Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥ типи запит≥в дозвол€Ї створювати MS Access?




1) запит з параметром модиф≥кац≥йних запит≥в;

2) перехресний запит, революц≥йний запит;

3) запити на розмноженн€;

4) на виб≥рку, параметричний запит, перехресний запит, запити на модиф≥кац≥ю даних.

128. –езультатами запит≥в Ї тимчасов≥ таблиц≥, що збер≥гаютьс€ в оперативн≥й пам'€т≥:

1) €к≥ можна перегл€дати та не можна редагувати;

2) €к≥ можна перегл€дати та редагувати, оновлен≥ записи €ких збер≥гаютьс€ в нових таблиц€х;

3) оновлен≥ записи €ких не збер≥гаютьс€ в початкових таблиц€х;

4) €к≥ можна перегл€дати та редагувати, оновлен≥ записи €ких збер≥гаютьс€ в початкових таблиц€х.

 

129. «апити дозвол€ють:

1) вводити та редагувати дан≥;

2) створювати вх≥дн≥ документи;

3) моделювати часто виконуван≥ операц≥њ;

4) зд≥йснювати перегл€д, анал≥з ≥ зм≥ну даних ≥з одн≥Їњ або дек≥лькох таблиць.

130. «апит це спос≥б:

1) т≥льки описати групу запис≥в;

2) €к описати групу запис≥в, так ≥ в≥добразити результат;

3) виконати певн≥ д≥њ над записами ≥ в≥добразити результат;

4) описати групу запис≥в, виконати над ними певн≥ д≥њ ≥ в≥добразити результат.

131. «апити, що при завантажен≥ видал€ють записи з таблиць, називаютьс€:

1) запитами на видаленн€ таблиць з даними;

2) запити на модиф≥кац≥ю даних;

3) запити на реорган≥зац≥ю даних;

4) запитами на видаленн€ запис≥в.

132. ѕри закритт≥ запит≥в на виб≥рку:

1) збер≥гаютьс€ дан≥ запиту;

2) збер≥гаЇтьс€ таблиц€ з даними;

3) збер≥гаютьс€ дан≥ та структура запиту;

4) збер≥гаЇтьс€ лише структура запиту.

133. ѕри створенн≥ перехресного запиту в пол≥ Ђѕерекрестна€ таблицаї в≥дпов≥дних пол≥в можемо вибрати ≥з списку:

1) лише Ђ√руппировкаї;

2) лише Ђ”словиеї;

3) лише Ђ¬ыражениеї;

4) Ђ«аголовки строкї, Ђ«аголовки столбцовї, Ђ«начени€ї.

134. «а допомогою майстра Ђѕерекрестный запросї можемо створити запит:

1) на основ≥ т≥льки одного запиту;

2) на основ≥ де€коњ обмеженоњ к≥лькост≥ запит≥в;

3) на основ≥ одн≥Їњ форми;

4) на основ≥ одного запиту або одн≥Їњ таблиц≥.

135. ѕри створенн≥ п≥дсумкових запит≥в у пол≥ Ђ√руппировкаї можуть використовуватись функц≥њ:

1) Count, Date, IIf;

2) Sum, IIf, Month, Year;

3) Date;

4) Count, Sum, Max, Min.

136. ƒл€ чого призначен≥ п≥дсумков≥ запити:

1) визначенн€ значень статистичних функц≥й дл€ кожноњ групи;

2) створенн€ новоњ бази даних;

3) форматуванн€ даних таблиц≥;

4) дл€ групуванн€ запис≥в та визначенн€ значень статистичних функц≥й дл€ кожноњ групи.

 

137..ќбчислювальн≥ вирази використовуютьс€:

1) дл€ сортуванн€ даних;

2) дл€ задаванн€ властивостей запиту;

3) дл€ форматуванн€ умов в≥дбору;

4) дл€ побудови обчислювальних пол≥в.

138. ƒл€ визначенн€ д≥апазону значень використовуютьс€:

1) лог≥чн≥ оператори: And, Or, Not;

2) оператор Like;

3) функц≥њ Count, Sum, Max, Min;

4) оператори пор≥вн€нн€: <, <=, >=, >.

139. ”мови вибору (критер≥њ в≥дбору) можуть бути задан≥:

1) дл€ дов≥льного пол€ в запит≥;

2) дл€ даних пол≥в типу Ђƒата/врем€ї;

3) дл€ даних пол≥в типу Ђћемої;

4) т≥льки дл€ текстових та числових пол≥в.

