Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћогарифм. дикримент затух ¬2-7




≈л.струм в електрол≥т

—еред дво- або багатокомпонентних р≥дких сум≥шей вид≥л€ють електро≠л≥ти. ” широкому розум≥нн≥ слова це речовини, €к≥ мають ≥онний механ≥зм пров≥дност≥, њх часто називають про≠в≥дниками другого роду. Ќайб≥льш ти≠повими представниками електрол≥т≥в Ї водн≥ розчини неорган≥ч≠них кислот (Ќ—1, Ќ24, Ќћќ3), луг≥в ( аќЌ,  ќЌ, —а(ќЌ)2), солей ( а—≤, ј^63, —≤≤5ќ4). «ам≥сть води розчинниками можуть бути спирти або неорган≥чн≥ р≥дини (гексан, д≥оксан, бензол тощо). “ак≥ розчини солей, кислот, луг≥в також мають ≥онну пров≥дн≥сть, але њхн€ електропров≥дн≥сть значно менша в≥д електропров≥дност≥ вод≠них електрол≥т≥в. «азначимо, що не вс≥ водн≥ розчини речовин Ї елек≠трол≥тами. Ќаприклад, розчин цукру у вод≥ не Ї електрол≥том ≥ не проводить електрики.

¬пор€дкований рух ≥он≥в (струм) в електрол≥тах в≥дбуваЇтьс€ п≥д д≥Їю електричного пол€, €ке створюЇтьс€ джерелом струму, п≥дТЇднаним до електрод≥в, опущених в електрол≥т.

явище розпаду речовини на р≥знойменне зар€джен≥ ≥они п≥д д≥Їю розчинни≠ка називають електрол≥тичною дисоц≥ац≥Їю.

 

¬19

¬заЇмо≥ндукц≥€ ¬5-8

Ќорм ≥ ненорм дисперс≥€

ѕ≥д дисперс≥Їю св≥тла розум≥Їмо €вища, обумовлен≥ залежн≥стю коеф≥ц≥Їнта заломленн€ речовини в≥д довжини св≥тловоњ хвил≥. ÷€ залежн≥сть характеризуЇтьс€ функц≥Їю

(23.1)

де - довжина св≥тловоњ хвил≥ у вакуум≥.

–озгл€немо ще одну величину Ц дисперс≥ю речовини, що визначаЇ €к швидко зм≥нюЇтьс€ коеф≥ц≥Їнт заломленн€ з≥ зм≥ною довжини хвил≥:

(23.5)

« рис.51 сл≥дуЇ, що показник заломленн€ дл€ прозорих речовин з≥ зменшенн€м довжини хвил≥ монотонно зб≥льшуЇтьс€, отже, ≥ величина також з≥ зменшенн€м по модулю зб≥льшуЇтьс€. “аку дисперс≥ю називають нормальною. « ц≥Їю точки зору, €к буде показано дал≥, х≥д кривоњ поблизу л≥н≥й ≥ пол≥с поглинанн€ не Ї нормальним ( зменшуЇтьс€ при зменшенн≥ довжини хвил≥) ≥ тому отримав назву аномальноњ дисперс≥њ.

«-н Ѕ≥о-—аварв Цлапласа ¬3-5

 

¬20

Ќамагн≥ч магнетик≥в ¬4-3

Ћюм≥н≥сценц≥€

Ћюм≥несценц≥Їю називаЇтьс€ осв≥тленн€ т≥л, надлишкове при дан≥й температур≥ над тепловими ≥ з б≥льшою тривал≥стю н≥ж св≥тлов≥ коливанн€.

–обота виходу електрона

–обо́та ви́ходу Ч найменша к≥льк≥сть енерг≥њ, €ку необх≥дно надати електрону дл€ того, щоб вивести його з твердого т≥ла у вакуум.

–обота виходу Ї характеристикою речовини.

