Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕор€док захисту курсового проекту




«атверджено

навчально-методичною радою ун≥верситету

протокол є≠≠≠≠≠ в≥д

∆итомир 2013


 


Ќавчальне виданн€


ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ ¬ ј«≤¬ »

до виконанн€ курсовоњ роботи

з курсу Ђјнал≥тична х≥м≥€ та геох≥м≥€ довк≥лл€ї
дл€ студент≥в 2-го курсу спец≥альност≥ 6. 040106
Ђ≈колог≥€ охорона навколишнього середовища ≥ збалансоване природокористуванн€ї.
денноњ та заочноњ форм навчанн€


¬≥дпов≥дальний за випуск √.¬. —киба

–едактор ќ.Ћ. √ерасимчук
 омпТютерне верстанн€ ќ.¬. ¬енгловська


ѕ≥дп. ƒо друку поз.
‘ормат 60х84/16. ѕап≥р офс. √арн≥тура Times New Roman Cyr.ƒрук офс.
”м. друк. арк. ќбл..-вид. арк.
“ираж 50 пр. —об≥варт≥сть вид.
«ам. є
¬идавництво ∆ƒ“”
10007, м. ∆итомир, вул.. „ерн€х≥вського, 103


 

 

«ћ≤—“

1. «агальн≥ положенн€....................................................................................  
2. “ематика курсових роб≥т.........................................................................  
3. «м≥ст, обс€г ≥ пор€док виконанн€ курсовоњ роботи................................  
4. ¬имоги до зв≥ту про курсову роботу.........................................................  
5. ѕор€док захисту курсовоњ роботиЕЕЕЕ................................  
ѕерел≥к посилань......................................................................................  
ƒодаток ј. «разок оформленн€ титульного аркуша.....................................  
ƒодаток Ѕ. «разки написанн€ реферат≥в.....................................................  
ƒодаток ¬. ѕриклади оформленн€ анотац≥њ до зв≥т≥в про курсову роботу  
ƒодаток √. ѕриклад оформленн€ зм≥сту.........................................................  
ƒодаток ƒ ѕриклади оформленн€ висновк≥в та п≥дсумк≥в...........................  
ƒодаток ≈. «разки оформленн€ ≥люстрац≥й...................................................  
ƒодаток ∆. ѕриклади опису джерел ≥нформац≥њ............................................  
ƒодаток ». —писок ресурс≥в ≤нтернет, рекомендованих дл€ використанн€ студентами.........................................................................................................  
ƒодаток  . ќдиниц≥ ф≥зичних величин за м≥жнародною системою —≤......  

 


 

1. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

1.1.  урсов≥ роботи з≥ спец≥альност≥ виконуютьс€ зг≥дно з д≥ючим навчальним планом з дисципл≥ни Ђјнал≥тична х≥м≥€ та геох≥м≥€ довк≥лл€ї (3 семестр):

1.2. ƒан≥ методичн≥ вказ≥вки визначають мету курсових роб≥т, њх тематику, пор€док виконанн€, вимоги до зм≥сту зв≥ту ≥ його оформленн€, пор€док п≥дготовки до захисту та процедуру захисту роботи.

1.3. ¬иконанн€ курсових роб≥т маЇ так≥ ц≥л≥:

- придбанн€ навичок самост≥йного виконанн€ невеликих за обс€гом наукових досл≥джень п≥д кер≥вництвом викладача або ≥нженера;

- закр≥пленн€ та розширенн€ знань з лекц≥йних курс≥в та лабораторних практикум≥в, що вивчаютьс€ зг≥дно з навчальним планом;

- придбанн€ теоретичних та практичних знань у галуз€х €к≥сного та к≥льк≥сного анал≥зу складових навколишнього середовища, що не вход€ть безпосередньо до навчального плану;

- придбанн€ навичок роботи з≥ спец≥альною науково-техн≥чною л≥тературою, виробленн€ вм≥нн€ не т≥льки засвоювати ≥нформац≥ю, а й критично оц≥нювати њњ та систематизувати з метою використанн€ при вир≥шенн≥ тих задач, що ставл€тьс€ при проведенн≥ курсових проект≥в;

- придбанн€ навичок використанн€ ѕ≈ќћ дл€ обробки результат≥в, виконанн€ складних обчислень, моделюванн€ ≥ плануванн€ експерименту, дл€ електронного в≥дображенн€ текстовоњ та граф≥чноњ ≥нформац≥њ, а також дл€ пошуку науково-техн≥чноњ ≥нформац≥≥ (з використанн€м мереж≥ ≤нтернет або локальних ≥нформац≥йних систем).

1.4  урсова робота, що виконуЇтьс€ у 3 семестр≥ на 2 курс≥, Ї реферативною та експериментальною. …ого метою Ї написанн€ анал≥тичного огл€ду на основ≥ вивченн€ науково-техн≥чноњ л≥тератури за темою роботи та визначенн€ ≥ проведенн€ методик експериментальних досл≥джень ≥з застосуванн€м апаратури, що використовуютьс€ в лаборатор≥њ, де виконуЇтьс€ робота, описанн€м ц≥Їњ методики у зв≥т≥ та одержаних результат≥в.

1.5.  урсова робота €вл€Ї собою самост≥йн≥ експериментальн≥ або теоретичн≥ досл≥дженн€.

1.6. ƒан≥ методичн≥ вказ≥вки розроблено з урахуванн€м нормативних документ≥в [1Ц 3].

2. “≈ћј“» ј  ”–—ќ¬»’ –ќЅ≤“

2.1. урсов≥ проекти виконуютьс€ в лаборатор≥€х кафедри природничих наук ∆ƒ“”.

