Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ейтинг-лист навчального курсу




1. –озпод≥л бал≥в, €к≥ отримують студенти денноњ форми навчанн€

«м≥стовий модуль 1 «м≥стовий модуль 2 ≈кзамен —ума
“. 1.1 Ц 1.3 “. 1.4 Ц 1.7 “. 1.8 “. 2.1 Ц 2.2 “. 2.3 Ц 2.4 “. 2.5 “ 2.6    
             

“ 1.1 Ц “. 1.3:

- сем≥нарське (практичне) зан€тт€ - 2 бали;

“ 1.4 Ц “. 1.6:

- сем≥нарське (практичне) зан€тт€ - 2 бали;

- самост≥йна робота - 4 бали;

“ 1.7. ћодульна контрольна робота ≤ Ц 7 бал≥в.

“. 2.1 Ц “. 2.2:

- сем≥нарське (практичне) зан€тт€ - 2 бали;

“. 2.3 Ц “. 2.5:

- сем≥нарське (практичне) зан€тт€ - 2 бали;

- самост≥йна робота - 4 бали;

“. 2.6 Ц “. 2.7:

- ≥ндив≥дуальне завданн€ (написанн€ реферату, п≥дготовка презентац≥њ та њх захист) Ц 20 бал≥в.

“. 2.8. ћодульна контрольна робота ≤≤ Ц 7 бал≥в.

 

Ўкала оц≥нюванн€: нац≥ональна та ECTS

—ума бал≥в за вс≥ види навчальноњ д≥€льност≥ ќц≥нкаECTS ќц≥нка за нац≥ональною шкалою
дл€ екзамену, курсового проекту (роботи), практики дл€ зал≥ку
90 Ц 100 ј в≥дм≥нно     зараховано
82-89 ¬ добре
74-81
64-73 D задов≥льно
60-63
35-59 FX незадов≥льно з можлив≥стю повторного складанн€ не зараховано з можлив≥стю повторного складанн€
0-34 F незадов≥льно з обовТ€зковим повторним вивченн€м дисципл≥ни не зараховано з обовТ€зковим повторним вивченн€м дисципл≥ни

7. ѕ≈–≈Ћ≤  ћќƒ”Ћ№Ќ»’ «ј¬ƒјЌ№

 

  1. ѕотреби Ц це...

ј Ќеусв≥домлена необх≥дн≥сть людини в чомусь.

Ѕ —формована, усв≥домлена необх≥дн≥сть людини в певних благах.

¬ Ќеобх≥дн≥сть людини в своЇму розвитку €к б≥олог≥чноњ ≥стоти.

√ ”се, що потр≥бне людин≥ в житт≥.

  1. “овар Ц це...

ј ѕродукт прац≥, виготовлений дл€ обм≥ну.

Ѕ Ѕлаго, що задовольн€Ї потребу.

¬ Ѕлаго, що призначене дл€ обм≥ну.

√ ѕродукт прац≥, виготовлений дл€ обм≥ну, що задовольн€Ї певну потребу.

  1. Ѕезмежн≥сть росту потреб людини охоплюЇ...

ј  ≥льк≥сне зростанн€ потреб людини.

Ѕ як≥сн≥ зм≥ни у потребах людини.

¬  ≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ зм≥ни у потребах людини.

√ «м≥ни потреб людини, €к≥ в≥дбуваютьс€ в залежност≥ в≥д њњ в≥ку.

  1. ѕроанал≥зуйте р≥зн≥ в≥дпов≥д≥ та знайд≥ть вар≥ант, де названо т≥льки товари-зам≥нники.

ј ÷укор, цукрова тростина, мед.

Ѕ ќл≥€, масло, борошно.

¬ «ошит, блокнот, електронна записна книжка.

√ ћолоко, кеф≥р, сир.

  1. ≈коном≥чн≥ блага в≥др≥зн€ютьс€ в≥д нееконом≥чних тим, що...

ј ¬они задовольн€ють потреби людини.

Ѕ ¬они необх≥дн≥ дл€ житт€ людини.

¬ ѓхн≥й розпод≥л пов'€заний з об≥гом грошей в держав≥.

√ ЌемаЇ в≥рноњ в≥дпов≥д≥.

  1. ≈фективн≥сть виробництва Ц це...

ј  ≥льк≥сть економ≥чних благ, €к≥ були вироблен≥ в сусп≥льств≥ за р≥к.

