Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тил≥ ≥ напр€ми Ќового часу




 

—тиль ƒата ¬ластивост≥ ѕредставники
ћаньЇризм (≥т. manierismo - вигадлив≥сть, химерн≥сть, в≥д maniera - манера, стиль)   XVI ст. Ќасл≥≠дуванн€ "≥деальних" зразк≥в мистецтва –енесансу, але без властивоњ њм глибини зм≥сту й гуман≥зму. ”склад≠нен≥сть, вигадлив≥сть образ≥в, химерна вишукан≥сть форми. ѕеренесли наголос на суб'Їктивне. ≤тал≥йське: в≥рутозн≥сть ≥ чуттЇв≥сть. Ќ≥мецьке: м≥стицизм. ≤спанське: траг≥чний драматизм ≥ помпезн≥сть. ‘ранцузьке: раф≥нована декоративн≥сть. –ос≥йське. ”крањнське (козацьке, мазепинське): демократизм.   Ќайб. розпов≠сюдженн€ набув у ≤тал≥њ: худ. ј. Ѕронз≥но, ‘. ѕарм≥джан≥но, якопо ѕонтормо, арх. ƒжорджо ¬азар≥, скульп≠тор Ѕенвенутто „елл≥н≥
Ѕарокко   (в≥д ≥т. - вигадливий, химерний)   к≥нець ’V≤- сер. ’V≤≤≤ ст. √ранд≥озн≥сть, пишн≥сть, динам≥ка, патетична п≥днесен≥сть, ≥нтенсивн≥сть почутт≥в, пристрасть до ефектних видовищ, поЇднанн€ ≥люзорного та реального, сильн≥ контрасти масштаб≥в ≥ ритм≥в, св≥тла ≥ т≥н≥. ¬иди: ≥тал≥йське, н≥мецьке, ≥спанське, французьке, рос≥йське, украњнське (козацьке, мазепинське). ѕерший ун≥версальний напр€м - поширивс€ на вс≥ види мистецтва. ≤тал≥€: арх. ‘. Ѕорром≥н≥, ƒ. Ѕерн≥н≥, худ.  араваджо, брати  арачч≥ ‘ламанд≥€: ѕ≥тер-ѕауль –убенс ≤спан≥€: ƒ≥Їго ¬еласкес. ћузика: ј. орелл≥, ј.¬≥вальд≥, Ѕах, √ендель, ћ. ƒ≥лецький, ћ. Ѕерезовський, ј. ¬едель, √.–ачинський, ƒ.Ѕорт≠н€нський, √.—коворода - в ”крањн≥
–ококо (в≥д фр. мушл€) перша пол. ’V≤≤≤ ст. ƒекоративн≥сть, химерн≥сть та фантастичн≥сть орнаментальних мотив≥в, вигадлив≥сть форм, ман≥рн≥сть образ≥в. ѕримхливо-вишукане оздобленн€ ≥нтерТЇр≥в. ‘ранц≥€: худ. јнтуан ¬атто, ‘рансуа Ѕуше, ∆ан ќноре ‘рагонар. ≤тал≥€: худ. “ьЇполо, театр -  арло √ольдон≥,  арло √оцц≥
 ласицизм   (в≥д лат. - вз≥рцевий)   ’V≤≤-’V≤≤≤ ст.   «разком було класичне мистецтво: античн≥ ≥ ренесансн≥ естетичн≥ канони. –ац≥онал≥зм, норма≠тивн≥сть, т€ж≥нн€ до гармон≥йних форм, до монументальност≥, €сност≥ ≥ благородноњ простоти стилю, зр≥вно≠важеност≥ композиц≥њ. ѕовчальний, виражаЇ громад€нський пафос, державн≥сть. јрх≥тектура: парков≥ комлпекси ¬ерсалю, ѕетергофа. ∆ивопис:  . Ћоррен, ∆.-Ћ. ƒав≥д. —кульптура: ≈.-ћ. ‘альконе. ћузика: симфон≥њ ≥ сонати …. √айдна, ¬.ј. ћоцарта.  . ¬. √люк, Ћ.  еруб≥н≥, ‘. ∆. √оссек. Ћ≥тература: трагед≥њ ∆. –ас≥на, комед≥њ ∆.-Ѕ.ћольЇра. ”крањна: в≥д ‘. ѕрокоповича й √.  ониського до ≤. отл€ревського й ѕ. √улака-јртемовського.
јмп≥р   (в≥д фр. ≥мпер≥€)    ≥н. ’V≤≤≤ Цпоч. ’≤’ ст. —тиль п≥знього класицизму у ‘ранц≥њ при Ќаполеон≥. ¬т≥ленн€ ≥дей державноњ могутност≥, заснований на насл≥дуванн≥ античних зразк≥в; зверненн€ до Їгипетських форм (в≥йсь≠ков≥ трофењ, крилат≥ сф≥нкси ≥ т. ≥н.). ‘р. арх. Ў. ѕерс≥Ї та ѕ. ‘онтен - “р≥умф. арка на площ≥  арузель; ∆.-‘. Ўальгрен Ц арка на площ≥ «≥рки; арх. ¬≥ньойон - це≠рква ћадлен у ѕариж≥ –ос. арх.  . –осс≥, ¬. —тасов, ќ. ћонферран
—ентиментал≥зм (фр. sentiment Ч почутт€) др. пол. XVIII Ц поч. XIX ст. ѕроголосив дом≥нантою "людськоњ природи" не розум, а почутт€; великий демократизм ≥ в≥дкритт€ багатого духовного св≥ту про≠стоњ людини. —. –≥чардсон, Ћ. —терн, ќ. √олдсм≥т, “. —молегг, ∆.-∆. –уссо, ћ.  арамз≥н. ¬ укр. л≥тератур≥ Ц пов≥ст≥ √.  в≥тки-ќснов'€ненка.
