Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќпрацюванн€ даних у Excel, сортуванн€ даних,

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –ќЅќ“ј є 1

«Ќј…ќћ—“¬ќ « ћќ∆Ћ»¬ќ—“яћ» ≈Ћ≈ “–ќЌЌ»’ “јЅЋ»÷№ EXCEL, ‘ќ–ћј“”¬јЌЌя “јЅЋ»÷№, –ќ«–ј’”Ќ » ¬ “јЅЋ»÷я’, –≈ƒј√”¬јЌЌя ƒјЌ»’

1.1 «агальн≥ в≥домост≥

 

1.1.1 ¬вод до кл≥тин.

ƒо кл≥тинки можна ввести:

а) значенн€ (константу) одного з чотирьох тип≥в:

1) текст Ц це посл≥довн≥сть букв, цифр ≥ проб≥л≥в м≥ж ними. «а умовчанн€м текст, €кий вводитьс€ до кл≥тинки, вир≥внюЇтьс€ по њњ л≥вому краю;

2) число Ц це посл≥довн≥сть цифр в≥д 0 до 9 ≥з використанн€м спец≥альних символ≥в (+,-,/,%), ком, деф≥с≥в ≥ круглих дужок. «а умовчанн€м числов≥ дан≥, €к≥ ввод€тьс€ до кл≥тинки, вир≥внюютьс€ по њњ правому краю;

3) дата-час;

4) лог≥чне значенн€ (Д»стинаФ, ДЋожьФ)

б) формулу, результатом €коњ буде значенн€ одного ≥з перел≥чених ран≥ше тип≥в чи помилкове значенн€.

 

1.1.2 ƒ≥апазон кл≥тинок

ƒ≥апазон кл≥тинок Ц це сус≥дн≥ кл≥тинки, що утворюють пр€мокутник. ƒ≥апазон кл≥тинок може складатис€ з кл≥тинок одного стовпчика: B2: B15, одного р€дка: A5: F5 або з комб≥нац≥њ кл≥тинок, розташованих у р≥зних стовпчиках ≥ р€дках: C3:G10. √оловна умова: кл≥тинки обовТ€зково утворюють пр€мокутник.

 

1.1.3 ¬ид≥ленн€ кл≥тинки

ѕеред тим, €к коп≥ювати, перем≥щати або видал€ти дан≥ в кл≥тинах, потр≥бно спочатку њх вид≥лити ≥ т≥льки пот≥м виконувати перел≥чен≥ вище операц≥њ. ¬казан≥ д≥њ можна зробити за допомогою курсору.  урсор вказуЇ м≥сцеположенн€ користувача у систем≥ ≥ може мати р≥зний вигл€д:

Ц курсор вид≥ленн€ кл≥тини, д≥апазон≥в кл≥тин;

 

| Ц курсор веденн€ даних;

Ц курсор коп≥юванн€ / перем≥щенн€ даних(актив≥зуЇтьс€, €кщо п≥двести курсор до границ≥ вид≥леного блоку);

+ Ц курсор коп≥юванн€(заповненн€) в сус≥дн≥ кл≥тини (актив≥зуЇтьс€, €кщо п≥двести курсор до правого нижнього кута кл≥тини);

 

Ц курсор зм≥ни висоти р€дка;

 

- Ц курсор зм≥ни ширини стовпц€;

ƒл€ вид≥ленн€ одн≥Їњ кл≥тинки просто клацн≥ть на н≥й. ўоб вид≥лити групу (д≥апазон) сус≥дн≥х кл≥тинок, клацн≥ть у л≥вому верхньому куту групи ≥, утримуючи кнопку миш≥, перет€гн≥ть њњ показник у правий нижн≥й кут, а пот≥м в≥дпуст≥ть кнопку. ƒл€ вид≥ленн€ несум≥жних кл≥тин утримуйте клав≥шу CTRL. ўоб вид≥лити ц≥лий стовпчик (р€док), клацн≥ть на його заголовку. ƒл€ вид≥ленн€ групи сус≥дн≥х стовпчик≥в або р€дк≥в перет€гн≥ть показник миш≥ по њхн≥м заголовках. ўоб вид≥лити несум≥жн≥ р€дки або стовпчики, клацн≥ть на њхн≥х заголовках, утримуючи при цьому натиснутою клав≥шу CTRL.

 

–едагуванн€ даних

ѕ≥сл€ введенн€ даних можна виправити њх у сам≥й кл≥тинц≥ або у р€дку формул. ƒл€ цього необх≥дно вид≥лити потр≥бну кл≥тинку та клацнути в р€дку формул або вид≥лити кл≥тинку та натиснути клав≥шу F2 або дв≥ч≥ клацнути в потр≥бн≥й кл≥тинц≥. “ак кл≥тинка переходить у режим редагуванн€ (у р€дку стану з'€вл€Їтьс€ напис ѕравка).

ƒл€ перем≥щенн€ курсору по тексту кл≥тинки використовуйте клав≥ш≥ У стр≥лка вл≥во Ф та У стр≥лка вправо Ф або л≥ву кнопку миш≥. ƒл€ видаленн€ розташованого л≥воруч в≥д курсору символу використовуйте клав≥шу BackSрасе (вона позначена знаком), дл€ видаленн€ символу, розташованого праворуч, Ц клав≥шу Dеlеtе. ѕот≥м введ≥ть потр≥бн≥ дан≥. Ќатисн≥ть клав≥шу ≈ntеr або клацн≥ть на кнопц≥ з зеленою позначкою , що розташована в р€дку формул, дл€ введенн€ в кл≥тинку нових даних. якщо ви передумали ≥ не хочете вводити або збер≥гати виправленн€, клацн≥ть в р€дку формул на кнопц≥ скасувати, або натисн≥ть клав≥шу ≈S—.

ѕрим≥тка. ƒл€ виправленн€ у кл≥тинц≥ повинно бути встановлено прапорець ѕравка пр€мо в €чейке (—ервис/ѕараметры/ вкладка ѕравка).

 

1.1.5  оп≥юванн€ даних

ўоб скоп≥ювати вже введен≥ дан≥ на сус≥дн≥ кл≥тинки, найпрост≥ше встановити показник миш≥ в правому нижньому куточку д≥апазону кл≥тинок так, щоб курсор прийн€в вигл€д чорного хрестика, та перет€гнути курсор на необх≥дн≥ кл≥тинки. ѕри цьому зТ€витьс€ спливаюча п≥дказка, що визначаЇ, €к≥ саме кл≥тинки коп≥юютьс€.

ћожна зд≥йснювати коп≥юванн€ також за допомогою кнопок  опировать¬ставить панел≥ ≥нструмент≥в або контекстного меню.

 

1.1.6 ¬идаленн€ даних з кл≥тинки

ƒл€ видаленн€ даних з кл≥тинки необх≥дно вид≥лити кл≥тинку або д≥апазон, а пот≥м натиснути клав≥шу Dеlеtе. ѕроте в ≈’—≈L ≥снуЇ дек≥лька ≥нших засоб≥в видаленн€ вм≥сту кл≥тинки. Ќаприклад, можна вид≥лити потр≥бний д≥апазон кл≥тинок, натиснути праву кнопку миш≥ ≥ в контекстному меню, що зТ€витьс€ при цьому, обрати пункт ќчистить содержимое.

