Показники розширеного відтворення

.

економіча ефективність землі характеризуються системою показників до яких відносять натуральні та вартісні. Натуральні показники-це урожайність с. г культур та валове виробництво продукції. Вартісні-виробництво валової продукції товарної продукції валового доходу чистого доходу прибутку рентабельності з розрахунку на 1 г. с. г. угідь. Вартісні показники характеризують ефективність використання землі і дають змогу порівняти виробництво різних видів продукції а натуральні-характеризують

 

виробництво однорідної продукції. Важливою умовою для поліпшення становища структури земельних угідь в сільському господарстві є необхідність посилення землевпорядного забезпечення агропромислового комплексу З метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах необхідно збільшити в їх структурі такі складові елементи, як мінеральні і органічні добрива, високо-кондиційне насіння високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, що забезпечить найбільший приріст продукції при зменшенні собівартості її виробництва

Критерії та системи показників економічної ефективності. Маркетингова фінансова і виробнича-критерії.Для визначення економічної ефективності управлінської праці використовуються різні способи: за показниками підприємства і функціонуванням праці управлінського персоналу, обсягом переданої інформації; за якістю і швидкістю прийнятих рішень; за виконанням функцій управлінських ланок. У сфері впливу управлінської праці на виробництво кількісно-вимірювальними показниками є: приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; збільшення фондовіддачі; зниження фондоємності; зменшення невиробничих витрат; зниження витрат робочого часу; економія заробітної плати; зниження собівартості продукції; прискорення оборотності обігових коштів; збільшення рентабельності виробництва; підвищення рівня організаційної роботи; підвищення кваліфікації працівників; зростання технічного рівня оснащення виробництва; підвищення якості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва. Для оцінки ефективності управління використовують трудові, вартісні, інформаційні, технічні (технологічні) показники. Найбільш загальні із них - оперативність роботи апарату управління, надійність і оптимальність систем управління.

Поняття склад і структура трудових ресурсів.. трудові ресурси-працездатне населення яке за своїми віковими фізичними та освітніми данними відповідають певній сфері діяльності. В залежності від ф-ції працівників можна поділити:персонал основної д-сті та персонал неосновної д-сті. За характером викон. Ф-цій персонал поділяється на керівників спеціалістів службовців та робітників. Важливою є класифікація персоналу за професіями спеціальностями та кваліфікацією. Професія-це особливий вид трудової д-сті яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність-вид тру. д-сті в рамках 1-ї професії. Кваліфікація-сукупність спеціальних знань та практичних навичок що визначають ступінь підготовленості до викон. Певної складності за відповідною спеціальністю. Вона характризує якість і складність праці.

Суть і умови спеціалізації. спеціалізація-це переважний розвиток 1-ї або кількох галузей на виробництві товарної продукції в окремих господарських районах областях регіонів. Форми спеціалізації:загальна внутрішньо-господарська і господарська. Галузь-це частина с. г. виробництва яка характеризується певними знаряддями і предметами праці технологією виробництва класифікацією кадрів та кінцевою продукцією. За економічним змістом галузі:головні додаткові підсобні. Показники:вартість валової продукції на 1 га с.г угідь. Рівень рентабельності.вартість валової продукції на 11 грн основних і оборотних фондів. Затрати праці на виробництво 1 ц. продукції.

Продуктивність праці… узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили служить показник продуктивності праці. Продуктивність праці-це здатніст конкретної праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу. Рівень продуктивності праці характеризується системою прямих та обернених показників. До прямих показників належать:виробіток продукції з розрахунку на 1-цю робочого часу, що безпосередньо характеризує рівень продуктивності праці. Продуктивність праці виражається в натуральних та вартісних показниках. Рівень продуктивності праці в натуральному виразі характеризують такі показники:виробництво окремих видів продукції в натуральному виразі на 1 людино-годину, ….на 1-го середньорічного працівника. Натуральні показники є точними достовірними але можуть застосовуватися лише при виробництві однорідної продукції. Для визначення прод. праці де виробляється різна продукція використовуються вартісні показники:виробництво валової продукції на 1-го середньорічного працівникаі …на 1-ну людино-годину. До обернених показників належить показник трудомісткості-визначається затратами праці на виробництво 1-ці продукції.

