Д б а й м о п р о е к о л о г і ю

Мета: розкрити зміст поняття „екологія”; збагатити знання учнів про Червону книгу; формувати навички дбайливого ставлення до довкілля, виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: плакати з висловами про природу „Збережи дивосвіт природи”, „Дбаймо про екологію”, плакат „Заповідники Асканія Нова, Чорноморський, Канівський, Український степовий, Карпатський, Луганський, Поліський”; картини рідної природи, карта Черкаської області.

Х І Д З А Х О Д У

Виступ учителя.

- Сьогодні навіть першокласники знають значення слова „екологія” – так називається наука про зв’язок живих організмів з природою. Порівняно недавно це слово жило хіба що у словниках. Та розвиток промисловості виявився настільки стрімким, що постало питання про небезпеку для навколишнього світу – землі, води, повітря – животворного середовища, в якому ми існуємо.

Люди тисячоліттями не звертали увагу на те, як впливає їхня діяльність на природу. Адже їх було не так вже й багато, а земля здавалася безмежною. Якщо якесь плем’я вирубувало ліс довкола своїх селищ, якщо через це замулювалась річка й тікали звірі та птахи, можна було перейти на інше місце.

Відходи були органічними, тобто природними: залишки їжі, одяг з натуральних тканин (льон, бавовна, вовна, шовк), дерево – і матінка - природа мала всі засоби, щоб перетворити їх на родючий ґ рунт.

Але машинне виробництво, металургійна, хімічна промисловість дають дуже багато складних відходів, з якими природа не може впоратися. Населення Землі значно збільшилося, люди раптом зрозуміли, яка вона маленька – наша планета.

Читає вірш О.Пархоменка „Казкова країна добра і краси”.

- Тату, ти знаєш, чого мені треба?

Чистого дощику з синього неба.

Треба і чути, і бачити літом,

Як заливається жайвір над житом,

 

Як підпадьомкають в мідній пшениці

Досвітом тихим перепелиці.

Треба, щоб в лісі для лиса і лося

Місця живого трохи знайшлося,

 

Треба ще рибок малих і великих

В чистих-пречистих озерах і ріках.

Треба, щоб я по морському купанні

Не одмивавсь од мазуту у ванні.

Треба сніданків і треба обідів,

Тільки, будь-ласка, без жодних нуклідів.

Треба, виходить, не так і багато...

Люди, чи важко про все це подбати?!

Бесіда.

- Поміркуйте, чи тільки дорослі мають дбати про чистоту довкілля?

- Які природоохоронні заходи під силу дітям?

Учень читає вірш Ліни Костенко „Шипшина важко віддає плоди”.

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: - Людино, підожди!

О, підожди, Людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку залиш!

Одна пташина так мене просила.

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш,

І просто – осінь щоб була красива.

Учитель читає вірш Ліни Костенко „Ще назва є, а річки вже немає”.

Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

І очеревин проблиски скупі,

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річечко?

Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

- А як почувається річка у нашій місцевості? Як їй допомогти?

- Що ви знаєте про Чорнобильську аварію?

Кощій Безсмертний зону стереже,

Котигорошко зайця переймає.

А Колобок питається:

- Невже

Вже діда й баби у селі немає?

Для кого ж в полі росу п’є бджола?

Куди ведуть ці знаки придорожні?

Як довго в селах казка не жила!

Тепер вернулась,

А вони – порожні…

Учитель читає уривок з повісті Олександра Довженка „У матусі на городі”.

- Які рослини ростуть у вас біля будинку?

- Чи може вирости на асфальті дерево, квітка, трава?

Учень читає вірш „Мій рідний край”

- Чому ми кажемо, що земля – наше багатство?

Конкурс на розв’язування кросвордів.

I.

1. Зуби має він дебелі,

А живе в пісках пустелі

Й в зоопарку з давніх пір,

Сильний і великий звір.

Пазуристий і гривастий,

Рявкне – ох і лютий рев.

Відгадали, хто це? (Лев).

1. Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами,

Весь, як є, жорстока лють,

Зачаївся ось, примовк,

Грізний це, звичайно...(Вовк).

1. Має він великі ікла,

Ще й густу щетину.

Любить гратися в багні,

Та ще й зве родину (Кабан).