1.1.7 ¬идаленн€ кл≥тинок

ўоб видалити кл≥тини, вид≥л≥ть потр≥бний д≥апазон кл≥тин, в≥дкрийте меню ѕравка або правою кнопкою миш≥ актив≥зуйте контекстно-залежне меню ≥ вибер≥ть пункт ”далить. «Т€витьс€ д≥алогове в≥кно ”даление €чеек. ¬ибер≥ть одну з опц≥й: ячейки, со сдвигом влево; ячейки, со сдвигом вверх; —троку або —толбец та клацн≥ть на кнопц≥ ќ .

 

1.1.8 ¬ставка кл≥тинок

ўоб вставити кл≥тинку або д≥апазон кл≥тинок, можна використовувати пункт ƒобавить €чейки контекстного меню або пункти меню ¬ставка→ячейки, ¬ставка→—троки, ¬ставка→—толбцы ≥, коли зТ€витьс€ д≥алогове в≥кно додаванн€ кл≥тинок, встановити в ньому прапорець потр≥бноњ опц≥њ та клацнути на кнопц≥ ќ .

ѕрим≥тка. ƒл€ того, щоб швидко вставити один або дек≥лька стовбц≥в або строк, треба вид≥лити необх≥дну к≥льк≥сть стовбц≥в чи строк, клацнути на них правою кнопкою миш≥ ≥ у контекстному меню, що в≥дкрилос€, обрати пункт ¬ставить.

 

1.1.9 ќбТЇднанн€ кл≥тинок

ўоб, обТЇднавши кл≥тинки, утворити заголовок, вид≥л≥ть д≥апазон кл≥тинок, у €кому в≥н повинен розташовуватис€, ≥ в≥дкрийте пункт меню ‘ормат→ячейки.  оли зТ€витьс€ в≥дпов≥дне д≥алогове в≥кно (рис.1.1), клацн≥ть на вкладц≥ ¬ь≥равнивание, установ≥ть прапорець на опц≥њ ќбьединение €чеек та ѕереносить по словам, €кщо текст займаЇ дек≥лька р€дк≥в.

 

 

–исунок 1.1 Ц ‘орматуванн€ у кл≥тинках

 

¬ цьому ж в≥кн≥ можна задати види вир≥внюванн€ тексту. Ќаприклад, щоб вир≥вн€ти текст в обТЇднаних кл≥тинках по вертикал≥, клацн≥ть на стр≥лц≥ в≥дпов≥дного списку, що випадаЇ, ≥ обер≥ть у ньому по центру, пот≥м клацн≥ть на кнопц≥ ќ . ¬ид≥лен≥ кл≥тинки обТЇднаютьс€ в одну. ¬вед≥ть текст заголовка в л≥вий верхн≥й д≥апазон кл≥тинок, у €кому в≥н повинен розташовуватис€. якщо заголовок складаЇтьс€ з дек≥лькох р€дк≥в, натисн≥ть јL“+≈N“≈R перед введенн€м наступного р€дка.

 

¬икористанн€ формул

‘ормула складаЇтьс€ з одного або дек≥лькох адрес≥в кл≥тин з≥ значенн€ми ≥ математичних знак≥в (^ Ц п≥днесенн€ до ступен€, + Цдодаванн€, Ц Ц в≥дн≥манн€, * Ц добуток, / Ц д≥ленн€).  ожна формула повинна починатис€ з≥ знака р≥вност≥ =. якщо потр≥бно, вона може м≥стити дужки та функц≥њ.

‘ункц≥€ Ц це складна формула, за €кою зд≥йснюютьс€ операц≥њ над даними певного типу.  ожна функц≥€ складаЇтьс€ з трьох елемент≥в: знак р≥вност≥, ≥мТ€ функц≥њ, аргумент функц≥њ в дужках. ћожна ввести функц≥ю в кл≥тинку за допомогою ћайстра функц≥й або самост≥йно. Ќаприклад, щоб обчислити суму значень в кл≥тинках ј1:Ќ1, використайте функц≥ю = —”ћћј (ј1:Ќ1), кнопка виклику €коњ å (јвтосума), знаходитьс€ на стандартн≥й панел≥ ≥нструмент≥в.

ƒл€ перев≥рки умов та вибору вар≥анту р≥шенн€ використовуЇтьс€ лог≥чна функц≥€. —интаксис лог≥чноњ функц≥њ:

≈—Ћ» (лог_вираз; значенн€_€кщо_≥стина; значенн€_€кщо_н≥).

‘ункц≥€ ≈—Ћ» повертаЇ Д значенн€_€кщо_≥стина Ф, коли Д лог_вираз Ф маЇ значенн€ Д »—“»Ќј Ф (TRUE), ≥ повертаЇ Д значенн€_€кщо_н≥ Ф, коли Д лог_вираз ФмаЇ значенн€ Д Ћќ∆№ Ф (FALSE).

Ќаприклад,

=≈—Ћ» (ј1>0; ѕ»(); 2*ј1) Ц повертаЇ значенн€ ѕ»()=3.1415, €кщо в кл≥тин≥ ј1 числове значенн€ >0, ≥ подв≥йне значенн€, €кщо в кл≥тин≥ ј1≤ 0.

ƒл€ перев≥рки складних умов можна використати лог≥чн≥ функц≥њ:

»(лог_вираз1; лог_вираз2;...) Ц повертаЇ значенн€ Д »—“»Ќј Ф, €кщо ус≥ аргументи мають значенн€ Д »—“»Ќј Ф, у ≥нших випадках приймаЇ значенн€ Д Ћќ∆№ Ф;

»Ћ»(лог_вираз1;лог_вираз2;...) Ц повертаЇ значенн€ Д »—“»Ќј Ф, €кщо хоч один вираз маЇ значенн€ Д »—“»Ќј Ф, ≥ повертаЇ Д Ћќ∆№ Ф, €кщо ус≥ аргументи мають значенн€ Д Ћќ∆№ Ф;

Ќ≈ (лог_вираз) Ц зм≥нюЇ значенн€ лог≥чного виразу на зворотне, тобто Д »—“»Ќј Ф на Д Ћќ∆№ Ф, а Д Ћќ∆№ Ф на Д »—“»Ќј Ф.

 

«авданн€

Ќеобх≥дно п≥дготовити в≥дом≥сть зароб≥тноњ плати прац≥вникам (розгл€немо, дек≥лька спрощений метод розрахунку). ¬раховувати будемо нарахуванн€ у пенс≥йний фонд, профсп≥лков≥ внески, податок на прибуток та розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥. Ќормативно-дов≥дков≥ дан≥: назва податку, значенн€ в≥дсоткових внеск≥в, м≥н≥мальна зароб≥тна плата, на €ку не нараховуЇтьс€ податок на прибуток, потр≥бно розм≥стити в окрем≥й таблиц≥.

