Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ид≥ленн€ елемент≥в таблиц≥




ўоб вид≥лити:

 л≥тинку Ц клацн≥ть на л≥в≥й меж≥ кл≥тинки;

–€док Ц клацн≥ть на л≥в≥й меж≥ р€дка;

—товпець Ц клацн≥ть на верхн≥й меж≥ стовпц€;

 ≥лька кл≥тинок/р€дк≥в/стовпц≥в Ц перем≥щайте курсор при натиснут≥й кнопц≥ миш≥ через кл≥тинку/р€док/стовпець, а пот≥м, утримуючи клав≥шу Shift, клацн≥ть на ≥нший кл≥тинц≥/р€дку/стовпц≥;

“екст у сус≥дн≥й кл≥тинц≥ Ц натиснути Tab;

“екст у попередн≥й кл≥тинц≥ Ц натисн≥ть сполученн€ клав≥ш Shift+Tab;

¬сю таблицю Ц клацн≥ть на таблиц≥, а пот≥м натисн≥ть комб≥нац≥ю клав≥ш Alt+5 на цифров≥й клав≥атур≥, при цьому ≥ндикатор Num Lock повинен бути виключений.

 р≥м того, дл€ вид≥ленн€ таблиц≥ та вс≥х њњ елемент≥в можна скористатис€ командами п≥дменю “аблица/¬ыделить, попередньо встановивши курсор на в≥дпов≥дн≥й кл≥тинц≥.

 ожному користувачев≥ корисно знати, €к вигл€даЇ курсор миш≥, коли в≥н розташований над тим чи ≥ншим м≥сцем таблиц≥ Ц над кл≥тинкою, межею, стовпцем, зл≥ва або над л≥вим верхн≥м кутом таблиц≥. Ќижче представлен≥ вс≥ можлив≥ вар≥анти дл€ курсору з коротким описом виконуваноњ д≥њ.

ќбТЇднанн€ й розд≥ленн€ кл≥тинок. ƒл€ об ТЇднанн€ кл≥тинок потр≥бно вибрати необх≥дну групу кл≥тинок ≥ виконати команду “аблица/ќбьединить €чейки.

ƒл€ под≥лу кл≥тинок €к по горизонтал≥, так ≥ по вертикал≥ використовуЇтьс€ команда “аблица/–азбить €чейки. ѕ≥сл€ њњ виконанн€ в≥дкриваЇтьс€ д≥алогове в≥кно –азбиение €чеек, де у в≥дпов≥дних пол€х потр≥бно вказати число стовпц≥в ≥ р€дк≥в, на €ке будуть розд≥лен≥ кл≥тинки, ≥ натиснути кнопку ќ .

ƒодаванн€ р€дк≥в ≥ стовпц≥в. ”же створену таблицю можна додавати нов≥ р€дки й стовпц≥. ўоб додати р€док, потр≥бно пом≥стити курсор у таблицю або вид≥лити один ≥з р€дк≥в. ѕ≥сл€ цього можна скористатис€ одн≥Їю з команд п≥дменю “аблица/ƒобавить.

ƒл€ додаванн€ стовпц€ потр≥бно попередньо вид≥лити один ≥з стовпц≥в, а пот≥м розкрити п≥дменю “аблица/ƒобавить.

ƒодаванн€ кл≥тинок. ўоб додати в указане м≥сце таблиц≥ потр≥бнц к≥льк≥сть кл≥тинок, сл≥д вид≥лити кл≥тинку ≥ скористатис€ командою “аблица/добавить €чейкиЕ ” результат≥ на екран≥ в≥добразитьс€ д≥алогове в≥кно ƒобавление €чеек, у €кому треба вибрати пот≥бний режим:

—о здвигом вправо Ц в≥дбуваЇтьс€ перем≥щенн€ кл≥тинок вправо. ” вказане м≥сце таблиц≥ додаЇтьс€ порожн€ кл≥тинка, у той час €к розташован≥ праворуч в≥д цього м≥сц€ кл≥тинки зсуваютьс€ вправо;

—о здвигом вниз Ц в≥дбуваЇтьс€ зсуванн€ кл≥тинок вниз. ” вказане м≥сце таблиц≥ додаЇтьс€ порожн€ кл≥тинка, у той час €к розташован≥ п≥д цим м≥сцем кл≥тинки зсуваютьс€ вниз;

¬ставить целую строку Ц у вказане м≥сце таблиц≥ додаЇтьс€ новий р€док;

¬ставить целый столбец Ц виконуЇтьс€ додаванн€ нового стовпц€ в зазначене м≥сце таблиц≥;

¬идаленн€ кл≥тинок. ¬идаленн€ попередньо обраних кл≥тинок виконуЇтьс€ за допомогою команди “аблица/”далить €чейки Е ѕ≥сл€ виконанн€ команди в≥дкриЇтьс€ д≥алогове в≥кно ”даление €чеек.

“ут також доступн≥ чотири операц≥њ:

со сдвигом влево Ц в≥дбуваЇтьс€ зсуванн€ кл≥тинок вл≥во. ќбран≥ кл≥тинки видал€ютьс€, њх зам≥щають т≥, що були розташован≥ праворуч;

со сдвигом вверх Ц виконуЇтьс€ перем≥щенн€ кл≥тинок вгору. ќбран≥ кл≥тинки видал€ютьс€, њх зам≥щають т≥, що були розташован≥ нижче;

удалить всю строчку Ц видал€Їтьс€ р€док, у €кому знаходитьс€ вид≥лен≥ кл≥тинки;

удалить весь столбец Ц видал€Їтьс€ стовпець,що м≥стить вид≥лен≥ кл≥тинки.

–едагуванн€ тексту всередин≥ таблиц≥ виконуЇтьс€ за допомогою тих же засоб≥в, що й поза нею.

