Основні етапи розвитку цивілізацій

Цивілізація — історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою людей. Цивілізація — категорія історична, її рівень і сутність визначаються тими багатогранними соціально-економічними умовами, в яких відбувається життєдіяльність того чи іншого народу. У. Ростоу висунув теорію «стадій росту», в якій виділив п’ять стадій економічного розвитку:1)традиційне суспільство(аграрні суспільства з досить примітивною технікою, переважанням сільського господарства в економіці,станово-класової структурою і владою великих земельних власників);2)перехідне суспільство(створюються передумови для переходу в нову фазу розвитку: зароджується підприємництво, складаються централізовані держави, зростає національна самосвідомість);3)стадія зрушення(з промисловими революціями і подальшими соціально-економічними і політичними перетвореннями);4)стадія зрілості(розвиток науково-технічної революції, зростанням міст);5)стадія високого рівня масового споживання(значне зростання сфери послуг, перетворення виробництва товарів споживання в основний сектор економіки). Л.Г. Морган виділяв три етапи в розвитку людської історії:епоха дикості (мисливське господарство);епоха варварства (скотарство);епоха цивілізації(виникненням держави, класового суспільства, міст, писемності). Епоха цивілізації класифікується у горизонтальному і вертикальному аспектах. Горизонтальний аспект характеризує співіснування і взаємодію неоднорідних за своїм змістом локальних цивілізацій окремих країн і народів, що розвивалися в історично визначені періоди(давньогрецька,давньоримська,візантійська,азійська,англійська, інків тощо). Вертикальний аспект відбиває історичну еволюцію суспільства(аграрна,індустріальна,постіндустріальна).Сучасна зарубіжна економічна наука (Дж. Гелбрейт, А. Арон ін.), використовуючи критерій «ступінь індустріального розвитку суспільства», виділяє три стадії індустріальної цивілізації:1)доіндустріальне (аграрне) суспільство (переважають сільське гос подарство і ручна праця; існувало до кінця XVII ст., тобто до періоду розгортання промислової революції);2)індустріальне суспільство(провідну роль відігравало велике механізоване промислове виробництво);3)постіндустріальне суспільство(почат. – науково-тех. революція у 2 пол. 20ст.;домінує наука,технології; В суспільному виробництві на перший план висуваються інтелектуальний капітал, знання, сфера послуг)

Постіндустріальна цивілізація

Це найрозвинутіша стадія людської цивілізації, початок поклала науково-технічна революція у другій половині XX ст., що переросла інформаційно-інтелектуальну революцію. Домінують наука, принципово нові види техніки і технологій, інформатика, комп’ютеризація, автоматизація і роботизація всіх сфер економіки й управління. В суспільному виробництві на перший план висуваються інтелектуальний капітал, знання, сфера послуг. Формується працівник нового типу, посилюється творчий характер його праці і набувають дедалі більшої ваги потреби творчої саморегуляції особистості. Для постіндустріального суспільства характерним є, також поглиблення міжнародного поділу праці, посилення взаємозв’язків та взаємодії національних економік. Значного розвитку набуває світовий ринок товарів, капіталів, робочої сили, посилюється роль загальнолюдських інтересів та цінностей. Всі ці об’єктивні процеси зумовлюють переростання локальних форм цивілізації в глобальні, вони охоплюють все більше країн та все більше впливають на життя народів усього світу.