Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќј¬„јЋ№Ќќ-ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ ћј“≈–≤јЋ». дл€ п≥дготовки фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн€ Ђбакалаврї




дл€ п≥дготовки фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн€ Ђбакалаврї

напр€м п≥дготовки: 6.03010201 Ђѕсихолог≥€ї, форма навчанн€ Ц заочна,

терм≥н навчанн€ 4 роки 6 м≥с€ц≥в

≤≤≤-IV семестр

 

ƒн≥пропетровськ

ƒисципл≥на Ђ‘≤Ћќ—ќ‘≤яї

ћетодичн≥ поради до сем≥нарських зан€ть та самост≥йноњ роботи

‘≥лософ≥€ Ї нормативною дисципл≥ною, €ка в≥дноситьс€ до фундаментальних навчальних дисципл≥н.

¬ процес≥ вивченн€ кожноњ теми студент повинен в≥дпрацювати в≥дпов≥дн≥ положенн€ конспект≥в лекц≥й, п≥дручник≥в, наукових коментар≥в та навчальних пос≥бник≥в, щоб забезпечити теоретичну базу дл€ засвоЇнн€ б≥льш складного матер≥алу ≥ можливост≥ самост≥йного поглибленого засвоЇнн€ проблемних питань ф≥лософ≥њ.

” випадку виникненн€ окремих труднощ≥в при вивченн≥ теми, студент може заздалег≥дь звернутись за допомогою до викладача, €кий проводить зан€тт€, або до ≥ншого викладача кафедри.

« урахуванн€м загальних вимог, а також певноњ специф≥ки дисципл≥ни сл≥д враховувати наступне.

—ем≥нарськ≥ зан€тт€ у навчальному процес≥ провод€тьс€ дл€ поглибленого вивченн€ дисципл≥н та опануванн€ њх методолог≥чних засад. ÷е вид навчального зан€тт€, на €кому викладач орган≥зовуЇ обговоренн€ студентами питань програмного матер≥алу.

ќсновн≥ завданн€ сем≥нар≥в з "‘≥лософ≥€" пол€гають у засвоЇнн≥ теоретичних положень, набутт€ навичок, опануванн€ њх з позиц≥й сучасноњ науки. ” процес≥ обговоренн€ питань студенти навчаютьс€ формулювати ≥ викладати своњ думки та застосовувати теоретичн≥ положенн€ в≥дпов≥дно до вимог курсу.

—ем≥нари мають спри€ти розвитков≥ самост≥йноњ роботи студент≥в, поглибленню њх ≥нтересу до ф≥лософськоњ науки, розвитков≥ культури мовленн€ ≥ формуванню навичок та вм≥нь публ≥чною виступу, участ≥ в дискус≥њ.

—ем≥нарськ≥ зан€тт€ Ї важливим засобом не т≥льки дл€ перев≥рки знань студент≥в, але й дл€ формуванн€ св≥тогл€ду на основ≥ правильних суджень та висновк≥в.

√оловна мета сем≥нарських зан€ть допомогти студентам опанувати курс, засвоњти предмет.

ќсновн≥ завданн€ сем≥нарських зан€ть пол€гають у засвоЇнн≥ загальнотеоретичних положень дисципл≥ни. ” процес≥ обговоренн€ питань студенти навчаютьс€ формулювати ≥ викладати своњ думки ≥ висновки, застосовувати теоретичн≥ положенн€.

ќсновою ефективного розгл€ду положень дисципл≥ни на сем≥нарських зан€тт€х Ї вивченн€ лекц≥йного матер≥алу та самост≥йна робота студент≥в, конспектуванн€ навчальноњ ≥ науковоњ л≥тератури курсу. “ака робота передбачаЇ використанн€ навчальноњ програми, основн≥ положенн€ €коњ мають бути засвоЇними.

—амост≥йну роботу варто починати з вивченн€ конспекту, або тексту лекц≥њ, пот≥м прочитати й законспектувати в зошит дл€ сем≥нар≥в в≥дпов≥дний матер≥ал п≥дручника та ≥нших джерел. „итати треба уважно, всеб≥чно та критично анал≥зуючи прочитане. «устр≥вши незрозум≥ле пон€тт€, вираз, обов'€зково необх≥дно з'€сувати його зм≥ст. Ќе зробивши цього студент ризикуЇ сприйн€ти неправильно значенн€ терм≥ну, виразу або й всього тексту. “ут варто скористатись словниками чи ≥ншими допом≥жними джерелами.

ѕерел≥к рекомендованоњ л≥тератури не Ї вичерпаним. —туденти мус€ть використовувати джерела ≥ особливо пер≥одичн≥ виданн€.

ќпануванн€ положень курсу передбачаЇ не т≥льки засвоЇнн€ визначень тих чи ≥нших категор≥й, характерних рис та ознак певного €вища, але й розум≥нн€ р≥зних точок зору щодо цього.