2.2. “ема курсового проекту формулюЇтьс€ кер≥вником ≥ затверджуЇтьс€ на зас≥данн≥ кафедри природничих наук. як правило, тема проекту маЇ бути невеликим розд≥лом плановоњ науково-досл≥дноњ роботи кер≥вника (або лаборатор≥њ) або м≥жнародного наукового сп≥вроб≥тництва. “ема курсового проекту може належати до наступних вид≥в науково-досл≥дних роб≥т:

1) написанн€ анал≥тичного огл€ду науково-техн≥чноњ л≥тератури;

2) написанн€ анал≥тичного огл€ду науково-техн≥чноњ л≥тератури, опис методик проведенн€ анал≥зу об'Їкт≥в, а також опис метод≥в ≥ методик досл≥дженн€ цих об'Їкт≥в;

3) експериментальне або теоретичне досл≥дженн€ на ви€вленн€ в складових навколишнього середовища вм≥сту того чи ≥ншого забрудненн€;

4) на основ≥ анал≥тичного огл€ду науковоњ л≥тератури визначенн€ ефективноњ методики проведенн€ анал≥зу обТЇкт≥в та матер≥ал≥в;

2.3. Ќаведений розпод≥л курсових проект≥в за тематикою Ї умовним, оск≥льки в експериментальн≥й робот≥ можуть бути розрахунково-теоретичн≥ розд≥ли, а в теоретичному досл≥дженн≥ Ц проведенн€ експеримент≥в, метою €ких Ї перев≥рка результат≥в теоретичних досл≥джень.  р≥м того, розд≥ли з ви€вленн€ ефективних методик досл≥дженн€ обТЇкт≥в, методик розрахунково-теоретичноњ обробки експерименту можуть входити у будь-€ку експериментальну роботу.

2.4.  ожному студентов≥ надаЇтьс€ окрема тема, але пор€д з виконанн€м ≥ндив≥дуальних тем практикуЇтьс€ проведенн€ комплексних курсових роб≥т. “еми таких роб≥т за своњм зм≥стом €вл€ють собою р≥зн≥ аспекти Їдиноњ науково-досл≥дницькоњ задач≥. Ќаприклад, при проведенн≥ комплексних курсових роб≥т одн≥ й т≥ ж обТЇкти можуть досл≥джуватис€ р≥зними студентами за допомогою в≥дм≥нних метод≥в або однаков≥ методи можуть бути застосован≥ дл€ досл≥дженн€ р≥зних обТЇкт≥в з метою узагальненн€ результат≥в та њх взаЇмного доповненн€.

2.5. «а своњм зм≥стом курсов≥ проекти не мають повторювати роботи, що виконувались ≥ншими студентами у попередн≥х роках, але при цьому допускаЇтьс€ близьк≥сть тем та њх наступн≥сть.

 

“≈ћј“» ј  ”–—ќ¬»’ –ќЅ≤“

1. ѕотенц≥ометричний метод визначенн€ pH у водних обТЇктах.

2. ¬изначенн€ вм≥сту води у кизер≥т≥ MgSO4 Х H2O.

3. ¬изначенн€ Ѕѕ  (б≥олог≥чне поглинанн€ кисню) в природних водах.

4. ƒосл≥дженн€ на€вност≥ токсичних дом≥шок у харчових продуктах методом тонкошаровоњ хроматограф≥њ.

5. ¬изначенн€ ≥он≥в Ni2+ у водному середовищ≥.

6. ¬изначенн€ ≥он≥в  обальту у водному середовищ≥.

7. ѕлутон≥й у навколишньому середовищ≥ та анал≥тичн≥ методи його визначенн€.

8. ¬изначенн€ вм≥сту м≥кроводоростей у вод≥ методом окс≥термограф≥њ.

9.  омплексометричне визначенн€ твердост≥ води.

10. Ѕ≥отехнолог≥€ наночастинок CdS дл€ використанн€ в електронн≥й промисловост≥ (огл€д).

11. ¬изначенн€ лужност≥ питноњ води.

12. ћетоди визначенн€ ≥он≥в амон≥ю.

13.  ≥льк≥сне визначенн€ сульфат-≥он≥в в м≥неральн≥й вод≥.

14. ћетоди визначенн€ ≥он≥в ћеркур≥ю.

15. ћетоди визначенн€ ≥он≥в ÷инку.

16. ¬изначенн€ н≥трат≥в в овочах.

17. ¬изначенн€ н≥трат≥в у криничн≥й вод≥.

18. ¬изначенн€ кислотност≥ молока.

19. ¬изначенн€ вм≥сту вологи у ковбасних виробах.

20. ¬изначенн€ вм≥сту н≥трат≥в у ковбасних виробах.

21. ¬изначенн€ карбонату та г≥дрокарбонату при њх сп≥в≥снуванн≥ (титруванн€).

22. ¬изначенн€ вм≥сту сол€ноњ та оцтовоњ кислот при њх сп≥в≥снуванн≥.

23. ¬изначенн€ вм≥сту пестицид≥в у рослинах.

24. ¬изначенн€ вм≥сту ≥он≥в ‘еруму у питн≥й вод≥.

25. ¬изначенн€ фосфат-≥он≥в у питн≥й вод≥.

26. ¬изначенн€ кислотност≥ вершкового масла.

27. ¬изначенн€ хлорид≥в у ковбасних виробах.

28.  ≥льк≥сне визначенн€ вологи у грунт≥.

29. јнал≥з м≥неральноњ води р≥зних виробник≥в на вм≥ст хлорид-≥он≥в.

30. ¬изначенн€ хлорид-≥он≥в методом титруванн€.

31. ¬изначенн€ хлор (IV) оксиду методом окисно-в≥дновного титруванн€.

32.  ≥льк≥сне визначенн€ ≥он≥в ћангану у питн≥й вод≥.

33. ¬изначенн€ загальноњ лужност≥ у сод≥.

34. ћетоди визначенн€ ≥он≥в  упруму.

35. ћетоди визначенн€ ≥он≥в ’рому.

36. ћетоди визначенн€ ≥он≥в јлюм≥н≥ю.

37. ћетоди визначенн€ ≥он≥в  адм≥ю.

38. ћетоди визначенн€ ≥он≥в ѕлюмбуму.

39. ћетоди визначенн€ ≥он≥в Sn2+.

40. ћетоди визначенн€ ≥он≥в Ѕар≥ю.

3. «ћ≤—“, ќЅ—я√ ≤ ѕќ–яƒќ  ¬» ќЌјЌЌя  ”–—ќ¬ќ√ќ ѕ–ќ≈ “”

3.1.  урсовий проект студент виконуЇ прот€гом семестру. ќбс€г роботи визначаЇтьс€ з огл€ду на те, що кожний студент працюЇ над нею 3-4 години на тиждень.  р≥м того, студенти можуть добров≥льно за узгодженн€м з кер≥вником зб≥льшити вказаний обс€г часу дл€ роботи в лаборатор≥њ. ¬ цьому раз≥ додатков≥ розд≥ли можуть включати опис ≥ результати експериментальних досл≥джень.