 

1.2.1 —творенн€ таблиц≥

—творимо заготовки 2-x таблиць рис. 1.2, виконуючи наступн≥ операц≥њ:

 

 

–исунок 1.2 Ц —творена таблиц€

а) форматуванн€ р€дк≥в назви таблиць, використовуючи команду обТЇднанн€ кл≥тин ј1:—1, та A7:H7 ≥ розм≥щенн€ у центр≥ в≥дпов≥дного тексту;

б) заголовки таблиц≥ Д ¬≥дом≥сть нарахувань Ф розм≥щен≥ в двох р€дках (8 та 9) таблиц≥, €к≥ обТЇднанн≥ дл€ стовбц≥в A, B, C, D, H; дл€ тексту використано ѕолужирный стиль шрифту, а текст Д ѕодатки Ф Ц по центру обТЇднаного д≥апазону E8:G8;

в) дл€ заголовк≥в таблиць встановити формат зг≥дно рис. 1.1;

г) зм≥на ширини стовпц€ (залежно в≥д обТЇму ≥нформац≥њ, що вводитьс€);

д) встановленн€ формату Д денежный Ф Ц у грн., дл€ кл≥тин з ≥нформац≥Їю, що м≥стить грошов≥ одиниц≥.  раще це зробити до введенн€ даних (вид≥лити в≥дпов≥дн≥ кл≥тини та встановити дл€ них формат Д денежный Ф);

е) заповненн€ кл≥тинок стовпц€ Д є Ф посл≥довн≥стю чисел 1, 2, Е;

ж) введенн€ формул у верхню кл≥тину стовпц≥в E, F, G, H таблиц≥ Д ¬≥дом≥сть нарахувань Ф;

з) коп≥юванн€ формул донизу по стовпчиках на всю таблицю.

«адамо пенс≥йнийпрофсп≥лковий податки на р≥вн≥ 2% та 1% в≥д окладу в≥дпов≥дно. ƒл€ п≥драхунку розм≥ру цих податк≥в зручно ввести формулу в одну кл≥тину (E10, F10), а пот≥м розповсюдити њњ на весь стовпчик. √оловне не забути про абсолютн≥ посиланн€, тому що значенн€ в≥дсотк≥в в≥д окладу в≥дпов≥дних податк≥в задан≥ в таблиц≥ Д Ќормативно-дов≥дкових даних Ф. “обто посиланн€ буде на кл≥тини за межами таблиц≥, що створюЇмо.

¬раховуючи це, маЇмо формули:

≈10=—10*$¬$4, F10=C10*$B$3.

ѕ≥сл€ введенн€ формул в кл≥тини ≈10 та F10 њх треба скоп≥ювати донизу по стовпчику(прот€гуючи курсор заповненн€).

ѕодаток на прибуток залежить в≥д на€вност≥ д≥тей у прац≥вника ≥ п≥драховуЇмо за формулою:

=—10*$B$5,

тобто, заданий в≥дсоток в≥д окладу, €кщо прац≥вник не маЇ д≥тей,

≥ за формулою:

=(C10-$C$3-F10)*$B$5,

тобто, заданий в≥дсоток в≥д окладу м≥нус м≥н≥мальний зароб≥ток, м≥нус пенс≥йний податок, €кщо у прац≥вника Ї д≥ти.

“ому в кл≥тину G10 необх≥дно вести формулу за допомогою €коњ робитьс€ перев≥рка умови на на€вн≥сть д≥тей у прац≥вника:

G10: =≈—Ћ»(D10=0; —10*$B$5; (C10-$C$3-F10)*$B$5).

‘ормулу треба скоп≥ювати донизу по стовпчику(прот€гуючи маркер заповненн€).

ƒл€ визначенн€ Д —уми до видач≥ Ф залучимо формулу, €ка п≥драховуЇ р≥зницю окладу ≥ податк≥в:

H10: = —1 -E10-F10-G10.

ѕ≥сл€ введенн€ формул в кл≥тину H10 њњ треба скоп≥ювати донизу по стовпчику;

и) заповненн€ таблиц≥ в≥дпов≥дною текстовою та ф≥ксованою числовою ≥нформац≥Їю (стовпчики Д ѕ≤Ѕ Ф, Д ќклад Ф, Д  ≥льк≥сть д≥тей Ф).

¬носимо ≥нформац≥ю в стовпчики Д ѕ≤Ѕ Ф, Д ќклад Ф, Д  ≥льк≥сть д≥тей Ф п≥сл€ того, €к уведен≥ ус≥ формули. –езультат буде п≥драховуватис€ в≥дразу п≥сл€ введенн€ даних про оклад.

” завершальному вигл€д≥ таблиц€ буде мати вигл€д, €к на рис. 1.3:

 

–исунок 1.3 Ц “аблиц€ з даними

ѕ≥сл€ заповненн€ таблиц≥ Д ¬≥дом≥сть нарахувань Ф можна додати р€док дл€ п≥драхунку загальноњ суми нарахувань податк≥в та суми до видач≥.

 

1.2.2 ѕриклад створенн€ д≥аграми по задан≥й таблиц≥

ѕобудуЇмо д≥аграму, що в≥дображаЇ нарахуванн€ кожному сп≥вроб≥тнику. ƒл€ цього треба:

а) вид≥лити два стовпц€ таблиц≥ Д ѕр≥звище, ≥мТ€ по батьков≥ Ф та Д —ума до видач≥ Ф. ¬ид≥ленн€ стовпц≥в, €к≥ не розм≥щен≥ пор€д, необх≥дно робити при натиснут≥й клав≥ш≥ CTRL;

б) запустити майстер д≥аграм одним з≥ способ≥в: вибрати кнопку Д ћастер диаграмм Ф Ц панел≥ ≥нструмент≥в, або команду меню ¬ставка ƒиаграмма;

в) рухаючись по крокам ћастера диаграмм, обер≥ть тип д≥аграми Ц кругова€, объемна€ разрезанна€, п≥дписи данних (встановити прапорець дол≥).

ѕриблизний вигл€д д≥аграми наведений на рис. 1.4.

 

 

–исунок 1.4 Ц ƒ≥аграма Д —ума до видач≥ Ф

г) дл€ того, щоб перев≥рити, €кий ≥снуЇ звТ€зок м≥ж таблицею та д≥аграмою додайте у середину таблиц≥ новий р€док (вид≥лити р€док таблиц≥ та виконати ¬ставка→—троки). «аповнити цей р€док даними на нового сп≥вроб≥тника. ƒан≥ на нового сп≥вроб≥тника автоматично зТ€вл€ютьс€ в д≥аграм≥.

 

1.3  онтрольн≥ питанн€

 

1.3.1 ѕризначенн€ вс≥х елемент≥в в≥кна Excel.

1.3.2 √оловне меню ≈“ Excel. ѕризначенн€ €ких пункт≥в меню ¬и вивчили, виконуючи роботу?

1.3.3 як≥ види даних можна заносити до ≈“? ўо у€вл€Ї собою стандартний формат розм≥щенн€ даних в кл≥тинах ≈“?

1.3.4 як надати ≥мена кл≥тинам та €к њх пот≥м використовувати?

1.3.5 ¬ чому пол€гаЇ процес модиф≥кац≥њ формул у кл≥тинах ≈“?

1.3.6 як виконати редагуванн€ даних в ≈“?

1.3.7 –озкаж≥ть докладно про три р≥зних способи коп≥юванн€ даних. ўо в≥дбуваЇтьс€ з адресами при цьому? ўо таке абсолютна адреса ≥ в≥дносна адреса?