√отуючись до сем≥нару, необх≥дно звернути увагу на ключов≥ пон€тт€, €к≥ притаманн≥ вказаним темам, та засвоњти њх. ѕри в≥дпов≥д≥ на сем≥нарському зан€тт≥ треба будувати так св≥й виступ, щоб в≥докремити його головн≥ чинники:

- ч≥тке формулюванн€ теоретичного положенн€;

- обірунтуванн€ цього положенн€ ≥ розкритт€ його характерних ознак ≥ властивостей;

- аргументац≥ю та ≥люстрац≥ю теоретичних положень ч≥ткими науковими обгрунтуванн€ми;

- доведенн€ значимост≥ та актуальност≥ питань, €к≥ розгл€даютьс€.

–еферати, передбачен≥ планами сем≥нарських зан€ть, присв€чуютьс€ складним питанн€м, €к≥ не розгл€даютьс€ в навчально-методичн≥й л≥тератур≥ ≥ потребують опануванн€ наукових джерел, окремих статей або монограф≥й. ќбс€г реферату маЇ в≥дпов≥дати 7-8 хвилинам допов≥д≥. –еферативн≥ пов≥домленн€ заслуховуютьс€ ≥ обговорюютьс€ в ход≥ в≥дпов≥дних зан€ть ≥ лише у виключних випадках без допов≥д≥ перев≥р€ютьс€ викладачем. ¬они обов'€зково оц≥нюютьс€ викладачем. –еферати можуть бути основою дл€ написанн€ науковоњ роботи.

ќпрацюванн€ тем сем≥нарських зан€ть або окремих њх питань може в≥дбуватис€ в ≥нших формах: сп≥вбес≥ди, загально груповоњ дискус≥њ, заслуховуванн€ й обговоренн€ реферат≥в, проведенн€ письмових контрольних роб≥т, виконанн€ тестових завдань. ¬становлений р≥вень засвоЇнн€ матер≥алу на сем≥нарських зан€тт€х враховуЇтьс€ викладачем при вир≥шенн≥ питанн€ про допуск до зал≥ку на основ≥ оц≥нок та поточноњ атестац≥њ. ÷е стосуЇтьс€ ≥ тих тем, €к≥ вивчалис€ студентами самост≥йно. ќсновн≥ питанн€ тем внос€тьс€ до реЇстру питань, €к≥ ввод€тьс€ в зал≥ков≥ б≥лети.

ѕо завершенню навчанн€ студент повинен

знати:

Ј ≥сторичн≥ типи ф≥лософ≥њ, основн≥ парадигми ф≥лософствуванн€;

Ј основн≥ галуз≥ ф≥лософського знанн€ (онтолог≥€, гносеолог≥€, лог≥ка, ф≥лософська антрополог≥€, етика, естетика, соц≥альна ф≥лософ≥€);

Ј основн≥ форми бутт€, сутн≥сть ≥ закони д≥алектики;

Ј походженн€ св≥домост≥, форми ≥ структури св≥домост≥;

Ј форми ≥ засоби п≥знанн€ св≥ту, функц≥онуванн€ знанн€ в сучасному ≥нформац≥йному сусп≥льств≥, особливост≥ взаЇмозвТ€зку науки, техн≥ки з сучасними соц≥альними ≥ етн≥чними проблемами;

Ј форми сусп≥льноњ св≥домост≥, њх взаЇмозвТ€зок;

Ј умови формуванн€ особистост≥, њњ свободи, в≥дпов≥дальност≥ за збереженн€ житт€, природи, культури.

 

ум≥ти:

Ј обірунтувати свою св≥тогл€дну та громадську позиц≥ю;

Ј застосовувати одержан≥ знанн€ при вир≥шенн≥ профес≥йних завдань, при розробц≥ соц≥альних ≥ еколог≥чних проект≥в, орган≥зац≥њ м≥жособист≥сних в≥дносин;

Ј науково анал≥зувати соц≥ально значущ≥ проблеми й процеси, факти ≥ €вища сусп≥льного житт€;

Ј розум≥ти ≥ обТЇктивно оц≥нювати дос€гненн€ культури, по€снювати феномен культури ≥ цив≥л≥зац≥њ;

Ј волод≥ти методолог≥Їю ≥ методами п≥знанн€, творчоњ д≥€льност≥;

Ј зд≥йснювати д≥алог €к зас≥б вир≥шенн€ соц≥альних, етн≥чних та особистих проблем, дос€гненн€ консенсусу.

 

ќсновна л≥тература

1. Ѕойченко ≤.¬., Ѕойченко ћ.≤. ‘≥лософ≥€. „аст. 2:  .: ”н-т Д”крањнаФ, 207. -197с.

2. ¬андишев ¬.ћ. ‘≥лософ≥€. ≈кскурс в ≥стор≥ю вчень ≥ пон€ть Ц  .: ондор,2006. Ц 474с.

3. ¬ведение в философию ( ол. авт. ‘ролов ».“. и др.). ћ., 2002.

4. ¬оецка€ “. —оциальна€философи€. ќдесса. 1997.

5. ¬оецка€ “.¬., „унаева ј.ј.  урс философии. ќдесса. 1999.

