ІІ. Монографії, статті, брошури, посібники

XX век: основные проблемы и тенденции развития международных отношений. М., 1992

Арцибасов И.Н., Егоров А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М.: Международные отношения, 1989. – 248 с.

Байрамова Н. А. Роль ООН в координации действий государств в борьбе с международным терроризмом // Вопросы гуманитарных наук. 2004. – № 5. – С. 46 - 54.

Балдинюк Олександр Васильович. Гуманітарна діяльність ООН у контексті врегулювання збройних конфліктів (1990-2000 рр.): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут міжнародних відносин. – К., 2000. – 18 с.

Бжезінський З. Велика шахівниця. Америкаська першість і її стратегічні імперативи. – Львів –.Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – 236 с.

Бобров Р.Л. Мирное сосуществование и международное право М.: Международные отношения, 1978. – 88 с.

Бобров Р.Л., Малинин А. Организация Объединенных Наций. – Л.: Наука, 1960. – 130 с.

Болгов О. Є. Роль ООН в забезпеченні міжнародної безпеки після "холодної війни" (міжнародно- правові питання): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – К., 1999. – 20 с.

Бруз В. С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів: навчальний посібник / В.С. Бруз; Гол.ред.М.С.Тимошик. – Київ: Либідь, 1995. – 111 с.

Бруз В. С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. – К.: Либідь, 1995. – 111 с.

Бруз В. Україна в ООН: питання національної та міжнародної безпеки // Політична думка. – 1994. – № 4. – С. 21. 23.

Буд Р. Б. Бреггон-Вудская конференция Обьединенных наций в 1944 г. // Новая и новейшая история. – 1992. – №11.

Бутрос-Гали Б. Организация Объединенных Наций и нераспространение ядерного оружия / ООН; Департамент обществ. информации; Информ. центр ООН в Москве. – М.: Книга интернэшнл, 1995. – 72 с.

Віднянський С. В, Мартинов А. Ю. Україна в Організації Об'єднаних Націй: 60 років участі у розв'язанні найважливіших міжнародних проблем / НАН України; Інститут історії України; Всеукраїнська асоціація сприяння ООН. – К.: Генеза, 2006. – 240 с.

Віднянський С. В., Мельникова І. М., Мартинов А. Ю., Горенко О. М., Никифорук Д. І. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003) / НАН України; Інститут історії України. – К.: Генеза, 2004. – 616 с.

Гали Б. Б. Радикальные преобразования в мировой системе после окончания "холодной войны" // Международная жизнь. – 1996. – № 5. – С. 14-17.

Гончаренко І. О. Діяльність ООН та ОБСЄ у врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі (90-ті роки ХХ століття): автореф.дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. – К., 2009. – 15 с.

Горелин А. Противоречивый юбилей // Международная жизнь. –1996. – № 3. – С. 70-71.

Гуцман М. Я. Роль ООН у боротьбі проти міжнародного тероризму: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2008. – 20 с.

Гуцман М.Я. Діяльність ООН у боротьбі з міжнародним тероризмом// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.58. – Ч.2. – К.: Київський національний університет ім.. Т. Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2005. – С.121-127.

Гуцман М.Я. Еволюція позиції ООН у боротьбі з міжнародним тероризмом // Шевченківська весна: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-річниці незалежності України/ за заг. ред. проф. О.К. Закусила. – Вип.IV: у 3-х част. – Ч.1- К.: Логос, 2006. – С.115-116.

Гуцман М.Я. Превентивна дипломатія ООН // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.53. – Ч.1.- К.: Київський національний університет ім.. Т. Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2005. – С.105-109.

Демин С. И. В кривых коридорах ООН. – М.: ИОИ, 2005. – 302 с.

Донской Д. Агрессия вне закона. Об общепризнанном определении агрессии. – М.: Международные отношения, 1976. – 203 с.

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів / Пер. з фр. – К.: Основи, 1995. – 903 с.

Ефимов Г.К. Устав ООН как инструмент мира. – М.: Наука, 1986. – 136 с.

Заемский В. Ф. Ключевые вопросы реформы ООН // МЭМО, 2008, №7.

Заемский В. Ф. Механизмы ооновского миротворчества // Международная жизнь. – 2004. – № 7. – С. 39-47.

Заемский В.Ф. Необходимость перемен в ООН // Международная жизнь. – 2005. – № 9. С. 19-21.