140. ¬≥дредагувати створений запит можна:

1) використовуючи майстра створенн€ запиту Ђѕростой запросї;

2) використовуючи майстра створенн€ запиту Ђѕерекрестный запросї;

3) використовуючи майстра створенн€ запиту Ђ«аписи без подчиненныхї;

4) в режим≥ Ђ онструктораї.

141. «апити з параметрами:

1) в≥дображають дан≥ ≥з одн≥Їњ або дек≥лькох таблиць в формат≥, схожому на формат електронноњ таблиц≥;

2) це запити, €к≥ використовуютьс€ дл€ створенн€ д≥аграм;

3) це запити на створенн€ вих≥дних документ≥в;

4) це так≥ запити, властивост≥ €ких зм≥нюютьс€ користувачем при кожному запуску.

142. «а допомогою запит≥в виб≥рка даних за наперед заданими критер≥€ми в≥дбору зд≥йснюЇтьс€:

1) з одн≥Їњ або дек≥лькох початкових таблиць;

2) з одн≥Їњ початковоњ таблиц≥ ≥ одного вже створеного запиту;

3) з одного або дек≥лькох вже створених запит≥в;

4) з одн≥Їњ або дек≥лькох таблиць ≥/або одного або дек≥лькох запит≥в.

143. «апити призначен≥:

1) дл€ одержанн€ виб≥рки даних з одн≥Їњ таблиц≥ за наперед заданими критер≥€ми;

2) дл€ в≥дображенн€ ≥нформац≥њ в оформленому вигл€д≥;

3) дл€ форматуванн€ даних таблиц≥;

4) дл€ одержанн€ виб≥рки даних з одн≥Їњ таблиц≥ або дек≥лькох взаЇмопов'€заних таблиць або запит≥в ≥з наперед заданими критер≥€ми.

145. ƒл€ чого в таблиц€х використовуЇтьс€ поле MEMO:

1) м≥стить ун≥кальн≥, посл≥довно зростаюч≥ на одиницю числа;

2) м≥стить малюнки;

3) м≥стить граф≥ки та д≥аграми;

4) використовуЇтьс€ дл€ збереженн€ великих текстових даних.

146. ≤мпорт таблиц≥ дозвол€Ї:

1) скоп≥ювати лише р€дки з одн≥Їњ таблиц≥ в ≥ншу;

2) перенести таблиц≥ з бази даних до ≥ншого файлу;

3) перенести таблиц≥ або ≥менован≥ д≥апазони ≥з зовн≥шнього файлу в базу даних;

4) скоп≥ювати дан≥ з таблиц≥ в презентац≥ю.

147. ќсновою бази даних у Microsoft Access Ї:

1) макроси та модул≥;

2) запити, зв≥ти;

3) форми;

4) таблиц≥.

148. Ѕази даних Ц це:

1) система управл≥нн€, €ка збер≥гаЇ дан≥;

2) правила збереженн€ даних;

3) сукупн≥сть програмних засоб≥в, призначених дл€ збереженн€ даних;

4) сукупн≥сть р≥зноман≥тних даних, орган≥зованих за певними правилами.

149. –ел€ц≥йна модель бази даних:

1) використовуЇтьс€ дл€ представленн€ рел€ц≥йних структур даних;

2) подаЇ дан≥ у вигл€д≥ графи;

3) такоњ модел≥ не ≥снуЇ;

4) застосовуЇтьс€ дл€ представленн€ структур даних у вигл€д≥ сукупност≥ таблиць, повТ€заних м≥ж собою в≥дношенн€ми.

150. —труктура ≥нформац≥йноњ модел≥ предметноњ област≥ включаЇ в себе:

1) описи обТЇкт≥в ≥ њх взаЇмозвТ€зк≥в;

2) лог≥чн≥ звТ€зки м≥ж обТЇктами;

3) всю ≥нформац≥ю, необх≥дну дл€ побудови рел€ц≥йноњ бази даних;

4) розробку концептуальноњ, лог≥чноњ та ф≥зичноњ модел≥.

151. ¬ластив≥сть Ђ”словие на значениеї:

1) не вказуЇ умову до даних, €к≥ ввод€тьс€ в поле;

2) вказуЇ, що станетьс€ з таблицею через певний час;

3) видал€Ї таблицю через 2 години;

4) вказуЇ умову до даних, €к≥ ввод€тьс€ в поле.

152. ¬ластив≥сть Ђќб€зательное поле":

1) вказуЇ на залежн≥сть пол€ в≥д ≥ншоњ таблиц≥;

2) робить його автоматично ключовим полем;

3) автоматично вид≥л€Ї вказане поле;

4) вказуЇ, що потребуЇ обов'€зковий вв≥д значенн€ або н≥.

