Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки

1. Основним змістом процесу прогнозування є:

а) передбачення;

б) пропозиція;

в) альтернативний вибір;

г) всі відповіді правильні.

 

2. Дослідження і аналіз можливого стану розвитку суспільства під впливом цілеспрямованої діяльності держави є змістом:

а) пошукового прогнозу;

б) нормативного прогнозу;

в) активного прогнозу;

г) альтернативного прогнозу.

 

3. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку – це:

а) процес розробки плану розвитку національної економіки;

б) науково обґрунтоване передбачення напрямків розвитку країни;

в) розробка консолідованого бюджету країни;

г) всі відповіді правильні.

 

4. Назвіть функції прогнозування:

а) науковий аналіз поточних та перспективних тенденцій розвитку екологічних, економічних, соціальних, науково-технологічних процесів;

б) координація економічної діяльності суб`єктів;

в) гармонізація економічних інтересів суб`єктів господарювання;

г) всі наведені функції є функціями прогнозування;

д) правильної відповіді немає.

 

5. При прогнозуванні економіка розглядається:

а) як єдиний об`єкт;

б) як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування;

в) як сукупність пов`язаних блоків прогнозування;

г) як єдиний об`єкт і як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування.

 

6. До об`єктів державного прогнозування не відноситься:

а) напрями розвитку окремих галузей, секторів економіки;

б) можливий стан економіки та соціальної сфери у майбутньому;

в) розробка цілей та пріоритетів розвитку зовнішньоекономічних зв`язків;

г) тенденції розвитку процесів роздержавлення та приватизації;

д) альтернативні шляхи розвитку і терміни досягнення певних параметрів економічного і соціального розвитку.

 

7. Контрольованим з боку держави є прогноз щодо:

а) обсягу угод на фондовій біржі;

б) інвестицій в національну економіку;

в) структури суспільних потреб;

г) жодний не підлягає контролю з боку держави.

 

8. За критерієм часу виділяють такі види прогнозу:

а) оперативні, довготермінові, короткотермінові, середньострокові;

б) статичні, динамічні;

в) одиничні, множинні;

г) умовні, безумовні;

д) контрольовані, неконтрольовані.

 

9. Які з прогнозів потребують обов’язкового схвалення Кабінету Міністрів:

а) довготермінові;

б) середньострокові;

в) короткотермінові;

г) оперативні;

д) усі; е) а + б; ж) а + б+ в.

 

10. Екстраполяція може бути:

а) індикативною, директивною, перспективною;

б) перспективною, ретроспективною, формальною, прогнозною;

в) стратегічною, тактичною, планомірною;

г) активною, нейтральною, пасивною.

 

11. Залежність рівня і динаміки узагальнюючого показника від рівня динаміки економічних показників-аргументів відображає:

а) факторна модель;

б) структурна модель;

в) однопродуктова модель;

г) багатопродуктова.

 

12. Назвіть основні методи складання прогнозу:

а) варіаційне обчислення;

б) мозкові штурми;

в) опис системи за допомогою диференційних рівнянь;

г) сплайн-функція.

 

13. Макроекономічне планування – це:

а) свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;

б) розробка моделі досягнення бажаного й очікуваного стану національної економіки за умов одночасного визначення шляхів, способів, засобів і термінів забезпечення цього стану та кінцевих результатів;

в) наукове передбачення розвитку й результату функціонування суспільного відтворення, яке базується на визначенні його закономірностей, тенденцій соціального та науково-технічного прогресу, об’єктивних залежностей й причинно-наслідкових зв’язків;

г) всі відповіді вірні;

д) а) та б).

 

14. До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:

а) економічні процеси;

б) соціальні процеси;

в) науково-технічні процеси;

г) демографічні процеси.

 

15. До методів макроекономічного планування не відносять:

а) балансовий метод;

б) нормативний метод;

в) метод пропорційності;

г) економіко-математичні методи.