Зайцева О.Г. Международные организации: принятие решений. – М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1989. – 160 с.

Иванов И. Россия и ООН: надежные партнеры во имя общих целей // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 3. – С. 10-16.

История внешней политики СССР. В 2-х т. М., 1986

История дипломатии. В 5-и т. Т.3-5. М, 1975.

История новейшего времени стран Европы и Америки. 1945-1990 / Под ред. Е. Язькова.
М., 1993.

Каравалье Э.Ж. Организация Объединенных Наций и проблема повышения ее эффективности. М.: Российский университет дружбы народов, 1996. – 12 с.

Киссинджер Г. Дипломатия / Пер. с англ. М., 1997.

Ковалев А. А. Актуальные проблемы международной безопасности и пути повышения эффективности Организации Объединенных Наций. – 2004. – 1. – С. 5 - 12.

Ковальський С. В. Політика Великої Британії та позиція ООН у кіпрському питанні (1954-1974 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Дипломатична академія України при МЗС України. – К., 2008.

Колосовский А. Региональные конфликты и глобальная безопасность // Мировая экономика и международные отношения. 1988. – № 6. – C. 32-41.

Кольяр К. Международные организации и учреждения. М., Прогресс. 1972.

Конузин А. В. Сильная ООН – основа здоровых международных отношений // Международная жизнь. – 2006. – № 11. – С. 57 - 66.

Король І., Мацола В., Павленко Г. Участь України в миротворчій діяльності ООН: (До 50-річчя утворення) / Ужгородський ун-т; Генеральне агентство по туризму в Закарпатской области. — Ужгород, 1995. – 93 с.

Крылов Н.Б. Принципы участия государств в системе ООН. – М.: Международные отношения, 1986. – 210 с.

Крылов С. Б. История создания Организации Объединенных Наций. Разработка текста Устава ООН (1944-1945)/ Под ред. и с предисл. Г.И. Тункина, 2-е доп. изд. – М.; Международные отношения, 1960. – 343 с.

Крылова Н.С. Сотрудничество наций. Политико–правовые проблемы. М., 1991.

Кулагин М. Рождение мирового порядка // Международная жизнь. – 1996. – №4. – С.53-59.

Лавер О.Г. Війни та народонаселення країн світу в ХХ ст.: статистичне дослідження.– Ужгород:УжДІІЕП, 2002.– 304 с.

Лавров С. В. Сегодня никто не может в одиночку справиться с глобальными проблемами // Международная жизнь. – 2007. – № 10. – С. 56-60.

Лавров С.В. Годы на Ист-Ривер: к юбилею всемирной организации. // Международная жизнь. – 2005. – № 7. – С. 39-44.

Манов Б.Г. ООН и содействие осуществлению соглашений о правах человека. М., 1986. 110 с.

Матьовка М. П. Україна і Організація Об'єднаних Націй: віхи співпраці // Carpatica - Карпатика: Історія, сучасний стан, перспективи розвитку. - Вип. 29. - Ужгород, 2003.

Международные организации и разоружение. М., 1984. 239 с.

Мир и безопасность – 60 направлений деятельности ООН, изменяя мир к лучшему http://www.un.org/russian/un60/60ways/pk.shtml

Михайлов Л. ООН – дух на обновление. – София: Партиздат, 1989. – 106 с.

Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки): Підручник / В. А. Манжола, М. М. Білоусов, Л. Ф. Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.

Молодцов С В Морозов Г.И. ООН и проблема мира. – М.: Знание, 1965. – 48 с.

Морозов Г. И. Мировое сообщество и надгосударственность// Международная экономика и международные отношения. – 1997. – № 5. – С. 11-14.

Морозов Г. И. ООН: опыт миротворчества // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – № 7. – С.16-25.

Морозов Г. ООН: первый доклад Кофи Аннана // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 5. – С. 19-22.

Морозов Г.И. Мировое сообщество: утопия или реальность? – М.: Издательство Агентства печати «Новости», 1987. – 39 с.

Морозов Г.И. Обновление ООН: программа реформ // МЖ. – 1998. – №4. – С. 24-33.

Морозов Г.И. ООН на рубеже XXI века: Кризис миротворчества ООН. – М.: Институт Европы РАН, 1999. – 95 с.