3.2. Ќа початку семестру студент разом з≥ своњм кер≥вником складаЇ розпор€док роботи в лаборатор≥њ з урахуванн€м д≥ючого розкладу зан€ть та режиму роботи лаборатор≥њ.  ер≥вник контролюЇ виконанн€ цього розпор€дку, а студент систематично допов≥даЇ кер≥вников≥ про х≥д виконанн€ роботи.

3.3. ѕеред початком роботи студент повинен пройти ≥нструктаж з техн≥ки безпеки на робочому м≥сц≥. ѕро проходженн€ ≥нструктажу робл€ть записи у спец≥альних журналах, в €ких розписуЇтьс€ студент, а також сп≥вроб≥тник, €кий проводив ≥нструктаж.

3.4.  ер≥вник докладно по€снюЇ задач≥, що студент маЇ вир≥шити, розробл€ючи запропоновану тему проекту.  ер≥вник видаЇ студентов≥ вих≥дн≥ дан≥: посиланн€ на основн≥ джерела науково-техн≥чноњ л≥тератури з теми роботи. ¬их≥дн≥ дан≥ використовуютьс€ студентом при написанн≥ анал≥тичного огл€ду, опису методик.

3.5. –екомендуЇтьс€ конспектувати джерела науково-техн≥чноњ л≥тератури в окремому зошит≥. ÷≥ конспекти будуть дуже корисними при написанн≥ анал≥тичного огл€ду, описуванн≥ методик, тощо. Ќеобх≥дно також завести зошит, дл€ запис≥в виконуваних експеримент≥в. ” такому зошит≥ (робочому журнал≥) щоразу записують мету експерименту, обладнанн€ що використовуЇтьс€, умови проведенн€ експерименту, режими роботи установок ≥ апаратури, навод€тьс€ первинн≥ таблиц≥ з вим≥р€ними величинами, еск≥зи з граф≥ками експериментальних та розрахункових залежностей, результати обчислень експериментальних даних а також висновки. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ випускноњ роботи студент здаЇ робочий журнал кер≥вников≥. «ошит з конспектами джерел ≥нформац≥њ залишаЇтьс€ у студента ≥ може використовуватись ним в учбовому процес≥: при п≥дготовц≥ до зан€ть, складанн≥ зал≥к≥в та ≥спит≥в, виконанн≥ наступних курсових роб≥т та проект≥в.

3.6. —кладовими частинами курсового проекту Ї так≥:

- опрацюванн€ науково-техн≥чних джерел з теми роботи та складанн€ анал≥тичного огл€ду;

- визначенн€ обТЇкт≥в досл≥дженн€ (зразк≥в);

- виб≥р ≥ освоЇнн€ методики досл≥джень;

- проведенн€ експериментальних досл≥джень або теоретичних розрахунк≥в;

- обробка одержаних результат≥в за допомогою математичних метод≥в ≥ ѕ≈ќћ;

- обговоренн€ одержаних результат≥в у сп≥вставленн≥ з джерелами науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ;

- виготовленн€ ≥люстрац≥й ≥ плакат≥в;

- оформленн€ зв≥ту.

3.7. ѕри складанн≥ анал≥тичного огл€ду студент використовуЇ вих≥дн≥ дан≥, що њх надаЇ йому кер≥вник, а також додаткову науково-техн≥чну ≥нформац≥ю, €ку студент розшукуЇ ≥ обробл€Ї самост≥йно, використовуючи б≥бл≥отеки або ≥нформац≥йн≥ ресурси мереж≥ ≤нтернет.

3.8. ѕри робот≥ у б≥бл≥отеках сл≥д користуватис€ такими каталогами:

- алфав≥тним каталогом книг, що €вл€Ї собою картотеку, в €к≥й картки розставлен≥ за пр≥звищем автора, або за назвою книги; останнЇ, €к правило, стосуЇтьс€ книг, написаних великим колективом автор≥в;

- систематичним каталогом книг, в €кому картки розм≥щуютьс€ за рубриками ”ƒ  Ц ун≥версальноњ дес€тковоњ класиф≥кац≥њ; при цьому показник рубрик ”ƒ  знаходитьс€ у допом≥жному каталоз≥;

- каталогом в≥тчизн€них журнал≥в;

- каталогом заруб≥жних журнал≥в.

«а допомогою цих каталог≥в студент знаходить необх≥дн≥ джерела (книги, статт≥, дов≥дники, словники) з теми курсового проекту. ƒл€ ц≥Їњ мети можна також використовувати локальн≥ ≥нформац≥йн≥ системи. “акими системами Ї, наприклад, локальн≥ мереж≥ ун≥верситету ≥ кафедр, а також, окрем≥ комп'ютери при установц≥ на них спец≥ального програмно-≥нформац≥йного забезпеченн€. “аким спец≥ал≥зованим програмним забезпеченн€м Ї ≥нформац≥йн≥ бази даних, б≥бл≥отечн≥ каталоги, списки посилань на ≥нформац≥йн≥ ресурси ≥ т.п., що забезпечують р≥зн≥ види пошуку необх≥дноњ ≥нформац≥њ. ќднак, необх≥дно враховувати, що локальн≥ ≥нформац≥йн≥ системи можуть виступати т≥льки у вид≥ допом≥жного засобу ≥ при використанн≥ знайденоњ в них ≥нформац≥њ посилатис€ необх≥дно на першоджерело.

3.9. ≤нформативними при пошуку джерел Ї так≥ журнали, де друкуютьс€ статт≥ з анал≥тичноњ х≥м≥њ та еколог≥њ:

 

¬елику допомогу при пошуку джерел дають фахов≥ реферативн≥ журнали Ујнал≥тична х≥м≥€Ф, У≈колог≥€Ф та ≥нш≥, що до 1992 р. видавались ¬сесоюзним ≥нститутом науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ ≥ продовжують друкуватись аналог≥чним –ос≥йським ≥нститутом. ¬ реферативних журналах розм≥щен≥ у певному пор€дку реферати статей, книг, зб≥рник≥в допов≥дей на конференц≥€х, патент≥в, що опубл≥кован≥ в св≥т≥ за к≥лька м≥с€ц≥в до виходу реферативного журналу з друку.