–омантизм   (фр. romantisme - дивне, фантастичне)    ≥н. ’V≤≤≤- перша пол. ’≤’ ст. Ќа перший план духовне житт€ людини, незвичайн≥ €вища та обставини, особливих героњв ≥з сильним характером ≥ пристраст€ми. ƒжерело натхненн€ Ц фольклор, нац≥ональна ≥стор≥€. ≤деал≥зац≥€ ≥ поетизац≥€ природи. ѕр≥оритет музики. јнгл≥€: романи ¬.—котта, поез≥€ ƒж. Ѕайрона, пейзаж≥ ƒж. “ернера. ”горщина: ‘. Ћ≥ст. Ќорвег≥€: ≈. √р≥г. ‘ранц≥€: романи ј. ƒюма, ¬. √юго, картини ≈. ƒелакруа, симфон≥чна музика √. Ѕерл≥оза. Ќ≥меччина: новели ≈.“.ј. √офмана, п≥сн≥ ‘. Ўуберта, пейзаж≥  .ƒ. ‘р≥др≥ха. ≤тал≥€: Ќ. ѕаган≥н≥. ѕольща: поез≥€ ј. ћ≥цкевича, музика ‘. Ўопена.
Ќатурал≥зм (в≥д франц. Naturalisme ≥ лат. natura Ч природа) ост. третина XIX ст. (сер. 70-к≥н. 80-х рр.) ќб'Їктивне, безпристрасне, фотограф≥чно точне зображенн€ реаль≠ност≥, люд. характеру та люд. стосунк≥в. ÷≥кавилис€ побутом людини, њњ ф≥з≥олог. природою “ворам притаманн≥ ф атал≥зм, песим≥зм та соц≥альна апат≥€ Ќавколо ≈. «ол€ склалас€ школа (√≥ де ћопассан (1850-1893), ≈дмон √онкур (1822-1896), јльфонс ƒоде (1840-1897) та ≥н.
–еал≥зм (лат. realis - предметний, д≥йсний)   XIX - XX ст. ѕравдиве зображенн€ люд. характер≥в за р≥зних соц≥альних обставин. ¬иник €к реакц≥€ митц≥в на науково-матер≥ал≥стичну картину св≥ту, характерну дл€ ≥ндустр≥ального сусп≥льства. Ћ≥тература: „. ƒ≥ккенс, ќ. ƒе Ѕальзак, Ћ. “олстой, ћ. √оголь. ∆ивопис: √.  урбе, ≤. –Їп≥н. ћузика: ƒж. ¬ерд≥, ћ. ћусоргський. “еатр: актори ™. ƒузе, ћ. ўепк≥н, сп≥вак ‘. Ўал€п≥н)
ƒекаданс    ≥н. ’≤’- поч. ’’ ст. ѕозначенн€ кризових €вищ у ф≥лософ≥њ, естетиц≥, мистецтв≥ та л≥тератур≥. ¬≥дображав кризу, безнад≥ю, песим≥зм. Ќеприйн€тт€ реального житт€, в≥дторгненн€ соц≥альних проблем, культ краси €к Їдиноњ ц≥нност≥.   Ќапр€ми: ≥мпрес≥он≥зм, пост≥мпрес≥он≥зм, символ≥зм.
≤мпрес≥он≥зм (фр. ≥mpressionisme-враженн€) ост. третина ’≤’ - поч. ’’ ст. (1874 - 1886) ¬итончене в≥дтворенн€ субТЇктивних швидкоплинних вражень та спостережень, м≥нливих в≥дчутт≥в ≥ переживань художника. ‘ранц≥€. ’удожники:  .ћоне (Д¬раженн€: сх≥д сонц€Ф), ≈.ћане, ќ.–енуар,  .ѕ≥ссаро, ≈.ƒега, ј.—≥слей, Ѕ.ћор≥зо,
ѕост≥мпрес≥он≥зм (postimpressionisme, в≥д лат. post - п≥сл€ та фр. ≥мпрес≥он≥зм)   80 Ч 90-≥ рр. XIX ст. ‘ранц≥€   ¬иникли п≥сл€ ≥мпрес≥он≥зму ≥ проголосили неприй≠н€тт€ його художнього методу. ѕ. —езанн, ј. де “улуз-Ћотрек, ¬. ван √ог, ѕ. √оген та його учн≥ ≥ посл≥довники ѕонт-јвенськоњ школи та група "Ќаб≥" (ћ.ƒен≥, ѕ.—ерюзьЇ, ≈.¬юйар, ѕ.Ѕоннар). Ќео≥мпрес≥он≥зм (∆. —ьора, ѕ. —инь€к та ≥н.).
—имвол≥зм (фр. symbolisme)   60 Ч70-х pp. XIX ст. Ц поч. XX ст.   ћ≥стицизм, таЇмни≠ч≥сть, прагненн€ ос€гнути нов≥ вищ≥ ц≥нност≥ за допомогою символ≥в, ≥носказанн€, узагальнень, особливоњ асоц≥ативност≥. ¬ва≠жали, що мистецтво маЇ особливу, маг≥чну силу, здатну оновити житт€, св≥тогл€д ≥ життЇд≥€льн≥сть людей. фр. поети ѕ. ¬ерлен, ј. –ембо, —. ћалларме та ≥н. ћ. ћетерл≥нк, ѕ. ¬алеоњ, –. ћ. –≥льке, ¬€ч. ≤ванов, ќ. Ѕлок, ј. Ѕелий та ≥н.; в ”крањн≥ - ќлександр ќлесь, ћ. ¬ороний, √. „упринка, ѕ.  арманський, ¬. ѕачовський, — “вердохл≥б та ≥н.).
ћодерн (в≥д фр. сучасний, найнов≥ший) нове мистецтво (Art Nouvean), ёгендстиль, стиль —ецес≥ону, Ћ≥берт≥, “≥ффан≥    ≥н. ’≤’- поч. ’’ ст.   ¬≥дмова в≥д ≥сторичних запозичень, умисно примхлив≥, м≥нлив≥ форми, вигадлив≥ л≥н≥њ, принципи асиметр≥њ та в≥льного плануванн€, нов≥ техн≥чн≥ та конструктивн≥ засоби дл€ створенн€ незвичайних, п≥дкреслено ≥ндив≥дуал≥зованих буд≥вель, де вс≥ р≥шенн€ п≥дпор€дкован≥ Їдиному образно-символ≥чному задумов≥ й орнаментальному ритмов≥. ¬ ”крањн≥ та –ос≥њ - ‘. Ўехтель, ¬. √ородецький, ћ. ¬рубель, ћ. Ќестеров, ћ. Ѕенуа, √. Ќарбут, ћ. ∆ук; Ѕудинок з химерами в  иЇв≥ (арх. ¬.√ородецький).   ” ‘ранц≥њ та Ѕельг≥њ Ч ћор≥с ƒен≥, ѕ'Їр Ѕоннар, ѕ. —ерюз'Ї, ≈. ¬юйар, ѕ. –ансон; в Ќ≥меччин≥ Ч ј. Ѕьокл≥н, ‘. Ўтук, ј. ’офман; в јвстр≥њ Ч√.  л≥мт;