–озбивка € обТЇднанн€ таблиць.«а необх≥дност≥ можна розд≥лити таблицю по горизонтал≥ на дв≥ або б≥льше таблиц≥. ƒл€ цього сл≥д пом≥стити курсор в будь-€ку кл≥тинку того р€дка таблиц≥, перед €ким потр≥бно вставити розрив, ≥ виконати команду “аблица/–азбить таблицу. ƒл€ обТЇднанн€ двох таблиць необх≥дно видалити вс≥ абзаци м≥ж ними, п≥сл€ чого таблиц≥ обТЇднуютьс€ автоматично.

 еруванн€ шириною й висотою кл≥тинок. «м≥нювати ширину стовпц≥в ≥ висоту р€дк≥в можна дек≥лькома способами.

Ўирину стовпц€ або висоту р€дка зручно зм≥нювати безпосередньо в таблиц≥ за допомогою миш≥. ѕотрапл€ючи на л≥н≥ю, що розд≥л€Ї стовпц≥ або р€дки, курсор миш≥ здобуваЇ характерного дл€ таблиц≥ вигл€ду. Ћ≥н≥ю-розд≥льник потр≥бно буксирувати в потр≥бному напр€мку, м≥н€ючи в такий спос≥б ширину або висоту кл≥тинок.

“акож за допомогою миш≥ можна зм≥нювати ширину на л≥н≥йц≥ форматуванн€. Ќа вертикальн≥й ≥ горизонтальн≥й л≥н≥йках форматуванн€ Ї спец≥альн≥ елементи дл€ керуванн€ шириною стовпц≥в ≥ висотою р€дк≥в у таблиц€х. «м≥на того чи ≥ншого параметра дос€гаЇтьс€ шл€хом буксируванн€ в≥дпов≥дного елемента л≥н≥йки форматуванн€.

«аголовок стовпц≥в таблиц≥.

ѕри робот≥ з таблиц€ми часто трапл€ютьс€ випадки, коли таблиц€ не вм≥щаЇтьс€ на одн≥й стор≥нц≥. —прийн€тт€ документа пол≥пшуЇтьс€, €кщо заголовок довгоњ таблиц≥(так звана УшапкаФ таблиц≥) повторюЇтьс€ при кожному переход≥ таблиц≥ на нову стор≥нку.

ƒл€ керуванн€ автоматичним повторенн€м заголовка служить команда «аголовки в меню “аблица. ѕеред тим €к виконати цю команду, потр≥бно вибрати в таблиц≥ перший р€док (або к≥лька перших р€дк≥в), що буде використаний €к заголовок.

ƒан≥ в кл≥тинках (чи у вс≥й таблиц≥) вир≥внюють вертикально до верхньоњ меж≥, середини, а також, €к звичайно, горизонтально: до л≥вого краю, правого, центру за допомогою команд ‘ормат/јбзац чи кнопок панел≥ “аблицы и границы.

¬игл€д таблиц≥ можна зам≥нити засобами команди √раницы и заливкаЕ з пункту ‘ормат основного меню. ” в≥дпов≥дному д≥алоговому в≥кн≥ Ї три закладки :√раница, —траница, «аливка, €к≥ дають змогу зробити таке:

¬ибрати тип рамки, тип, ширину ≥ кол≥р л≥н≥й, забрати окрем≥ л≥н≥њ;

—тор≥нку з таблицею вз€ти в рамку-рисунок;

 л≥тинки зат≥нити чи залити њх кольором ≥ прикласти де€ким узором.

якщо таблиц€ м≥стить числову ≥нформац≥ю про д≥€льн≥сть ф≥рм, рекламу тощо,то њњ дан≥ можна оформити також у вигл€д≥ д≥аграми. ўоб вставити в≥дпов≥дну до таблиц≥ д≥аграму у текстовий документ, њњ треба вид≥лити (всю або частину) ≥ виконати посл≥довн≥сть команд ¬ставка/–исунок/ƒиаграма. „ерез де€кий час (що залежить в≥д швидкост≥ вашого компТютера) на екран≥ зТ€витьс€ таблиц€ в формат≥ Excel, а також в≥дпов≥дна д≥аграма (стовпчикового типу). ” цей момент ще можна робити зм≥ни в таблиц≥ Ц д≥аграма зм≥нюватиметьс€ автоматично. “ип д≥аграми можна зм≥нити за допомогою команди “ип д≥аграми з контекстного меню д≥аграми або однойменноњ кнопки на панел≥ ≥нструмент≥в. ј можна н≥чого не зм≥нювати, закрити в≥кно таблиц≥ ≥ клацнути на чистому пол≥ десь у документ≥. „ерез мить стовпчикова д≥аграма буде там. “епер можна зм≥нити розм≥ри д≥аграми чи њњ розташуванн€, повернути обТЇмну д≥аграму тощо.

ƒ≥аграма Ц це обТЇкт €кий актив≥зують (вибирають, вид≥л€ють) клацанн€м мишею один раз у його межах. якщо дв≥ч≥ клацнути, отримаЇте доступ до вс≥х елемент≥в д≥аграми. јктивний елемент буде оточений маркерами (чорними пр€мокутниками), перет€гуючи €к≥ можна зм≥нювати розм≥ри обТЇкта. ѕовертати стовпчикову д≥аграму можна методом перет€гуванн€ маркера, що позначаЇ кут област≥ побудови д≥аграми. ѕерем≥стити д≥аграму можна, €кщо курсор миш≥ набуваЇ над нею хрестопод≥бного вигл€ду з≥ стр≥лками Ц тепер можна натиснути на л≥ву клав≥шу ≥ перет€гти обТЇкт на нове м≥сце.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 979 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2021 - | 1876 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.