Применение штрихового кода для книг

Книжная продукция в отличие от прочих товаров, на которые наносится классифицирующая информация (ГОСТы, ТУ и т.п.), имеет идентифицирующие 10-значные номера. Эти номера выдаются издательствам Российской книжной палатой и затем отображаются на книгах при помощи штрихового кода.

Книги и журналы, как и прочие товары, требуют контроля и учёта во время своего пути от типографии до покупателя. Они при продаже оплачиваются через такие же кассовые терминалы, как и обычные товары, и поэтому на книгах и журналах должен быть такой же код EAN - 13, что и на прочих товарах. Но, как можно заметить, эти коды не совпадают по длине. Так что же делать?

 

Какой стандарт используется для кодирования книг?

Существует международный стандарт по нумерации книжной продукции ISBN (International Standard Book Number), который признан и в России.

В соответствии с этим стандартом каждое издание кодируется при помощи 9 цифр, трёх чёрточек-разделителей и контрольной цифры, как это показано на рисунке.

При помощи этих знаков кодируется страна, где издана книга, код издательства, уникальный номер книги и контрольное число, выполняющее точно такие же функции, что и контрольное число в коде EAN.

Для того, чтобы номер ISBN можно было бы представить в коде EAN, между этими международными организациями заключено специальное соглашение, позволяющее это сделать. Перекодировка осуществляется следующим образом:

На первые три позиции кода EAN помещаются цифры "978", заменяющие код страны и являющиеся интернациональным кодом книжной продукции.

В коде ISBN отбрасываются три чёрточки-разделителя и контрольное число.

Оставшиеся девять цифр кода ISBN помещаются в позиции с 4-й по 12-ю в коде EAN.

По полученным 12 цифрам рассчитывается контрольное число по правилам кода EAN.

Над штриховым кодом печатается строчка с номером ISBN.

Какой стандарт используется для кодирования периодических изданий?

Аналогично сказанному о кодировании книг, для кодирования периодической журнально-газетной продукции был разработан международный стандарт ISSN (International Standard Serial Number)

Код ISSN транслируется в код EAN аналогично вышеизложенному. При этом используется интернациональный код периодической продукции "977", за которым размещаются семь цифр кода ISSN. Затем в 11-ю и 12-ю позиции кода EAN вставляются две цифры, по своему смыслу соответствующие описанному выше дополнительному 2-разрядному коду. Если им не придаётся некоторый заранее оговорённый смысл, то просто вставляются два нуля. Контрольное число рассчитывается по полученным 12 цифрам в соответствии с правилом EAN.

Штриховой код для периодических изданий может иметь дополнительный 5-разрядный код. Если кодируется ежемесячное издание, то оно нумеруется (на 2009 год) от 09001 до 09012. Если еженедельное - то от 09001 до 09052.

Для изданий, выходящих по определённым месяцам или неделям, просто вставляется соответствующий номер издания, месяца или недели. Существует довольно много вариантов нестандартных, но периодических изданий, не укладывающихся в приведённую схему нумерации. В этом случае необходимо получить специальную консультацию.

 

24. Організаційні питання управління якістю (3-й вопрос 8-го билета)

Управління якістю - аспекти виконання функції управління, які визначають політику, цілі та відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в рамках системи якості

Управління якістю — скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.

Спрямування та контролювання щодо якості звичайно охоплює:

1. розроблення політики в сфері якості і цілей у сфері якості,

2. планування якості,

3. контроль якості,

4. забезпечення якості і поліпшення якості.

У поняття "управління якістю" входять наступні аспекти:
1. Загальні аспекти: планування на рівні вищого керівництва; систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій та ін;

2. Технічні аспекти: використання у виробництві останніх світових стандартів або стандартів, що перевищують рівень світових; контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю; діагностика обладнання; забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції; регулярний перегляд технологій.
3. Економічні аспекти: управління економікою якості; планування капіталовкладень в якість.

4. Управлінські аспекти: визначення політики у сфері якості та конкретний розподіл обов'язків і повноважень кожного співробітника; контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

 

При побудові системи управління якістю переслідується мета організаційного об'єднання всіх управлінських функцій, від реалізації яких залежать забезпечення та підвищення якості. У рамках структур такого типу координуються всі роботи, пов'язані з дослідженнями, розробками й освоєнням нової продукції, підвищенням продуктивності праці, ефективності виробництва та якості. Такі структурні схеми дозволяють створювати організаційні умови для об'єднання зусиль всього персоналу, спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності всієї компанії.