1.3.8 ќсновн≥ принципи роботи з к≥лькома листами робочоњ книги. як надати ≥мТ€ листу? як використовувати це ≥мТ€ в формулах?

1.3.9 як≥ групи функц≥й ≥снують в ≈“? Ќазв≥ть дек≥лька функц≥й з кожноњ групи.

 

1.4 ¬ар≥анти ≥ндив≥дуальних завдань

“арифи, норми, в≥дсотки, планов≥ дан≥ у завданн€х визначати самост≥йно та задавати њх в окремих, так званих нормативно-дов≥дкових таблиц€х.

ƒаних у таблиц≥, €ку потр≥бнос створити, повинно бути не менше 20 р€дк≥в.

ѕобудувати д≥аграму зг≥дно наведеного прикладу.

 

1.4.1 ∆итлове управл≥нн€ нараховуЇ квартплату мешканц€м за встановленими тарифами. ¬≥домо, що 1м2 площини у межах норми коштуЇ коп., норма площини на одну людину встановлюЇ S м2, с≥мТњ, де норма проживанн€ не витримана, сплачують на  % менше в≥д нарахованоњ суми.

—класти таблицю Д  вартира Ф нарахуванн€ сплати за квартиру, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: є квартири, њњ площина, к≥льк≥сть мешканц≥в, площина на одного мешканц€, сума до сплати.

 

1.4.2 ¬≥домо, що ≥снуЇ дв≥ категор≥њ споживач≥в електроенерг≥њ. ƒл€ першоњ категор≥њ нарахуванн€ за спожиту електроенерг≥ю зд≥йснюЇтьс€ за звичайним тарифом, тобто, по коп. за 1квт/г, дл€ другоњ категор≥њ Ї п≥льговий тариф Ц на коп. менше тарифного.

—класти таблицю Д ≈лектроенерг≥€ Ф нарахуванн€ сплати за спожиту електроенерг≥ю, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище споживача, категор≥€ п≥льг, попереднЇ показанн€ л≥чильника, тепер≥шнЇ показанн€ л≥чильника, к≥льк≥сть спожитоњ електроенерг≥њ, розм≥р платн ≥.

 

1.4.3  омпан≥€ з водопостачанн€ населенню встановила норми споживанн€ на одну людину холодноњ води Ц N1 м3, гар€чоњ Ц N2 м3. ¬≥домо, що в межах норми 1м3 холодноњ води коштуЇ ћ1 коп., 1м3 гар€чоњ води коштуЇ ћ2 коп. ѕоза нормою сплата за кожний м3 зб≥льшуЇтьс€ на  %, €к дл€ холодноњ так ≥ дл€ гар€чоњ води.

—класти таблицю Д ¬ода Ф нарахуванн€ сплати за спожиту воду, €ка м≥стить: пр≥звище споживача, к≥льк≥сть спожитоњ гар€чоњ води (м3), к≥льк≥сть спожитоњ холодноњ води (м3), розм≥р платн≥ за гар€чу воду, за холодну воду, загальну плату за спожиту воду кожним споживачем.

 

1.4.4 ∆итлове управл≥нн€ нараховуЇ сплату за опаленн€ мешканц€м за встановленими тарифами. ≤снуЇ дв≥ категор≥њ споживач≥в. ¬≥домо, що дл€ споживач≥в 1 категор≥њ п≥льг сплата встановлена у розм≥р≥ N1 коп. за 1м2, дл€ споживач≥в 2 категор≥њ Ц N2 коп. за 1м2.

—класти таблицю Д ќпаленн€ Ф нарахуванн€ сплати за спожите опалюванн€, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: номер дому, квартири, пр≥звище споживача, площа квартири, категор≥€ п≥льг, до сплати.

 

1.4.5 ¬≥домо, що норма споживанн€ газу на одну людину становить м3 ≥ сплата за 1м3 Ц коп. якщо спожитий газ перевищуЇ норму, то сплата зб≥льшуЇтьс€ на 1 коп. за кожний м3 газу, спожитого поза нормою.

—класти таблицю Д √аз Ф нарахуванн€ сплати за спожитий газ, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: є квартири, к≥льк≥сть мешканц≥в, попереднЇ показанн€ л≥чильника газу, тепер≥шнЇ показанн€ л≥чильника газу, к≥льк≥сть спожитого газу. ѕ≥драхувати сплату за опаленн€ кожним споживачем.

 

1.4.6 Ќа п≥дприЇмств≥ у к≥нц≥ кожного м≥с€ц€ прац≥вникам нараховуЇтьс€ додатково прем≥€. –озм≥р прем≥њ становить ћ% в≥д окладу, €кщо роб≥тник в≥дпрацював м≥с€чну норму дн≥в N, а в ≥нших випадках розм≥р прем≥њ нараховуЇтьс€ 2% за кожний робочий день.

—класти таблицю Д ѕрем≥€ Ф нарахуванн€ прем≥њ роб≥тникам, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище роб≥тника, оклад, к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в, розм≥р прем≥њ, загальна сума до видач≥.

 

1.4.7 “елефонна компан≥€ надаЇ послуги населенню за р≥зними тарифами, враховуючи категор≥ю абонента. “ак дл€ абонент≥в звичайноњ категор≥њ тариф встановлено в розм≥р≥ N коп. за хвилину, п≥льгов≥й категор≥њ абонент≥в тариф встановлено на M коп. менше в≥д звичайного тарифу.

—класти таблицю Д –озрахунки за телефон Ф, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище абонента, категор≥€ п≥льг, номер телефону, тривал≥сть розмов(у хвилинах), плата за розмови.

 

1.4.8 ∆итлове управл≥нн€ нараховуЇ сплату за користуванн€ л≥фтом мешканц€ми за встановленими тарифами. ≤снуЇ дв≥ категор≥њ споживач≥в. ¬≥домо, що дл€ споживач≥в 1 категор≥њ п≥льг сплата встановлена у розм≥р≥ N1 коп. на одного мешканц€, дл€ споживач≥в 2 категор≥њ Ц на N2 коп. менше.  р≥м того, мешканц≥ першого поверху за л≥фт не сплачують.

—класти таблицю Д —плата за користуванн€ л≥фтом Ф, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: номер квартири, пр≥звище споживача, к≥льк≥сть мешканц≥в, номер поверху, категор≥€ п≥льг, до сплати.

 

1.4.9 ѕ≥дприЇмство виготовл€Ї детал≥ двох найменувань, на виготовленн€ €ких ≥снують р≥зн≥ норми та розц≥нки. ƒл€ прац≥вник≥в, €к≥ виготовл€ють ц≥ детал≥ у раз≥ перевищенн€ норми встановлена додатково прем≥€ у розм≥р≥ N% в≥д зароб≥тку.

—класти таблицю Д ¬≥дом≥сть нарахувань Ф, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище прац≥вника, найменуванн€ детал≥, к≥льк≥сть виготовлених деталей, варт≥сть њх виготовленн€, прем≥€, загальна сума до видач≥.

ѕри складанн≥ таблиц≥ враховувати, що один той же прац≥вник може виготовл€ти детал≥ р≥зних найменувань.