—тил≥ ≥ напр€ми ’’ ст.

—тиль ƒата ¬ластивост≥ ѕредставники - “вори
ћодерн≥зм ’’ ст. ”загальнююча назва р€ду художн≥х теч≥й. –озрив ≥з традиц≥йним досв≥дом художньоњ творчост≥, пост≥йний пошук нових художн≥х форм €к самоц≥нного €вища.
јвангардизм (в≥д фр. передовий заг≥н) ’’ ст. ”мовний терм≥н - новаторськ≥ напр€ми у художн≥й культур≥. ѕринципово в≥дмо≠вилис€ в≥д реал≥стичних традиц≥й художнього в≥дображенн€ д≥йсност≥. ѕрагненн€ докор≥нно оновити художню практику, пошук нових, нетрадиц≥йних засоб≥в вираженн€ форми й зм≥сту.
‘ов≥зм (в≥д фр. fauves Ц дик≥, дикуни)   1905-1910 ‘ранц≥€ –≥зке протиставленн€ €скравих кольор≥в. ƒекоративн≥сть, дефо≠рмац≥њ предмет≥в, запереченн€ л≥н≥йноњ перспективи. «ахоплюва≠лис€ сх≥дним декоратив≥змом, прим≥тив≥змом, середньов≥чними в≥тражами, творч≥стю ¬ан √ога ≥ √огена јнр≥ ћат≥с (1869-1954) Д„ервон≥ рибкиФ, Д“анокФ. јндре ƒерен, ћор≥с ¬лам≥нк, јльбер ћарке, ∆. –уо,  .ван ƒонген, –.ƒюф≥,
≈кспрес≥он≥зм (лат. expressio Ч вираженн€, виразн≥сть)   1905-1925   Ќ≥меччина ≥ јвстр≥€.   Ќеоекспрес≥он≥зм - к≥н 70-80-х ћета - вираженн€ внутр≥шн≥х пере≠живань людини. —трах перед д≥йсн≥с≠тю ≥ майбутн≥м, в≥дчутт€ неповноц≥нност≥, безнад≥њ й беззахисност≥ у св≥т≥. ≤ррац≥ональн≥сть, загострена емоц≥йност≥ та гротеск. —оц≥альне спр€муванн€ ≥ соц≥ально-критичний пафос. ’уд. засоби: см≥лив≥ сполученн€ кольо≠р≥в, зм≥щенн€ план≥в, кутаст≥ та ламан≥ л≥н≥њ, непропор≠ц≥йн≥ форми, злам та деформац≥Їю зображенн€. ”п≥знавалис€ риси африк. пластики, н≥м. готики ≥ народного мистецтва, творчост≥ д≥тей. норвежець ≈двард ћунк (1863Ч1944) - Ђ рикї. ѕауль  лее, ≈.Ќольде, ≈рнст  ≥рхнер, ќскар  окошка ќб'Їднанн€ "ћ≥ст" в ƒрезден≥, "—ин≥й вершник" в 1911 р. в ћюнхен≥. ∆урнал ЂDer Sturmї (ЂЅур€ї). ‘.  афка, ƒж. ƒжойс (л≥тература); ≤. —трав≥нський, ƒ.Ўос≠такович (музика). јрнольд Ўенберг, глава Ђновоњ в≥≠денськоњ школиї, винах≥дник атональноњ музики ≥ додека≠фон≥њ. ¬ укр. л≥тератур≥ (¬.—тефаник, “. ќсьмачка, ћ.Ѕажан, ёр≥й  лен, ћ. ул≥ш та ≥н.), театр≥ ("Ѕерез≥ль" Ћес€  урбаса), граф≥ц≥ (√. Ќарбут)
 уб≥зм 1907 Ч поч. 20-х ‘ранц≥€, —Ўј, „ех≥€, ”крањна, –ос≥€ –озкладенн€ предмету на обТЇми (куби, шари, цил≥ндри ≥ т.п.) ≥ комб≥нуванн€ њх на пло≠щин≥. ќбраз людини розпадаЇтьс€ на хаотичну мозањку геомет≠ричних ф≥гур, позначаючи втрату гармон≥њ й ц≥л≥сност≥. ѕереважаЇ коричнева, темно-зелена, с≥ра кольорова гама. ѕабло ѕ≥кассо (1881-1973) Ђјв≥ньйонськ≥ д≥вчатаї, Ђ√ерн≥каї. ∆орж Ѕрак ЂЅудинки в ≈стац≥ї. –ос≥€ - об'Їднанн€ "Ѕубновий валет", "ќслиний хв≥ст". ”кр. митц≥: ќлександра ≈кстер (Ђћ≥стої), ќлександр Ѕогомазов, ¬олодимир Ѕурлюк, Ћазар Ћисицький,  азимир ћалевич (Ђјв≥а≠торї), скульптори ќлександр јрхипенко, ≤ван  авалер≥дзе
јбстракц≥он≥зм безпредметне, неф≥гуративне мис≠тецтво поч. ’’ ст. ¬≥дмова в≥д реал≥стичного зображенн€ предмет≥в ≥ €вищ. ѕеревага фарбам, кольору, формам. «ображаЇ не навколишн≥й св≥т, а духовний св≥т художника. ¬асил≥й  андинський (1866-1944) - засновник ≥ теоретик (–ос≥€) ћ.—ефор (‘ранц≥€)
—упрематизм (в≥д лат. - найвищий) 1913 Ч поч. 20-х рр. –ос≥€ јбстракц≥он≥стський напр€м. «ображенн€ св≥ту в форм≥ найпрост≥ших р≥зноко≠льорових ≥ р≥зновеликих геометричних ф≥гур (квадрат, коло, трикутник).  азим≥р ћалевич (1878Ч1935) Ђ„орний квадрат на б≥лому тл≥ї. ≤дењ у книз≥ ЂЌеоб'Їктивний св≥тї.