ѕри конспектуванн≥ джерела необх≥дно дати його повний б≥бл≥ограф≥чний опис, щоб при повторному звертанн≥ до джерела можна було б легко знайти це джерело. ќпис джерел використовуЇтьс€ при формуванн≥ перел≥ку посилань. «разки опис≥в р≥зних джерел наведено нижче (див. п. 4.3.17 та додаток ∆)

3.10. ƒл€ ефективноњ роботи в глобальн≥й мереж≥ ≤нтернет, необх≥дно грамотно використовувати пошуков≥ системи. –ац≥ональний виб≥р в≥дпов≥дноњ пошуковоњ системи залежить в≥д поставленоњ задач≥. ѕри робот≥ з документами англ≥йською мовою, наприклад, €кщо необх≥дно перегл€нути вс≥ сервери за визначеною темою Ц рекомендуЇтьс€ користуватись каталогом Yahoo чи Magellan; €кщо потр≥бно шукати ≥нформац≥ю на велик≥й к≥лькост≥ сервер≥в ≤нтернет (зд≥йснити найб≥льше охопленн€) Ц рекомендуЇтьс€ вживати Alta Vista або InfoSeek; €кщо потр≥бно знайти пов≥домленн€, опубл≥кованоњ в одн≥й з конференц≥й USENET - треба використовувати Alta Vista, InfoSeek чи WebCrawler, а найкраще Ц спец≥ал≥зований сервер DejaNews; дл€ пошуку важкодоступного чи УзамаскованогоФ документа Ц використовувати Alta Vista; дл€ пошуку зведень про конкретну продукц≥ю Ц застосовувати HotBot; дл€ одержанн€ максимальноњ к≥лькост≥ результат≥в Ц краще вживати Alta Vista, InfoSeek чи спец≥ал≥зований метасервер, наприклад WebCrawler.

ƒл€ пошуку ≥нформац≥њ рос≥йською мовою необх≥дно використовувати спец≥альн≥ розд≥ли Alta Vista ≥ Excite чи рос≥йськомовн≥ сервери –емблер, јѕќ–“, ј”, яндекс та ≥н. ƒл€ пошуку ≥нформац≥њ украњнською мовою можна звертатись до ”крањнський Yahoo (UA-HOO) або до повнотекстовоњ пошуковоњ системи ћ≈“ј чи  аталогу украњнських ресурс≥в ≤нтернет на Web-сервер≥ ≥нформац≥йного центру У≈лектронн≥ в≥ст≥Ф. ѕовний список пошукових систем, що рекомендуютьс€ дл€ вживанн€, приведений у додатку ».

¬иконуючи ≥нформац≥йний пошук у ресурсах ≤нтернет, важливо вм≥ти правильно вибирати стратег≥ю пошуку, дл€ чого треба знати основн≥ методичн≥ правила ≥нформац≥йного пошуку, тобто знати не т≥льки що ≥ де шукати, але ≥ €к грамотно виконувати пошук. ≤деально складений запит дозволить одержати посиланн€ т≥льки на т≥ стор≥нки, що потр≥бн≥ користувачу. ѕросто грамотний запит може видати користувачу к≥лька дес€тк≥в стор≥нок, пошук серед €ких ви€витьс€ не таким вже ≥ складним. Ќеобх≥дно розум≥ти, що жодна пошукова система неспроможна ц≥лком ≥ндексувати вс≥ стор≥нки ≥ документи на вс≥х серверах ≤нтернет.  ожен пошуковий сервер проводить доб≥р ≥ ≥ндексуванн€ за своњми власними методами ≥ правилами. “ому може знадобитис€ скористатис€ дек≥лькома пошуковими системами дл€ дос€гненн€ необх≥дного результату.


4. ¬»ћќ√» ƒќ «¬≤“” ѕ–ќ  ”–—ќ¬»… ѕ–ќ≈ “

4.1. ѕ≥сл€ виконанн€ курсового проекту, не п≥зн≥ше, н≥ж за 2 тижн≥ до початку екзаменац≥йноњ сес≥њ, студент подаЇ кер≥вников≥ зв≥т, €кий маЇ м≥стити в соб≥ опис таких питань:

- стан проблеми за л≥тературними даними, мету та задач≥ проекту;

- методика експерименту, зразки, обладнанн€, прилади, €к≥ застосовувалис€ у проект≥ студентом при його виконанн≥;

- теоретичн≥ ≥ експериментальн≥ результати та њх обговоренн€;

- висновки (п≥дсумки);

- перел≥к посилань.

 урсовий проект повинен бути написаний абсолютно грамотно, ч≥ткою ≥ зрозум≥лою мовою. “екст необх≥дно розбивати на абзаци, при цьому використовують минулий час, користуючись першою особою множини. ѕри згадуванн≥ в текст≥ пр≥звищ автор≥в њх ≥н≥ц≥али розм≥щують перед пр≥звищем.
Ќазви х≥м≥чних сполук сл≥д давати в≥дпов≥дно до прийн€тоњ номенклатури, одиниц≥ вим≥рюванн€ навод€ть зг≥дно ≥з системою одиниць —≤. ƒопускаЇтьс€ наводити скорочен≥ назви х≥м≥чних сполук, давати скороченн€ де€ких метод≥в, властивостей ≥ т. ≥н. ћатематичн≥ величини сл≥д позначати звичайними символами та назвами ф≥зичних та ≥нших величин. ѕомилки, описки та граф≥чн≥ неточност≥ допускаЇтьс€ виправл€ти коректором, виправленн€ необх≥дно робитичорним кольором.

—труктура та правила оформленн€ курсовоњ роботи повинн≥ в≥дпов≥дати ƒержавному стандарту ”крањни ƒ—“” 3008-95 Ђƒокументац≥€. «в≥т у сфер≥ науки ≥ техн≥ки. —труктура ≥ правила оформленн€ї.

4.2. ќбс€г основноњ частини зв≥ту (див. п. 4.3.1 та 4.3.6) складаЇ до 20-25 стор≥нок набраного тексту, з них 5-7 стор≥нок в≥дводитьс€ на анал≥тичний огл€д л≥тератури, а 3-4 стор≥нки на методику. “реба уникати докладного опису л≥тературних даних, стандартних методик. ќсобливу увагу необх≥дно прид≥лити новизн≥ у застосуванн≥ методик при досл≥дженн≥ об'Їкт≥в, а також новизн≥, науков≥й та практичн≥й ц≥нност≥ одержаних результат≥в.