 

1.4.10 ƒл€ населенн€ встановлена норма споживанн€ електроенерг≥њ у розм≥р≥ Ц ћ к¬т/г за м≥с€ць, за тарифом Ц N коп. за одиницю спожитоњ електроенерг≥њ. ¬≥домо, що ≥снуЇ дв≥ категор≥њ споживач≥в електроенерг≥њ. —поживачам першоњ категор≥њ сплата встановлена за звичайним тарифом, дл€ другоњ категор≥њ: за нормою споживанн€ сплата становить 50% тарифу, поза нормою Ц за тарифом.

—класти таблицю Д ≈лектрика Ф нарахуванн€ сплати за спожиту електроенерг≥ю за м≥с€ць, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище, категор≥€ п≥льг, попереднЇ показанн€ л≥чильника, тепер≥шнЇ показанн€ л≥чильника, к≥льк≥сть спожитоњ електроенерг≥њ, суму до сплати.

 

1.4.11 ÷ех виготовл€Ї детал≥ одного типу. ¬≥домо, що роб≥тники 1 розр€ду за кожну виготовлену деталь отримують N1 коп., 2 розр€ду Ц N2 коп., 3 розр€ду Ц N3 коп.

—класти таблицю Д «ароб≥тна плата Ф нарахуванн€ зароб≥тноњ платн≥ роб≥тникам, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище роб≥тника, розр€д, к≥льк≥сть виготовлених деталей, сума до сплати.

¬ивести загальну суму нарахувань, загальну к≥льк≥сть виготовлених деталей та середню зароб≥тну платню.

 

1.4.12 ¬≥домо, що м≥н≥мальний прожитковий м≥н≥мум становить крб. якщо на одного члена с≥мТњ роб≥тника приходитьс€ менше прожиткового м≥н≥муму, то матер≥альна допомога на кожну дитину становить крб.

—класти таблицю Д ƒопомога Ф нарахувань матер≥альноњ допомоги роб≥тникам, €ка м≥стить так≥ в≥домост≥: пр≥звище роб≥тника, зароб≥тну платню, к≥льк≥сть д≥тей, додатковий прибуток (наприклад, зароб≥ток ж≥нки, або чолов≥ка), сума на одного члена с≥мТњ, розм≥р допомоги кожному роб≥тнику.

1.4.13 ¬≥домо, що податк≥вець, у €кого немаЇ д≥тей, сплачуЇ податки за безд≥тн≥сть в розм≥р≥ N1 % в≥д прибутку, у €кого не б≥льше 2-х д≥тей Ц N2 % в≥д доходу, с≥мТ€, в €к≥й 3б≥льше д≥тей, зв≥льн€Їтьс€ в≥д цього податку.

—класти таблицю Д ѕодаток Ф нарахуванн€ податк≥в за безд≥тн≥сть, €ка м≥стить в≥домост≥: пр≥звище податкоплатника, к≥льк≥сть д≥тей, прибуток, розм≥р податку за безд≥тн≥сть.

¬изначити загальну суму податку, найб≥льший прибуток та його податок.

 

1.4.14 “уристична ф≥рма на пер≥од шк≥льних кан≥кул встановила додатков≥ п≥льги. ƒл€ д≥тей до пТ€тир≥чного в≥ку встановлен≥ знижки у розм≥р≥ 70 % в≥д вартост≥ пут≥вки, до дес€тир≥чного в≥ку 50 %, старш≥ д≥ти п≥льг не мають.

—класти таблицю, €ка м≥стить в≥домост≥: пр≥звище кл≥Їнта, у супровод≥ з €ким њдуть д≥ти, крањна, варт≥сть одн≥Їњ пут≥вки, к≥льк≥сть д≥тей до пТ€тир≥чного в≥ку, до дес€тир≥чного в≥ку, вище дес€тир≥чного. ѕ≥драхувати загальну сплату за пут≥вки кожним кл≥Їнтом.

 

1.4.15 ѕродовольчий склад п≥д час поточноњ ≥нвентаризац≥њ дл€ продукт≥в першоњ категор≥њ встановив сл≥дуючи нормативи: €кщо терм≥н збер≥ганн€ не зак≥нчивс€, ц≥на зменшуЇтьс€ на 30%, €кщо товар прострочений Ц його списують. ƒл€ продукт≥в другоњ категор≥њ: €кщо терм≥н збер≥ганн€ не зак≥нчивс€, ц≥на зменшуЇтьс€ на 50 %, €кщо товар прострочений Ц його списують.

—класти таблицю Д Ќова ц≥на Ф, €ка м≥стить в≥домост≥: назва продукту, категор≥€, ц≥на за одиницю, дата збер≥ганн€, нова ц≥на (в ц≥й граф≥ вказувати ц≥ну, або ≥нформац≥ю про списанн€).

 

1.4.16 ¬≥домо, що абонентська плата за телефон складаЇ N крб. за м≥с€ць, до €коњ входить плата за ћ хвилин м≥ських розмов.  ожна хвилина розмов поза норму встановлюЇ N1 коп. ¬оњни-ветерани сплачують по тарифу т≥льки розмови поза нормою.

—класти таблицю Д —плата за м≥сцев≥ розмови Ф нарахуванн€ сплати за телефонн≥ розмови, €ка м≥стить в≥домост≥: номер телефону, пр≥звище споживача, категор≥€ п≥льг, к≥льк≥сть хвилин м≥ських розмов, до сплати.

1.4.17 јптекоуправл≥нн€ встановило дв≥ категор≥њ населенн€ ≥ два типи л≥к≥в. ’вор≥ 1 категор≥ њ сплачують N11 % за л≥ки 1 типу, N12 % за л≥ки 2 типу; хвор≥ 2 категор≥њ сплачують N21 % за л≥ки 1 типу, N22 % за л≥ки 2 типу.

—класти таблицю Д Ћ≥ки Ф розрахунку за л≥ки, €ка м≥стить ≥нформац≥ю: пр≥звище хворого, категор≥€ п≥льг, тип л≥к≥в, ц≥на л≥к≥в, сума до сплати.

 


ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –ќЅќ“ј є2

ƒ≥лова граф≥ка в Excel та њњ використанн€

 

2.1 “еоретичн≥ в≥домост≥

ƒ≥аграми в Microsoft Excel створюютьс€ на п≥дстав≥ даних, що розм≥щен≥ в таблиц€х на лист≥. ¬ раз≥ зм≥ни даних у таблиц€х д≥аграми зм≥нюютьс€ також. ƒл€ створенн€ д≥аграми найзручн≥ше використовувати ћастер ƒиаграмм та виконувати його вказ≥вки. ƒ≥аграму можна розм≥стити на окремому лист≥ –обочоњ книги, а можна вставл€ти до потр≥бного листа певноњ книги Excel.

 

2.1.1 —творенн€ д≥аграми

ƒл€ побудови д≥аграми спочатку вид≥л≥ть мишею числов≥ дан≥ та п≥дписи до них. ÷е не обовТ€зково, але таким чином можна прискорити процес побудови д≥аграми.

 ликн≥ть по кнопц≥ ћастер диаграмм, €ка розташована на панел≥ ≥нструмент≥в, та виконуйте ≥нструкц≥њ ћайстра. ѕобудова д≥аграми складаЇтьс€ з 4-х етап≥в.