Ѕ —п≥вв≥дносн≥сть результат≥в та витрат ресурс≥в при виробництв≥ економ≥чних благ.

¬ ќц≥нка €кост≥ виробленоњ продукц≥њ.

√ «в'€зок к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ з њњ €к≥стю.

  1. яке з тверджень Ї нев≥рним?

ј јльтернативна варт≥сть виробництва 600 б≥скв≥т≥в дор≥внюЇ виробництву 500 шт. печива.

Ѕ јльтернативна варт≥сть виробництва 600 б≥скв≥т≥в дор≥внюЇ виробництву 600 шт. печива.

¬ јльтернативна варт≥сть виробництва 600 шт. печива дор≥внюЇ виробництву 200 б≥скв≥т≥в.

√  оли обс€г виробництва печива становить 250 шт., альтернативна варт≥сть 1 б≥скв≥та дор≥внюЇ 3 печивам.

  1. Ќа фабриц≥, €ка виробл€Ї спортивн≥ товари, Ї 320 метр≥в спец≥альноњ тканини, €ка може використовуватис€ дл€ виробництва парашут≥в та палаток. «найд≥ть альтернативну варт≥сть зб≥льшенн€ виробництва парашут≥в з 4 до 5 штук, €кщо в≥домо, що на 1 парашут потр≥бно 40 метр≥в тканини, а дл€ виробництва палатки Ц 8 метр≥в ¬она буде р≥вною...

ј 5.

Ѕ 15.

¬ 20.

√ 32.

  1. ≈коном≥чна ефективн≥сть визначаЇтьс€...

ј ћ≥рою доц≥льност≥ розпод≥лу виробничих ресурс≥в та њх продуктивного використанн€ з огл€ду на отриман≥ результати.

Ѕ  ≥льк≥стю продукц≥њ, €ка виготовл€Їтьс€ за певний пром≥жок часу.

¬ ¬≥дпов≥дн≥стю виготовленоњ продукц≥њ вимогам споживач≥в.

√  ≥льк≥стю продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ св≥товим стандартам.

  1. ѕроблема "що виробл€ти"...

ј ћоже сто€ти т≥льки перед приватним п≥дприЇмцем, але не перед державним п≥дприЇмством.

Ѕ ћоже розгл€датис€ €к проблема вибору альтернативи на крив≥й виробничих можливостей.

¬ ¬иникаЇ т≥льки в командн≥й економ≥ц≥, €кщо планов≥ органи не волод≥ють достов≥рною ≥нформац≥Їю.

√ ¬иникаЇ т≥льки в ринков≥й економ≥ц≥ внасл≥док стих≥йност≥ ринкового механ≥зму.

  1. ћодель кругооб≥гу ресурс≥в, продукт≥в, доходу ≥люструЇ:

ј ѕроцес формуванн€ ринкових ц≥н.

Ѕ ¬заЇмод≥ю фактор≥в економ≥чного росту.

¬ ¬заЇмод≥ю м≥ж центральним банком, комерц≥йними банками та њх вкладниками.

√ ¬заЇмозвТ€зок основних економ≥чних суб'Їкт≥в.

  1. ѕ≥дприЇмець приймаЇ р≥шенн€ щодо рац≥онального використанн€ трудових ресурс≥в ѕетро може виготовити певний сувен≥р з дерева за 3 години ≥ пофарбувати його за 1,5 години. ћикола цю ж роботу може виконати в≥дпов≥дно за 4 год. та 2,1 год. ѕ≥дприЇмець вважаЇ за доц≥льне...

ј Ќайн€ти ѕетра дл€ виконанн€ вс≥х операц≥й, тому що в≥н маЇ абсолютн≥ переваги в ус≥х видах роб≥т.

Ѕ Ќайн€ти ѕетра на виробництво, а ћиколу Ц на фарбуванн€ сувен≥р≥в, тому що вони мають пор≥вн€льн≥ переваги у цих видах роб≥т.

¬ Ќайн€ти ћиколу на виробництво, а ѕетра Ц на фарбуванн€ сувен≥р≥в, тому що вони мають пор≥вн€льн≥ переваги у цих видах роб≥т.

√ Ќайн€ти ѕетра дл€ виконанн€ вс≥х операц≥й, тому що в≥н маЇ пор≥вн€льн≥ переваги в ус≥х видах роб≥т.

  1. “еор≥€ рац≥ональноњ повед≥нки споживача допускаЇ, що рац≥ональний споживач намагаЇтьс€ максим≥зувати...

