Покоління
початок 1950-х років – мови перших комп’ютерів. Перша мова асемблера, створена за принципом “одна інструкція – один рядок”.
Покоління
кінець 1950-х – початок 1960-х р.р. Розроблено символьний
асемблер, в якому з’явилося поняття змінної. Це перша повноцінна мова програмування.
Покоління
1960-ті рр. – мови програмування високого рівня. Їхні характеристики:
відносна простота;
незалежність від конкретного комп’ютера;
можливість використання потужних синтаксичних конструкцій.
Простота мов дає змогу писати невеликі програми і людям, які не є професійними програмістами.
Покоління
початок 1970-х рр. дотепер. Створюються мови, призначені для реалізації крупних проектів. Проблемно-орієнтовані мови, що оперують конкретними поняттями вузької галузі. Як правило, в такі мови вбудовують потужні оператори, що дозволяють одним рядком описувати функції, для опису яких мовами молодших поколінь потрібно було б сотні-тисячі рядків початкового коду.
Покоління
з середини 1990-х рр. – досі. Це системи автоматизованого проектування програмного забезпечення (САПР ПЗ). Створення прикладних програм, редакторів, САПРів для людей, які не знайомі з програмуванням: Word, Excel, PcAD, OrCAD, PSPICE, MathCad, ACAD і т. д.
Компілятор (англ. Compiler від англ. to compile збирати в ціле) - комп'ютерна програма (або набір к. програм), що перетворює (компілює) програмний код, написаний певною мовою програмування (мова джерела, англ. source language), на семантично еквівалентний код в іншій мові програмування (мова цілі, англ. target language). Що, як правило, є необхідним для виконання програми на машині, наприклад: на комп'ютері.
Коротко компілятор можна визначити, як програма або технічний засіб, що виконує компіляцію.
Компілятор – це програма, що читає програму записану початковою мовою і записує цільовою мовою. Цей процес називають компіляцією (трансляцією, перекладом). Він складається з двох частин
Аналіз (parsing) – розбиття початкової програми на складові частини та створення проміжного представлення
Синтез – побудова цільової програми з проміжного представлення
Початкова мова визначається її синтаксисом – описом того, з яких конструкцій складається мова, та семантикою – набором правил, що визначають суть цих конструкцій.
У XIX ст; англійським математиком та інженером Чарльзом Беббіджем був розроблений проект обчислювальної машини, яка призначалася для автоматичного проведення довгих ланцюгів обчислень. Конструкція його аналітичної машини включала 50 тисяч деталей: зубчатих коліс, важелів та пружин, що взаємодіяли певним чином між собою. Удосконалюючи та уточнюючи конструкцію машини, Беббідж першим зміг виділити необхідні для її роботи части:
пристрій для збереження чисел, як вихідних, так і тих, що виходять в результаті обчислень;
спеціальний обчислювальний блок - процесор;
пристрій для вводу и виводу інформації.
Як засіб збереження інформації використовувалася перфокарта - картонна прямокутна пластина з рядами пробитих в ній отворів. У створеній Беббіджем аналітичній машині була присутня програма її роботи, що зберігалася в пам'яті машини. Змінюючи програмі (перфокарту), можна було змінювати порядок обчислень, тобто переходити від однієї задачі до іншої. Тобто основною особливістю цієї машини є програмний принцип роботи. Цей принцип вважається найважливішою ідеєю сучасної комп'ютерної архітектури. Суть ідеї у тому, що
1) програма обчислень вводиться в пам'ять ЕОМ (ПК) і зберігається у ній наряду із вихідними числами;
2) команди, що складають програму, представлені у числовому коді, що по формі нічим не відрізняється від чисел.
На сучасному етапі під терміном програма розуміють – набір інструкцій (команд), які читаються і виконуються процесором. Сучасну програму часто називають продуктом, це означає, що програма поширюється по законам промислового продукту. Вона має чітко визначені і відпрацьовані функції, зручні засоби взаємодії з користувачем (їх називають інтерфейсом), розроблені з урахуванням вимог ергономіки, естетики і безпеки, інструкцію по експлуатації, гарантію, навіть упаковку, і розуміється й ціну.
20. Прикладне програмне забезпечення: поняття, призначення, класифікація
Прикладні програми загального призначення – це комплекс програм, які широко використовуються серед різних категорій користувачів. Найвідомішими серед них є текстові редактори, графічні редактори, електронні таблиці та системи управління базами даних (СУБД).
Текстові редактори – могутні програми для створення невеликих текстових документів. Вони дозволяють вводити, редагувати, форматувати текст, вставляти малюнки, таблиці, перевіряти правопис, складати зміст та багато інших складних операцій.
Такими програмами є MS WORD, Лексикон та ін. Для підготовки досить складних документів (книг, газет, журналів) застосовують інші програми, що називаються видавничими системами.
Графічні редактори – це прикладні програми, що дозволяють створювати, редагувати, записувати у файли, посилати на пристрій виведення графічні зображення. Більшість редакторів дозволяють обробляти картинки, введені за допомогою сканерів.
Приклади графічних редакторів: Paint Brush, Adobe PhotoShop, Adobe Illustrator, Corel Draw, Free Hand, 3D Studio Max та ін.
Табличні процесори – це програми, що забезпечують роботу з великими таблицями чисел, а також автоматизацію математичних обчислень за допомогою формул. Вони забезпечують роботу з символьними даними, здійснюють побудову діаграм, графіків тощо.
Найпопулярніші електронні таблиці – це Excel, Quattro Pro, Works та ін.
СУБД – це програми, що дозволяють створювати бази даних, здійснювати їх обробку та управління за відповідним запитом. Ці програми здійснюють пошук даних, генерацію звітів різної форми, обчислювальну обробку даних, сортування даних тощо.
Прикладами таких програм є Access, FoxPro, Clipper, Oracle тощо.
До прикладних програм спеціального призначення можна віднести програми бухгалтерського обліку, розрахунку будівельних конструкцій, проектування деталей машин, керування матеріальними запасами, статистичної обробки даних, програмні засоби мультимедіа, банківські інформаційні системи тощо.
21.Основні характеристики програмного пакету Microsoft Office
