1) запит з параметром модифікаційних запитів;
2) перехресний запит, революційний запит;
3) запити на розмноження;
4) на вибірку, параметричний запит, перехресний запит, запити на модифікацію даних.
128. Результатами запитів є тимчасові таблиці, що зберігаються в оперативній пам'яті:
1) які можна переглядати та не можна редагувати;
2) які можна переглядати та редагувати, оновлені записи яких зберігаються в нових таблицях;
3) оновлені записи яких не зберігаються в початкових таблицях;
4) які можна переглядати та редагувати, оновлені записи яких зберігаються в початкових таблицях.
129. Запити дозволяють:
1) вводити та редагувати дані;
2) створювати вхідні документи;
3) моделювати часто виконувані операції;
4) здійснювати перегляд, аналіз і зміну даних із однієї або декількох таблиць.
130. Запит це спосіб:
1) тільки описати групу записів;
2) як описати групу записів, так і відобразити результат;
3) виконати певні дії над записами і відобразити результат;
4) описати групу записів, виконати над ними певні дії і відобразити результат.
131. Запити, що при завантажені видаляють записи з таблиць, називаються:
1) запитами на видалення таблиць з даними;
2) запити на модифікацію даних;
3) запити на реорганізацію даних;
4) запитами на видалення записів.
132. При закритті запитів на вибірку:
1) зберігаються дані запиту;
2) зберігається таблиця з даними;
3) зберігаються дані та структура запиту;
4) зберігається лише структура запиту.
133. При створенні перехресного запиту в полі «Перекрестная таблица» відповідних полів можемо вибрати із списку:
1) лише «Группировка»;
2) лише «Условие»;
3) лише «Выражение»;
4) «Заголовки строк», «Заголовки столбцов», «Значения».
134. За допомогою майстра «Перекрестный запрос» можемо створити запит:
1) на основі тільки одного запиту;
2) на основі деякої обмеженої кількості запитів;
3) на основі однієї форми;
4) на основі одного запиту або однієї таблиці.
135. При створенні підсумкових запитів у полі «Группировка» можуть використовуватись функції:
1) Count, Date, IIf;
2) Sum, IIf, Month, Year;
3) Date;
4) Count, Sum, Max, Min.
136. Для чого призначені підсумкові запити:
1) визначення значень статистичних функцій для кожної групи;
2) створення нової бази даних;
3) форматування даних таблиці;
4) для групування записів та визначення значень статистичних функцій для кожної групи.
137..Обчислювальні вирази використовуються:
1) для сортування даних;
2) для задавання властивостей запиту;
3) для форматування умов відбору;
4) для побудови обчислювальних полів.
138. Для визначення діапазону значень використовуються:
1) логічні оператори: And, Or, Not;
2) оператор Like;
3) функції Count, Sum, Max, Min;
4) оператори порівняння: <, <=, >=, >.
139. Умови вибору (критерії відбору) можуть бути задані:
1) для довільного поля в запиті;
2) для даних полів типу «Дата/время»;
3) для даних полів типу «Мемо»;
4) тільки для текстових та числових полів.
140. Відредагувати створений запит можна:
1) використовуючи майстра створення запиту «Простой запрос»;
2) використовуючи майстра створення запиту «Перекрестный запрос»;
3) використовуючи майстра створення запиту «Записи без подчиненных»;
4) в режимі «Конструктора».
141. Запити з параметрами:
1) відображають дані із однієї або декількох таблиць в форматі, схожому на формат електронної таблиці;
2) це запити, які використовуються для створення діаграм;
3) це запити на створення вихідних документів;
4) це такі запити, властивості яких змінюються користувачем при кожному запуску.
142. За допомогою запитів вибірка даних за наперед заданими критеріями відбору здійснюється:
1) з однієї або декількох початкових таблиць;
2) з однієї початкової таблиці і одного вже створеного запиту;
3) з одного або декількох вже створених запитів;
4) з однієї або декількох таблиць і/або одного або декількох запитів.