ј —ередню корисн≥сть.

Ѕ √раничну корисн≥сть.

¬ «агальну корисн≥сть.

√ –≥зницю м≥ж загальною ≥ граничною корисн≥стю.

  1. –инковий попит на даний товар не зм≥нитьс€, €кщо...

ј «м≥н€тьс€ доходи споживач≥в.

Ѕ «м≥нитьс€ ц≥на даного товару.

¬ «м≥н€тьс€ ц≥ни товар≥в-субститут≥в.

√ «м≥нитьс€ статево-в≥кова структура сусп≥льства.

  1. «акон попиту в≥дображаЇ...

ј ѕр€му залежн≥сть величини попиту в≥д ц≥ни.

Ѕ ќбернено-пропорц≥йну залежн≥сть величини попиту в≥д ц≥ни.

¬ ќбернену залежн≥сть ц≥ни товару в≥д величини попиту.

√ ќбернену залежн≥сть величини попиту в≥д ц≥ни товару.

  1. ¬изначте граничну корисн≥сть третього к≥лограма €блук.
 ≥льк≥сть €блук, кг «агальна корисн≥сть
   
   
   
   
   

ј 19.

Ѕ 5.

¬ 3.

√ 39.

  1. ¬ €кому з тверджень слово "попит " сл≥д зам≥нити виразом "величина попиту"?

ј ѕ≥сл€ п≥двищенн€ тариф≥в на проњзд у маршрутних такс≥ попит на проњзд у тролейбусах зб≥льшивс€.

Ѕ Ќаближенн€ еп≥дем≥њ грипу викликало зб≥льшенн€ попиту на жарознижуюч≥ л≥ки.

¬ ѕ≥сл€ зниженн€ тариф≥в на пошитт€ верхнього од€гу попит на послуги ательЇ зб≥льшивс€.

√ ѕ≥сл€ ≥нформац≥њ еп≥дем≥олог≥в про отруЇнн€ грибами попит на них зменшивс€.

  1. «агальна корисн≥сть зб≥льшуЇтьс€, €кщо гранична корисн≥сть...

ј «меншуЇтьс€.

Ѕ «б≥льшуЇтьс€.

¬ ™ негативною величиною.

√ „и зменшуЇтьс€, чи зб≥льшуЇтьс€, але залишаЇтьс€ позитивною величиною.

  1. "≈фектом √≥ффена" називаЇтьс€ ситуац≥€, в €к≥й...

ј «меншенн€ доход≥в споживач≥в супроводжуЇтьс€ зменшенн€м попиту на малоц≥нн≥ товари.

Ѕ —поживанн€ предмет≥в розкошу зростаЇ швидше, н≥ж зростаЇ доход споживач≥в.

¬ —поживач≥ не схильн≥ скорочувати покупки з≥ зб≥льшенн€м ц≥ни, оч≥куючи в подальшому нового зростанн€ ц≥н.

√ ѕ≥двищенн€ ц≥н на малоц≥нн≥ товари супроводжуЇтьс€ зростанн€м величини попиту на них.

  1. якщо зменшенн€ ц≥н на коштовн≥ товари супроводжуЇтьс€ зменшенн€м величини попиту на них, то спрацьовуЇ...

ј ≈фект доходу.

Ѕ ≈фект зам≥щенн€.

¬ ≈фект ¬еблена.

√ ≈фект √≥ффена.

  1. ѕрипустимо, що споживач маЇ доход 8 грн. ÷≥на товару ј дор≥внюЇ 1 грн., а ц≥на товару Ѕ Ц 0,5 грн. яка з наступних комб≥нац≥й товар≥в ј ≥ Ѕ знаходитьс€ на бюджетн≥й л≥н≥њ?

ј 8ј ≥ 1Ѕ.

Ѕ 7ј ≥ 1Ѕ.

¬ 4ј ≥ 4Ѕ.

√ 5ј ≥ 6Ѕ.

  1. якщо еластичн≥сть попиту на товар менше одиниц≥, то при зростанн≥ ц≥ни виручка...

ј Ќе зм≥нитьс€.

Ѕ «меншитьс€.

¬ «б≥льшитьс€.

√ Ќе може бути п≥драхована.

  1. Ќахил бюджетноњ л≥н≥њ маЇ економ≥чну ≥нтерпретац≥ю, що позначаЇ...

ј —падну граничну норму зам≥щенн€.