153. Ќа основ≥ таблиц≥ можна:

1) створити лише запит або зв≥т;

2) створити лише зв≥т або форму;

3) створити лише форму;

4) створити запити, зв≥ти, форму.

154.  лючове поле повинно бути:

1) обов'€зково числовим;

2) обов'€зково л≥чильником;

3) не повинно м≥стити довг≥ записи;

4) ун≥кальним.

155. ўо представл€Ї собою первинний ключ таблиц≥:

1) це одне або дек≥лька пол≥в, що н≥€к не зв'€зан≥ м≥ж собою;

2) це одне або дек≥лька пол≥в, що однозначно не сп≥впадають в певн≥й таблиц≥;

3) це одне або дек≥лька пол≥в, що ≥дентиф≥кують Їдиний запис таблиц≥ з р≥зних стор≥н;

4) це одне або дек≥лька пол≥в, що однозначно ≥дентиф≥кують кожний запис таблиц≥.

156. ≤ндекс в таблиц€х використовуЇтьс€, €к:

1) зас≥б, €кий дозвол€Ї вводити ≥нформац≥ю за допомогою клав≥атури;

2) зас≥б, €кий зупин€Ї пошук та сортуванн€ потр≥бноњ ≥нформац≥њ в р€дках таблиц≥;

3) зас≥б, €кий не дозвол€Ї проводити швидкий пошук та сортуванн€ р€дк≥в в таблиц≥ ≥з-за ун≥кальност≥ ключ≥в;

4) зас≥б, €кий прискорюЇ пошук ≥ сортуванн€ ≥нформац≥њ в таблиц≥ за рахунок використанн€ ключових значень, €кий дозвол€Ї забезпечити ун≥кальн≥сть р€дк≥в таблиц≥.

157. –ел€ц≥йн≥ бази даних мають:

1) статистичн≥ дан≥;

2) пол€ з однаковими властивост€ми;

3) обов'€зково впровадженн≥ об'Їкти з ун≥кальними записами;

4) зв'€зан≥ таблиц≥, повТ€зан≥ м≥ж собою за ключовими пол€ми.

158. ¬ластив≥сть Ђћаска вводаї:

1) задаЇ маску вводу, €ка полегшуЇ видаленн€ даних з пол€;

2) задаЇ маску вводу, €ка полегшуЇ перегл€д граф≥к≥в;

3) задаЇ маску вводу, €ка заборон€Ї вводити будь-€ку ≥нформац≥ю;

4) задаЇ маску вводу, €ка полегшуЇ вв≥д даних в поле.

159. “екстовий тип даних маЇ максимальний розм≥р:

1) 200 символ≥в;

2) 155 символ≥в;

3) 300 символ≥в;

4) 255 символ≥в.

160. «овн≥шн€ таблиц€ це:

1) своЇр≥дний граф≥к;

2) таблиц€, €ка належить в≥дкрит≥й баз≥ даних;

3) вс≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥;

4) таблиц€, €ка не належить в≥дкрит≥й баз≥ даних.

161. ќхарактеризуйте в≥дношенн€ Ђодин-до-одногої:

1) кожний запис в таблиц≥ ј може мати не б≥льше одного зв'€заного запису в таблиц≥ ¬ ≥ навпаки;

2) одному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, а одному запису в таблиц≥ ¬ дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ј;

3) кожний запис в таблиц≥ ј може мати б≥льше одного зв'€заного запису в таблиц≥ ¬ ≥ навпаки;

4) кожному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, але запис в таблиц≥ ¬ не може мати б≥льш одного в≥дпов≥дного йому запису в таблиц≥ ј.

162. ƒайте визначенн€ в≥дношенн€ Ђбагато-до-багатьохї:

1) одному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, а одному запису в таблиц≥ ¬ дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ј;

2) кожному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, але запис в таблиц≥ ¬ не може мати б≥льш одного в≥дпов≥дного йому запису в таблиц≥ ј;

3) кожний запис в таблиц≥ ј може мати не б≥льше одного зв'€заного запису в таблиц≥ ¬ ≥ навпаки;

4) кожний запис в таблиц≥ ј може мати б≥льше одного зв'€заного запису в таблиц≥ ¬ ≥ навпаки.