Система якості в організації призначена, перш за все, для задоволення внутрішніх потреб управління організацією. Вона ширше, ніж вимоги певного споживача, який оцінює тільки ту частину системи якості, яка стосується його індивідуальних вимог.
Призначення системи якості:

o організація діяльності в сфері якості у формі системи з функціями координації, регулювання, аналітичної вироблення рішень;

o регламентація і впорядкування всієї діяльності організації відповідно до поставлених цілей у сфері якості;

o визначення ролі і відповідальності кожного співробітника відповідно до поставлених цілей у сфері якості;

o приведення всіх процесів на підприємстві в керовані умови;

o забезпечення простежуваність і контрольованості продукції та ресурсів;

o постійне підвищення кваліфікації персоналу;

організація системи ведення, накопичення та обробки інформації з метою мінімізації витрат, викликаних низькою якістю.

25. Повірка засобів вимірювання.

Пові́рка за́собів вимі́рювальної те́хніки — встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.

Повірці також підлягають:

- вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів;

- вихідні еталони підприємств і організацій;

- засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ, тому підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складаються їх користувачами (за винятком фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу.

 

26. Штрихове кодування періодичних видань.

Штриховий код – це чергування штрихів і проміжків різної ширини. Такими штрихами закодована або цифрова, або літерна інформація.

для кодування періодичної журнально-газетної продукції був розроблений міжнародний стандарт ISSN (International Standard Serial Number).

Код ISSN транслюється в код EAN. При цьому використовується інтернаціональний код періодичної продукції «977», за яким розміщуються сім цифр коду ISSN. Потім у 11-у і 12-у позиції коду EAN вставляються дві цифри. Якщо їм не надається певний заздалегідь обумовлений сенс, то просто вставляються два нулі. Контрольне число розраховується за отриманими 12 цифр у відповідності з правилом EAN.

Штриховий код для періодичних видань може мати додатковий 2-розрядний код. Якщо кодується щомісячне видання, то воно нумерується від 01 до 12. Якщо щотижневе-то від 01 до 52.

Для видань, що виходять з певних місяцях або тижнях, просто вставляється відповідний номер видання, місяця або тижня. Існує досить багато варіантів нестандартних, але періодичних видань, що не укладаються в наведену схему нумерації. У цьому випадку необхідно отримати спеціальну консультацію.

 

27. Статистичні методи контролю якості.

У галузях промисловості статистичні методи застосовуються для проведення аналізу якості продукції та процесу. Аналізом якості є аналіз, за допомогою якого за допомогою даних і статистичних методів визначається відношення між точними і замінені якісними характеристиками. Аналізом процесу є аналіз, що дозволяє усвідомити зв'язок між причинними чинниками і такими результатами, як якість,вартість, продуктивність і т.д. Контроль процесу передбачає виявлення причинних факторів, що впливають на безперебійне функціонування виробничого процесу. Якість, вартість і продуктивність є результатами процесу контролю.

Статистичні методи контролю якості продукції в даний час набувають все більшого визнання і поширення в промисловості.

Наукові методи статистичного контролю якості продукції використовуються в машинобудуванні, в легкій промисловості, в області комунальних послуг.

Основним завданням статистичних методів контролю є забезпечення виробництва придатною до вживання продукції і надання корисних послуг з найменшими витратами.

Статистичні методи контролю якості продукції дають значні результати за наступними показниками:

. підвищення якості закуповується сировини;

. економія сировини та робочої сили;

. підвищення якості виробленої продукції;

. зниження витрат на проведення контролю;

. зниження кількості браку;

. поліпшення взаємозв'язку між виробництвом і споживачем;

. полегшення переходу виробництва з одного виду продукції на інший.

Головне завдання - не просто збільшити якість продукції, а збільшити кількість такої продукції, яка була б придатною до вживання.

 

28. Методи та засоби вимірювань кольору.

Методи і засоби технічних вимірювань кольору

Визначення кольору принципово може здійснюватися трьома методами: розрахунком за даними вимірювання відносно розподілу енергії ДС і спектральних коефіцієнтів відбивання або пропускання освітлюваного об’єкта; колориметричним візуальним методом шляхом візуального зіставлення вимірюваного кольору з кольором, отриманим сумуванням основних кольорів колориметра; колориметричним об’єктивним методом за допомогою фізичних приймачів випромінювання, криві спектральної чутливості яких приведені до кривих складання колориметричної системи МКО або є їх лінійною трансформацією.

Розрахунковий (спектрофотометричний) метод, який спирається безпосередньо на стандартні криві питомих координат, є найточнішим і визнаний в міжнародній практиці як основний.