1. Що за звір, що на носі має великий ріг? (Носоріг).

5. Без рук без ніг, а по тину в’ється? (Горох).

II.

1. І рум’яне, й запашне,

І гладеньке, і смачне,

Я на дереві росту,

Всім вам радість принесу. (Яблуко).

 

1. З овочевого я роду,

Дуже гарний я на вроду.

Із зеленим я бочком

І маленьким хвостиком. (Огірок).

1. На городі є трава,

Дуже добра вироста.

Дуже схожий він на сніп.

Відгадайте, хто це? (Кріп).

1. Я буваю круглий, довгий.

Є червоний, і є жовтий.

До столу люблять мене брати,

Надто добрий я в салатах. (Помідор).

1. Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска).

III.

1. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.

(Дерево).

2. Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес).

3. Сто братиків в одну хату зібрались переночувати. (Сніп).

4. Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

5. Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун).

1. Чорна корова всіх людей поборола. (Ніч).

Доки представники команд – рядів розв’язують кросворди, усі інші відгадують загадки.

Стала на поляні

В жовтім сарафані,

Підросте – всміхнеться,

Для вітрів вбереться

В платтячко біленьке,

Пишне та легеньке. (Кульбабка).

Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак).

Стоїть паличка, на паличці – булавочка, в тій булавочці людей не перелічити. (Маківка).

Стоїть, коливається, головою величається, а торкнешся – кусається. (Будяк).

У лузі сестрички стоять золотенькі, очі жовтенькі, а вії біленькі. (Ромашка).

Стоїть при дорозі на одній нозі, хто її зрушить – плакати мусить. (Кропива).

А чи чули ви про Червону книгу? Це один із засобів охорони рідкісних тварин і рослин, що зникають. Чому вони зникають? Спробуємо перерахувати види людської діяльності, що негативно впливають на природне середовище: це і розбудова міст, і розробка корисних копалин, і створення водосховищ, і забруднення атмосфери, ґ рунту, води відходами виробництва.

Найголовніший висновок, друзі, такий: наша планета – в наших руках!

Учні.

- У нашій країні багато уваги приділяється охороні природи – діє ціла система державних заходів з охорони й відновлення деяких рідкісних і зникаючих видів рослин. Як сигнал тривоги, занепокоєння людей тими видами рослин, які знаходяться під загрозою зникнення, створено Червону книгу.

- У світі існують і міжнародні організації із захисту довкілля. Грінпіс (англійською це означає „зелений світ”) – це всесвітня організація поборників чистоти навколишнього середовища. Серед членів Грінпісу є і наші ровесники.

- Наша планета Земля страждає – з її надр весь час щось добувають: вугілля, нафту, газ та інші корисні копалини, з яких отримують енергію. Вона дає людині тепло, світло, приводить у рух двигуни, дає можливість дивитися телебачення, користуватися транспортом. Потреба в енергії постійно зростає. Щороку її виробляють на 3% більше, ніж попереднього року. Природні копалини Землі виснажуються, а людина продовжує марнувати її багатство безумно та неощадливо.

- Ця звичка призвела до зміни клімату на Землі, забруднення повітря, погіршення здоров’я людей, зникнення багатьох видів тварин та рослин. На Землю випадають кислотні дощі й сніги, які нищать ліси, падає кислотний сніг, в її атмосфері виникають озонові діри...

Учитель. Ось як дорого обходиться довкіллю і нам з вами енергетичний комфорт.

Було озерце...

Край звичайнісінького села було озерце, яких багато. Риби паслися у водоростях, жаби ловили комашню, раки підбирали все, що падало на дно... Якось навесні сюди прийшов агроном. „Ти ба, як затишно! – подумав він. А скільки бджолиних дужок на березі... Онде непогана латочка ґ рунту – засіємо його люцерною. Її насіння завжди цінне, матимемо прибуток”. Навідуючись до поля, агроном не проминав нагоди милуватись лататтям та грою сонячних зайчиків на чистій воді.

Та одного разу до озерця приїхало сімейство городян.

Батько сказав:

- Треба розпалити вогнище, юшку зваримо.

Мати засміялась.

- Яке привілля! Які квіти! Додому нарвемо такенний букет!