Ѕ ¬итрати втрачених можливостей одного товару, що виражен≥ через ≥нший товар.

¬  ≥льк≥сть одного товару, в≥д €кого споживач готовий в≥дмовитис€, в обм≥н на ≥нший товар.

√ ћежу бюджетного простору.

  1. якщо п≥двищенн€ ц≥ни на товар ј призвело до зниженн€ попиту на товар ¬, то це...

ј “овари-субститути, наприклад, детективи „ейза та √арднера.

Ѕ  омплементарн≥ блага, наприклад, дерев'€на л≥н≥йка та деревина.

¬ Ќормальн≥ товари та товари нижчоњ категор≥њ, наприклад, м'€со та картопл€.

√  омплементарн≥ блага, наприклад, плеЇр та касета.

  1. ѕост≥йними Ї витрати, €к≥ ф≥ксован≥ в≥дносно...

ј „асу.

Ѕ  ≥лькост≥ виплачених грошей.

¬  ≥лькост≥ випуску продукц≥њ.

√  ≥лькост≥ на€вних виробничих ресурс≥в.

  1. «м≥нн≥ витрати виробництва Ц це...

ј ¬итрати на виробнич≥ ресурси, ц≥ни €ких зм≥нюютьс€.

Ѕ ¬итрати, €к≥ маЇ п≥дприЇмство час в≥д часу.

¬ ¬итрати, €к≥ зм≥нюютьс€ з≥ зм≥ною обс€гу виробництва.

√ ¬с≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥.

  1. ‘ункц≥€ пропозиц≥њ Ц це...

ј «алежн≥сть обс€гу пропозиц≥њ в≥д попиту на даний товар.

Ѕ «алежн≥сть обс€гу пропозиц≥њ в≥д ц≥н на ресурси дл€ виробництва даного товару.

¬ «алежн≥сть обс€гу пропозиц≥њ в≥д ц≥н на даний товар.

√ «алежн≥сть ц≥н даного товару в≥д обс€гу пропозиц≥њ.

  1. ¬ €кому з тверджень терм≥н "пропозиц≥€" сл≥д зам≥нити на вираз "величина пропозиц≥њ"?

ј ѕ≥двищенн€ ц≥н на електроенерг≥ю призвело до зменшенн€ пропозиц≥њ комп'ютерних ≥гор.

Ѕ ѕ≥двищенн€ тариф≥в на проњзд в автобусах призвело до п≥двищенн€ пропозиц≥њ автобус≥в на маршрутах м≥ста.

¬ ¬насл≥док розширенн€ п≥льгового оподаткуванн€ нац≥ональних виробник≥в зб≥льшилась пропозиц≥€ молочних продукт≥в.

√ ѕроведенн€ процесу приватизац≥њ призвело до зб≥льшенн€ пропозиц≥њ товар≥в народного споживанн€.

  1. Ќайб≥льш в≥рог≥дним Ї пад≥нн€ пропозиц≥њ учн≥вських зошит≥в внасл≥док...

ј «ниженн€ доход≥в споживач≥в.

Ѕ ѕ≥двищенн€ ц≥н на блокноти.

¬ ќч≥куванн€ зниженн€ ц≥н на канцтовари.

√ ѕ≥двищенн€ податк≥в на малий ≥ середн≥й б≥знес.

  1. ўо з перел≥ченого нижче не призведе до зм≥щенн€ кривоњ пропозиц≥њ?

ј ÷≥на виробничих ресурс≥в п≥двищилась.

Ѕ ÷≥на даного товару знизилась на 5%.

¬ ¬иробництво даного товару стало прибутковим.

√ ƒержава вид≥лила дотац≥њ на виробництво даного товару.

  1. ѕр€мий зв'€зок м≥ж обс€гом пропозиц≥њ ≥ ц≥ною товару зумовлений д≥Їю...

ј «акону зростаючих альтернативних витрат.

Ѕ «акону спадноњ граничноњ корисност≥.

¬ ≈фекту зам≥щенн€.

√ ≈фекту доходу.

  1. якщо на виробництво продукц≥њ зд≥йснено 600 грн. пост≥йних витрат ≥ 1200 грн. зм≥нних витрат, то величина загальних витрат ф≥рми...

ј ј“— = 1800грн.

Ѕ ј“— = 1200 грн.

¬ “—= 1800 грн.

√ “— = 1200 грн.