Оптичні методи аналізу базуються на взаємодії речовин з електромаг-нітним випромінюванням. Залежно від характеру цієї взаємодії розрізняють такі методи:

1. Абсорбційний метод аналізу – ґрунтується на здатності речовин поглинати електромагнітне випромінювання. До нього належать:

а) колориметричний метод аналізу – ґрунтується на візуальному по-рівнянні кольору або інтенсивності забарвлення стандартного та досліджува-ного розчину;

б) фотоелектроколориметричний метод аналізу – ґрунтується на ви-мірюванні світлопоглинання у видимій частині спектру речовинами (іонами) за допомогою приладів (фотоелектроколориметрів) із спрощеним способом монохроматизації;

в) спектрофотометричний метод аналізу – ґрунтується на вимірю-ванні поглинання монохроматичного світла речовинами (іонами) в ультрафі-олетовій (УФ), видимій чи інфрачервоній (ІЧ) частинах спектру;

г) атомно-абсорбційний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні поглинання монохроматичного світла атомами речовин, що знаходяться в га-зоподібному стані.

2. Нефелометричний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні ін-тенсивності розсіяного світла (вимір віддзеркаленого потоку світла); застосо-вується для неоднорідних систем.

3. Турбодиметричний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні каламутності системи, що зумовлена розсіюванням світла завислими речови-нами (вимір у потоці світла, що проходить); застосовується для аналізу су-спензій, емульсій, каламутних розчинів.

4. Рефрактометричний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні показника заломлювання світла розчином.

5. Люмінесцентний метод аналізу – ґрунтується на вимірюванні ви-промінювання, що з’являється в результаті виділення надлишку енергії збу-дженими атомами аналізованої речовини.

6. Емісійний спектральний метод аналізу – ґрунтується на дослі-дженні світла, що випромінюється газоподібними атомами речовини.

 

 

29.Европейські стандарти друку.

Цілий ряд асоціацій в Європі, таких як, The German Printing and Media Industries Federation (bvdm), fogra Graphic Technology Research Association, International Newspaper Association (ifra), European Color Initiative (ECI), European Rotogravure Association (ERA) і Swiss Center of Competence for Media and Printing Technology (ugra) протягом довгих років підтримували роботу ISO над проектом стандарту, до загальної користі всіх його нинішніх користувачів. Вони надали сприяння, випустивши у світ ряд основоположних публікацій та інструментальних засобів для практичного застосування, більшість з яких є безкоштовними.

Як приклад можна назвати ICC профілі, характеристики, еталонні відбитки і тестові файли даних, інструменти оперативного контролю якості (шкали), в тому числі для балансу по-сірому. Існує також ряд проектів, що стосуються стандартизації друку, які починають застосовуватися в ряді європейських країн за підтримки асоціацій.

Зміни матеріалів (паперу і друкарських фарб), пристроїв (вимірювальних приладів, моніторів, стандартних умов перегляду, пристроїв виводу і програмного забезпечення) безсумнівно впливають на процес контролю якості. Збільшення кількості типів оптичних відбілювачів, колориметричних властивостей друкарських фарб, конструкцій вимірювальних приладів, а також апаратно-незалежні системи вимірювань і метамеризма - все це приклади тим, для яких повинні бути розроблені системи контролю.

 

30 Експертна оцінка якості продукції.

Экспертный метод оценки уровня качества технической продукции используется в тех случаях, когда невозможно или очень затруднительно применить методы объективного определения значений единичных или комплексных показателей качества такими методами как инструментальный, эмпирический или расчетный.

Экспертный метод (или экспертный способ, т.е. метод экспертных оценок) является совокупностью нескольких различных методов, которые представляют собой разновидности, модификации метода экспертиз. Известные разновидности экспертного метода применяются везде, где основой решения является коллективное решение компетентных людей (экспертов). Так, например, решения различных советов, конференций, совещаний, комиссий, а также экзаменаторов при оценке знаний учащихся и т.п. — все это решения, принимаемые экспертными методами.

Экспертные методы оценки качества продукции могут использоваться при формировании сразу общей оценки (без детализации) уровня качества продукции, а также при решении многих частных вопросов, связанных с определением показателей качества чего-либо. Следовательно, экспертные методы применяются:

при общей (обобщенной) оценки качества продукции;

при классификации оцениваемой продукции;

при определении номенклатуры показателей качества оцениваемой продукции;

при определении коэффициентов весомости показателей качества продукции;

при оценки показателей качества продукции органолептическим методом;

при выборе базовых образцов и безразмерных значений базовых показателей качества;

при определении итогового комплексного показателя качества на основе совокупности единичных и комплексных(обобщенных и групповых) показателей;

при аттестации продукции и сертификации.

Экспертный метод оценки уровня качества продукции не может быть использован, если качество можно оценить другими аналитическими или экспериментальными методами с большей точностью или с меньшими затратами.

Результаты общей экспертной оценки такого сложного комплекса свойств, каким является качество продукции, имеют элементы неопределенности и необоснованности. Поэтому экспертная оценка качества продукции в целом является предварительной, ненасыщенной информационно и только в первом приближении, ориентировочно характеризует качество оцениваемого изделия. На основе такой экспертной оценки качества, очевидно, нет возможности принимать какие-либо инженерно-технические решения.