 онструктив≥зм (в≥д лат. побудова, доц≥льний) 1917 Ч поч. 20-х рр. ’’ ст. ѕ≥сл€ революц≥њ в —–—– јрх≥тектура, образотворче мистецтво, театр. ѕ≥д гаслом Ђконструюванн€ довколишнього середовищаї. ‘ункц≥ональна виправдан≥сть форм, доц≥льн≥сть конструкц≥й, рац≥ональна €сн≥сть, лог≥чн≥сть художньоњ творчост≥. ¬ арх≥тектур≥ близький до функц≥онал≥зму та рац≥онал≥зму. ≈йфелева вежа в ѕариж≥, Ѕрукл≥нський м≥ст у Ќью-…орку. √рупа та журнал "де —тейл" (√олланд≥€, 1917-30) - “ео ван ƒусбург та ѕ≥т ћондр≥ан. ƒизайнерськ≥ школи: Ѕаухауз в Ќ≥меччин≥ (1919-33); ¬’”“≈ћј— (¬сесоюзна художньо-техн≥чна майстерн€) у —–—– (1920-30). ќлекс≥й √ан, ќлександр –одченко та ¬арвара —тепанова, Ћ.ѕопова в ”крањн≥ - ƒержпром у ’арков≥, кнофабрика у  иЇв≥. ¬олодимир “атл≥н, ¬асиль ™рм≥лов, ќ. ≈кстер
‘утуризм (в≥д лат. майбутнЇ) 1910 Ц поч. 20-х рр. ’’ ст. (в ≤тал≥њ, кубо-футуризм в –ос≥њ) ≤дењ Ђмистецтва майбутньогої, урбан≥зму, фантастики. «аперечували традиц≥њ (закликали руйнувати музењ, театри, б≥бл≥отеки), гармон≥ю, прославл€ли в≥йну. ¬ живо≠пис≥ - хаотичн≥ комб≥нац≥њ площин ≥ л≥н≥й, дисгармон≥€ кольору, людина трактуЇтьс€ €к подоба машини (авто краще за ¬енеру). ¬ поез≥њ - деформац≥€ слова, "телеграфна мова", вико≠ристанн€ музичних ≥ математичних знак≥в. ¬ музиц≥ "виразити музичну душу на≠товпу, склад≥в, поњзд≥в, крейсер≥в, авто..." - брюњтизм (в≥д франц. "шум"). ‘≥л≥по ћар≥нетт≥ - Ђћан≥фесту футуризмуї (1909), роман Ђћафарка-футуристї. ”. Ѕоччон≥, ƒж. —евер≥н≥, Ќ. арра, ƒжакомо Ѕалла Ђƒевчинка, що виб≥гла на балконї Ђƒинам≥зм собаки на швор≠ц≥ї. ” –ос≥њ - ¬.ћа€ковський, ≤.—евер€нин, ¬.’лебников. ¬ ”крањн≥ Ч ћихайль —еменко, √ео Ўкуруп≥й, ћ.≤рчан, ћ. “ерещенко, ћ. Ѕажан, ё. яновський. - група Ђјспанфутї Ч јсоц≥ац≥€ панфутурист≥в.
ƒадањзм (в≥д фр. деревТ€ний коник, в переносному розум≥нн≥ Ц незвТ€зний дит€чий лепет) 1916-1922 Ўвейцар≥€ (÷юр≥х), Ќ≥меччина, —Ўј, ‘ранц≥€ ѕрограмний ≥ррац≥онал≥зм та демонстративний антиестетизм. —тавка на випадковий процес, псих≥чний автоматизм д≥й, алог≥зм, абсурд. ¬ечори "х≥м≥чноњ, г≥мнастичноњ, статичноњ"" поез≥њ - голосне читанн€ "фонетичних поем", €к≥ складаютьс€ з суми окремих слог≥в, безглуздих звукосполучень, або одночасного читанн€ в≥рш≥в р≥зних поет≥в. ћузика виконуЇтьс€ на "немузичних" ≥нструментах - свистках, сковородках, друкарських машинках. «ам≥сть картин - колаж≥ - безладно наклеЇн≥ на картон шматки журнальних реклам, газет, фотограф≥й, мотузки, іудзики, бите скло, дроти Ц цив≥л≥зац≥ю характеризують не дос€гненн€ а в≥дходи. худ. клуб кабаре "¬ольтер" в ÷юр≥ху. “еоретик Ц румун. поет “р≥стан “цара. ћен –ей, √анс јрп, ‘ренс≥с ѕ≥каб≥а,   ћарсель ƒюшан Ц техн≥ка ред≥-мейд, Ђћона Ћ≥за з вусамиї, Ђ‘онтанї, Ђ олесої.
—юрреал≥зм   (в≥д фр. надреал≥зм) 20-40-≥ рр. ’’ ст.   Ќайвища реальн≥сть не зб≥гаЇтьс€ з реальним св≥том. –еальн≥ предмети чи ≥стоти в нереальних поЇднанн€х. ѕоЇднанн€ непоЇднуваного. ¬≥дкидались розум, лог≥ка. √оловна мета - зображенн€ сфери несв≥домого. Ѕожев≥льне мистецтво в божев≥льному св≥т≥. ѕсихолог≥чний автоматизм, запис мисленн€. —альвадор ƒал≥ (1904Ч1989) ≤спан≥€ - Ђ—он, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудженн€ї, Ђѕередчутт€ громад€нськоњ в≥йниї, Ујтомний хрестФ, –ене ћагр≥т, ѕ.ƒельво ћарк Ўагал (Ѕ≥лорусь) У ривава бойн€ в  орењФ, розпис храму миру у ¬алор≥с≥ (фрески У¬≥йнаФ, УћирФ) ѕ.ѕ≥кассо УЋюдина з €гн€мї, голуб миру.