Морозов Г.И. ООН. Итоги. Тенденции. Перспективы (к 25-летию ООН) предисл. Н.Н. Иноземцева, ред. кол.: Г.И. Морозов (отв ред) и д р М Международные отношения., 1970. – 544 с.

Морозов Г.И. Организация Объединенных Наций (основные международно-правовые аспекты структуры и деятельности). – М.: Международные отношения, 1962. – 260 с.

Мохамед Хусейн А-Х. Роль ООН в обеспечении гуманитарной безопасности: (междунар.-правовой аспект): Автореф. дис... канд.юрид. наук: 12.00.10 / АН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого (Киев). – К., 1993. – 23 с.

Німченко А. В. Концептуальні засади та політика США щодо миротворчої діяльності ООН: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 18 с.

ООН и международное экономическое сотрудничество. - М. 1970.

Орджоникидзе С. А. 60 лет в ООН // Международная жизнь. – 2005. – № 12. – С.23-28.

Основные сведения об ООН. М., 1991. – 254 с.

Петровский В. Ф. Советские ученые о роли и месте ООН в современном мире // Вопросы истории. – 1972. – №05. – С. 78-93.

Петровский В.Ф. ООН у порога нового столетия. // Коммунист. – 1991. – №13. – С. 5.

Путь к миру на Ближнем Востоке. – М.: «Международные отношения», 1974. – 248 с.

Ротфельд А. Поиски системы коллективной безопасности // Международная жизнь. – 1994. – № Ю. –С. 56-59.

Семенов B.C. Вооруженные силы ООН. –М.: Мысль, 1976. – 68 с.

Сердюкова В. Р оль Организации Объединенных Наций в современном мире // Специальный выпуск к 50-летию Всеобщей декларации прав человека. – 1998. – № 5. – С. 23-39.

Советская внешняя политика в годы «холодной войны» (1945-1985). Новое прочтение /Отв. ред. Л.Н. Нежинский. М., 1995.

Советская внешняя политика в ретроспективе (1917-1991) / Отв. ред. АО. Чубарьян. М., 1993.

Современные международные отношения / Ред. колл.: А.Д. Богатуров и др. М, 1998.

Степко О. М. Інформаційна діяльність ООН: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 21 с.

Сьомін С. На ідеях християнської єдності // Політика і час – 1998. – № 9. С. 12-14.

Тощин А. Так начиналась жизнь ООН // Международная жизнь – 1992. – № 7. – С. 28-34.

Удовенко Г. 3 місію миру // Урядовий кур’єр. – 1995. – 21 жовтня.

Удовенко Г. Під знаком реформування ООН // Політика і час. – № 2. – 1998. – С. 24-25.

Україна та Організація Об'єднаних Націй / ООН; Інформаційний центр в Україні. – Київ, 1996. – 14 с.

Филлис Б. Империя против ООН. Соединенные Штаты подрывают международное право // МЭМО. – 2000. – № 1. – С. 210-215.

Холодная война: новые подходы, новые документы /Редкол.: Наринский. М. М. и др. М., 1995.

Храбан І.А. ООН і міжнародна безпека. // Трибуна. – 2008. – № 5-6. – С. 36-37.

Циганкова Т. М. Міжнародні організації: навчальний посібник / Т.М. Циганкова; М-во освіти і науки України.Київський нац.економ.ун-т. – 2-ге вид.,перероб. і доп. – Київ: КНЕУ, 2001. – 340 с.

Цыганков П.А. Международные отношения. М., 1996.

Черников П. Чем измерить ООН?: Об оценке эффективности международных организаций // Международная жизнь. – 2008. – № 2. – С. 93-102.

Шепова Н. Я. ООН и некоторые проблемы регионального миротворчества // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 5. – С. 3-12.

Шкуратенко О. В. Правові засади зовнішньополітичної діяльності Української РСР як члена ООН (40-і - початок 60-х років ХХ століття): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т внутрішніх справ. – К., 2007. – 21 с.

Шустов В. В. Эволюция миротворчества ООН // Международная жизнь. – 2008. – № 2. – С. 30-35.

Эркхарт Б., Чайлдерс Э. Мир нуждается в руководстве: завтрашний день ООН // Мировая экономика и международные отношения. 1990, № 10; 11.