  1. ” короткочасному пер≥од≥ середн≥ пост≥йн≥ втрати ф≥рми становл€ть 5,5 грн., середн≥ зм≥нн≥ витрати - 8,3 грн. ‘≥рма виготовила 250 одиниць продукц≥њ й продала за ц≥ною 14 грн. за одиницю товару. ÷е означаЇ, що...

ј ‘≥рма одержала 3500 грн. прибутку.

Ѕ ‘≥рма одержала 50 грн. прибутку.

¬ ‘≥рма понесла збиток на 3500 грн.

√ ‘≥рма зазнала збитк≥в на 50 грн.

  1. ” короткочасному пер≥од≥ середн≥ пост≥йн≥ витрати становл€ть 28 грн., а середн≥ загальн≥ витрати 43 гри. ‘≥рма виготовила ≥ продала 130 одиниць продукц≥њ по 45 грн. ÷е означаЇ, що...

ј ‘≥рма зазнана збитк≥в на 3380 грн.

Ѕ ‘≥рма зазнала збитк≥в на 1950 грн.

¬ ‘≥рма одержала прибуток у розм≥р≥ 1950 грн.

√ ‘≥рма одержала 260 грн. прибутку.

  1. якщо середн≥ зм≥нн≥ витрати виробництва п'€та одиниць продукц≥њ становл€ть 100 грн., а дл€ виробництва шести одиниць продукц≥њ Ц 125 грн., то граничн≥ витрати виробництва шостоњ одиниц≥ продукц≥њ становл€ть...

ј 125 грн.

Ѕ 225 грн.

¬ 250 грн.

√ 750 грн.

  1. якщо середн≥ витрати виробництва п'€ти одиниць продукц≥њ становл€ть 400 грн., а зм≥нн≥ витрати на виготовленн€ шостоњ одиниц≥ дор≥внюють 580 гри., то граничн≥ витрати виробництва шостоњ одиниц≥ продукц≥њ становл€ть...

ј 180 грн.

Ѕ 400 грн.

¬ 580 грн.

√ 1420 грн.

  1. «меншенн€ к≥лькост≥ новонароджених приведе на ринку памперс≥в до...

ј «ниженн€ ц≥ни на памперси внасл≥док зменшенн€ попиту.

Ѕ «ниженн€ ц≥ни на памперси внасл≥док зб≥льшенн€ пропозиц≥њ.

¬ ѕ≥двищенн€ ц≥ни на памперси внасл≥док зб≥льшенн€ попиту.

√ ѕ≥двищенн€ ц≥ни на памперси внасл≥док зменшенн€ пропозиц≥њ.

  1. якщо ц≥на на ринку певного товару встановлюЇтьс€ нижче р≥вн€ р≥вноважноњ, то це призведе до...

ј «б≥льшенн€ виробництва даного товару.

Ѕ «б≥льшенн€ попиту на даний товар.

¬ ¬иникненн€ деф≥циту.

√ ¬иникненн€ надлишку.

  1. Ќеврожай кави призведе до...

ј «б≥льшенн€ попиту на каву ≥ зб≥льшенн€ њњ ц≥ни.

Ѕ «б≥льшенн€ обс€гу продажу кави.

¬ «меншенн€ обс€гу продажу кави.

√ «меншенн€ попиту на каву ≥ зб≥льшенн€ њњ ц≥ни.

  1. «ростанн€ доход≥в споживач≥в приведе до...

ј «меншенн€ покупок вироб≥в з натурального хутра.

Ѕ «б≥льшенн€ пропозиц≥њ вироб≥в з натурального хутра.

¬ «б≥льшенн€ попиту на вироби з натурального хутра.

√ «б≥льшенн€ пропозиц≥њ вироб≥в з штучного хутра.

  1. «ростанн€ ц≥ни на €ловичину скор≥ш за все призведе до...

ј «б≥льшенн€ витрат на виробництво.

Ѕ «б≥льшенн€ пропозиц≥њ €ловичини.

¬ «меншенн€ величини пропозиц≥њ €ловичини.

√ «б≥льшенн€ величини пропозиц≥њ €ловичини.

  1. якщо на ринку хл≥ба величина попиту перевищуЇ величину пропозиц≥њ, то очевидно, що...

ј ƒержавою прийн€то р≥шенн€ про зниженн€ ц≥ни на хл≥б.

Ѕ ƒержавою прийн€то р≥шенн€ про п≥двищенн€ ц≥ни на хл≥б.

¬ «меншились доходи споживач≥в.