4.3. ѕри оформленн≥ зв≥ту треба керуватись наступними правилами:

4.3.1. «в≥т м≥стить так≥ складов≥: вв≥дну частину, основну частину та додатки. ƒо вв≥дноњ частини вход€ть структурн≥ елементи: титульний аркуш (див. додаток ј), реферат (додаток Ѕ) або анотац≥€ (додаток ¬) та зм≥ст (додаток √). —труктура основноњ частини описана нижче (п.4.3.5). ƒодатки до зв≥ту складаютьс€ у раз≥ необх≥дност≥. –екомендац≥њ про њх оформленн€ викладен≥ у п.4.3.18.

4.3.2. –еферат м≥стить в≥домост≥ про обс€г зв≥ту (к≥льк≥сть стор≥нок, ≥люстрац≥й, таблиць, джерел ≥нформац≥њ та додатк≥в), текст реферату, а також перел≥к ключових сл≥в. ” текст≥ реферату сл≥д коротко охарактеризувати: обТЇкт досл≥дженн€, мету роботи, методи досл≥дженн€ ≥ апаратуру, основн≥ результати роботи, в≥домост≥ про застосуванн€ одержаних результат≥в.  лючов≥ слова характеризують зм≥ст зв≥ту ≥ включають 5-15 сл≥в та словосполучень у називному в≥дм≥нку, написаних з абзацу великими л≥терами в р€док через коми. ѕерел≥к ключових сл≥в розм≥щуЇтьс€ п≥сл€ тексту реферату. Ќе рекомендуЇтьс€ вживати в реферат≥ не загальновизнан≥ скороченн€ науково-техн≥чних терм≥н≥в.

ќбс€г реферату - не б≥льш 500 сл≥в. –екомендуЇтьс€ розм≥стити реферат на одн≥й стор≥нц≥ формату ј4. –еферат складаЇтьс€ украњнською, рос≥йською та англ≥йською або н≥мецькою чи французькою мовами. ¬ додатку Ѕ наведено приклади оформленн€ реферату.

4.3.3. јнотац≥€, €к ≥ реферат, м≥стить дан≥ про обс€г зв≥ту, текст анотац≥≥, а також перел≥к ключових сл≥в. ” текст≥ анотац≥њ м≥ст€тьс€ дан≥ про т≥ питанн€, що розгл€дались у курсов≥й робот≥ зг≥дно з п.п. 1.4 та 2.2. јнотац≥њ складаютьс€ украњнською та рос≥йською мовами. ” додатку ¬ наведено приклади оформленн€ анотац≥й.

4.3.4. «м≥ст розм≥щуЇтьс€ п≥сл€ реферату (анотац≥њ). ” зм≥ст≥ навод€тьс€ структурн≥ елементи зв≥ту в так≥й посл≥довност≥: вступ, найменуванн€ розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в основноњ частини зв≥ту, висновки або п≥дсумки, перел≥к посилань, а також додатки з зазначенн€м номер≥в стор≥нок, з €ких починаЇтьс€ кожний з вказаних елемент≥в. Ќомери стор≥нок мають бути написан≥ так, щоб розр€ди чисел були розм≥щен≥ один п≥д другим. —лово Устор≥нкаФ або його скороченн€ не пишуть. ћ≥ж зак≥нченн€м назви структурного елементу зв≥ту ≥ номером стор≥нки рекомендуЇтьс€ ставити крапки. Ќайменуванн€ розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в ≥ ≥нших структурних елемент≥в зв≥ту пишутьс€ у зм≥ст≥ малими л≥терами (кр≥м першоњ великоњ). ѕриклад оформленн€ зм≥сту наведено у додатку √.

4.3.5. ќсновна частина м≥стить так≥ розд≥ли та елементи:

- вступ;

- анал≥тичний (л≥тературний) огл€д, в к≥нц≥ €кого наводитьс€ обірунтуванн€ вибраного напр€мку (формулюванн€ задач проекту);

- експериментальну частину: опис установок, прилад≥в, методик експерименту або розрахунку;

- результати роботи та њх обговоренн€;

- техн≥ка безпеки;

- висновки (п≥дсумки);

- перел≥к посилань.

вступ≥ коротко характеризуЇтьс€ сучасний стан науково-техн≥чноњ проблеми (питанн€), що опрацьовуЇтьс€ у робот≥, розкриваЇтьс€ актуальн≥сть ≥ новизна даноњ теми. ќбс€г вступу не повинен перевищувати двох стор≥нок. ¬ступ не под≥л€ють на пункти.

4.3.6. ” розд≥л≥ анал≥тичного (л≥тературного) огл€ду повинен бути систематично в≥дображений стан досл≥джень за поставленою темою. ќгл€д повинен м≥стити критичне та обТЇктивне обговоренн€ даних л≥тератури та ≥нших джерел за темою роботи, зазначати можлив≥сть застосуванн€ результат≥в досл≥джень дл€ потреб практики. ѕеред написанн€м анал≥тичного огл€ду необх≥дно проанал≥зувати матер≥ал л≥тературних джерел та скласти зм≥ст огл€довоњ частини, под≥л€ючи матер≥ал на розд≥ли, п≥дрозд≥ли або пункти.
–озд≥ли нумеруютьс€ в межах усього зв≥ту арабськими цифрами. Ќомер п≥дрозд≥лу складаЇтьс€ ≥з номеру розд≥лу ≥ пор€дкового номеру п≥дрозд≥лу, €к≥ розд≥лен≥ крапкою, наприклад: 2.1 (перший пункт другого розд≥лу). Ќомер пункту складаЇтьс€ з номер≥в розд≥лу, п≥дрозд≥лу ≥ пункту, €к≥ розд≥лен≥ крапками, наприклад: 2.1.3 (трет≥й пункт першого п≥дрозд≥лу другого розд≥лу).

4.3.7. –озд≥л ≥ п≥дрозд≥л повинн≥ мати найменуванн€ (заголовки). ѕункти також можуть мати заголовки. ” цьому випадку њх рекомендуЇтьс€ под≥л€ти на п≥дпункти, що нумеруютьс€ в межах пункту, наприклад: 2.1.3.4 (четвертий п≥дпункт третього пункту першого п≥дрозд≥лу другого розд≥лу).