143. Запити призначені:
1) для одержання вибірки даних з однієї таблиці за наперед заданими критеріями;
2) для відображення інформації в оформленому вигляді;
3) для форматування даних таблиці;
4) для одержання вибірки даних з однієї таблиці або декількох взаємопов'язаних таблиць або запитів із наперед заданими критеріями.
145. Для чого в таблицях використовується поле MEMO:
1) містить унікальні, послідовно зростаючі на одиницю числа;
2) містить малюнки;
3) містить графіки та діаграми;
4) використовується для збереження великих текстових даних.
146. Імпорт таблиці дозволяє:
1) скопіювати лише рядки з однієї таблиці в іншу;
2) перенести таблиці з бази даних до іншого файлу;
3) перенести таблиці або іменовані діапазони із зовнішнього файлу в базу даних;
4) скопіювати дані з таблиці в презентацію.
147. Основою бази даних у Microsoft Access є:
1) макроси та модулі;
2) запити, звіти;
3) форми;
4) таблиці.
148. Бази даних – це:
1) система управління, яка зберігає дані;
2) правила збереження даних;
3) сукупність програмних засобів, призначених для збереження даних;
4) сукупність різноманітних даних, організованих за певними правилами.
149. Реляційна модель бази даних:
1) використовується для представлення реляційних структур даних;
2) подає дані у вигляді графи;
3) такої моделі не існує;
4) застосовується для представлення структур даних у вигляді сукупності таблиць, пов’язаних між собою відношеннями.
150. Структура інформаційної моделі предметної області включає в себе:
1) описи об’єктів і їх взаємозв’язків;
2) логічні зв’язки між об’єктами;
3) всю інформацію, необхідну для побудови реляційної бази даних;
4) розробку концептуальної, логічної та фізичної моделі.
151. Властивість «Условие на значение»:
1) не вказує умову до даних, які вводяться в поле;
2) вказує, що станеться з таблицею через певний час;
3) видаляє таблицю через 2 години;
4) вказує умову до даних, які вводяться в поле.
152. Властивість «Обязательное поле":
1) вказує на залежність поля від іншої таблиці;
2) робить його автоматично ключовим полем;
3) автоматично виділяє вказане поле;
4) вказує, що потребує обов'язковий ввід значення або ні.
153. На основі таблиці можна:
1) створити лише запит або звіт;
2) створити лише звіт або форму;
3) створити лише форму;
4) створити запити, звіти, форму.
154. Ключове поле повинно бути:
1) обов'язково числовим;
2) обов'язково лічильником;
3) не повинно містити довгі записи;
4) унікальним.
155. Що представляє собою первинний ключ таблиці:
1) це одне або декілька полів, що ніяк не зв'язані між собою;
2) це одне або декілька полів, що однозначно не співпадають в певній таблиці;
3) це одне або декілька полів, що ідентифікують єдиний запис таблиці з різних сторін;
4) це одне або декілька полів, що однозначно ідентифікують кожний запис таблиці.
156. Індекс в таблицях використовується, як:
1) засіб, який дозволяє вводити інформацію за допомогою клавіатури;
2) засіб, який зупиняє пошук та сортування потрібної інформації в рядках таблиці;
3) засіб, який не дозволяє проводити швидкий пошук та сортування рядків в таблиці із-за унікальності ключів;
4) засіб, який прискорює пошук і сортування інформації в таблиці за рахунок використання ключових значень, який дозволяє забезпечити унікальність рядків таблиці.
157. Реляційні бази даних мають:
1) статистичні дані;
2) поля з однаковими властивостями;
3) обов'язково впровадженні об'єкти з унікальними записами;
4) зв'язані таблиці, пов’язані між собою за ключовими полями.
158. Властивість «Маска ввода»:
1) задає маску вводу, яка полегшує видалення даних з поля;
2) задає маску вводу, яка полегшує перегляд графіків;
3) задає маску вводу, яка забороняє вводити будь-яку інформацію;
4) задає маску вводу, яка полегшує ввід даних в поле.