Показники рівня інтенсифікаці їінтенсифікація- процес для збільшення виходу продукції та підвищення економічної ефективності. Показники рівня інтенсифікації поділяються на вартісні і натуральні. Вартісні:поточні виробничі витрати на 1 га земельної площі, …на умовну годівлю, вартість основних виробничих фондів і розрахунком на 1 га с.г. угідь, сума основних засобів виробництва і розрахунком на 1 обєкта інтенсифікації. Натуральні: кількість мінеральних та органічних добрив з розрахунку на 1 га с.г. угідь. Кількість спожитої електроенергії, питома вага в структурі посівних площ високо інтенсивних культур. Структура стада, щільність поголів’я худоби на 100 га с.г. угідь,затрати праці з розрахунку на 1 га земельної площі або на 1 голову худоби. Результативні показники інтенсифікації:вартість валової продукції на 1 га с.г. угідь, урожайність с.г. культур. економічну ефективність інтенсифікації характеризують такі показники: фондовіддача. Прод. Праці, розмір валового, чистого доходу, прибутку з 1-ці земельної площі, рентабельність.

Оплата праці її форми і види. основною формою стимулювання працівників є заробітня плата-винагорода за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці-це грошовий вираз вартості робочої сили. При організації оплати праці розрізняють:форми види і системи оплати праці. Форма оплати праці залежить від способу обліку затрат праці. Існує відрядна і почасова

 

форма. Почасова форма передбачає нарахування за відпрацьований час. Відрядна-заробіток визначається кількістю виробленої продукції або обігом виробленої роботи. Кожна форма оплати праці має свою систему. Почасова форма має такі системи:просту почасову, почасово-преміальну. Відрядна форма:проста відрядна, відрядно-преміальна. Акордна, акордно-преміальна, відрядно-прогресивна.

Фактори і резерви підвищення прод. Праці.. фактори зростання продуктивності праці — це вся сукупність рушійних сил і причин, що призводять до збільшення продуктивності праці. За рівнем керованості фактори підвищення продуктивності праці можна поділити на дві групи:
ті, якими може керувати господарюючий суб'єкт, та ті, що знаходяться поза сферою керування господарюючого суб'єкта. фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три групи: соціально економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;
матеріально технічні, що визначають якість засобів виробництва;
організаційно економічні, що визначають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва. За сферою виникнення і дії фактори зростання продуктивності праці поділяються на:
внутрішньовиробничі, галузеві і міжгалузеві. регіональні. загальнодержавні. Резерви зростання продуктивності праці — це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що невикористані. резерви зростання продуктивності праці за змістом поділяються на три групи: соціально економічні. матеріально-технічні, організаційно економічні.

Класифікація витрат на виробництво продукції. Залежно від призначення існують різні ознаки, за якими проводиться класифікація витрат на виробництво продукції. Насамперед здійснюється групування витрат за економічними елементами і статтями калькуляцій. В Україні встановлений такий склад елементів витрат:— матеріальні витрати;— витрати на оплату праці;— відрахування на соціальні заходи;— амортизація;— інші витрати. Класифікація витрат за економічними елементами відображає витрати підприємства, що пов'язані з виробництвом продукції. класифікація за економічно однорідними елементами не дозволяє визначити собівартість одиниці продукції, тим більше, якщо виготовляється два і більше її види. Статті калькуляцій можуть містити різні економічні елементи з урахуванням їх ролі у виробництві, тому багато з них є комплексними. Залежно від способу віднесення витрат на собівартість окремих виробів їх поділяють на прямі і непрямі. Залежно від змін обсягу продукції всі витрати поділяються на змінні і постійні. За характером участі у виробничому процесі розрізняють основні і накладні витрати. За видами діяльності розрізняють витрати від звичайної діяльності (операційні, фінансові, інвестиційні) і витрати від надзвичайної діяльності — невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (пожежі, землетруси, повені, техногенні аварії. За доцільністю розрізняють продуктивні витрати і непродуктивні витрати.