≈тап перший Ц “ип д≥аграми.

Ќа цьому етап≥ необх≥дно обрати один з можливих тип≥в д≥аграм. —початку обер≥ть його у в≥кн≥ “ип. ѕ≥сл€ вибору €когось типу в правому в≥кн≥ ¬ид зТ€вл€Їтьс€ зображенн€ р≥зних вид≥в д≥аграм цього типу. Ќатисн≥ть на л≥ву кнопку миш≥, обираючи бажаний вид д≥аграми, а пот≥м натисн≥ть на кнопку Д ƒалее Ф. ѕ≥сл€ цього почнетьс€ другий етап. якщо ви побажаЇте зм≥нити тип д≥аграми, то можна буде повернутис€ до попереднього етапу, натиснувши кнопку Д Ќазад Ф.

≈тап другий Ц ƒжерело даних (источник данных).

якщо перед викликом ћастера диаграмм, ви вид≥лили дан≥ дл€ побудови д≥аграми, то в пол≥ ƒиапазон вже записан≥ њх адреси. Ќатисн≥ть на кнопку —вернуть/–азвернуть в цьому пол≥. ¬≥кно ћастера щезне ≥ можна буде перев≥рити або зм≥нити вид≥лений д≥апазон, ор≥Їнтуючись на зображену д≥аграму.

ќбер≥ть один з перемикач≥в –€ды в строках або –€ды в столбцах. ѕодив≥тьс€, €к зм≥нюЇтьс€ при цьому зовн≥шн≥й вигл€д д≥аграми. ¬кладка –€д дозвол€Ї видалити р€д даних або додати новий. ћожна задати п≥дписи дл€ р€д≥в по ос€х, причому можна у в≥дпов≥дному пол≥ вказати адресу кл≥тини з потр≥бним текстом, а можна просто ввести текст.

≈тап трет≥й Ц ѕараметри д≥аграми.

«араз можна визначити «аголовки (назву д≥аграми та њњ осей), Ћинии сетки (основн≥ та пром≥жн≥), ѕодписи данн≥х (обрати њх вигл€д або не п≥дписувати дан≥ зовс≥м), можна додати до д≥аграми “аблицу начальных данных та Ћегенду, вказати м≥сце њњ розташуванн€.

≈тап четвертий Ц –озм≥щенн€ д≥аграми.

ќбер≥ть лист, на €кому буде розташована д≥аграма, та натисн≥ть кнопку У √отово Ф.

 

2.1.2 «м≥на зовн≥шнього вигл€ду д≥аграми

ћайстер д≥аграм можна використовувати й дл€ зм≥ни ≥снуючих д≥аграм. ƒл€ цього треба спочатку вид≥лити д≥аграму, тод≥ в меню зТ€витьс€ пункт ƒиаграмма, в €кому можна обрати будь-€ку з його команд.

ћожливост≥ дл€ внесенн€ зм≥н до д≥аграми надаЇ й панель ≥нструмент≥в ƒиаграммы, €ка зТ€вл€Їтьс€ п≥сл€ вид≥ленн€ д≥аграми. якщо ц€ панель в≥дсутн€, њњ можна додати за допомогою пункту меню ¬идѕанель инструментовƒиаграммы або натиснути на л≥ву кнопку мишки, коли вона знаходитьс€ на будь-€к≥й панел≥ ≥нструмент≥в, ≥ обрати пункт ƒиаграммы.

ўоб вид≥лити будь-€кий елемент д≥аграми, достатньо натиснути на л≥ву кнопку миш≥, коли вона знаходитьс€ на ньому, або використати список ≈лементи диаграммы панел≥ ≥нструмент≥в ƒиаграммы. …ого можна розкрити та обрати потр≥бний елемент. якщо дв≥ч≥ натиснути на л≥ву кнопку миш≥ на будь-€кому елемент≥ д≥аграми, то актив≥зуЇтьс€ сам елемент, та ще й в≥кно ‘ормат дл€ обраного елемента. ¬кладки цього в≥кна м≥ст€ть параметри, що характеризують вид≥лений обТЇкт.

 

2.1.3 «м≥на формату вид≥леного елементу

¬ид≥л≥ть ќбласть построени€ диаграммы, а в н≥й будь-€кий р€д. ѕот≥м обер≥ть кнопку ‘ормат р€дов данных та зм≥н≥ть кол≥р елемент≥в р€ду. «а допомогою вкладки ѕор€док р€дов зм≥н≥ть њх пор€док, спробуйте обрати р≥зн≥ вар≥анти вкладки ѕодписи данных. ¬ид≥л≥ть мишею найб≥льший елемент р€ду та зм≥н≥ть кол≥р т≥льки цього елементу.

¬ид≥л≥ть ось ќY, на вкладц≥ Ўрифт зм≥н≥ть розм≥р та кол≥р шрифту, на вкладц≥ Ўкала зм≥н≥ть ц≥ну под≥лки, за допомогою вкладки ¬ыравнивание зм≥н≥ть ор≥Їнтац≥ю надпис≥в, додайте “аблицу данных.

 

2.1.4 ƒобавка та зм≥на тексту

Ќа панел≥ ≥нструмент≥в –исование натисн≥ть кнопку Ќадпись. ¬ид≥л≥ть мишею область потр≥бного розм≥ру в обраному м≥сц≥ ≥ введ≥ть необх≥дний текст, наприклад, заголовок д≥аграми (€кщо панель –исование в≥дсутн€, њњ можна додати, обравши в меню ¬ид пункт ѕанели инструментов, а в ньому пункт –исование).

ƒл€ зм≥ни ≥снуючого тексту достатньо кл≥кнути на ньому мишею ≥ зробити необх≥дн≥ зм≥ни у пол≥, що утворилос€.

 

ƒодаванн€ нових даних

¬ид≥л≥ть д≥аграму, а пот≥м обер≥ть в меню ƒиаграмма пункт »сходные данные, вкладку –€д, кнопку ƒобавить. “епер у в≥кн≥ »м€ вкаж≥ть ≥мТ€ цього р€ду. ” в≥кн≥ «начени€ вкаж≥ть адреси кл≥тин нового р€ду. Ќайпрост≥ше зробити це за допомогою миш≥, згорнувши в≥кно та вид≥ливши дан≥ в таблиц≥ Excel.

 

2.1.6 ѕобудова л≥н≥й тренду

Ћ≥н≥њ тренду будуютьс€ за допомогою регрес≥онного анал≥зу даних ≥ дозвол€ють передбачити дан≥ майбутн≥х пер≥од≥в або дан≥, €ких не вистачаЇ. Ћ≥н≥њ тренду дозвол€ють побачити Д згладжен ≥Ф дан≥. ¬они можуть використовувати одну з таких математичних моделей: л≥н≥йну, пол≥ном≥альну, логарифм≥чну, експоненц≥альну або степеневу.

ƒл€ побудови л≥н≥й тренду необх≥дно виконати так≥ д≥њ:

а) вид≥лити д≥апазон даних (B10:C19), побудувати г≥стограму;

б) обрати пункт Д ƒобавить линию тренда Ф в меню ƒиаграмма або в контекстному меню, €ке зТ€вл€Їтьс€ п≥сл€ натисканн€ правоњ кнопки миш≥;

в) на вкладц≥ “ип обер≥ть будь-€кий тип, наприклад, Д ѕолиномиальна€ 4 степениФ;

г) на вкладц≥ ѕараметры поставте позначку на текст Дпоказывать уравнение на диаграммеУ та замовте Дпрогноз вперед на 1 периодовУ;

д) натисн≥ть кнопку ќ .