—л≥д памТ€тати, що заголовки наступних структурних елемент≥в зв≥ту не нумеруютьс€: –≈‘≈–ј“ (јЌќ“ј÷≤я), «ћ≤—“, ¬—“”ѕ, ¬»—Ќќ¬ » (або ѕ≤ƒ—”ћ »), ѕ≈–≈Ћ≤  ѕќ—»ЋјЌ№. ÷≥ структурн≥ елементи, €к ≥ розд≥ли зв≥ту, необх≥дно починати з новоњ стор≥нки. «аголовки розд≥л≥в друкують симетрично до тексту, а заголовки п≥дрозд≥л≥в починають з абзацного в≥дступу.  рапки в к≥нц≥ заголовк≥в не ставл€ть (див. також п.4.3.19).

4.3.8. ≈кспериментальна (теоретична, розрахункова) частина курсовоњ роботи повинна включати: обірунтуванн€ роботи, опис методики досл≥дженн€ експерименту. Ќеобх≥дно зазначати квал≥ф≥кац≥ю вих≥дних речовин, способи њх очищенн€ (у раз≥ необх≥дност≥), методики вс≥х експеримент≥в, опис вим≥рювальних прилад≥в та математичну обробку результат≥в експерименту.
ќбовТ€зково навод€ть опис речовин: називають кол≥р, дисперсн≥сть, форму кристал≥в, розчинн≥сть у вод≥, в≥дношенн€ до кислот ≥ луг≥в, окиснювальноЦв≥дновн≥ властивост≥, здатн≥сть до г≥дрол≥зу (навод€тьс€ дов≥дков≥ дан≥ щодо к≥льк≥сних характеристик процес≥в). ¬исновки щодо х≥м≥чних властивостей речовин необх≥дно п≥дтвердити за допомогою х≥м≥чних реакц≥й. –езультати бажано ≥люструвати рисунками, формулами, таблиц€ми даних. –екомендований обс€г частини Ц 8-10 стор≥нок.

4.3.9. ” розд≥л≥ техн≥ки безпеки зазначають:

- основн≥ в≥домост≥ про шк≥длив≥сть х≥м≥чних реагент≥в, що були використан≥ в робот≥, дл€ людини та навколишнього середовища;

- заходи техн≥ки безпеки та м≥ри перестороги при робот≥ з вищезазначеними речовинами;

- заходи техн≥ки безпеки при виконанн≥ вс≥х експериментальних операц≥й, що виконуютьс€ за темою роботи. ќбс€г розд≥лу 1-2 стор≥нки.
4.3.10. ‘ормули розм≥щують симетрично тексту, залишаючи вище та нижче по одному в≥льному р€дку. Ќумеруютьс€ формули у межах розд≥лу. Ќомер формули складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера формули в розд≥л≥, що розд≥лен≥ крапкою. Ќомер формули навод€ть на правому боц≥ аркуша на р≥вн≥ формули у круглих дужках, наприклад:

 

p = k T n, (1.3)

 

де k- пост≥йна Ѕольцмана, “- температура, n Ц молекул€рна концентрац≥€ газу. ѕо€сненн€ кожного з символ≥в, що вход€ть до формул, можна розм≥щувати окремими р€дками.

4.3.11. ≤люстрац≥њ (схеми, граф≥ки, кресленн€) мають бути виконан≥ в≥дпов≥дно з вимогами стандарт≥в ≈— ƒ. ≈кспериментальн≥ дан≥ на граф≥ках треба наводити з урахуванн€м похибок. ѕриклади оформленн€ граф≥ка та схеми наведено у додатку ≈.

Ќа фотограф≥€х м≥кро- ≥ макроструктур або пор€д з ними необх≥дно приводити л≥н≥йний масштаб: в≥др≥зок пр€моњ, над €ким вказуЇтьс€ його реальний розм≥р на об'Їкт≥.

Iлюстрац≥њ ≥менують рисунками. ѓх розм≥щують на аркушах формату ј4 (210х297 мм.).

≤люстрац≥њ нумерують у межах розд≥лу. Ќомер рисунка складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера ≥люстрац≥њ, €к≥ розд≥лен≥ крапкою. ≤люстрац≥€ повинна мати найменуванн€ (заголовок), розташоване п≥д нею. ” раз≥ необх≥дност≥, ≥люстрац≥€ забезпечуЇтьс€ по€снювальними даними, що розм≥щуютьс€ м≥ж рисунком та його найменуванн€м. Ќомер ≥люстрац≥њ м≥ст€ть п≥сл€ слова У–исунокФ на одному р≥вн≥ з найменуванн€м (див. додаток ≈).

4.3.12. “аблиц€ Ї одн≥Їю з форм узагальненого поданн€ цифрових або ≥нших даних. –екомендуЇтьс€ надавати таблиц≥ зм≥стовний заголовок, €кий розм≥щуЇтьс€ над таблицею. “аблиц€ нумеруЇтьс€ у межах розд≥лу, наприклад: “аблиц€ 3.2 (друга таблиц€ третього розд≥лу). Ќапис У“аблиц€ 3.2Ф м≥ст€ть зл≥ва над таблицею на одному р≥вн≥ з заголовком, наприклад: “аблиц€ 3.2 - ƒан≥ про €к≥сний склад зразк≥в. ƒокладн≥ рекомендац≥њ щодо оформленн€ таблиць наведено в [2]. –озм≥щен≥ у додатку   таблиц≥ можна використовувати при написанн≥ зв≥ту €к приклад њх оформленн€.

4.3.13. ≤люстрац≥њ ≥ таблиц≥ розм≥щують, €к правило, п≥сл€ першого посиланн€ на них в текст≥. –озм≥щенн€ рисунк≥в ≥ таблиць на аркуш≥ маЇ бути таким, щоб можна було њх читати без оберту зв≥ту або з обертом по годинников≥й стр≥льц≥.

4.3.14. ѕерел≥ки, €к≥ Ї в текст≥, рекомендуЇтьс€ oформл€ти на такий зразок: перед кожною позиц≥Їю перел≥ку ставитьс€ деф≥с або а),б),в) ≥ т.д., а €кщо потр≥бен другий р≥вень детал≥зац≥њ, використовуЇтьс€ числова нумерац≥€ -1),2),3) ≥ т.д., наприклад:

 

а)

б)

1)

2)

3)

в)

4.3.15. ќдиниц≥ ф≥зичних величин повинн≥ в≥дпов≥дати м≥жнародн≥й систем≥ одиниць —≤. ѕри необх≥дност≥ використанн€ одиниць, €к≥ не вход€ть до —≤, рекомендуЇтьс€ зробити переклад цих одиниць в одиниц≥ —≤. ” додатку   навод€тьс€ списки основних, додаткових та найб≥льш вживаних пох≥дних одиниц≥ —≤, а також сп≥вв≥дношенн€ дл€ перекладу де€ких одиниць у —≤. 4.3.14. ƒозволено використовувати т≥льки загальновизнан≥ скороченн€: ≥ т.д. - ≥ так дал≥; ≥ т.п. - ≥ тому под≥бне; ≥ та ≥н. - ≥ так≥ ≥нш≥; р. - р≥к; рр. - роки). Ѕ≥льш докладний перел≥к скорочень наведено в [2].

