Правила проведення експертизи кількості під час приймання товарів

Крім зазначених раніше нормативних документів, які складають правову базу кількісної експертизи, експерт керується нормативними документами (НД) своєї експертної організації (правилами, інструкціями, положеннями), затвердженими керівництвом. Ці НД організації конкретно визначають правила проведення кількісної експертизи під час приймання товарів. В узагальненому вигляді ці правила зводяться до низки норм, яких має дотримуватися експерт.

1. Попереднє ознайомлення з товаросупровідними документами. При цьому експерт повинен звернути увагу на правильність їхнього заповнення. Якщо виявлено виправлення кількісних та якісних показників, дат відправлення, або приймання, або інших відомостей, то експерт повинен обов'язково це зазначити в акті приймання або акті експертизи. Фіксується навіть характер позначок: чи зроблені вони олівцем, чи чорнилом іншого кольору, чи пояснені виправлення і як вони оформлені (наявність підписів, печаток, які підтверджують правильність виправлень).

2. Вимірювання кількісних показників товару за допомогою засобів вимірювання чи переобчислення.Вимірювання може бути суцільним або вибірковим. Суцільне вимірювання застосовується для неупакованих товарів (наприклад, зерно, овочі, які надійшли насипом), а також для упакованих товарів з нефіксованою масою, об'ємом чи довжиною у кожній упаковці. Вибіркове вимірювання використовують для упакованих товарів з однаковою фіксованою масою упаковки. При цьому експерт самостійно визначає розмір вибірки, який повинен бути не менше норм, установлених стандартами, ТУ, договорами купівлі-продажу (постачання) або протоколами згод. Експерт має право значно збільшити розмір вибірки порівняно з встановленими нормами у таких випадках:

1. при значних розходженнях дійсних значень кількісних показників комплексної пакувальної одиниці або одиничного екземпляра товару із зазначеними значеннями на маркуванні, в пакувальному листку та/чи товаросупровідних документах;
2. за наявності в партії пакувальних одиниць з пошкодженою тарою;
3. при виявленні нестачі товарів, яка виникла під час транспортування, зберігання чи реалізації;
4. при установленні значних якісних змін товару (биття, ламання, розчавлення, деформація, мікробіологічне зіпсування, пошкодження гризунами).

Якщо виявлено нестачу, то експерт повинен перевірити наявність товару в кожній упаковці (перерахунком кількості штук або зважуванням), не покладаючись тільки на дані, зазначені в маркуванні або в пакувальному листку. Ці дані можуть бути помилкові. При цьому в акті повинні бути зазначені три показники на кожній упаковці: кількість товару, зазначена на маркуванні, в пакувальному листку та фактично виявлене. Приймаючи непродовольчі товари, експерт повинен зазначити в акті конкретні кількісні, якісні та асортиментні характеристики товару (розмір, фасон, модель) кожної пакувальної одиниці, при цьому зазначаються фактичні дані, а також відомості, зазначені в маркуванні (на етикетці, в ярликах, бирках тощо) та в пакувальних листках. Розміри одягу, взуття тощо повинні вибірково перевірятися обмірюванням окремих виробів.

При вимірюванні кількості упакованих товарів експерт повинен обов'язково звернути увагу на стан упаковки, який оцінюється за зовнішнім виглядом під час зовнішнього огляду, а за необхідності і за станом внутрішніх стін тари, пакувальних матеріалів після розпакування тари. Крім того, звертають увагу на наявність перев'язувального матеріалу, пломб, печаток, а також на можливість вилучення товару без пошкодження тари.

Якщо споживча упаковка товару обладнана спеціальними пристроями, які не дозволяють відновити укупорення після розпакування, то експерт повинен перевірити цілісність цих пристроїв. Якщо напої у скляних пляшках герметично укупорені ковпачками, то необхідно перевірити їхню недоторканість. Герметичність укупорки пляшок визначається їх перевертанням.

На показники кількісної характеристики товару значно можуть вплинути умови та строки транспортування та/чи зберігання товарів. Із-за цього експерт повинен дуже детально охарактеризувати показники кліматичного та санітарно-гігієнічного режимів (температуру, відносну вологість повітря - ВВП, повітрообмін, освітленість, чистоту приміщень, наявність комах та гризунів), а також дотримання правил розташування товарів. За необхідності (та можливості) експерт повинен провести контрольні вимірювання температури і ВВП, користуючись при цьому повіреними засобами вимірів. При неможливості або недоцільності проведення контрольних вимірювань (наприклад, при відключенні холодильної камери після вивантаження товару або при зміні сезону на складі з нерегульованим режимом) експерт може перевірити вимірювальні пристрої, якими вимірювали робітники складу, способами, зазначеними раніше, -для виявлення можливих систематичних огріхів.

