Опціонні валютні контракти

Валютний опціон — угода, що дає право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом у визначений момент у майбутньому.

Опціонна премія — грошова сума, яку покупець опціону сплачує за його придбання.

Фактори, що впливають на премію: внутрішня цінність опціону, строк опціону, рухомість валют, процентні витрати.

Типи опціонів:

Опціон-пут — дає право продати валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент;

Опціон-кол — дає право купити валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в нинішній момент;

Опціон пут-кол — «стелаж».

Стилі опціонів:

європейський — опціони можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

американський — опціони дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов’яза­ний з коливанням курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на отримання прибутку.

Опціон на купівлю дає власнику право придбати валюту, високо оцінену ринком, за нижчим курсом і отримати прибуток.

Цей прибуток визначається за такою формулою:

П_к = (Р₁ – Р₀) n – Ц _п

або

П_к = (Р₁ – Р₀ – Ц) n,

де П_к — прибуток від опціону на купівлю;

Р₁ — курс валюти на ринку на момент виконання опціону (курс спот);

Р_о — ціна страйк, опціонний курс;

n — кількість валюти, яка купується за опціоном;

Ц _п — премія опціону, ціна опціону.

Опціон на продаж дає право власнику продати валюту, низько оцінену ринком, за вищим курсом та отримати прибуток.

Цей варіант визначається за такою формулою:

П_пр = (Р₀ – Р₁ – Ц) n,

де П_пр — прибуток від опціону на продаж;

Р_о — страйк-ціна (опціонний курс на продаж валюти).

Інституціональна класифікація опціонів:

позабіржові опціони;

біржові опціони.

Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), величиною премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згоди сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін).

Біржові опціони — це стандартні контракти, у яких зазначено вид опціону (кол або пут), ціну страйк, дату виконання, обсяги контракту, величину премії та якими торгують на біржах.

Опціон як одна з форм строкових угод надає інвесторам великі можливості. Використовуючи комбінації з опціонів різних видів з неоднаковими цінами страйк і датами виконання, інвестор може побудувати цікаві стратегії та отримати додатковий прибуток.

Стратегії проведення опціонних угод:

стратегія «спред» (вертикальні та горизонтальні спреди):

— «кол-спред ведмедя»;

— «кол-спред бика»;

— «пут-спред бика»;

— «пут-спред ведмедя»;

— «спред метелика»;

комбінації:

— «короткий стредл»;

— «довгий стредл»;

— «короткий стринг»;

— «довгий стринг».

Що стосується особливостей механізмів реалізації валютних опціонів, принципів ціноутворення на ринку та інших параметрів цих деривативів, можна сказати, що це є чи не найскладніші з існуючих сьогодні валютних інструментів. Торгівля валютними опціонами проходить на валютній ф’ючерсній біржі, тому між правилами торгівлі цими цінними паперами є багато спільного. Тут діють єдині положення.

Своп-операції

Своп-операція — валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов’язаного зі зміною курсу.

Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років.

Здійснюються між: комерційними банками; комерційними й центральними банками; центральними банками країн.

Способи застосування:

Як інструмент для придбання іноземної валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду).

Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютних потоках скороченням чи подовженням строків своп-контрактів, які вже було укладено (на основі схеми «своп» — спот форвард проти форварду)

Нині отримали поширення комбінації з процентною ставкою, опціоном, золотом, цінними паперами, кредитами, депозитами.

Типи свопів:

процентні;

валютні;

валютно-процентні;

диференційні.

Валютні свопи — операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом.

Процентні свопи — операціїї з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.

Валютно-процентні свопи — комбінації згаданих свопів.

Диференційні свопи — свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди.

Класичні свопи, залежно від послідовності виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Репорт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».

Класифікація свопів:

звичайні (операції репорту та депорту);

тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого споту;

одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»;

форвардні (форвард—форвард).

Для класичних своп-угод (репорт і депорт) використовуються два валютні курси — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна мар­жа (премія або дисконт).

Структура контракту на укладення своп-угод:

предмет контракту;

умови анулювання свопу;

умови кредитування;

відповідальність сторін;

інші умови.

Арбітражні операції

Валютний арбітраж — операції з валютами для отримання прибутку через використання у визначений час існуючих на фінансових ринках розривів між курсами та процентними ставками з касових і строкових операцій (розрив має бути більший за величину операційних витрат).

Основний принцип — купити фінансовий актив дешевше й продати його дорожче.

Види:

часовий валютний арбітраж (валютна операція для отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі);

просторовий (часовий) валютний арбітраж (передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсу валют на двох різних територіально віддалених ринках);

простий арбітраж (виконується з двома валютами);

складний арбітраж (крос-курсовий) — виконується з трьома й більше валютами.

План семінарських занять

1. Валютний ринок: поняття, основні категорії.

2. Структура валютного ринку та його об’єми.

3. Інструменти валютного ринку.

4. Поняття валютної операції та валютних цінностей.

5. Класифікація валютних операцій.

6. Спот-ринок.

7. Строковий ринок.

8. Форвардні валютні операції.