√ «б≥льшились доходи споживач≥в.

  1. якщо величина попиту перевищуЇ величину пропозиц≥њ, то це приклад...

ј ≈фекту √≥ффена.

Ѕ ≈фекту доходу.

¬ ƒеф≥циту.

√ Ќадлишку.

  1. якщо одночасно зб≥льшитьс€ попит на бензин та його пропозиц≥€, то...

ј ќбов'€зково зросте р≥вноважна ц≥на.

Ѕ ќбов'€зково зросте обс€г продажу бензину.

¬ ќбов'€зково знизитьс€ р≥вноважна ц≥на.

√ ÷≥ни на бензин залишатьс€ незм≥нними.

  1. ¬насл≥док встановленн€ державою ц≥н "стел≥" на ринку даного товару к≥льк≥сть проданих товар≥в...

ј Ќе зменшитьс€.

Ѕ «меншитьс€.

¬ «б≥льшитьс€.

√ ¬≥рн≥ вс≥ в≥дпов≥д≥.

  1. «м≥щенн€ точки ринковоњ р≥вноваги вздовж кривоњ пропозиц≥њ може бути викликано...

ј «м≥ною ц≥ни даного товару.

Ѕ «м≥ною ц≥ни ресурс≥в дл€ виробництва даного товару.

¬ «м≥ною величини податку на виробника даного товару.

√ «м≥ною ц≥н товар≥в, взаЇмопов'€заних з даним товаром.

  1. «б≥льшенн€ ц≥н на пап≥р призведе до...

ј «б≥льшенн€ попиту на зошити ≥ зб≥льшенн€ попиту на обкладинки до них.

Ѕ «меншенн€ попиту на зошити ≥ зб≥льшенн€ пропозиц≥њ обкладинок до них.

¬ «б≥льшенн€ пропозиц≥њ альбом≥в ≥ зб≥льшенн€ попиту на фарби.

√ «меншенн€ пропозиц≥њ альбом≥в ≥ зменшенн€ попиту на фарби.

  1. ѕ≥двищенн€ зароб≥тноњ плати нафтовикам за умови, що вуг≥лл€ Ї товаром-субститутом нафти, призведе до...

ј «ниженн€ ц≥ни на нафту ≥ зниженн€ ц≥ни на вуг≥лл€.

Ѕ ѕ≥двищенн€ ц≥ни на нафту ≥ п≥двищенн€ ц≥ни на вуг≥лл€.

¬ «ниженн€ ц≥ни на нафту ≥ п≥двищенн€ ц≥ни на вуг≥лл€.

√ ѕ≥двищенн€ ц≥ни на нафту ≥ зниженн€ ц≥ни на вуг≥лл€.

  1. ‘ункц≥€ попиту маЇ вигл€д QD = 150 - 2–, а функц≥€ пропозиц≥њ
    QS = «– + 25. ѕараметри точки ринковоњ р≥вноваги...

ј –о = 150, Q0 = 250.

Ѕ P0 = 100, Q0 = 25.

¬ –0=25, Q0=100.

√ –о = 75, Q0 = 150.

  1. якщо функц≥€ попиту на блокноти QD = 400 - 70–, а функц≥€ пропозиц≥њ QS = 80P - 50, то встановленн€ п≥дприЇмствами ц≥ни на блокноти на р≥вн≥ 4 грн. призведе до...

ј ƒеф≥циту 120 блокнот≥в.

Ѕ ƒеф≥циту 150 блокнот≥в.

¬ Ќадлишку 120 блокнот≥в.

√ Ќадлишку 150 блокнот≥в.

  1. ƒо пон€тт€ "ф≥нансовий ринок" вход€ть...

ј √рошовий ринок та ринок ц≥нних папер≥в.

Ѕ –инок патент≥в та ринок кап≥тан≥в.

¬ –инок робочоњ сили.

√ –инок кредитних послуг та ринок валюти.

  1. Ќе Ї ознакою досконалоњ конкуренц≥њ...

ј Ќа€вн≥сть на ринку великоњ к≥лькост≥ продавц≥в ≥ покупц≥в.

Ѕ ¬плив виробника на р≥вень ц≥н в галуз≥.

¬ ¬≥дсутн≥сть барТЇр≥в дл€ входженн€ у певну галузь ≥ виходу з нењ.

√ ћожлив≥сть домовленост≥ м≥ж покупц€ми ≥ продавц€ми.