ѕост-модерн≥зм з 70-х рр., сучасн≥сть ѕротиставив себе модерн≥змов≥ й претендуЇ на його зам≥ну. ≤де€ Ђповерненн€ мистецтва в рамки мистецтваї, ор≥ЇнтуЇтьс€ на буденн≥ смаки, погл€ди й настроњ масовоњ св≥домост≥.
ѕоп-арт (англ. pop-art, скоро≠чено в≥д popular-art Ч попул€рне, загально≠доступне мистецтво)  ≥н. 50-х - 60-≥ рр. ’’ ст.   —Ўј ≥ ¬еликобритан≥€ як реакц≥€ на ел≥тарн≥сть абстрактного мистецтва, на пан≥вну в сусп≥льств≥ психолог≥ю споживанн€. ≤рон≥чно в≥дтворюЇ типов≥ продукти "масовоњ культури" (реклама, плакати, ком≥кси, упакуванн€, предмети масового виробництва, теле- ≥ к≥но≠ф≥льми), складови≠ми частинами твору можуть виступати манекени, частини машин, опудала, аф≥ш≥, недокурки. „асто використовують образи ≥ сюжети ≥з роб≥т ≥нших. –оберт –аушенберг —Ўј, ƒжаспер ƒжонс, “ом ¬ессельман У¬анн≥ к≥мнатиФ, –ой Ћ≥хтенштейн, ƒжим ƒайн, ƒжеймс –озенкв≥ст,  лас ќльденбург. ¬еличезн≥ предмети (сендв≥ч, морозиво). ≈ндрю ”орхол - квадрати з однаковим зображенн€м (Ђћер≥л≥н*100ї, Ђ—уп  ембеллї) У Ќезалежна група Ф (јнгл≥€) ≈.ѕалоуд, ѕ.Ѕлейк, –.—м≥т, ѕ. олф≥лд, ѕ.‘≥л≥пс
ќп-арт   (оптичне мистецтво)  ≥н 50-60-≥ рр. м≥жнародний ≈фект кольору та св≥тла, пропущених через оптичн≥ прилади на складн≥ геометричн≥ композиц≥њ, використанн€ особливостей зорового сприйн€тт€: створюЇ ≥люз≥ю руху. Ќайефектн≥шими Ї робо≠ти, виконан≥ з використанн€м хвилепод≥бного л≥неарного малюнка, або з т. зв. муаровим ефектом. ¬≥ктор ¬азарелл≥ (‘ранц≥€), –оберт —м≥тсон, јдам, јлберс, јнушкевич, Ѕр≥джет –айли, √≥л≥, я.јгама, Ѕƒ.—т≥л,  рус-ƒьЇва, ’есус-–афаель —ото
 ≥нетичнемистецтво 50Ч60-≥ рр. м≥жнародний –ухом≥ ≥ звучащ≥ конструкц≥њ. ¬икористовують сучасн≥ технолог≥њ (електрику). ÷им в≥др≥зн€ютьс€ в≥д оп-арту, €кий створюЇ т≥льки видим≥сть руху. Ѕэри,  алдер, Ћийн, Ќ≥колас Ўеффер (‘ранц≥€), √юнтер ёнкер, Ћ. ларк (јнгл≥€), Ўан “енгелл≥ (Ўвейцар≥€) - машина, €ка саморуйнуЇтьс€ Ц Уѕрив≥т з Ќью-…оркуФ.
Ћенд-арт "ћистецтво ірунту" ("land art") 60Ч70-х рр. 60-≥ рр. ’’ ст. ¬иник у —Ўј “вори - рови, €ми, ірунтов≥ насипи або €к матер≥ал слугують при≠родн≥ об'Їкти: земл€, багно, камен≥, скел≥, дерева, лист€, г≥лки, трава, кв≥ти, вода, сн≥г, вогонь тощо. „асто розташовува≠лись на великих просторах (у пустел€х, на необжитих земл€х та ≥н.). –еак≠ц≥€ на зростаючу комерц≥ал≥зац≥ю мистецтва та традиц. розм≥щенн€ його в музе€х, галере€х. «емл€, кам≥нн€ або зн€тий дерн демонструвалис€ €к витв≥р мистец≠тва на виставках. “вори не завжди Ї завершеними, довести справу до к≥нц€ ≥нколи мають прир. процеси ≥ час. ќск≥льки твори недовгов≥чн≥, вони до≠кументуютьс€ фотограф≥€ми, каталог≥зуютьс€, репродукуютьс€, займають м≥сце в експозиц≥€х ≥ колекц≥€х. ¬альтер де ћарна, ћайкл ’ейзер, ƒен≥с ќппенгейм,  арл јндре, –оберт —м≥тсон. Ѕрит. художники ≈нд≥ √олдсуорт≥ та –≥чард Ћонга створювали своњ витвори з лист€, кам≥нн€, г≥лл€ та розм≥щували у ландшафт≥. ¬носили природне середовище в ≥нтер'Їр галерењ (”олтор де ћар≥€), безпосередньо зм≥нювали природний пейзаж на абстрактн≥ композиц≥њ за допомо≠гою бульдозер≥в: впарюванн€, ритт€, вир≥внюванн€ та зр≥зуванн€ шар≥в (–оберт —м≥тсон). –. Ћонг, €кий прокладаЇ борозни, складаЇ вали з уламк≥в скель ≥ стоси з≥ стовбур≥в дерев на пустир€х.  
