Несколько писем о ядерной атаке // Новое время.

Спогади та мемуари:

1. Алексеев А.И. Карибский кризис, как это было // Открывая новые страницы… Международные вопросы: события и люди. М., 1989.

2. Бурлацкий Ф.М. Вожди и советники: О Хрущеве, Андропове и не только о них. – М., 1990.

3. Грибков А.И. Карибский кризис // Военно-исторический журнал. – 1992. - №10, №11, №12; 1993. - № 1.

4. Добрынин А.Ф. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах США. - М., 1996.

5. Карибский кризис: вспоминают военные // Латинская Америка. – 1993. - №4.

6. Мемуары Никиты Сергеевича Хрущёва. Карибский кризис // Вопросы истории. – 1993. - №7.

7. Феклисов А.С. Неизвестное о развязке Карибского кризиса // Военно-исторический журнал. – 1990. - №10.

Основна література:

1. Аллисон Г.Т. Концептуальные модели и кубинский ракетный кризис // Социально гуманитарные знания. – 2000. - № 6.

2. Бабік Н.С. Карибська криза 1962 р. за спогадами радянських учасників подій // Український історичний збірник. – 2003. – Вип. 5.

3. Горовцов Д.Е. Эволюция советско-американських отношений и Карибский кризис 1962 года. - М., 1996.

4. Карибский кризис – важнейший урок истории // Латинская Америка. 1988. - №1.

5. Каріков К.А., Каріков С.А. Куба – США – СРСР: витоки кризи 1962 р. // Харьковский институт социального прогресса. Сборник научных трудов. 1999. Вып. 4.

6. Микоян С. Вспоминая Карибский кризис // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №1.

7. Микоян С. Прыжок за океан. Почему ракеты? // Латинская Америка. – 2003. - №1.

8. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945-1970-і роки. – К., 1999.

9. Наринский М.М. История международных отношений. 1945-1975. – М., 2004.

10. Новые документы о Карибском кризисе 1962 г. // Источник. – 2002. - №5.

11. Путилин Б.Г. Карибский кризис 1962 г. // Советская внешняя политика в годы «холодной войны» (1945-1985). Новое прочтение. – М., 1995.

12. Фурсенко А.А., Нафтали А. Адская игра. Секретная история Карибского кризиса. - М., 1999.

13. Хрущёв С. Кубинский ракетный кризис. События почти вышли из-под контроля Кремля и Белого дома // Международная жизнь. – 2002. - № 5.

14. Чугрун С. Политические рифы Карибского кризиса // Мировая экономика и международные отношения. – 1989. - №5.

15. Шепова Н.Я. Карибский кризис и холодная война. // Кентавр. – 1995. - №1.

Семінар 6. Витоки розрядки міжнародної напруженості (кінець 1950-х – кінець 1960-х рр.). (2 год.)

1. Зміни в структурі та характері міжнародних відносин і “розмивання” біполярності:

a). внутрішні проблеми конкуруючих блоків і посилення в них поліцентричних тенденцій;

b). вихід на міжнародну арену нових акторів (нові незалежні країни, рух неприєднання, неурядові організації тощо);

c). виникнення спільних економічних інтересів у системі стосунків Схід-Захід.

2. Міжнародно-політичні світогляди керівників США, СРСР, ФРН, Франції та Китаю як суб’єктивна передумова розрядки.

3. Яким, на Вашу думку, був комплекс чинників, котрі привели до ослаблення міжблокової конфронтації? Чи закладали ці чинники достатній для стабільності процесу розрядки фундамент?

Основна література:

1. Brzezinski Z. The Soviet Bloc. Unity and Сonflict. – N.Y., 1965.

2. Арбатов Г.А. Затянувшееся выздоровление (1953-1985). Свидетельство современника. – М., 1991.

3. Бжезінський З. “Холодна війна” та її наслідки //Політика і час. – 1993. - № 1,2.

4. Брандт В. Воспоминания. – М., 1991. – Гл. 3.

5. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию. – М., 1991.

6. Венгрия 1956 года. Очерки истории кризиса. – М., 1993.

7. Внешняя политика Советского Союза и международные отношения. 1971-1975. Сборники документов. – М., 1972 – 1976.

8. Громыко А.А. Памятное. Кн.2. – М., 1990.

9. Добрынин А. Сугубо доверительно. – М., 1996.