  1. ћетропол≥тен у м≥ст≥ це приклад...

ј “имчасовоњ монопол≥њ.

Ѕ ќл≥гопол≥њ.

¬ ћонопол≥стичноњ конкуренц≥њ.

√ ѕриродноњ монопол≥њ.

  1.  омплекс орган≥зац≥й ≥ техн≥чних умов, €к≥ забезпечують безперервн≥сть господарських зв'€зк≥в м≥ж суб'Їктами економ≥ки ≥ пол≥пшують рух товарно-грошових поток≥в, називаЇтьс€...

ј ‘ондовою б≥ржею.

Ѕ –инковою економ≥кою.

¬ ≤нфраструктурою ринку.

√ Ѕанк≥вською системою.

  1. ћонопол≥ст зб≥льшуЇ св≥й доход за рахунок...

ј ¬провадженн€ у процес виробництва дос€гнень науково-техн≥чного прогресу.

Ѕ ”кладанн€ таЇмних угод з ≥ншими монопол≥стами про розпод≥л ринк≥в збуту, виробничоњ квоти, ц≥н на ресурси тощо.

¬ «меншенн€ граничних витрат.

√  онтролю за ц≥нами.

  1. ‘≥рми-ол≥гопол≥сти, €к правило, максим≥зують св≥й прибуток за допомогою...

ј  онтролю ц≥н в результат≥ змови з ≥ншими ол≥гопол≥стами.

Ѕ –егулюванн€ обс€г≥в виробництва.

¬ ƒос€гненн€ р≥вност≥ граничноњ виручки ≥ граничних витрат.

√ ≈коном≥њ на зм≥нних втратах виробництва.

  1. Ќа в≥дм≥ну в≥д досконало конкурентноњ ф≥рми, монопол≥ст...

ј ћаЇ справу з абсолютно еластичною кривою попиту.

Ѕ ћоже продати будь-€кий обс€г продукц≥њ за будь-€кою ц≥ною.

¬ ћоже призначити будь-€ку ц≥ну на свою продукц≥ю.

√ «а певною кривою ринкового попиту обираЇ таку комб≥нац≥ю ц≥ни та обс€гу виробництва, €ка принесе йому максимальний прибуток.

  1. ѕрипустимо, що ном≥нальна ставка в≥дсотка складаЇ 20% в м≥с€ць, а м≥с€чний темп ≥нфл€ц≥њ Ц 15%. –еальна ставка в≥дсотка дор≥внюЇ...

ј 4,3%.

Ѕ 6,8%.

¬ 4,7%.

√ 5%.

6.3.15. ‘≥рм≥ необх≥дно зб≥льшувати виробництво продукц≥њ, €кщо...

ј ћR > ћ—.

Ѕ ћR = ћ—.

¬ ћR < ћ—.

√ ћR = –.

  1. "≈фект доходу" на ринку прац≥ д≥Ї у тому випадку, коли...

ј «б≥льшуючи робочий час, п≥дприЇмець пропорц≥йно зб≥льшуЇ зароб≥тну плату своњм прац≥вникам.

Ѕ ѕрац≥вников≥ виг≥дно в≥дмовитись в≥д годин дозв≥лл€ заради зб≥льшенн€ робочого часу.

¬ √раничн≥ витрати прац≥ зростають пов≥льн≥ше, н≥ж р≥вень зароб≥тноњ плати.

√ –об≥тник в≥ддаЇ перевагу зб≥льшенню годин дозв≥лл€, перед зб≥льшенн€м зароб≥тноњ плати.

  1. якщо попит на працю шахтар≥в задано формулою QD = 3000-6W, а пропозиц≥€ прац≥ маЇ вигл€д QS = 1000 + 4W, де Q Ц к≥льк≥сть найманих роб≥тник≥в (шахтар≥в), а W Ц њх зароб≥тна плата за тиждень (грн.), то р≥вноважна тижнева ставка зарплати шахтар≥в становить...

ј 200 грн.

Ѕ 400 грн.

¬ 1000 грн.

√ 100 грн.

  1. якщо рента, €ку отримуЇ господар земл≥, зб≥льшитьс€ на 4%, а попит на землю зб≥льшитьс€ на 2%, то...

ј ѕропозиц≥€ земл≥ буде абсолютно нееластичною.

Ѕ ѕопит на землю буде абсолютно еластичним.

¬ ѕопит на землю буде еластичним.

√ ѕопит на землю буде абсолютно нееластичним.

