З досвіду роздержавлення друкованих ЗМІ в Хорватії
З досвіду роздержавлення друкованих ЗМІ в Хорватії
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Ознайомчу поїздку було організовано Координатором
проектів ОБСЄ в Україні протягом 2-7 грудня 2007 року у межах проекту підтримки ЗМІ за участі представників Національної комісії зі свободи слова та розвитку ЗМІ, медіа-експертів, представника Фонду державного майна, Мін’юсту, Держкомтелерадіо.
Протягом перебування у Хорватії українська делегація мала зустрічі з нинішнім та колишнім керівництвом Хорватської асоціації журналістів, функціонерами об’єднаної профспілки журналістів і Асоціації видавців ЗМІ, головними редакторами роздержавлених національних і місцевих друкованих ЗМІ, колишнім міністром культури (компетентний орган державної влади у сфері інформації), представниками парламентського комітету з питань ЗМІ, медіа-юристами. Також відбулася зустріч в Посольстві України з паном послом Маркіяном Лубківським.
Слід відзначити відкритість хорватських колег, що дозволило отримати інформацію про інші аспекти інформаційної галузі окрім роздержавлення друкованих ЗМІ, що безпосередньо пов’язані з компетенцією Держкомтелерадіо (суспільне ТВ, впровадження цифрового телерадіомовлення, особливості ведення видавничої діяльності).
Основними інституціями медіапростору Хорватії є наступні:
Аудіовізуальна Рада – орган, який у порівнянні з Україною, поєднує повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та певною мірою Національної комісії з питань регулювання зв’язку;
Міністерство культури – орган, який приймає участь у розробці законодавства, веде реєстр друкованих ЗМІ та Інтернет-видань. Реєстр друкованих ЗМІ ведеться за заявницьким принципом, відповідальності за невключення до реєстру не передбачено, однак внаслідок простоти і оперативності процедури включення до нього прецедентів уникнення реєстру не було. Реєстрація Інтернет-видань є добровільною, а факт реєстрації є показником солідності електронного ЗМІ (натомість так звані «жовті» інформаційні Інтернет-проекти успішно існують без реєстрації);
Парламентський комітет з питань ЗМІ – головне джерело розробки законодавства в інформаційній сфері;
Хорватська асоціація журналістів – виразник інтересів журналістів (більше 90 % хорватських журналістів є членами асоціації) у діалозі з владою. Асоціація також має затверджені професійні стандарти (Етичний кодекс журналіста) і своєрідний «суд честі» -- спеціальна комісія з числа найбільш авторитетних представників журналістської спільноти, яка у разі виявлення порушень професійних стандартів може прийняти рішення про позбавлення членства в асоціації;
Асоціація видавців ЗМІ – об’єднання на засадах спільного захисту інтересів власників і менеджерів видавничого бізнесу;
Фонд підтримки ЗМІ – неприбуткова організація, яка за рахунок внесків Хорватська асоціація журналістів, частки абонплати за суспільне телебачення, міжнародної допомоги тощо надає фінансову підтримку як окремим ЗМІ, так і окремим журналістам.
Слід відзначити, що Хорватська асоціація журналістів висунула ініціативу створити спільно з усіма зазначеними інституціями Інформаційну раду як консультативно-дорадчий орган, який би став постійним місцем узгодженого вироблення пропозицій щодо розвитку інформаційної галузі в інтересах суспільства, а також міг би проводити моніторинг та аналіз процесів і діяльності медіапростору країни.
Інформаційний простір Хорватії складається з 1 суспільного загальнонаціонального телерадіомовлення, 3 приватних загальнонаціональних, 11 регіональних телекомпаній, об’єднаних в 1 мережу, 153 місцевих радіокомпаній (УКВ), 14 загальнонаціональних щоденних газети, 1 урядова офіційна газета (друкуються нормативно-правові акти, оголошення про конкурси тощо), 37 регіональних газет. Законом заборонено володіти одночасно друкованими та електронними ЗМІ. На Хорватському суспільному телерадіомовленні працює близько 3000 чоловік; його утримання переважно здійснюється населенням через щомісячну абонплату (біля 60 грн. в еквіваленті), а генеральний директор призначається і звільняється наглядовою радою, обраною парламентом.