 

16. Виробничі програми спрямовані на:

а) підвищення ефективності використання ресурсів;

б) розвиток наукових досліджень;

в) поліпшення організації управління господарськими умовами;

г) формування територіально-виробничих комплексів та реструктуризацію економіки.

 

17. У залежності від об’єкту планування виділяють плани:

а) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

б) національні, регіональні, корпоративні;

в) політичні, економічні, соціальні;

г) індикативні, стратегічні, індерективні.

18. Директивне планування – це:

а) спосіб управління економікою країни за допомогою розробки обов’язкових для виконання завдань щодо виробництва, розподілу продукції та послуг;

б) спосіб регулювання економічних процесів за допомогою постановки певних цілей, визначення пріоритету розвитку національної економіки і застосування державних фінансових та інших стимуляторів для їх реалізації;

в) спосіб оцінки існуючих і очікуваних у майбутньому умов діяльності з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів, на базі яких розробляється стратегія розвитку.

 

19. До принципів стратегічного планування відноситься:

а) поєднання інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин;

б) орієнтація на вирішення соціальних завдань розвитку суспільства;

в) селективність при орієнтації на цілі глобального характеру;

г) знищення конкуренції, створення умов для монополізму.

 

20. До економічних регуляторів виконання індикативних планів не відносять:

а) державні замовлення;

б) податки;

в) норми і нормативи;

г) кредити.

21.. Які блоки входять до структури цільової комплексної програми:

а) цільовий;

б)ресурсний;

в) виробничий;

г) а) та б);

д) б) та в).

22. До основних структурних співвідношень на макрорівні не належать:

а) відтворювальні;

б) технологічні;

в) внутрішні;

г) соціально-екологічні.

 

23. Співвідношення I_g < I_n (I_g, I_n – валові й чисті інвестиції) відповідає умовам:

а) зростаючої економіки;

б) стагнуючої економіки;

в) стаціонарної економіки;

г) перманентної економіки.

 

24. Матеріально-речові пропорції між первинним, вторинним та третинним секторами економіки існують згідно з:

а) балансом народного господарства;

б) системою національних рахунків;

в) обидві відповіді вірні;

г) обидві відповіді невірні.

 

25. Серед якісних характеристик макроекономічної структури не відокремлюють:

а) ефективність;

б) екологічність;

в) пропорційність;

г) рівномірність.

 

26. Пропорційність макроекономічної структури означає:

а) питому вагу продукції новітніх галузей та виробництв, що сприяють прискоренню НТП, у ВВП;

б) питому вагу предметів споживання та послуг, що надаються населенню, у ВВП;

в) ступінь наближеності структури суспільного виробництва до структури суспільних потреб;

г) віддачу від одиниці витрат при виробництві ВВП.

 

27. До позитивних зовнішніх ефектів не відносять:

а) ефект залучення;

б) ефект інновацій;

в) доходотворчий ефект;

г) немає вірної відповіді.

 

28. Об’єктивною основою структурних зрушень є невідповідність між:

а) загальними суспільними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної макроекономічної структури національної економіки;

б) загальними суспільними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної мікроекономічної структури національної економіки;

в) загальними індивідуальними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної макроекономічної структури національної економіки;

г) загальними суспільними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної макроекономічної структури міжнародної економіки.

 

29. До основних задач державного регулювання структурних зрушень належить:

а) збільшення залежності від імпорту товарів і ресурсів;

б) розвиток виробничого сектору економіки;

в) збільшення питомої ваги ресурсозберігаючих виробництв;

г) зміцнення порівняльних переваг зарубіжних конкурентів відносно вітчизняних товаровиробників.

30. Серед адміністративно-економічних методів активізації структурної динаміки виділяють:

а) індикативне планування; б) державні капіталовкладення; в) ціноутворення;

г) всі відповіді вірні.

ТЕСТИ до тем №11 – 12.