А синок поцікавився:

- Джмелі, еге ж кусаються?

Ото я їх зараз провчу!

Для триноги, щоб повісити казанок, батько зрубав молоденьку ліщину, мати обірвала на озері всі лілеї, а син, скільки відпочивали, все джмелів нищив, їх гнізда поруйнував. Коли ж зібралися додому, батько помив машину, а вогнище залити водою забув. Вночі спалахнула невеличка головешка, високо підкинувши іскри, й від цього загорівся торішній очерет. Великої пожежі не сталося, але журавка загинула, бо у неї саме вилуплювалися пташенята – як вона могла їх залишити? Всі подушились від диму.

Ранком на воді зайчики не відбивались – лише нафтова плівка від бензину, раки подалися геть від забрудненого дна, жабки дочекались дощу і поскакали від калюжки до калюжки до річки. А на озері з’явились синьо-зелені плями, розповзлися, як лишаї, незабаром поспливала мертва риба. Люцерна, хоч і цвіла буйно, а насіння не було, бо не було кому запилити квіти. От бачите, як воно одне за одне чіпляється!

- Чи пам’ятаєте ви пісеньку з мультфільму „Про всіх всіх”!

Всі – всі – всі – усі на землі

Дуже потрібні – великі й малі.

На всіх – всіх – всіх тримається світ,

Про це забувати ніколи не слід.

Учитель читає вірш „Природу захистимо від дикунів”.

Вмійте природу любити,

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти.

Вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не рвіте задарма,

Гілки не втніть для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежину у гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Звучить пісня „Виростай, дитино”.

Виростай, дитино, - каже мати, -

І розкриється весь світ тобі.

Зможеш легко труднощі долати,

Як повік не зрадиш доброті.

Приспів:

Пожалій мурашечку і не вбий

Комашечку, кущик посади!

За потреби старшому, меншому

І слабшому вмій домогти. (Двічі)

Від цих слів не маю я відбою.

Хочеться й травинку зберегти.

Вже відкрився світ переді мною,

Настанови бачу ці завжди.

Є між нами, ніде правди діти,

Підфутболить кішку жартома.

Злочин із жорстокістю дружити,

Бідний, в кого доброти нема!

Звучить пісня „Деревце роду”.

Щоб квітла Україна із сонцем, вітерцем,

Кожнісінька родина плекає деревце.

Приспів:

Той - вишеньку, той - яблуньку,

Той - дуб, а той - горіх

Для того, щоб прикрасити

Свій батьківський поріг.

У донечки, у сина, калинонька росте.

Матуся Україна всім дякує за те.

За вишеньку, за яблуньку, за сосну, за дубок.

І за такий пахучий віночок з гілочок.

Учитель читає вірш Олександра Олеся „Живіть! Ідіть на сизі гори...”

Живіть! Ідіть на сизі гори,

В тернах співаючи пісні,

Летіть в незмірені простори

Назустріч сонцю і весні.

Нехай спокуса і утома

Вас не одурять часом сну,

Нехай вас тайна невідома

Все вабить в дальшу сторону.

Сльозами, сміхом змийте плями

І станьте чисті і ясні.

Летіть у вирій журавлями

Назустріч сонцю і весні.

- Нехай слова, які ми зараз зачитаємо, назавжди увійдуть у ваші серця.

- Не рвіть оберемками лісові квіти, а просто милуйтеся ними.

- Не ламайте гілок дерев і кущів.

- Не залишайте в лісі непогашене багаття, тому що вогонь може знищити ліс.

- Якщо ви любите свій рідний край: ліси, степи і гори, то зробите все можливе, аби зберегти цю красу і неповторність.

Ігри у тварин

1. «Кенгуру»

Команда шикується в колону. За сигналом перший учасник стрибає до позначки й назад. Звичайно, щоб бути схожим на кенгуру, необхідна сумка з дитинчам. її замінить мішок (рюкзак), прив'язаний до живота, і м'яч, що знаходиться в рюкзаку. Уперед!

2. «Пінгвіни»

Пінгвіни дуже цікаво ходять, правда? А ще вони ухитряються но­сити своїх дитинчат між ніг, щоб ті не змерзли.