7. Завдання для самостійної роботи

 

Семестр: 8

Термін виконання	Зміст самостійної роботи студента	Обсяг СРС(годин)	Форма контролю	Термін контролю
Модуль №1 (1,5 кредита) Міжнародні відносини у 1918 – середині 1980-х рр.
лютий	Завдання на самостійну роботу до теми №1 Вступ. Теоретична основа вивчення і дослідження міжнародних відносин новітнього часу		доповнення конспекту лекцій, тестування	друга половина лютого
лютий	Завдання на самостійну роботу до теми №2 Міжнародні відносини 1918-1945 рр.		індивідуальна усна спів­бесіда	друга половина лютого
березень	Завдання на самостійну роботу до теми №3 Міжнародні відносини глобального масштабу II пол.1940-х – середини 1980-х рр.		індивідуальна усна спів­бесіда	початок березня
Модуль №2 (1,5 кредита) Міжнародні відносини середини 1980-х - 2012 рр.
квітень	Завдання на самостійну роботу до теми №4 Міжнародні відносини глобального масштабу середини 1980-х - 2000-х рр.		індивідуальна усна спів­бесіда	перша половина квітня
квітень	Завдання на самостійну роботу до теми №5 Міжнародні відносини в Азії II пол. 1940-х - 2000-х рр.		презентація реферату	середина квітня
квітень	Завдання на самостійну роботу до теми №6 Розвиток відносин співпраці між державами Європи й Америки в II пол. 1940-х -.2000-х рр.		доповнення конспекту лекцій	кінець квітня

Методичне забезпечення

Навчальні програми, навчально-методичні комплекси,

навчальні посібники, практикуми

 

1. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. – М., 1984.
2. Дебидур А. Дипломатическая история Европы 1814-1878 гг.: В 2-х т. – Ростов-на-Дону, 1995.
3. Документы внешней политики СССР. – М., 1987. – Ч. 1 – 2.
4. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995.
5. Ерусалимский А.С. Дипломатия и милитаризм. – М., 1968.
6. Ефремов П.Н. Внешняя политика России (1907-1914). – М., 1991.
7. Звавич А.И. Обострение противоречий между империалистическими державами накануне І мировой войны. – М., 1962.
8. История внешней политики СССР 1917-1985: В 2-х т. – М., 1986.
9. История международных отношений и внешней политики СССР: В 3 т. – М., 1987. – Т. 1. 1917-1945.
10. История международных отношений: В 3-х т. – М., 1964.
11. От Мюнхена до Токийского залива: Взгляд с Запада на трагические страницы истории второй мировой войны. – М., 1992.
12. Проэктор Д.М. Мировые войны и судьбы человечества. – М., 1986.
13. Пядышев Б. Каким мы оставили позади ХХ век… Величайшие события ХХ века // Международная жизнь. – 2000. – № 1.
14. Семиряга М.И. Тайны сталинской дипломатии 1939 –1941. – М., 1992.
15. СИСТЕМНАЯ ИСТОРИЯ МЕЖДУНАРОДНЫХ ОТНОШЕНИЙ 1918-2003 / В 4-х тт. /Ответственный редактор – доктор политических наук, профессор А.Д.Богатуров. МОСКВА, 2000-2004.
16. Токарев Ю.А. Тайны первой мировой войны. – М., 1990.
17. Трубайчук А.Ф. Друга світова війна. – К., 1995.
18. Україна. З історії міжнародних відносин з давніх часів до сьогодення. – Львів, 1995.
19. Хостингс М. Операция “Оверлорд”. Как был открыт второй фронт? – М., 1989.
20. Цвєтков Г. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917 – 1945 рр. – К., 1997.
21. Черчилль У. Вторая мировая война: В 3 кн. – М., 1991. – Кн. 1-3.
22. Пономарев М.В. История стран Европы и Америки в новейшее время. – М., 2009.

Форми контролю

Оцінка з навчальної дисципліни «Історія міжнародних відносин новітнього часу» визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності (робота на семінарських заняттях, самостійна та індивідуальна робота) студента та оцінки засвоєння ним модуля. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:

1. контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого студента, дає змогу викладачу своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу;

2. навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки студента;

3. діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності викладача, і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається студент у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях;

4. виховна виявляється не тільки у меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації викладачем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт.

Залежно від ступеня оволодіння навчальним матеріалом дисципліни «Історія міжнародних відносин новітнього часу» розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий; середній; базовий; високий.