети.

Краєвиди села, натюрморти.

3. Розкажіть про майстрів цього ремесла.

Олексій Пилипович Степовий

Родом він із Джулинки. Нелегкий життєвий шлях у цієї мужньої людини. Адже довелося пережити поневіряння в таборах за безпідставні звинувачення. Повна реабілітація до нього прийшла аж 8 вересня 1975 р. В 60-х Олексій Пилипович зустрівся з Олександром Солженіциним, котрого запросив до себе в Джулинку. Коротку зустріч подолянин пам'ятає до цього часу. Солженіцин назвав Степового борцем, який зумів себе вести достойно, будучи політв'язнем.

І скрізь джулинчанин не полишав улюбленої справи — малювання. Неодноразово брав участь в обласних і районних вернісажах. У 1992 році, наприклад, з успіхом пройшла його персональна виставка.

Малює він в основному акварельними фарбами, серед багатьох робіт особливо виділяються портрети, пейзажі.

О. П. Степовий зумів зберегти всі 40 щоденників, які писав майже з першого дня ув'язнення. В них зафіксована трагедія життя і підневільної праці молодої людини: тут і роздуми про сенс життя, про значення літератури і мистецтва для серця і розуму. Звичайно, чимало сторінок присвячено описанню табірних буднів. За всім цим вимальовується головна ідея щоденників — боротьба проти неправди, лицемірства, проти всього мерзенного, що калічить душу людини.[1]

Малювання на склі

1. В яких роках було поширеним у Вас це ремесло?

----------------------

2. Вкажіть головні сюжети малюнків на склі: пейзажі, букети,
натюрморти, ікони тощо.

----------------------

3.Що Вам відомо про майстрів цього виду ремесла?

­ ----------------------

Витинанкарство

1. Чи було поширеним колись та відомо нині це ремесло?

Це ремесло було поширеним і розвивається і досі руками майстрині Гуренко Тетяни Петрівни.

2. Вкажіть матеріали та опишіть технологію виготовлення витинанки.

Витинанки робили з білого та кольорового паперу.

3. Розкажіть про майстрів витинанки вашого населеного пункту.

Гуренко Тетяна Петрівна

Вона вміє творити білосніжне диво, захопилася цим мистецтвом в м. Умані. Вона народилася в с. Джлинка 30 жовтня 1961 року. Зростала в сім'ї вчителів. Навчалась на відмінно в середній та музичній школах.

Бажання виховувати малечу привело Тетяну Петрівну в Уманське педагогічне училище, де здобула в 1981 році професію вихователя та музичного керівника дошкільного закладу. Доля надала можливість побачити світ і закинула її в Кривий Ріг, потім в Росію в м.Сєверодвінськ. Повернувшись в рідний край працювала в Джулинській середній школі лаборантом, але потім перейшла на посаду вихователя в дитячий садок „Веселка".

Робота вихователя вимагає творчості, неординарності. великої самовіддачі і тут з повною силою розкрились здібності і талант аплікатора білосніжної витинанки. Кімната групи „Журавлик" заселена різними казковими героями-ляльками. аплікаціями з тканини, паперу, дерева, сучасних матеріалів, виготовленими з допомогою однодумців Бородіної Г.Л. та Підгірець В.М.

Виставка витинанок „Білосніжне диво" вражає не тільки вихованців педагога але й усіх, хто завітав до дитсадка. Її чарівні роботи «Лісові дива», «Дивовижні птахи», «Сніжинка», «Зимовий мотив» з радістю розглядаються.[2]

4. Вкажіть де і як розміщували витинанки в інтер'єрі житла.

Спочатку їх використовували для оздоблення вікон. А потім їх почали розміщувати на стінах, печах, сволоках, мисниках. Із паперу також витинали фіранки на вікна, рушники, якими прикрашали образи, робили паперові серветки на полички і мисники.

[1] Матеріали із шкільної кімнати-музею народознавства.

[2] Матеріали із шкільної кімнати-музею народознавства.