Спробуємо й ми: між колін або щиколоток затискаємо м'яч і не­семо в такий спосіб до позначки й назад (стрибати не можна, потрібно йти!). Щоб «дитинча» не змерзло, спробуйте передати м'яч наступному гравцеві з ніг у ноги без допомоги рук.

3. «Черепаха»

Найяскравіша відмітна ознака цієї тварини - будиночок на спині й граціозна повільність.

Про це необхідно пам'ятати учасникам естафети. Панцирем може послужити таз, надягнутий на спину, а щоб він не впав, потрібно повзти рачки, причому дуже повільно.

Після повернення на старт «панцир» передається наступній «че­репасі».

4. «Рак»

Рак, як відомо, ходить задом наперед, а свої клішні, готові до обо­рони, тримає перед собою.

Ця естафета проходитиме в такий спосіб: учасник стартує задом-наперед, дивлячись на свою команду, що допомагає «раку» знайти до­рогу до свого будиночка-нірки. Торкнувшись свого будиночка, «рак» підводиться на ноги й біжить назад, передаючи естафету наступному гравцеві.

5. «Білочка»

Білочка — дуже прудка тваринка. З гілки на гілку стрибає, але го­рішки ніколи не впускає.

Гілками в грі будуть обручі, покладені довільно на відстані одне від одного, а горішки — це м'ячі. Потрібно пройти від «нірки-дупла» по «гілках», де «висять» «горішки» (м'ячі, покладені в обручі), взяти їх і принести до нірки.

Та команда, шо найшвидше збере всі горішки, перемагає.

6. «Павук»

У цій естафеті беруть участь одночасно по чотири учасники з ко­манди. Вони зображують павука: скріплюються руками, повернувшись одне до одного спинами. Потім біжать до повороту й назад, передаючи естафету наступній четвірці.

Шлях «павука» може бути й не прямим, а звивистим — по накрес­леній на землі лінії — «павутинці».

Міс галактика-2014

 

Ведучий:

Доброго дня, шановні гості, учні, учасники конкурсу. Гарного дня і приємного настрою ми бажаєм всім вам. Раді вас вітати на конкурсній програмі „Міс галактики 2011”.

Ведучий 2: з давніх - давен вважалося. Що дівчина – це символ краси, розуму, кмітливості. Пам’ятаєте, якою була Дюймовочка: тендітна, ніжна, красива, а ще добра, весела. Так і наші дівчатка.

Ведучий 1: тож я з радістю запрошую до нас наших учасниць:

1. _______________________________________
2. ______________________________________
3. ______________________________________
4. _______________________________________
5. _______________________________________

Ведучий 2: зустрічайте оплесками і наше журі:

1. _______________________________________
2. ______________________________________
3. _______________________________________

Ведучий 1: всім учасникам бажаємо успіху та оголошуємо перший конкурс

Нашої програми, який називається „Представлення”.

Ведучий 2: учасниці повинні розповісти як найбільше про себе, свої захоплення, смаки та інтереси. Даний конкурс та всі наступні оцінюються по 5 бальній системі.

Ведучий 1: Слово надається учасницям.

Ведучий 2: Дозвольте оголосити наступний конкурс, який має назву Конкурс парфумів. Ваше завдання назвати як умога більшу кількість назв парфумів.

Ведучий 1: а доки журі підраховують бали проведемо ще один конкурс, який має назву „Реклама”. Завдання полягає в тому, що вам необхідно зробити рекламу речі повсякденного вжитку за одну хвилину.

Ведучий 2: Просимо журі оголосити свої результати.

Ведучий 1: четвертим конкурсом нашої програми є „Конкурс на краще тату”. Ваше завдання знайти собі помічника, який вам намалює на животі тату фарбами.

Ведучий 2: шановне журі оголосіть свої результати.

Ведучий 1: наступний конкурс „ Губна помада ”. Вам необхідно за 1 хвилину поцілувати як умога більше хлопців, що сидять у залі.

Ведучий 2: Завершальним конкурсом є „Мій коник” де конкурсанткам необхідно проявити себе на всі 100 %.

Ведучий 1: шановне журі, оголосіть будь – ласка результати.

Ведучий 2: ось і підійшло до завершення наше свято. Тож давайте привітаємо наших конкурсанток з перемогою.