Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Оператори повторення (цикли)




Оператор циклу з передумовою

While (<логічний вираз>)<оператор>;

Цикл закінчується у випадках:

1. умовний вираз у заголовку приймає нульове значення(хибне);

2. у тілі циклу досягнуто місця, де розташований оператор BREAK;

3. у тілі циклу виконаний оператор RETURN;

Оператор циклу з постумовою DO…WHILE

DO <оператор> WHILE (<логічний вираз>);

Виконується до тих пір, поки умова не стане хибною. Характерним є те, що тіло циклу виконується хоча б один раз.

Оператор циклуFOR

For([ініціалізація]; [перевірка_умови]; [нове_значення]) оператор;

Оператор for забезпечує циклічне повторення деякого оператора певне число раз. Повторення завершується, коли лічильник досягає заданого значення.

26. Процедури і функції у мові програмування Pascal (C++).

Підпрограма – це пойменована логічно завершена група операторів мови, яку можна викликати на виконання певну кількість раз в різних частинах програми.

Підпр. описується між розділом var основної програми та її програмним блоком. Декілька підпр. записуються одна під одною, порядок значення не має.

Процедура - це підпр., яка має дов. кіл-ть вхідних та вих. даних.

Procedure <Name> (<Список формальних параметрів><пар1>:<тип1>;…<парn>:<типn>);

Var {розділ опису вн. Змінних підпрограми }

Begin

{текст підпрорами, її тіло}

End;

Для виклику процедури в тексті осн. програми необх. вказати її імя та параметри в дужках <Name> (<пар1>…<парn>);

Параметри: формальні(при описі) та фактичні(при виклику). Між ними існує взаємно-однозначна відповідність.

Змінні: глобальні(описані в основній програмі) та локальні(описані в підпрограмі)

Функція -це підпр, що має ім’я та єдиний результат, який може бути присвоєно змінній або входити у вираз.

Function <Name> (<пар1>:<тип1>):<тип>; - тип значення що повертає ф-ія:

Var {розділ опису вн. змінних підпрограми }

Begin

{текст підпрорами, її тіло}

End;

Виклик ф-ї у програмі <змін>:=<імя>(список фактичних параметрів);

1) В тілі ф-ї завжди 1 оператор, який присвоює значення імені ф-ї

2) Тип результату і тип ф-ї мають співпадати

3)Тип параметру має співпадати з оговореним для ф-ї типом парам

27. Масиви і рядки у мові програмування Pascal (C++).

МАСИВИ

Масивом називається безліч елементів одного типу, розташованих в пам'яті послідовно один за одним.

При першій згадці про масив в програмі під нього відразу виділяється пам'ять.

Синтаксис визначення масиву має вигляд

Тип елемента <ім'я масиву> [n 1] [n 2 ]...[ n k];

n i - розміри масиву. Масив називається k-мірним. Елементи мають індекси від 0 до n i -1. Тип елемента масиву може бути одним з основних типів, типом покажчика (pointer), типом структури (struct) або типом об'єднання (union). Хоча елементи масиву не можуть бути функціями, вони можуть бути покажчиками на функції.

Одновимірні масиви

1. У разі повної ініціалізації вказується повний список значень у фігурних дужках.

int A [4] = {1, 4, 2, 6};

Розміри масивів при повній ініціалізації можна не вказувати. Програміст може знайти розміри за допомогою операції sizeof. Операція повертає розмір всього, що завгодно в байтах.

2. У разі часткової ініціалізації вказується розмір масиву і неповний список значень у фігурних дужках. Неініціалізовані елементи отримують нульові значення. У випадку int A [4] = {1, 4}; елементи A [0] і A [1] отримали значення, а в A [2] і A [3] записані нулі.

Якщо список ініціалізації більше розміру масиву, то виникне помилка компіляції.

/ / Int A [4] = {1, 4, 4, 7, 2}; Помилка

Двовимірні масиви

1. У разі повної ініціалізації вказується повний список значень у фігурних дужках. Кожен рядок ініціалізується в своїх фігурних дужках.

int A [3] [4] = {{1, 4, 2, 6}, {11, 14, 12, 16}, {1, 4, 2, 6} };

Перший розмір масиву, тобто кількість рядків, при повній ініціалізації можна не вказувати.

int A [] [4] = {{1, 4, 2, 6}, {11, 1 4, 1 2, 1 6},{1, 4, 2, 6} }; Компілятор сам для себе визначить кількість за списком ініціалізації. Програміст може знайти перший розмір за допомогою операції sizeof.

2. У разі часткової ініціалізації вказуються всі розміри масиву і неповні списки значень у фігурних дужках.

int A [4] [4] = {{2, 6}, {1, 12, 16}, {6} };

Якщо розмір список ініціалізації більше хоча б одного розміру масиву, то виникне помилка компіляції.

/ / Int A [2] [4] = {{1, 4, 4, 7, 2}, {1, 4, 4, 2}}; Помилка

Рядок — це група символів, що обробляється як єдиний модуль. Рядок може містити літери, цифри та різноманітні спеціальні символи, такі як +, -, *, /, $ та інші. Рядкові константи записуються в C++ в подвійних лапках. Рядок в закінчується нульовим символом (‘\0’).

Приклади оголошень рядків:

char[str]=”Інформатика”; //масив з 11-ти елементів

char *str_ptr=”Інформатика”; //вказівник на масив

Особливості введення/виводу рядків

Рядок можна присвоїти масиву, використовуючи операцію cin — взяти з потоку. З потоку зчитуються символи поки не зустрінеться пробіл, символ табуляції, символ нового рядка чи вказівник кінця файлу.

Наприклад:

char word[5];

cin>>word;

При цьому довжина вводиться рядка не може бути більше 4 символів, щоб залишити місце для завершального нульового символу.

Для введення рядків, що складаються з декількох слів, в одну рядкову змінну, використовують методи getline або get класу istream.

cin.getline(char *_Str,int _Count, char _Delim);

де: _ Str – рядок, в яку записуються символи.

_Count – кількість зчитуються символів.

_Delim – символ розділювач, що зупиняє введення, якщо він зустрінеться.

Наприклад:

char str[10];

cin.getline(str,10);

Метод get працює аналогічно, але залишає в рядку символ розділювач.

28. Загальна характеристика інтегрованого середовища розробки Delphi (Borland C++ Builder).

Delphi - це нащадок середовища програмування Turbo Pascal. Delphi - швидко розвивається. Перша версія Delphi була випущена в лютому 1995 року, в 1996 році вийшла друга версія, 1997 - третя, 1998 - четверта, 1999 - п'ята, 2001 - шоста. Всі версії, починаючи з Delphi 2.0, розраховані на розробку 32-розрядних додатків, тобто додатків для операційних систем Windows 95/98, NT і т.д. У 2002 році вийшла сьома версія, основним нововведенням в якій були Інтернет-технології.

Система візуального об'єктно-орієнтованого проектування Delphi дозволяє:

1. Створювати закінчені додатки для Windows самої різної спрямованості.

2. Швидко створювати професійного вигляду віконний інтерфейс для будь-яких додатків;

3. Створювати потужні системи роботи з базами даних будь-яких типів.

4. Формувати і друкувати складні звіти, які включають таблиці, графіки і т.п.

5. Створювати довідкові системи, як для своїх програм, так і для будь-яких інших.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 774 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Два самых важных дня в твоей жизни: день, когда ты появился на свет, и день, когда понял, зачем. © Марк Твен
==> читать все изречения...

2283 - | 2108 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.