Ѕод≥-арт   ƒосл≥джуЇ ф≥зичн≥ реакц≥њ людського орган≥зму, перетво≠рюЇ людське т≥ло на р≥ч, на об'Їкт дл€ ман≥пул€ц≥й, на матер≥ал дл€ творчост≥. ≤нколи розгл€даЇтьс€ €к р≥зновид перформансу. ≤.  лейн вкривав т≥ла на≠турниць блакитною фарбою дл€ отриманн€ "антропометр≥й" Ч в≥дбитк≥в на горизонтально розташованому по≠лотн≥, та ≥тал≥Їць ѕ. ћадзон≥ за≠лишав р≥знокольоров≥ в≥дбитки своњх пальц≥в на т≥л≥ в≥дв≥дувач≥в, немовби перетворюючи ≥ њх на екс≠понати. –. ќппенгейм, –. Ўварцкуглер, Ѕ. ћан-Ћ≥н, ¬. јкконч≥ досл≥джують ф≥зичний стан та реакц≥њ свого орган≥зму: загар, р≥ст во≠лосс€, параметри диханн€ тощо. ¬. јкконч≥ кусаЇ себе в плече ≥ демонструЇ сл≥д в≥д укусу гл€дачам. —. Ѕр≥сл≥ опускаЇтьс€ у ванну з льодом. ƒ. ѕейн р≥же себе лезом.
 онцептуал≥зм (англ. concept Ч пон€тт€, ≥де€, загальне у€вленн€)    онцептуальне, ћ≥н≥мальне, ≤нформац≥йне, Ѕ≥дне мистецтво ("arte povera"), антимистецтво к≥нець мистецтва, Умистецтво неможливогоФ, мистецтво первинних структур  ≥н 60-х и 70-≥ рр. ≤тал≥€, —Ўј, ¬еликобритан≥€ ’уд. тв≥р €к зас≥б демонстрац≥њ ≥дей, пон€ть, концепц≥й. ћ≥н≥мум худ. творчост≥, ≥м≥тац≥€ наук., пол≥граф≥чноњ та конторськоњ роботи, розчиненн€ твор≥в у середовищ≥ Ќай≥нтелектуальн≥ший напр€м аван≠гарду.  онцепт лише виступаЇ €к катал≥за≠тор дл€ роздум≥в, спр€мовуЇ мисленн€, задаЇ контекст. «авданн€м гл€дача (слухача, читача) Ї не т≥ль≠ки (≥ нав≥ть не ст≥льки) сенсорне визначенн€ об'Їкта, але насамперед ≥ в основному Ч ви€в≠ленн€ зв'€зку м≥ж в≥зуальним (або ≥ншого характеру) об≠разом ≥ потенц≥йно вкладеною в нього ≥деЇю, його (об'Їкта) смисловими значенн€ми ≥ зв'€зками. ” неп≥дготованого гл€дача об'Їкти не≠р≥дко викликають певний психолог. стрес, ≥нколи шокують завд€ки незвичному наповненню виставкового або музейного простору. јле €кщо при цьому гл€дач переймаЇтьс€ питан≠н€ми: "ўо це означаЇ?"; "„ому?"; "Ќав≥що?", то програ≠ма концептуал≥зму вже спрацьовуЇ. ƒжозеф  ошут - пров≥дного ≥деолог, теоретик ≥ практик концептуал≥зму. "ћистецтво п≥сл€ ф≥лософ≥њ" —.—≥гелауб (—Ўј), ƒ.’ьюблер, Ћ.¬ейнер, –.Ѕерр≥ Ѕен јрман (‘ранц≥€) - полотно з ≥нтервСю Уѕерестаньте втрачати час ≥ йд≥ть додомуФ, Уя-брехунФ ” рад. мистецтв≥ ≥дењ концептуал≥зму у ≤.  абакова, ј. ћонастирського, ¬. √ерлов≥на та –. √ерлов≥ноњ, ƒ. ѕригова, груп " олективн≥ д≥њ", "√н≥здо", "ћухомори" та ≥н.
Ћандшафтне мистецтво 1960-80-≥ рр. —Ўј ≥ ¬еликобритан≥€ ћистецтво €к результат прогул€нок художника на природ≥ (звичайно у в≥ддален≥ крањ). «алишаЇтьс€ ф≥ксац≥€ в вигл€д≥ фотограф≥й, ≥нколи в поЇднанн≥ з картами, текстами и т.д. —кульптуры, створен≥ з натуральних фаунд-обжектс  ристо, ‘ултон, √олсуорси, Ћонг, ќппенгейм, —митсон
јкц≥он≥зм: ’епен≥нг, ѕерформанс –ольова гра      
¬≥део-арт « 1962 р. ƒл€ створенн€ образ≥в та репрезентац≥њ творчих концепц≥й використовуЇтьс€ сучасна електронна техн≥ка. ќс≠танн≥ми роками дуже попул€рними заходами стали фес≠тивал≥ в≥део-арту. —еред жанр≥в в≥део-арту Ч в≥део-скульптура, в≥део-≥нстал€ц≥€, комп'ютерна граф≥ка та њн. «апочаткований у творах Ќам ƒжун ѕейка, представлених у н≥м. галерењ "ѕарнасе ¬упперталь". ¬≥дом≥ проекти Ч "≈лектронний цирк" ћ. ∆оффрена в ѕаризькому центр≥ суч. мистецтва ≥м. ∆. ѕомп≥ду - клоуни грали з 36 камерами. ¬≥деоперформанс ƒ. ¬рема "ƒв≥ проекц≥њ св≥домост≥" - ж≥нка, дивл€чись у дзеркало, з≥ставл€ла своЇ в≥дображен≠н€ з описанн€м, котре через екран давав художник.