163. ¬≥дношенн€ "один-до-багатьох" ставитьс€ тод≥, коли:

1) кожному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, але запис в таблиц≥ ¬ не може мати б≥льш одного в≥дпов≥дного йому запису в таблиц≥ ј;

2) кожний запис в таблиц≥ ј може мати не б≥льше одного зв'€заного запису в таблиц≥ ¬ ≥ навпаки;

3) одному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, а одному запису в таблиц≥ ¬ лише 10 запис≥в в таблиц≥ ј;

4) одному запису в таблиц≥ ј можуть в≥дпов≥дати дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ¬, а одному запису в таблиц≥ ¬ дек≥лька запис≥в в таблиц≥ ј.

164. Ѕаза даних призначена дл€:

1) дл€ збереженн€ та упор€дкуванн€ ≥нформац≥њ;

2) обробки текстовоњ документац≥њ;

3) обробки граф≥чноњ ≥нформац≥њ;

4) введенн€ розрахунково-обчислювальних операц≥й.

165. «абезпеченн€ ц≥л≥сност≥ даних заборон€Ї:

1) вводити в зв'€зану таблицю записи, дл€ €ких в≥дсутн≥ в≥дпов≥дн≥ записи в головн≥й таблиц≥;

2) видал€ти записи ≥з п≥длеглих запис≥в;

3) додавати записи у головну таблицю;

4) додавати не ключов≥ пол€ у головну таблицю.

ўо визначаЇ розм≥р пол€?

1) задаЇ р€док символ≥в, що полегшуЇ введенн€ даних у поле;

2) визначаЇ максимальну к≥льк≥сть символ≥в дл€ введенн€ в дане поле;

3) визначаЇ м≥н≥мальну к≥льк≥сть символ≥в дл€ введенн€ в дане поле;

4) визначаЇ середню к≥льк≥сть символ≥в дл€ введенн€ в дане поле.

167. ѕ≥д стовпчиком таблиц≥ ми розум≥Їмо:

1) запис, €кий м≥стить значенн€ вс≥х характеристик даних об'Їкт≥в;

2) поле €ке м≥стить визначен≥ характеристики вс≥х об'Їкт≥в;

3) меню таблиц≥ в €кому вказан≥ р≥зн≥ команди;

4) у таблиц≥ не маЇ стовпчик≥в, Ї т≥льки р€дки.

168. –€док таблиц≥-це:

1) запис, що м≥стить ≥нформац≥ю;

2) запис, €кий м≥стить значенн€ вс≥х характеристик кожного об'Їкта;

3) у таблиц≥ немаЇ р€дк≥в, Ї т≥льки стовпчики;

4) поле €ке м≥стить визначен≥ характеристики вс≥х об'Їкт≥в.

169. Ќормал≥зац≥€ даних в баз≥ Ц це:

1) обТЇднанн€ пол≥в таблиць незалежно в≥д ≥снуванн€ звТ€заних запис≥в;

2) формал≥зована процедура, у процес≥ виконанн€ €коњ пол€ групуютьс€ в таблиц≥, а таблиц≥ в бази даних;

3) очищенн€ та видаленн€ не потр≥бних даних з таблиц≥;

4) визначенн€ правил, що полегшують введенн€ даних у таблиц≥.

170. «апит на створенн€ таблиц≥:

1) найб≥льш складний у використанн≥ запит, але дуже корисний дл€ анал≥зу даних;

2) заснований на запит≥ виб≥рки, але на в≥дм≥ну в≥д нього результат запиту збер≥гаЇтьс€ в нов≥й таблиц≥;

3) допомагаЇ користувачев≥ створювати вх≥дн≥ таблиц≥;

4) такого запиту не ≥снуЇ.

171. ≤Їрарх≥чна модель бази даних:

1) представл€Ї структури даних у вигл€д≥ таблиць;

2) використовуЇтьс€ дл€ в≥дсл≥дкуванн€ зм≥ни даних у час≥;

3) подаЇ дан≥ у вид≥ дерева;

4) м≥стить в соб≥ обТЇктн≥ технолог≥њ.

172. јтрибут або група атрибут≥в, що однозначно ≥дентиф≥куЇ кожний р€док у таблиц≥ Ц це:

1) екземпл€р;

2) ≥ндекс;

3) первинний ключ;

4) запис.

173. ‘орма, що вбудована в ≥ншу форму, називаЇтьс€:

1) зведена;

2) головна;

3) п≥дпор€дкована;

4) нормал≥зована.

174. який елемент управл≥нн€ ≥з перел≥чених можна додавати в форму?

1) корзина;

2) л≥хтарик;

3) прапорець;

4) жезл.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1334 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2270 - | 2170 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.