10. Дубинин Ю. Хрущёв и де Голль // Международная жизнь. – 1996. - №5.

11. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 2000.

12. Зуева К.П. советско-французские отношения и разрядка международной напряженности (1958 - 1986). – М., 1987.

13. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997. – Гл.27-29.

14. Манжола В.А. Ядерное оружие Франции и вопросы европейской безопасности. – К., 1989.

15. Матеріали ХХIV з’їзду КПРС. – К., 1971.

16. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945 – 70-і роки. – К., 1999.

17. Орлик И.И. Запад и Прага в 1968 г. // Новая и новейшая история. – 1996. - №3.

18. Пихоя Р.Г. Чехословакия, 1968. Взгляд из Москвы. По документам ЦК КПСС // Новая и новейшая история. – 1994. - № 6; 1995. - №1.

19. Советский Союз в борьбе за разоружение. Сборник документов. – М., 1977.

20. Советско-французские отношения. 1965 – 1976 гг. Документы и материалы. – М., 1976.

Семінар 7. Розрядка міжнародної напруженості (кінець 1960-х – кінець 1970-х рр.) – (2 год.)

1. Радянсько-американський детант як осердя всього процесу міжнародної розрядки.

2. Проміжне полагодження німецького питання (початок 1970-х рр.) як передумова ослаблення міжблокового протистояння в Європі.

3. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі та її Заключний акт як спроба створення нормативних засад міжнародних відносин в Європі.

4. Місце розрядки в історії міжнародних відносин: припинення “холодної війни” чи модифікація старого змагання?

Основна література:

1. Арбатов Г.А. Затянувшееся выздоровление (1953-1985). Свидетельство современника. – М., 1991.

2. Бжезінський З. “Холодна війна” та її наслідки //Політика і час. – 1993. - № 1,2.

3. Грищенко Т.А. Збігнєв Бжезінський як критик зовнішньополітичної стратегії республіканських адміністрацій (перша половина 1970-х рр.) // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. Мечникова. – 2003. – Вип. 13.

4. Громыко А.А. Памятное. Кн.2. – М., 1990.

5. Добрынин А. Сугубо доверительно. – М., 1996.

6. Дубинин Ю. Тернистый путь к Хельсинки, 1975 // Новая и новейшая история. – 1994. - № 4 – 5.

7. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 2000.

8. Жискар д’Эстен В. Власть и жизнь. – М., 1990. – Гл. 1.

9. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997. – Гл.27-29.

10. Колоколов Б. Визит Президента США Р. Никсона в СССР // Международная жизнь. – 1997. - № 11 – 12.

11. Кремер И.С. ФРГ: этапы восточной политики. – М., 1986.

12. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945 – 70-і роки. – К., 1999.

Завдання для самостійної роботи:

Чому Радянський Союз ввів війська до Афганістану в 1979 р.?

Промова Р. Рейгана про «Імперію Зла».

Семінар 8. “Друга холодна війна” (кінець 1970-х – середина 1980-х рр.)

1. Чому міжблокова конфронтація посилюється в кінці 1970-х рр.?

2. Як становище радянського і американського суспільств були пов’язані з новим протистоянням двох країн?

3. В чому полягали подібність і відмінність “холодної війни” часу 1950-х рр. та її “другого видання”?

Основна література:

1. Арбатов Г.А. Затянувшееся выздоровление (1953-1985). Свидетельство современника. – М., 1991.

2. Бжезінський З. “Холодна війна” та її наслідки //Політика і час. – 1993. - № 1,2.

3. Гончар Б.М. Фактор регіональних конфліктів в політичних дискусіях в США з питань відносин з СРСР на зламі 70-80-х років // Вопросы новой и новейшей истории. – 1990. – Вип. 36.

4. Громыко А.А. Памятное. Кн.2. – М., 1990.

5. Добрынин А. Сугубо доверительно. – М., 1996.

6. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 2000.

7. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997. – Гл.27-29.

8. Матеріали ХХУ з’їзду КПРС. – К., 1976

9. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1945 – 70-і роки. – К., 1999.

10. Позиция руководства и ввод советских войск в Афганистан в 1979 г. // Новая и новейшая история. – 1997. - №3.

Завдання для самостійної роботи:

Книга М. Горбачова «Перебудова і нове мислення для нашої країни і всього світу»

«Доктрина Сінатри».

Несколько писем о ядерной атаке // Новое время. – 1991. - №4