Тактичне і оперативне планування. для забезпечення виконання стратегій п-ства використовують тактичне планування-це короткострокові плани які склалися на 1 календарний рік. Такі плани дають змогу швидко реагувати на зміни ринкового середовища. До річних планів відносять:плани які склалися для п-ства в цілому, та його окремі виробничі підрозділи. Основне завдання оперативного

 

 

планування:конкретизувати показники тактичного плану з метою організації щоденної планомірної. Ритмічної роботи. Оперативне планування включає в себе:календарно-виробниче планування-це розробка планів кожного виду продукції для кожного підрозділу та диспетчерське-передбачає оперативний контроль та виконання завдань виявлення відхилень від виробничого процесу мобілізація ресурсів на усунення цих відхилень. Оперативне планування повинно забезпечити ритмічне забезпечення.

Методи оцінки якості продукції.. Для визначення якості харчових продуктів використовується органолептичними і інструментальним методам, експертний, вимірювальний, соціологічний. Органолептичний метод — визначає якість продуктів за допомогою органів чуття, зору, нюху, дотику, слуху, смак. Починають оцінку якості продуктів із зовнішнього вигляду, а потім визначають смак, запах, консистенцію. Перед органолептичною оцінкою перевіряють упаковку, маркировку продукту. Часто користуються методом пробної варки, жарки, невеликої кількості продукту.Точність оцінки залежить від знань, навиків, практичного досвіду.

 

 

Застосовують бальну систему оцінки якості, суть полягає в тому що кожному показнику якості товару присвоюється певна кількість балів. Бальна оцінка проводиться відповідно стандарту на даний продукт. Експертний метод — визначення показників якості продукції на основі вирішення того що приймається експериментами. У експертну групу включають високо кваліфікуючі працівників Соціальний метод — збір думок соціологічного опитування по відношенню до якості.

 

 

. земельний кадастр -це сукупність необхідних і обґрунтованих відомостей про природні властивості землі їх господарський та правовий стан. Призначення земельного кадастру-регулювання земельних відносин з метою раціонального використання, охорони земель, визначення розміру плати за землю. Цінності землі. Контроль за використанням економічного та екологічного обґрунтування бізнес-плану. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється в межах державного реєстру земель який скл. З 2 частин:книга запису реєстрації державних записів, актів права власності на землю. Поземельна книга яка містить відомості про дану земельну ділянку.

 

 

Показники розширеного відтворення

Розширене відтворення у сільському госпо­дарстві — це систематичне збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, що дає змогу не тільки за­безпечити досягнутий рівень розвитку суспільства, а й ви­робляти додаткові засоби виробництва і предмети споживан­ня ля характеристики темпів розширеного відтворення використовують такі показники: норму на­громадження, норму розширеного відтворення фондів, норму прибутку, рівень рентабельності сільськогоспо­дарського виробництва. Норма нагромадження визначається відношенням фон­ду нагромадження до чистого доходу і виражається в про­центах. Норма розширеного відтворення фондів визначається відношенням фонду нагромадження до середньорічної вартості основних фондів і запасів і виражається в про­центах. Для створення нагромаджень господарства повинні до­сягти відповідно рівня рентабельності; який забезпечує розширене відтворення на основі самофінансування та норма прибутку. Вони характеризують досягнутий рівень економічної ефективності виробництва як основи розши­реного відтворення у підприємстві.

Поняття і особливості МТБ

Матеріально-технічна база-це сукупність засобів та предмета праці які використовують у виробництві. До складу входить:земля.техніка. с.г. машини. Електро-

 

 

установки. Робоча худоба. Виробничі приміщення. Корми насіння. Мінеральні добрива. Засоби захисту. Зміцненні мтб залежить від розвитку галузей промисловості. Мтб має речові та структурні особливості. Мтб має особливості:головним засобом є земля. Залежить від природних факторів. В розвитку беруть участь живі організми. Складовою мтб є засоби які створюються і споживаються в аграрних п-ствах.