Ћ≥н≥€ тренду зТ€витьс€ на екран≥, €к показано на рис. 2.1.

ƒл€ видаленн€ л≥н≥њ тренду необх≥дно њњ вид≥лити та натиснути клав≥шу Delete.

 

 

–исунок 2.1 Ц ƒ≥аграма з л≥н≥Їю тренда

 

ѕобудова круговоњ д≥аграми в MS Excel розгл€нута на приклад≥ в лабораторн≥й робот≥ є1.

 

«авданн€

–озгл€немо задачу, €ка найчаст≥ше зустр≥чаЇтьс€ в ≥нженерних розрахунках Ц задачу побудови таблиц≥ значень функц≥њ.

ѕриклад. ѕобудувати таблицю значень функц≥њ

y = cos(x), x [0; π],

де n = 10 Ц к≥льк≥сть розпод≥лу пром≥жку,

h = ( Цкрок зм≥ни x,

€кий дор≥внюЇ π/10, тобто x приймаЇ значенн€ арифметичноњ прогрес≥њ:

0; π/10; 2π/10;...; π.

ƒл€ побудови таблиц≥ розкрийте наступний в≥льний лист. —творимо таблицю початкових значень, €к на рис. 2.2. ¬ведемо до кл≥тин наступний текст: до ј1 Ц ’н, до ¬1 Ц ’к, до —1 Ц n, до D1 Ц . ¬ кл≥тину ј2 введ≥ть початкове значенн€ х, тобто 0, в кл≥тину ¬2 Ц значенн€ =ѕ»(), в кл≥тину —2 Ц 10, а в D2 необх≥дно ввести формулу =(B2-A2)/C2.

 

 

–исунок 2.2 Ц “аблиц€ початкових значень

 

ƒо д≥апазону кл≥тин ј5:ј15 введемо значенн€ зм≥нноњ х одним з≥ способ≥в.

ѕерший спос≥б. ƒо кл≥тини ј5 вводимо початкове значенн€ х (=A2). ќбираЇмо команду ѕравка→«аполнить→ѕрогресси€ ≥ у в≥кн≥ д≥алогу ставимо –азмещение (по столбцам), “ип (арифметическа€), Ўаг Ц ( 0,314 ), ѕредельное значение Ц ( 3,1415 ). ѕ≥сл€ натисненн€ кнопки ќ , отримаЇмо заповнений д≥апазон ј5:ј15.

ƒругий спос≥б. ƒо кл≥тини ј5 введемо формулу =ј2, до кл≥тини ј6 Ц формулу =ј5+$¬$2. ¬ид≥лимо кл≥тину ј6 ≥, використовуючи маркер заповненн€, прот€гнемо до ј15, отримаЇмо числовий р€д потр≥бноњ довжини. ÷ей спос≥б маЇ переваги, тому що маючи звТ€зок з даними початковоњ таблиц≥, дозвол€Ї в автоматичному режим≥ перераховувати не т≥льки значенн€ функц≥њ, а ≥ значенн€ аргументу.

«аповнюЇмо д≥апазон кл≥тинок ¬5:¬15 значенн€м функц≥њ Y. ƒо кл≥тини ¬5 введемо формулу =соs(A5).

ѕри введенн≥ формул до кл≥тинки в≥дпрацюйте вс≥ режими: з клав≥атури, ћастера функций, в≥дпов≥дноњ кнопки панел≥ ≥нструмент≥в —тандартна€.

¬ид≥лимо кл≥тинку ¬5, використовуючи маркер заповненн€, завершимо процес табулюванн€ функц≥њ.

–озгл€немо приклад табулюванн€ функц≥њ

,

при х Ї [0;π], крок зм≥ни х = π/10.

«наченн€ х сп≥впадають ≥з значенн€ми у вищенаведеному приклад≥, тобто залишимо њх без зм≥н у кл≥тинах ј5:ј15.

ƒо д≥апазону —5:—15 вводимо значенн€ z. ƒо кл≥тини —3 вводитьс€ формула, €ка використовуЇ лог≥чну функц≥ю ≈—Ћ»:

= ≈—Ћ» (ј5<=ѕ»()/2; sin(A5)^2; cos(A5^2)).

–езультати розрахунк≥в та граф≥ки представлен≥ на рис.2.3.

 

 

–исунок 2.3 Ц –езультати розрахунк≥в

 

2.3  онтрольн≥ питанн€

 

2.3.1 ѕобудова граф≥к≥в та д≥аграм в MS Excel.

2.3.2 як≥ етапи побудови д≥аграм ¬и знаЇте? ѓх характеристика.

2.3.3 « €ких елемент≥в складаЇтьс€ д≥аграма?

2.3.4 Ќавед≥ть приклади де€ких вид≥в д≥аграм. ѕобудова Д “очечного Ф граф≥ка.

2.3.5 ўо таке л≥н≥€ тренду ≥ €к њњ побудувати?

2.3.6 як вид≥лити д≥аграму або €кийсь конкретний елемент?

2.3.7 як зм≥нити розм≥р д≥аграми та њњ розташуванн€?

2.3.8 як коригувати зовн≥шн≥й вигл€д д≥аграми? «м≥на кольору, формату л≥н≥й, назв дл€ заголовк≥в таблиц≥ даних ≥ т. д. в MS Excel.

 

2.4 ¬ар≥анти ≥ндив≥дуальних завдань

 

ƒл€ кожного вар≥анту:

а) побудувати граф≥к функц≥њ y=f(x), де х Ї [a;b], n=20,

значенн€ зм≥нних a, b п≥д≥брати таким чином, щоб функц≥€ була визначена;

б) побудувати граф≥к параметрично заданоњ функц≥њ y=f(x), де

;

в ) побудувати граф≥к поверхн≥ z=f(x,y),

 

де х Ї [-2;2 ], ∆x = 0,1;

y Ї [-2;2 ], ∆y = 0,1;

 

г) створити рисунок через координати обТЇкт≥в ≥ њх математичн≥ формули, тобто побудувати граф≥к складноњ функц≥њ.

 

2.4.1

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.2

а) ; б) ;

в) ; г)

 

 

2.4.3

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.4

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.5

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.6

а) ; б)

 

 

в) ; г)

 

2.4.7

а) ; б)

в) ; г)

 

2.4.8

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.9

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.10

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.11

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.12

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.13

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.14

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.15

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.16

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.17

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.18

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.19

а) ; б) ;

 

в) ; г)

2.4.20

а) ; б) ;

в) ; г)

 

2.4.21

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.22

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.23

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.24

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.25

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.26

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.27

а) ; б) ;

 

в) г)

2.4.28

а) ; б) ;

 

в) г)

2.4.29

а) ; б) ;

 

в) ; г)

 

2.4.30

а) ; б) ;

 

в) ; г) .