4.3.15. ” висновках коротко формулюютьс€ основн≥ результати роботи. “екст висновк≥в сл≥д под≥л€ти на пункти, €к≥ нумеруютьс€ арабськими цифрами. ¬исновки з роботи повинн≥ м≥стити результати досл≥джень. ѕри њх написанн≥ спочатку оц≥нюють характер та обс€г виконаних досл≥джень, вказують на можлив≥ галуз≥ використанн€ результат≥в роботи. ¬исновки записують у вигл€д≥ окремих пункт≥в. якщо робота присв€чена узагальненн€м на основ≥ огл€ду л≥тературних джерел, то висновки сл≥д розм≥стити п≥сл€ нього. ¬ цьому випадку висновки повинн≥ бути максимально ч≥ткими ≥ короткими.
¬исновки повинн≥ стосуватис€ ≥ позитивних, ≥ негативних результат≥в, €к≥ були одержан≥. ≈кспериментальна робота повинна м≥стити ≥ висновки про:
результати про обТЇкти, процеси, €вища, законом≥рност≥; методики, методи, принципи досл≥дженн€; розроблен≥ ≥нструкц≥њ, рекомендац≥њ, методики;
як приклад, наводимо один з пункт≥в висновк≥в: У3. ¬изначено, що у водопров≥дн≥й вод≥ присутн≥ кат≥они Fe3+ у к≥лькост≥ 0,003 мг/л, що в≥дпов≥даЇ стандарту Ђ¬ода питнаї, тому дана вода може використовуватись дл€ споживанн€ї. Ѕ≥льш докладний приклад написанн€ висновк≥в наведено у додатку ƒ.

4.3.16. ” зв≥тах про курсов≥ проекти зам≥сть висновк≥в дозвол€Їтьс€ формулювати п≥дсумки. ѕриклад написанн€ п≥дсумк≥в наведено у додатку ƒ.

4.3.17. ” перел≥к посилань включають вс≥ джерела (книги, статт≥, дисертац≥њ, патенти ≥ т.п.), €к≥ сл≥д розм≥щувати за чергою проходженн€ посилань в текст≥ зв≥ту. ѕри згадуванн≥ будь-€кого джерела ≥нформац≥њ в текст≥ треба наводити його пор€дковий номер за перел≥ком, замикаючи цей номер у квадратн≥ дужки, наприклад: У¬им≥рюванн€ оптичноњ густини забарвлених розчин≥в зд≥йснювалось на лабораторному прилад≥ ‘≈  Ц 5 за методикою, €ку описано у робот≥ [19]Ф. ”с≥ посиланн€ на використан≥ л≥тературн≥ дан≥ студент маЇ ретельно перев≥р€ти за першоджерелами. “реба пам'€тати, що помилки в перел≥ку посилань можуть суттЇво ускладнювати або нав≥ть робити неможливим пошук джерела користувачами зв≥ту. Ќе сл≥д посилатись на джерела, з €кими ви не знайомились. Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис використаних джерел повинен бути достатньо повним дл€ одержанн€ ≥нформац≥њ про предмет джерела ≥ дл€ його пошуку.

Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис джерела складаЇтьс€ з елемент≥в, що м≥ст€ть ≥нформац≥ю про джерело. ≈лементами опису Ї в≥домост≥ про автора (автор≥в) - њх пр≥звища та ≥н≥ц≥али, назва статт≥ (книги), найменуванн€ журналу (зб≥рника), м≥сце ≥ р≥к виданн€ та ≥н.

≈лементи опису джерела мають так≥ умовн≥ розд≥льн≥ знаки:

а) / (похилу рису) - перед пр≥звищем першого автора (у описах за назвою джерела);

б): (двокрапку) - перед в≥домост€ми, €к≥ в≥днос€тьс€ до назви статт≥ (книги) ≥ перед найменуванн€м видавництва або видавничоњ орган≥зац≥њ;

в), (кому) - м≥ж пр≥звищами автор≥в, а також перед роком виданн€ книги;

г) // (дв≥ похил≥ риси) - перед в≥домост€ми про документи (журнал, зб≥рник), в €кому вм≥щено складову частину (статтю, реферат);

д). - (крапку, тире) - перед показанн€м року виданн€, номера тому, номера випуску журналу, а також стор≥нки, з €коњ починаЇтьс€ статт€.

е) - (тире)- м≥ж номерами стор≥нок, на €ких надруковано складову частину (статтю, допов≥дь тези ≥ т. ≥н.).

”с≥ посиланн€ навод€тьс€ у перел≥ку мовою ориг≥налу. ѕри посиланн≥ на розм≥щений у мереж≥ ≤нтернет електронний вар≥ант друкованоњ статт≥, б≥бл≥ограф≥чний опис доповнюЇтьс€ URL адресою ресурсу. якщо статт€ ≥снуЇ т≥льки в електронному вид≥, але на спец≥ал≥зованому сервер≥, то б≥бл≥ограф≥чний опис виконуЇтьс€ за правилами, зазначеним дл€ даного ресурсу. ѕриклади опис≥в джерел ≥нформац≥њ наведено у додатку ∆.