ћейл-арт ” 60-х роках ќсновна ≥де€ мейл-арту: "Ѕути Ч означаЇ сп≥лкуватис€". ÷≥нуЇтьс€ здатн≥сть генерувати нов≥ ≥дењ, асим≥лювати загаль≠ний досв≥д, поширювати ≥нформац≥ю. ѕоштов≥ лист≥вки, €к≥ циркулювали св≥том в≥д одного мейл-артиста до ≥ншого, ≥ так до безк≥нечност≥. ƒжонсон створив особливий мейл-жанр: вирази або гасла, котр≥ в процес≥ циркул€ц≥њ видозм≥нюютьс€, обростаючи подробиц€ми, або зм≥нюють зм≥ст на протилежний. ƒе€к≥ розсилають конверти за вигаданими адреса≠ми, а пот≥м робл€ть з них своњ виставки, оск≥льки вс≥ вони повертаютьс€, пом≥чен≥ певними штампами ≥ €рликами про розшук адресат≥в. ѕлюнкетт, ≈ванс. ƒжонсон уславивс€ своњми кон≠вертами та колажами з доларових банкнот. ™ чудов≥ приклади лист≥в у минуле (√юњ Ѕлеюс): ћ≥жнародний ћейл-арт-центр. јквареллештрассе, 1910. ћюнхен, ‘–Ќ. « 1979 р. в ≤тал≥њ ¬≥тторе Ѕарон≥ видаЇ журнал - демонструЇ феЇрверк попул€р≠них стил≥в, засоб≥в, метод≥в ≥ техн≥к. ‘отограф≥€, ксерокс-колаж, домальований або додрукований гумовим штемпелем, ориг≥наль≠ний малюнок, паперова або пол≥етиленова конструкц≥€, шовкограф≥€, фроттаж.
ѕрим≥тив≥зм на≥в≥зм   —амоучки √. ћур јнгл≥€ УЋисти ≥ дитинаФ, УЋежача постатьФ
√≥перреал≥зм 70-т≥ рр. ’’ ст. ѕрагненн€ повернутись до реального св≥ту у 70-х рр. ≤м≥тац≥€ предмет≥в з фотограф≥чною точн≥стю. —учасне механ≥зоване м≥ське середовище ќбСЇднанн€ У«ебраФ, –. ≈стес (—Ўј), ƒ.≈дд≥, ѕ.Ўонцайт (Ќ≥меччина) Уѕродуктовий магазинФ, У‘ольксваген у в≥трин≥Ф,У ладовище машинФ, У осметикаФ
Ќеореал≥зм    ритика под≥й. ћаксимальне узагальненн€ образ≥в. ∆иттЇва драма, герой €коњ шукаЇ, але не знаходить вир≥шенн€ своњх проблем –енато √уттузо (≤тал≥€) У«айн€тт€ пустуючих земель батраками в —ицил≥њФ, јндре ‘ужерон (‘ранц≥€), Ѕорис “ислицький, ћарук≥ ≤р≥, ћарук≥ ѕос≥мо (япон≥€), ѕол ’огарт (јнгл≥€), “.ћукк≥, ≈.”айет (—Ўј), ј.—альваторе (ћексика), ƒав≥д —≥кейрос УЅитва б≥л€ мосту јмм≥ральйоФ, У—лава јндрю-”льеФ, граф≥чн≥ портрети вС€зн≥в ЅухенвальдуФ, У—трах≥тт€ ’≥рос≥миФ. “еорет. центр Ц газета У–еал≥змоФ
—оц-арт   Ќапр€м у рад€нському "неоф≥ц≥йному" мистецтв≥. ¬икористовували стиль та символ≥ку мистецтва соцреал≥зму. ¬.  омар ≥ ќ. ћелам≥д
—оц≥ал≥стичний реал≥зм   «вС€зок з д≥йсн≥стю. —оц≥альний громадський зм≥ст. —лавленн€ ≥деолог≥њ, парт≥њ, л≥дер≥в, соц. ладу, людини прац≥, ‘альшивий оптим≥зм. Ѕоротьба з ≥ншими напр€мами. —–—– ≥ соц. держави: ƒ. Ќалбанд€н, ≤, Ћопухов, ‘.  ломер, «ноба, “качови, ∆ил≥нський, “. яблонська, —ерг≥й √ерасимов,  ожух јркад≥й ѕластов, ƒемент≥й ∆мер≥нов, ћонастирний,
" ритичний реал≥зм"   ћетоди фотомонтажу та ко≠лажу (заголовки, вир≥зки статей), з метою вираженн€ своЇњ критично≥ позиц≥њ стосовно буржуазного сусп≥льства. групи сх≥днон≥мецьких художник≥в (√анс-ёрген ƒ≥ль, ¬ольфганг ѕет≠рик, ѕетер «орге) ” —–—– цим терм≥ном позначаЇтьс€ мистецтво художник≥в початку та сер. 80-х рр.: ћ.  антора, ј.—ундукова, ј. ўербин≥на та ≥н.
"—уворий стиль"   “ерм≥н, використовуваний дл€ тенденц≥њ, що з'€вилас€ у рад. мистецтв≥ на поч. 60-х рр. та стала за своЇю естетичною програмою своЇ≠р≥дною антитезою стал≥нському соц. реал≥зму. Ќа в≥дм≥ну в≥д помпезних картин попереднього пер≥оду, "суворий стиль" вико≠ристовував стриману, аскетичну, пластичну мову (зв≥дси й назва). Ќ. јндронов, ј. ¬аснецов, ѕ. Ќиконов, ј. —мол≥н та ≥н.
ѕросторовемистецтво   ѕроникненн€ всередину твору Ћ.‘онтана (≤тал≥€) 1966 - овальна зала в ¬енец≥анському б≥Їнналл≥
√еометричне мистецтво   —трог≥ геометричн≥ декоративн≥ композиц≥њ ј.∆.јдан (‘ранц≥€), ¬.Ѕертон≥ (јвстр≥€), ћ.Ѕ≥лль (Ўвейцар≥€), ѕ. онсарна (≤тал≥€), ≈.„≥льњда (≤спан≥€)
         