ƒл€ виходу за меж≥ твердого т≥ла електрон повинен подолати силу прит€ганн€ позитивно зар€дженоњ кристал≥чноњ іратки. “ому дл€ виходу з твердого т≥ла електрон повинен мати певну характерну дл€ даного твердого т≥ла енерг≥ю. ÷ю енерг≥ю в≥н може надбати р≥зними способами: випадково внасл≥док теплового руху (термоелектронна ем≥с≥€, поглинаючи квант св≥тла (фотоефект), в зовн≥шньому електричному пол≥. ¬еличина ц≥Їњ м≥н≥мально необх≥дноњ енерг≥њ отримала назву роботи виходу.

 

¬21

«-н јмпера ¬4-2

ѕринцип √юг-‘рен.

“еорема √аусса ¬2-5

¬22

—ила, густина струму

 ≥льк≥сною характеристикою електричного струму Ї величина зар€ду, що переноситьс€ через поверхню, €ка розгл€даЇтьс€ на одиницю часу. ÷€ величина називаЇтьс€ силою струму.

. (7.1)

≈лектричний струм може бути розпод≥лений по поверхн≥, по €к≥й в≥н тече нер≥вном≥рно. Ѕ≥льш детально струм характеризуЇтьс€ за допомогою вектора густини струму, €кий чисельно дор≥внюЇ сил≥ струму dI, €кий прот≥каЇ через розташовану в дан≥й точц≥, перпендикул€рну напр€му руху нос≥њв поверхню dS

. (7.2)

«а напр€мок вектора густини струму приймаЇтьс€ напр€м вектора швидкост≥ впор€дкованого руху позитивних зар€д≥в. «наючи вектор j у кожн≥й точц≥ простору, можна знайти силу струму через будь-€ку поверхню.

. (7.3)

1  л Ц це такий зар€д, €кий за 1 с проходить через перер≥з пров≥дника при сил≥ струму 1 ј.

2. ѕрирода феромагнеттик≥в ¬4-8

—тр. в газах

«агалом гази не провод€ть електричний струм або мають низьку електропров≥дн≥сть, оск≥льки њхн≥ молекули нейтральн≥, проте €кщо частина атом≥в газу йон≥зуЇтьс€, в≥н стаЇ здатним до проводженн€ електричного струму. ¬ газах також можлив≥ газов≥ розр€ди або при ≥он≥зац≥њ зовн≥шн≥м джерелом, або внасл≥док ударноњ ≥он≥зац≥њ в самому розр€д≥.

ќдин ≥з вид≥в йон≥зац≥њ газ≥в Ч терм≥чна йон≥зац≥€. ѕри цьому атоми газу йон≥зуютьс€ за рахунок з≥ткнень м≥ж атомами внасл≥док п≥двищенн€ температури Ч атоми набувають к≥нетичноњ енерг≥њ, достатньоњ дл€ зв≥льненн€ електрона в≥д атома. ѕроте температури, за €ких атоми газ≥в набувають достатньоњ к≥нетичноњ енерг≥њ, висок≥ (наприклад, дл€ водню це значенн€ 6 000  ).

ƒругий вид йон≥зац≥њ газ≥в Ч йон≥зац≥€ електричним ударом. ƒана йон≥зац≥€ в≥дбуваЇтьс€ ≥ при низьких температурах внасл≥док перевищенн€ напруженост≥ електричного пол€ в газ≥ певного значенн€, що зумовлюЇ вих≥д електрона з атома. ≤нод≥ виникають також самост≥йн≥ електричн≥ розр€ди, що зумовлюЇтьс€ з≥ткненн€м фотон≥в або позитивних йон≥в з катодом ≥ ланцюгове повторенн€ реакц≥њ, в процес≥ чого також в≥дбуваЇтьс€ збудженн€ атом≥в газу. ѕрикладом самост≥йного електричного розр€ду Ї блискавка. √ази, молекули €ких за йон≥зац≥њ перетворюютьс€ на сум≥ш йон≥в та електрон≥в, називаютьс€ плазмою.

ѕри нагр≥ванн≥ катода електричним розр€дом з великою силою струму в≥дбуваЇтьс€ його нагр≥ванн€ до м≥ри термоелектронноњ ем≥с≥њ електрон≥в з нього (дуговий розр€д).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 469 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2106 - | 1914 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.