4.3.18. ” додатки рекомендуЇтьс€ включати допом≥жн≥ матер≥али:

- ≥люстрац≥њ або таблиц≥, €к≥ м≥ст€ть характер первинних експериментальних даних;
- матер≥али, €к≥ через великий обс€г не можуть бути в≥днесен≥ до основноњ частини (фотограф≥њ, м≥кроф≥льми, пром≥жн≥ математичн≥ докази, формули, розрахунки, протоколи випробувань, висновки метролог≥чноњ експертизи, ≥нструкц≥њ, опис компТютерних програм, розроблених в робот≥, та ≥н.).
ƒодатки позначають у межах зв≥ту великими л≥терами абетки, наприклад: ƒодаток ј. ÷ей напис розм≥щуЇтьс€ посередин≥ над заголовком додатку. ƒодатки повинн≥ мати зм≥стовн≥ заголовки, €к≥ друкують симетрично тексту. якщо додатк≥в багато, вони позначаютьс€ посл≥довно л≥терами абетки, кр≥м •, ™, «, ≤, ѓ, …, ќ, „, № (або «, …, ќ,„, Џ, №, џ Ц при написанн≥ зв≥ту рос≥йською мовою). ƒозвол€Їтьс€ позначати додатки л≥терами латинського алфав≥ту.

4.3.19 «в≥т виконуЇтьс€ у форм≥ компТютерного тексту, з використанн€м б≥лого паперу формату ј4 (210х297мм). “екст розм≥щуЇтьс€ на одн≥й стор≥нц≥ аркуша з пол€ми таких розм≥р≥в: л≥ве поле - 30 мм, праве - не менш 10 мм, верхнЇ та нижнЇ - 20 мм. ћ≥жр€дковий ≥нтервал Ц 2, шрифт Times New Roman Ц 14. «аголовки структурних елемент≥в зв≥ту та заголовки розд≥л≥в сл≥д розташовувати симетрично тексту ≥ друкувати великими л≥терами, без крапки в к≥нц≥, не п≥дкреслюючи. ѕереносити слова в заголовках розд≥л≥в не дозвол€Їтьс€. «аголовки п≥дрозд≥л≥в необх≥дно починати з абзацу та друкувати малими л≥терами, кр≥м першоњ великоњ, не ставл€чи крапку в к≥нц≥, не п≥дкреслюючи. јбзацн≥ в≥дступи мають бути однаковими в усьому текст≥ ≥ становити 1,25.

¬≥дстань м≥ж заголовком розд≥лу та наступним текстом або заголовком п≥дрозд≥лу маЇ бути не менше 2 р€дк≥в при компТютерному друкуванн≥, в≥дпов≥дно. “аких же в≥дстаней рекомендуЇтьс€ додержуватись м≥ж заголовками п≥дрозд≥л≥в (пункт≥в), наступним або попередн≥м текстом.

«аборон€Їтьс€ розм≥щувати заголовок п≥дрозд≥лу (пункту) в к≥нц≥ стор≥нки, €кщо п≥сл€ нього розташовано менше двох р€дк≥в.

4.3.20. ”с≥ стор≥нки зв≥ту нумерують арабськими цифрами. Ќомери проставл€ють у правому верхньому кут≥ стор≥нки без крапки. Ќа титульному аркуш≥ номер не ставл€ть, але включають його у загальну нумерац≥ю стор≥нок. Ќомер У2Ф ставл€ть на реферат≥ (анотац≥њ) ≥ дал≥ - за пор€дком.

4.3.21. «в≥т брошуруЇтьс€ ≥ маЇ обкладинку. «разок оформленн€ титульного аркуша наведено у додатку ј. «а титульним аркушем розм≥щують реферат (анотац≥ю), зм≥ст та ≥нш≥ структурн≥ елементи зв≥ту.


ѕќ–яƒќ  «ј’»—“”  ”–—ќ¬ќ√ќ ѕ–ќ≈ “”

 

5.1.  ер≥вник курсового проекту п≥сл€ ознайомленн€ з≥ зв≥том даЇ письмовий або усний в≥дзив про роботу студента, в €кому характеризуЇ студента, його дос€гненн€ та недол≥ки в самост≥йн≥й робот≥, обс€г ≥ндив≥дуально виконаноњ роботи, ви€влену зац≥кавлен≥сть у робот≥, дисципл≥нован≥сть, ерудиц≥ю студента, тощо. Ќеобх≥дно оц≥нити проект в балах до 50.

5.2. ѕубл≥чний захист курсовоњ роботи в≥дбуваЇтьс€ в навчальн≥й груп≥ студент≥в, на зас≥данн≥ кафедри або на наукових сем≥нарах студент≥в та асп≥рант≥в кафедри або факультету. ƒл€ допов≥д≥ студентов≥ надаЇтьс€ до 10 хвилин. –екомендуЇтьс€ п≥д час допов≥д≥ користуватись ≥люстрац≥€ми у вигл€д≥ плакат≥в. „лени ком≥с≥њ та ≥нш≥ присутн≥ на њњ зас≥данн≥, в тому числ≥ ≥ студенти задають питанн€. ¬≥дпов≥д≥ мають бути вичерпними, але лакон≥чними. „лени ком≥с≥њ ознайомлюютьс€ з≥ зв≥том. ѕри оц≥нюванн≥ курсових проект≥в приймаютьс€ до уваги так≥ показники: €к≥сть допов≥д≥, правильн≥сть в≥дпов≥дей на запитанн€, ступ≥нь складност≥ поставлених задач, об'Їм самост≥йноњ роботи, €к≥сть оформленн€ зв≥ту з урахуванн€м даних методичних вказ≥вок, ступ≥нь використанн€ ѕ≈ќћ. ѕо проектах, що не в≥дпов≥дають вимогам, встановленим у даних методичних вказ≥вках, бали та оц≥нка не виставл€ютьс€. —тудентов≥ пропонуЇтьс€ усунути ви€влен≥ недол≥ки. якщо робота м≥стить груб≥ порушенн€, може бути призначений повторний захист. «а ≥люстративний матер≥ал, що використовувавс€ при захист≥ курсового проекту ставл€тьс€ бали до 20, за допов≥дь, правильн≥сть в≥дпов≥дей Ц до 30 бал≥в, за оформленн€ ≥ зм≥ст проекту до 50 бал≥в. ћаксимальна к≥льк≥сть бал≥в за виконанн€ курсового проекту Ц 100 бал≥в.


ѕ≈–≈Ћ≤  ѕќ—»ЋјЌ№

 

1. ƒ—“”-3008-95 Уƒокументац≥€. «в≥ти у сфер≥ науки ≥ техн≥ки. —труктура ≥ правила оформленн€Ф

2. —“ ¬”«-’ѕ≤-3.01-2010 У“екстов≥ документи в сфер≥ навчального процесу. «агальн≥ вимоги до виконанн€.Ф

ƒодаток ј





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 631 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2287 - | 2034 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.083 с.