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –ќЅќ“ј є3

 

–обота з масивами. ‘ункц≥њ дл€ роботи з матриц€ми

 

3.1 “еоретичн≥ в≥домост≥

 

ƒл€ розв'€занн€ задач обробки ц≥лого д≥апазону кл≥тин, проведенн€ розрахунк≥в за формулами, €к≥ залежать в≥д великого масиву даних Excel надаЇ зручн≥ засоби ≥ спец≥альн≥ функц≥њ обробки масив≥в.

ѕравила дл€ формул масиву:

а) щоб ввести формулу масиву, спочатку треба вид≥лити кл≥тинку або д≥апазон, €кий буде м≥стити результат. ƒ≥апазон вид≥л€Їтьс€ такого ж розм≥ру, €к ≥ д≥апазон ≥з вих≥дними даними, €кщо формула повертаЇ дек≥лька значень;

б) в р€дку формул набер≥ть потр≥бну формулу обробки вих≥дного масиву;

в) дл€ ф≥ксац≥њ вводу формули масиву натисн≥ть Ctrl+Shift+ Enter. (Excel поставить формулу у ф≥гурн≥ дужки, вказуючи тим самим, що вона Ї формулою масиву);

г) не треба вводити ф≥гурн≥ дужки самост≥йно (Excel розгл€датиме ¬аше введенн€ €к текстове значенн€!);

д) не можна редагувати, очищати, перем≥щувати, вставл€ти, видал€ти окрем≥ кл≥тинки в д≥апазон≥ масиву;

е) можна коп≥ювати кл≥тинки з д≥апазону масиву, призначати р≥зн≥ формати окремим кл≥тинкам в масив≥;

Ї) дл€ зм≥ни (очистки) масиву вид≥л≥ть весь масив ≥ актив≥зуйте р€док формул (ф≥гурн≥ дужки зникнуть), п≥сл€ чого введ≥ть зм≥ни.

 

¬ Excel Ї спец≥альн≥ функц≥њ дл€ роботи з матриц€ми:

 

ћќЅ– () (MINVERSE) Ц зворотна матриц€;

ћќѕ–≈ƒ () (MDETERM) Ц визначник матриц≥;

ћ”ћЌќ∆ (;) (MMULT) Ц матричний добуток двох матриць;

“–јЌ—ѕ () (TRANSPOSE) Ц транспонуванн€ матриц≥.

 

ѕри цьому сл≥д памТ€тати, що У: Ф Ц це розд≥льник д≥апазону, а У; Ф Ц розд≥льник аргумент≥в функц≥њ, €ка застосовуЇтьс€.

–озкрийте наступний лист вашоњ книги та виконайте найпрост≥ш≥ операц≥њ над масивами.

ѕриклад 1. ¬вед≥ть два числа до A1:F1. ¬ид≥л≥ть область A2:F2, такого ж розм≥ру, €к ≥ перший масив.

‘ормула добутку масиву ј1:≈1 на число 3: {=ј1:≈1*3}. –езультат займе вид≥лений горизонтальний д≥апазон масиву.

ѕриклад 2. ¬вед≥ть наб≥р чисел до масиву ј4:ј9 ≥ до масиву ¬4:¬9. ¬ид≥л≥ть область —4:—9. ‘ормула поелементного добутку двох масив≥в: {=ј4:ј9*¬1:¬7}. –езультат займаЇ вид≥лений вертикальний д≥апазон масиву.

ѕриклад 3. ¬вед≥ть числа до масиву E4:F5 та E7:F8, вид≥л≥ть область E10:F11. ‘ормула добутку двох матриць: {=ћ”ћЌќ∆ (E4:F5; E7:F8)}. –езультат займе вид≥лений д≥апазон.

 

ѕри робот≥ з дек≥лькома масивами бажано вводити м≥ж ними порожн≥й стовпчик або р€док.

 

¬ ц≥й робот≥ необх≥дно розвТ€зати систему л≥н≥йних р≥вн€нь методом  рамера та в матричний спос≥б.

ЌагадаЇмо, що система л≥н≥йних р≥вн€нь

 

 

в матричному вигл€д≥ записуЇтьс€: јх=¬, де

 

 

 

¬≥дпов≥дно до правила  рамера розвТ€занн€ системи:

 

,

де ∆ Ц визначник матриц≥ ј;

 

х1 Ц визначник матриц≥

 

...

 

 

хп Ц визначник матриц≥

 

¬≥дпов≥дно до метода зворотноњ матриц≥, розвТ€зок системи повинен бути знайдений за формулою:

 

’=ј-1 ¬,

 

де ј-1 Ц зворотна матриц€ доматриц≥ ј.

 

3.2 ¬ар≥анти ≥ндив≥дуальних завдань

ƒл€ кожного вар≥анту:

а) знайти обернену матрицю до матриц≥ ј;

б) знайти визначники матриц≥ ј, ∆х1, ∆х2, ∆х3, ∆х4;

в) обчислити значенн€ квадратичноњ форми

Z=BT∙AT∙A∙B,

де ј, ¬ Ц транспонован≥ матриц≥ ј, ¬ в≥дпов≥дно;

г) розвТ€зати систему л≥н≥йних р≥вн€нь за формулами  рамера ≥ за допомогою зворотноњ матриц≥.

ѕри створенн≥ формул назначити п≥дход€щ≥ ≥мена в≥дпов≥дним д≥апазонам кл≥тин.

—класти перев≥рку отриманого розвТ€зку.

 

3.2.1 3.2.2
  3.2.3   3.2.5   3.2.7   3.2.9   3.2.11 3.2.13   3.2.15   3.2.17   3.2.19   3.2.21   3.2.23 3.2.25   3.2.27   3.2.29   3.2.4   3.2.6   3.2.8   3.2.10   3.2.12 3.2.14   3.2.16   3.2.18   3.2.20   3.2.22   3.2.24 3.2.26   3.2.28   3.2.30

 

 

3.3  онтрольн≥ питанн€

 

3.3.1 як надати ≥мена кл≥тинкам, д≥апазону кл≥тинок та €к њх пот≥м використовувати у формулах?

3.3.2 „им в≥др≥зн€Їтьс€ звичайна формула в≥д формули масиву?

3.3.3 як виконати редагуванн€ даних масиву в ≈“?

3.3.4 « €кими функц≥€ми дл€ роботи з масивами ¬и познайомилис€?

3.3.5 як≥ д≥њ з кл≥тинами масиву можна робити, а €к≥ н≥?

3.3.6 „и можна самост≥йно вводити { } при набор≥ формули масиву?

 


ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –ќЅќ“ј є 4

¬икористанн€ функц≥й ≈xcel дл€ роботи з нормативно-дов≥дковими даними

4.1 “еоретичн≥ в≥домост≥

ѕри виконанн≥ операц≥й, що виконуютьс€ пер≥одично (наприклад, нарахуванн€ зароб≥тноњ платн≥) доводитьс€ вводити дан≥, що повторюютьс€: пр≥звище роб≥тника, розц≥нка, вид роб≥т та ≥н. ¬ таких випадках доц≥льно скористатис€ дов≥дниками, в €ких перел≥че



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
ќформление курсовой работы.  урсова€ работа оформл€етс€ в соответствии с гостом 7. 32-2001 Ђотчет о научно-исследовательской работе | 
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1269 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2230 - | 2104 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.545 с.