Пільги закріплені лише щодо книговидавничої діяльності (нульова ставка ПДВ) та випуску друкованих ЗМІ (9 % ПДВ на відміну від загальної ставки 19%).
ХОРВАТСЬКІ ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
Галузь друкованих засобів масової інформації в Хорватії великою мірою є нерегульованою та майже повністю підпорядковується правилам вільного ринку. Більше не доводиться стикатися з відвертим тиском, переслідуваннями, виснаженням за допомогою економічних важелів і судовим свавіллям, що були такими поширеними за часів авторитарного режиму в 90-х роках. Натомість, наразі журналісти частіше піддаються прихованому впливу самоцензури, що має різні прояви та відображає позицію власників засобів масової інформації у просуванні своїх комерційних інтересів. На зміну політичній інформації, спрямованій як на просування, так і на критику інтересів Уряду, що переважала раніше, певною мірою, прийшов комерційно-споживацький контент. Упевнено можна говорити про появу нової тенденції – "тривіалізації" друкованих засобів масової інформації, яка поки що виявляється надто потужною, аби бути усунутою чи навіть лише зміненою ринком.
Зважаючи на розміри ринку (загалом 4,5 млн. населення), сектор друкованих засобів масової інформації в Хорватії характеризується наявністю великої кількості різних щоденних газет. Окрім зазначених вище місцевих і загальнонаціональних газет виходить шість тижневиків, що розповсюджуються по всій країні (максимальний проданий тираж становить 75000-110000 примірників).
На відміну від відносно великої кількості щоденних газет, частка на ринку, що належить політичним тижневикам, імовірно, надалі скорочуватиметься. Обсяги продажу політичних тижневиків знижуються і наразі наполовину або навіть більше ніж наполовину зменшилися в порівнянні з обсягами їх продажу в середині та наприкінці 90-х (тираж провідного політичного тижневика "Глобус", що продається, наразі становить близько 40000 примірників, тоді як у середині та наприкінці 90-х ця цифра сягала 90000-100000 примірників; на другому місці "Націонал" з тиражем близько 30000 примірників, який декілька років тому становив 60000 примірників; тираж "Ферал Трибун" дорівнює приблизно 12000 примірників, тоді як у середині та наприкінці 90-х він становив 50000 примірників). Усі три основні політичні тижневики мають помірно ліву або радикально ліву спрямованість, що пояснюється певними особливостями хорватського ринку друкованих засобів масової інформації. Політичні тижневики з помірно правою та правою спрямованістю майже позбавлені частки на ринку та будь-якого політичного впливу.
Сегменти ринку друкованих засобів масової інформації відносно чітко окреслені, зважаючи на кількість зареєстрованих періодичних видань (понад 950). Проте, великий відсоток тиражу видань у межах сегменту (жіночі тижневики, автомобільні і комп’ютерні журнали, журнали для підлітків, журнали типу "зроби сам", журнали про полювання та рибальство тощо) зосереджується в портфелі одного видавця (Europa Press Holding, 49% якого володіє велике німецьке видавництво "WAZ").
Взагалі, тираж усіх друкованих засобів масової інформації за останні 5-6 років істотно знизився. Проте, тираж зменшується не лише через зниження інтересу до політичних подій. Також існують інші чинники, до яких належать слабка довіра населення до змісту засобів масової інформації внаслідок приєднання власників до певних політичних/ділових кіл; акцент на сенсаційності інформації тощо. Той факт, що тираж скоротився також в інших сегментах ринку (жіночі тижневики, журнали про спорт тощо), свідчить про існування також інших чинників. Так, хоча, за статистикою, може спостерігатися підвищення середньої заробітної плати в порівнянні з кінцем 90-х років, насправді, через створення більш сприятливих умов надання банківських позик (майже дві третини сімей отримали позики від банків на придбання житла, автомобілів та на інші придбання, що коштують великих грошей; у багатьох випадках на оплату позики витрачається більше ніж половина сімейного бюджету), грошей залишається практично лише на задоволення основних потреб, до яких придбання (передплата) ЗМІ не відноситься.