–ед≥-мейд Ч досл≥вно Ч "предмет промислового виробництва". ÷ю назву вперше вжив ћарсель ƒюшан стосовно своњх "готових об'Їкт≥в" (1913Ч1914), тобто до промислових вироб≥в, €к≥ художник демонстрував, не зм≥нюючи њх, на виставках. Ќабув поширенн€ у 60Ч 70-х роках.

јсамбл€ж (в≥д. фр. assemblage Ч зм≥шуванн€) Ч художн€ комб≥нац≥€ предмет≥в на площин≥ або в простор≥.

јсамбл€ж Ч р≥зновид "мистецтва об'Їкта". —тановить собою по≠Їднанн€ в одному простор≥ р≥знор≥дних предметних, живописних ≥ пластичних елемент≥в.

ƒр≥пп≥нг Ц розбризкуванн€ фарби ≥ншими предметами

 олаж (в≥д фр. collage Ч наклеюванн€, наклейка) Ч техн≥ка або жанр в≥зуального мистецтва, суть €коњ пол€гаЇ в наклею≠ванн≥ на основу (або прикр≥пленн≥ €кимось ≥ншим чином) р≥зноман≥тних матер≥ал≥в (тканина, шк≥ра, намисто, кора, фоль≠га, метал, нитки тощо).

 олаж Ч техн≥ка створенн€ картин що пол€гаЇ в застосуванн≥ р≥зних наклейок з пласких (фрагменти газет, шпалера, кольоровий пап≥р, тканини), р≥дше об'Їмних предмет≥в (шматки проволоки, дерева, металу). ¬перше колаж був упроваджений ѕ. ѕ≥кассо та ∆. Ѕраком у 1910-х роках, п≥зн≥ше активно використовувавс€ дадањстами, сюр≠реал≥стами, представниками поп-арту та ≥нших теч≥й.

≤нстал€ц≥€ (в≥д англ. installation Ч установка) Ч просторова композиц≥€, що складаЇтьс€ з р≥зноман≥тних елемент≥в, серед €ких можуть бути побутов≥ предмети, природн≥ об'Їкти, тексто≠ва ≥нформац≥€ та ≥н. ≈стетичний зм≥ст ≥нстал€ц≥њ Ч у гр≥ смисл≥в, €к≥ передаютьс€ через комб≥нац≥ю вс≥х цих речей.

≤нстал€ц≥€ Ч просторова комб≥нац≥€ ≥з готових або створених ху≠дожником об'Їкт≥в живопису, скульптури.

≤нвайронмент (англ. environment Ч оточенн€, середовище) Ч значна просторова композиц≥€, гл€дач €коњ може перебувати "всередин≥" нењ, тобто заходити в нењ. ÷е може бути ≥м≥тац≥€ ≥нтер'Їру з ф≥гурами людей, тв≥р ленд-арту, ≥гровий прост≥р, у €кому передбачаютьс€ певн≥ д≥њ присутн≥х, тощо.

—имультан≥зм (в≥д фр. simultane Ч одночасний) Ч прийом у мистецтв≥, €кий пол€гаЇ в одночасному, з'Їднаному представ≠ленн≥ у твор≥ р≥зних простор≥в, час≥в, текст≥в тощо. ѕрикладом симультан≥зму Ї "симультанна декорац≥€", поширена в серед≠ньов≥чному церковному театр≥: на сцен≥ за пр€мою л≥н≥Їю вста≠новлювались одразу вс≥ необх≥дн≥ за сюжетом декорац≥њ. «начно≠го поширенн€ прийом симультан≥зму набув у авангардному мистецтв≥ XX ст.: у футуризм≥ (симультанне поЇднанн€ р≥зних часових стад≥й руху (р≥зних положень т≥ла) в межах одн≥Їњ живо≠писноњ композиц≥њ), куб≥зм≥ (поЇднанн€ р≥зних просторових то≠чок зору на об'Їкт), дадањзм≥ (симультанна декламац≥€ р≥зних текст≥в) тощо.

“ашизм - р≥зновид абстрактного експрес≥он≥зму, живопис пл€мами, маз≠ками, €к≥ виражають несв≥дому активн≥сть художника.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 836 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2438 - | 2018 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.