159. Текстовий тип даних має максимальний розмір:
1) 200 символів;
2) 155 символів;
3) 300 символів;
4) 255 символів.
160. Зовнішня таблиця це:
1) своєрідний графік;
2) таблиця, яка належить відкритій базі даних;
3) всі відповіді вірні;
4) таблиця, яка не належить відкритій базі даних.
161. Охарактеризуйте відношення «один-до-одного»:
1) кожний запис в таблиці А може мати не більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;
2) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В декілька записів в таблиці А;
3) кожний запис в таблиці А може мати більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;
4) кожному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, але запис в таблиці В не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці А.
162. Дайте визначення відношення «багато-до-багатьох»:
1) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В декілька записів в таблиці А;
2) кожному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, але запис в таблиці В не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці А;
3) кожний запис в таблиці А може мати не більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;
4) кожний запис в таблиці А може мати більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки.
163. Відношення "один-до-багатьох" ставиться тоді, коли:
1) кожному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, але запис в таблиці В не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці А;
2) кожний запис в таблиці А може мати не більше одного зв'язаного запису в таблиці В і навпаки;
3) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В лише 10 записів в таблиці А;
4) одному запису в таблиці А можуть відповідати декілька записів в таблиці В, а одному запису в таблиці В декілька записів в таблиці А.
164. База даних призначена для:
1) для збереження та упорядкування інформації;
2) обробки текстової документації;
3) обробки графічної інформації;
4) введення розрахунково-обчислювальних операцій.
165. Забезпечення цілісності даних забороняє:
1) вводити в зв'язану таблицю записи, для яких відсутні відповідні записи в головній таблиці;
2) видаляти записи із підлеглих записів;
3) додавати записи у головну таблицю;
4) додавати не ключові поля у головну таблицю.
Що визначає розмір поля?
1) задає рядок символів, що полегшує введення даних у поле;
2) визначає максимальну кількість символів для введення в дане поле;
3) визначає мінімальну кількість символів для введення в дане поле;
4) визначає середню кількість символів для введення в дане поле.
167. Під стовпчиком таблиці ми розуміємо:
1) запис, який містить значення всіх характеристик даних об'єктів;
2) поле яке містить визначені характеристики всіх об'єктів;
3) меню таблиці в якому вказані різні команди;
4) у таблиці не має стовпчиків, є тільки рядки.
168. Рядок таблиці-це:
1) запис, що містить інформацію;
2) запис, який містить значення всіх характеристик кожного об'єкта;
3) у таблиці немає рядків, є тільки стовпчики;
4) поле яке містить визначені характеристики всіх об'єктів.
169. Нормалізація даних в базі – це:
1) об’єднання полів таблиць незалежно від існування зв’язаних записів;
2) формалізована процедура, у процесі виконання якої поля групуються в таблиці, а таблиці в бази даних;
3) очищення та видалення не потрібних даних з таблиці;
4) визначення правил, що полегшують введення даних у таблиці.
170. Запит на створення таблиці:
1) найбільш складний у використанні запит, але дуже корисний для аналізу даних;
2) заснований на запиті вибірки, але на відміну від нього результат запиту зберігається в новій таблиці;
3) допомагає користувачеві створювати вхідні таблиці;
4) такого запиту не існує.
171. Ієрархічна модель бази даних:
1) представляє структури даних у вигляді таблиць;
2) використовується для відслідкування зміни даних у часі;
3) подає дані у виді дерева;
4) містить в собі об’єктні технології.
172. Атрибут або група атрибутів, що однозначно ідентифікує кожний рядок у таблиці – це:
1) екземпляр;
2) індекс;
3) первинний ключ;
4) запис.
173. Форма, що вбудована в іншу форму, називається:
1) зведена;
2) головна;
3) підпорядкована;
4) нормалізована.
174. Який елемент управління із перелічених можна додавати в форму?
1) корзина;
2) ліхтарик;
3) прапорець;
4) жезл.