Форма власності основних хорватських засобів масової інформації свідчить про їх розмаїття, що унеможливлює монополізацію ринку тією чи іншою фізичною особою/компанією. Як зазначалося вище, найбільше видавництво Хорватії, EPH (Europa Press Holding) належить "WestAllgemeine Zeitung" (WAZ), що володіє 49% акцій. Дві з найбільших щоденних газет ("24 Сата" і "Вечірній лист") належать австрійській компанії "Styria". Власниками контрольного пакету акцій газет "Новий лист" і "Глас Істру" є їх працівники. Іншими великими іноземними власниками засобів масової інформації є "Sanoma", "Kompetenz" і Фонд розвитку засобів масової інформації. Уряду досі належить щоденна газета "Вісник", яку він активно субсидує, але її частка на ринку, а отже, і політичний вплив, є мінімальними.
Допоміжні галузі, такі, як поліграфічні підприємства та розповсюджувальні мережі, знаходяться в приватній власності та можуть здійснювати свою діяльність без жодних обмежень, так само, не віддаючи жодної переваги тому чи іншому видавництву при наданні йому послуг. Це являє собою істотну зміну в порівнянні з 90-ми, коли як поліграфія, так і розповсюдження контролювалися Урядом (або прибічниками Уряду) та відкрито використовувалися з метою економічного виснаження незалежних засобів масової інформації (у випадку друкарень шляхом використання їх монопольного становища, або, у випадку розповсюджувальних мереж, місяцями не сплачуючи коштів за реалізований тираж).
Хорватські засоби масової інформації ще не досягли відношення доходу від реклами до доходу від реалізації, що існує в західних країнах (приблизно 75% від реклами і 25% від реалізації). Валовий доход видавців великих національних газет ("Вечірній лист", "Ютарний лист") на 60-65 відсотків складається з надходжень від реклами. Доходи інших газет і досі, іноді на більше ніж 80%, залежать від тиражу, що справляє істотний вплив на методи роботи журналістів, що працюють в цих газетах (ставка переважно робиться на сенсаційність, використовуються “кричущі” заголовки, аби продати більше примірників через торгову точку, тощо). Говорячи про засоби масової інформації, законодавство про ЗМІ і стосовно ЗМІ, а також професійні стандарти, слід зазначити, що Хорватія є, ймовірно, єдиною країною Центральної Європи, в якій існує лише одне об’єднання професійних журналістів - Хорватська асоціація журналістів (ХАЖ; самі хорвати використовують скорочення HND). За часів авторитарного режиму, що існував у Хорватії в 90-х роках, ХАЖ відігравала важливу роль у захисті основних свобод засобів масової інформації. Пізніше діяльність ХАЖ зосереджувалася на запровадженні сучасних професійних стандартів. За нових політичних умов, що з’явилися в Хорватії після виборів, які проводилися з грудня
1999 року по січень 2000 року, ХАЖ з частково політичної організації перетворилася на суто професійне об’єднання.
ХАЖ активно займається підготовкою, розробкою проектів і лобіюванням законодавчих актів про засоби масової інформації. Це також включає підзаконні акти, а також визначення інших важливих положень, якими регулюється статус журналістики як професії (соціальне і медичне страхування, пенсійні фонди, статус позаштатних працівників, проблеми, пов’язані з приватизацією друкованих засобів масової інформації, тощо).
Профспілка хорватських журналістів є досить потужною організацією, що, тісно співпрацюючи з ХАЖ, зосереджує свою діяльність у сфері трудового права. Профспілка бере активну участь у розробці проектів і запровадженні трудових угод, особливо, для нещодавно приватизованих друкованих засобів масової інформації. Наразі трудові угоди укладаються лише у великих національних видавництвах. Проте, Профспілка і ХАЖ працюють над національною колективною угодою для всіх засобів масової інформації. Це буде важливим кроком до підвищення соціального і трудового забезпечення, а також професійних стандартів, яким повинні відповідати журналісти та інші працівники ЗМІ.