  1. якою буде ставка позичкового процента, €кщо, вз€вши в кредит 2000 грн., ви маЇте повернути через м≥с€ць 2500 грн.?

ј 80%.

Ѕ 20%.

¬ 25%.

√ 11,1%.

  1. яку суму отримаЇ власник 100000 грн. через м≥с€ць, €кщо позичить њх п≥д 24% р≥чних ≥з щом≥с€чною виплатою в≥дсотк≥в?

ј 124000 грн.

Ѕ 24000 грн.

¬ 2000 грн.

√ 102000 грн.

  1. ƒо громадських послуг належать...

ј ѕослуги рекламного агентства.

Ѕ ѕослуги комерц≥йного телебаченн€.

¬ ѕослуги комб≥нату побутового обслуговуванн€.

√ ѕослуги пожежноњ команди.

  1. Ќегативний поб≥чний ефект це...

ј ¬трати третьоњ особи.

Ѕ ¬трати п≥дприЇмц€.

¬ ¬трати держави.

√ ¬трати людства.

  1. ƒо джерел екстенсивного типу економ≥чного зростанн€ належить...

ј ¬икористанн€ новоњ техн≥ки.

Ѕ ѕ≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в.

¬ «алученн€ до виробництва домогосподар≥в.

√ ¬провадженн€ нових технолог≥й.

  1. якщо крива виробничих можливостей сусп≥льства пересуваЇтьс€ вправо, то це засв≥дчуЇ...

ј Ќа€вне економ≥чне зростанн€ в крањн≥.

Ѕ Ќа€вне економ≥чне зростанн€ на м≥крор≥вн≥.

¬ —таб≥л≥зац≥ю виробництва в крањн≥.

√ ќзнаки на€вного економ≥чного спаду в крањн≥.

  1. ѕрикладом позитивного поб≥чного ефекту виступатиме...

ј «б≥льшенн€ к≥лькост≥ канал≥в на м≥ському телебаченн≥.

Ѕ Ѕуд≥вництво у центр≥ м≥ста п'€тиз≥ркового готелю.

¬ Ѕуд≥вництво обТњзноњ дороги навколо м≥ста.

√ «ниженн€ податку на доходи населенн€.

  1. ѕоб≥чними насл≥дками буд≥вництва нового х≥м≥чного комб≥нату поблизу ƒн≥пра можуть бути...

ј «б≥льшенн€ пропозиц≥њ х≥м≥чноњ продукц≥њ в крањн≥.

Ѕ «меншенн€ доходу в≥д туризму.

¬ «меншенн€ соб≥вартост≥ х≥м≥чноњ продукц≥њ.

√ –озповсюдженн€ безв≥дходних технолог≥й виробництва.

  1. ћа€к Ї традиц≥йним прикладом сусп≥льного блага, тому що...

ј ƒержава зац≥кавлена в його ≥снуванн≥.

Ѕ ¬≥н забезпечуЇ б≥льше вигод, н≥ж витрат.

¬ Ќеможливо заборонити його використанн€ тими, хто не платить за його послуги.

√ ѕриватним ф≥рмам не виг≥дно його виготовл€ти та обслуговувати.

  1. ƒо зовн≥шн≥х ефект≥в (екстернал≥й) належать...

ј ¬пливи, породжен≥ нев≥дрегульован≥стю певних взаЇмов≥дносин ринкових суб'Їкт≥в.

Ѕ ¬пливи, породжен≥ в≥дсутн≥стю повноњ ≥нформац≥њ.

¬ ‘актори, €к≥ не завжди в≥дображаютьс€ в ц≥н≥.

√ ‘актори, €к≥ обов'€зково в≥дображаютьс€ в ц≥н≥.

  1. Ќегативний зовн≥шн≥й ефект виникаЇ, €кщо...

ј –еклама сигарет спри€Ї розповсюдженню шк≥дливоњ дл€ здоров'€ звички.

Ѕ «б≥льшенн€ вживанн€ вод≥€ми алкоголю призводить до зростанн€ к≥лькост≥ постраждалих в≥д авар≥й.

¬ √отуючись до екзамену, учень ≥з задоволенн€м слухаЇ гучну музику, €ка долинаЇ з квартири сус≥да.

√ —киданн€ в≥дход≥в х≥м≥чного виробництва в р≥чку зменшуЇ соб≥варт≥сть продукц≥њ.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1403 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2273 - | 2086 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.119 с.