При транспортуванні та зберіганні товарів при високій температурі та зниженій ВВП може відбуватися усихання товарів та тари, що викликає підвищене природне зменшення (втрату), яка іноді значно перевищує встановлені норми. Це є однією з причин нестачі товарів. Причому для упакованих товарів експерт повинен не лише визначити масу брутто, але й перелічити кількість комплексних пакувальних одиниць, зазначити їхню цілісність, що дозволяє аргументувати нестачу кількісними втратами через недотримання режиму зберігання.

При високій ВВП товар і тара можуть поглинати водяну пару, внаслідок чого їхня маса збільшується. Варто мати на увазі, що зволоження тари ще не значить обов'язкове зволоження товару, бо на інтенсивність поглинання водяної пари впливає гігроскопічність матеріалів і речовин товару і тари. При зволоженні тари збільшується лише маса брутто в тарі, а маса нетто може знизитися, внаслідок чого буде нестача товару. У кожному випадку експерт повинен відобразити будь-які зміни маси брутто, нетто і тари в акті, навіть якщо є їхнє перебільшення. Це дуже важливо, оскільки при подальшому зберіганні зволожений товар швидше піддається мікробіологічному псуванню і стає непридатним для реалізації.

Іноді експерт може натрапити на таке, що, незважаючи на постійно підтримуваний оптимальний температурно-вологісний режим, товар має підвищену вологість. Пояснити цей факт можна тільки або фальсифікацією даних про режим зберігання, або навмисним зволоженням товару, або його підмоканням при попаданні опадів. Цим прийомом досить часто користуються недобросовісні торгівці цукровим піском, цукром, сухофруктами, тканиною.

Характеризуючи розміщення товару експерт повинен зазначити застосовані способи його складування, дотримання правил товарного сусідства, основаного на принципі поєднання різних товарів, а також установлених норм максимально допущеної висоти завантаження, мінімально допустимих відстаней від стін, охолоджувальних та опалювальних приладів. Особливо варто зазначити, як була розташована товарна партія: чи в одному чи декількох складах (камерах), чи можливе було розкрадання товару із складу (наявність замків, засувів, охоронної сигналізації тощо).

Для партії упакованого товару необхідно зазначити, чи було розпакування тари або перетарування товару. Розпакування тари без експерта перед початком кількісної експертизи може бути іноді підставою для відмови від її проведення. Однак це не є безумовною підставою, оскільки бувають випадки, коли експерт може за непрямими ознаками робити висновок про можливість крадіжки товару із тари (наприклад за повнотою заповнення, збігом фактичної кількості одиничних екземплярів у комплексній пакувальній одиниці з кількістю, зазначеною на маркуванні або в пакувальному листку тощо).

Експертиза якості

Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів.

Метою цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні, або після довгого зберігання, або виявленні прихованих технологічних дефектів під час зберігання, коли звичайні строки пред'явлення претензій постачальнику закінчились. Крім того, експертиза за якістю застосовується при оцінці якості зразків нових товарів перед тим, як їх ставлять на серійне виробництво. Для харчових продуктів або кулінарних виробів цей вид якісної експертизи тільки за органолептичними показниками якості називається дегустацією.

Залежно від призначення якісна експертиза поділяється на п'ять різновидів: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами.

Приймальна експертиза за якістю - це оцінка якості товарів експертами для підтвердження достовірності результатів під час приймання.

Підставами для проведення приймальної експертизи за якістю є:

- розбіжність між постачальником та одержувачем за результатами приймального контролю, проведеного одержувачем у відсутність постачальника та неможливості його прибуття на повторне приймання;

1. заздалегідь передбачувана чи виявлена при надходженні невідповідність фактичної якості товару документально зазначеним;
2. якщо виявлено пошкодження упаковки (несправність, деформація, розчавлення, биття тощо);
3. за наявності значних якісних втрат під час транспортування або зберігання.

Правова база приймальної експертизи регламентується Цивільним кодексом України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю (затверджена 25 квітня 1966 р. № П-7) та Інструкцією про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів (затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.).

На відміну від кількісної експертизи при прийманні товарів за якістю використовується нормативна база: стандарти, технічні умови, санітарні та ветеринарні правила та інструкції або кодекси транспортних організацій. Але якщо правова база має узагальнений характер, то нормативна база конкретизована по кожній групі, а іноді і виду товарів.