6. √ерасимчук ј.ј., “имошенко «.≤.  урс лекц≥й з ф≥лософ≥њ.  ., 1999.

7. √орлач ћ.“.,  рем≥нь ¬.√., –ибалка ¬. . ‘≥лософ≥€. ’. 2002.

8. √убар ќ.ћ. ‘≥лософ≥€: ≤нтерактивний курс лекц≥й: Ќавч. пос≥бник Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. -416с.

9. ƒаниль€н ќ.√., “араненко ¬.ћ. ќснови ф≥лософ≥њ. ’арк≥в. 2003.

10.«арудний ™.ќ. ‘≥лософ≥€. Ц  .:  ондор, 2007. -202с.

11. альной ».». ‘илософи€. —имферополь. 2004.

12. ась€н ¬.≤. ‘≥лософ≥€. Ц  . «нанн€, 2006. Ц 343 с.

13.—морж Ћ.ќ. ‘≥лософ≥€. Ц  .:  ондор, 2004

14.‘≥лософ≥€ (–ед. Ѕичко ≤.¬.).  ., 2002.

15.‘≥лософ≥€ (–ед. ќс≥чнюка ё.¬..).  ., 2005.

16.‘≥лософ≥€ (–ед. Ќадольний ≤.‘.).  ., 2003.

17.‘≥лософ≥€ (–ед. «аиченко √.ј.).  ., 1995.

18.‘≥лософ≥€.  урс лекц≥й. Ќавчальний пос≥бник (–ед. Ѕичко ≤.¬.). ., 1993.

19.‘≥лософ≥€. Ќавчальний пос≥бник (–ед. ≤.‘. Ќадольний).  ., 2000.

20.‘≥лософ≥€. –ед. ќс≥чнюк ё.¬.  ., 2003.

21.‘илософи€. ѕодобщейредацией ¬.√. ремен€, Ќ.».√орлача. ’арьков. 2004.

“ема зм≥стовного модул€. ‘≥лософ≥€ €к св≥тогл€дна система. ≤сторичн≥ типи св≥тогл€ду.

 лючов≥ пон€тт€: св≥тогл€д, св≥тов≥дчутт€, св≥торозум≥нн€, м≥ф, м≥фопоетичне, рел≥г≥€, ф≥лософ≥€, наука, матер≥ал≥зм, ≥деал≥зм, мон≥зм, дуал≥зм, тењзм, пантењзм, агностицизм, синкретизм.

‘ормуванн€ сучасного мисленн€, сучасного наукового типу рац≥ональност≥ неможливе без освоЇнн€ ф≥лософ≥њ €к теоретичноњ основи людського св≥тобаченн€.

¬ загальн≥й спр€мованост≥ сучасного гуман≥тарного знанн€ до ствердженн€ пр≥оритету ≥ндив≥дуально-особист≥сних сенсожиттЇвих ор≥Їнтац≥й проблема всеб≥чного осмисленн€ св≥ту (природи, соц≥уму, людини) постаЇ одн≥Їю з найактуальн≥ших ≥ безпосередньо повТ€зуЇтьс€ з ви€вленн€м найглибших св≥тогл€дних засад людського бутт€.

 

“ема установчоњ лекц≥њ 1. ‘≥лософ≥€ €к св≥тогл€дна система. ѓњ зм≥ст та призначенн€. —в≥тогл€дн≥ питанн€. ≤сторичн≥ типи св≥тогл€ду.

ѕлан

1. —в≥тогл€дн≥ питанн€. —в≥тогл€д та його структура.

2. ≤сторичн≥ типи св≥тогл€ду: м≥ф ≥ рел≥г≥€.

3. ≤сторичн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ витоки ф≥лософствуванн€. —пециф≥ка ф≥лософського св≥тобаченн€.

 

“ема установчоњ лекц≥њ 2. ≤стор≥чн≥ форми ф≥лософ≥њ. —пособи ф≥лософствуванн€. ‘≥лософський плюрал≥зм.

ѕлан

1. ‘≥лософ≥€ в систем≥ культури. ѕовс€кденне ≥ ф≥лософське мисленн€.

2. ќсновн≥ проблеми ф≥лософ≥њ. —труктура ф≥лософського знанн€.

3. ‘≥лософ≥€ €к спос≥б мисленн€ ≥ €к спос≥б житт€.

 

“ема установчоњ лекц≥њ 3. јнтична ф≥лософ≥€. ‘≥лософ≥€ ƒавнього —ходу.

ѕлан

1. ќсобливост≥ античноњ ф≥лософ≥њ. ‘≥лософськ≥ погл€ди—ократа ≥ ѕлатона.

2. ќсобливост≥ ф≥лософ≥њ ƒавнього —ходу.

3. ‘≥лософськ≥ погл€ди јристотел€.

 

“ема установчоњ лекц≥њ 4. —ередньов≥чна ф≥лософ≥€.

ѕлан

1. ’ристи€нство ≥ нове св≥тобаченн€.

2. —ередньов≥чна патристика та схоластика.

3. “еоцентризм.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 381 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2037 - | 1890 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.