9. Ф’ючерсні валютні операції.

10. Опціони.

11. Свопи.

12. Арбітражні операції.

Термінологічний словник

Арбітражери — суб’єкти строкового валютного ринку, які здійснюють купівлю іноземної валюти на одному валютному ринку з одночасним продажем її на іншому валютному ринку для отримання прибут­ку на різниці у валютних курсах і в різні періоди.

База котирування — базова валюта.

Валюта котирування — валюта, що котирується.

Валютна операція — операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності; використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті; увезенням, вивезенням, переказом і пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

Валютна позиція — співвідношення вимог та зобов’язань у певній валюті оператора валютного ринку (відкрита та закрита).

Валютний ринок — це сфера економічних відносин, що виникають за здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з руху капіталу іноземних інвесторів.

Варіаційна маржа — це сума, яку покупець або продавець контрак­ту (залежно від руху курсу) повинен внести для підтримання відкритої позиції на ринку.

Відкрита валютна позиція — розбіжність вимог та зобов’язань у визначеній валюті.

Внутрішня цінність опціону — прибуток, який би міг отримати його власник за негайного виконання.

Дата валютування — це дата фактичного надходження коштів у розпорядження сторін операції.

Довга відкрита валютна позиція — вимоги з купленої валюти перевищують зобов’язання з продажу тієї самої валюти.

Закрита валютна позиція — збіг вимог та зобов’язань у кожній валюті.

Компенсаційна маржа — величина, нижче за яку значення початкової маржі не повинно опускатися протягом усього терміну відкритої позиції.

Коротка відкрита валютна позиція — зобов’язання перевищують вимоги з визначеної валюти.

Котирування валют — фіксація курсу національної грошової одиниці в іноземній валюті на даний момент.

Маржа — відносна величина спреда.

Маржа — це різниця між курсами валют на день відкриття
та закриття позиції або на день укладання та на день виконання контракту (позитивна — виграш (дохід), а негативна — програш (збиток).

Обернене котирування — вираження ціни національної валюти в одиницях національної валюти.

Переказ — наказ банку банкові-кореспонденту в іншій країні виплатити за вимогою свого клієнта визначену суму в іноземній валюті зі свого рахунку.

Повне котирування — курс покупця та продавця, згідно якого банк купить або продасть іноземну валюту за національну.

Позиційні спекулянти — підтримують відкриті позиції протягом довгого періоду — до кількох місяців; вони повинні мати великі грошові суми та можливості виймати їх з обороту на значні строки.

Початкова маржа — внесок клієнта для забезпечення контракту (initial margin).

Процентні витрати — зміна процентних ставок у валюті, в якій має бути виплачено премію.

Пряме котирування — вираження ціни іноземної валюти в одиницях національної валюти.

Рухомість валют — розмір коливань визначених валют у минулому та майбутньому.

Своп-ставка — форвардна маржа (премія чи дисконт), виражена в пунктах або в абсолютних долях відповідної валюти відносно долара США.

Скальпери — грають на зміні курсів протягом однієї торгової сесії, систематично закриваючи позиції в кінці кожного робочого дня.

Спекулянти — суб’єкти строкового валютного ринку, які свідомо беруть на себе валютний ризик, підтримуючи відкриту валютну позицію.

Спред — різниця між курсом купівлі та продажу валюти, розрахована в базових пунктах.

Строк опціону — строк, на який укладено опціонний контракт.

Трейдери — суб’єкти строкового валютного ринку, які купують валюту за дорученням та за рахунок клієнта в торговому залі біржі за комісійну винагороду.

Фіксинг — процедура котирування, яка складається з визначення та реєстрації міжбанківського курсу послідовним зіставленням попиту та пропозиції для кожної валюти.

Хеджекери — суб’єкти строкового валютного ринку, які здійснюють конверсійні операції, намагаючись закрити свої відкриті валютні позиції.

Запитання для перевірки знань

1. Розкрийте поняття «валютного ринку» та його структури.

2. Інструменти валютного ринку.

3. Визначте поняття валютних операцій. Яка їхня класифікація?

4. Що таке котирування валюти? Які види котирувань ви знаєте?

5. Які правила розрахунку крос-курсу?

6. Дайте характеристику спот-ринку.

7. Дайте характеристику форвардного ринку.

8. Що означає котирування 5,6342 FRF/USD?

9. Назвіть «велику фігуру» в попередньому котируванні.

10. Назвіть базисний пункт, валюту котирування та базу котирування в попередньому котируванні.

11. Що таке валютна позиція учасника валютного ринку?

12. Якщо банк купує єни за швейцарські франки, то як зміниться його валютна позиція?

13. Дайте визначення ф’ючерсних контрактів.

14. Розкрийте поняття своп-операції.

15. Поняття опціонного контракту, його види та стилі.

16. Назвіть види учасників валютного ринку згідно їхніх функцій.

Самостійна робота студентів

Студентам пропонується підготувати реферати та зробити на їхній основі доповіді за такими темами:

1. Інструменти міжнародного валютного ринку.

2. Арбітражні валютні операції.

3. Валютний ринок: його структура та об’єми.