Питання №885. Основний принцип лікування пошкоджень сечівника:
(-) розтин гематоми
(-) дренування сечового затіка
Відновлення адекватної прохідності сечівника
(-) виведення хворого з шоку
Питання №886. Лікування відкритого свіжого пошкодження висячої частини сечівника
(-) відновлення суцільності сечівника на трубці
(-) епіцистостомія з наступною пластикою сечівника
Первинне ушивання рани сечівника
(-) хірургічна обробка рани
Питання №887. Найбільш доцільне лікування закритого пошкодження сечівника:
(-) відновлення суцільності сечівника на трубці
(+) накладання первинного шва на рану сечівника
(-) епіцистостомія
(-) боротьба з шоком
(-) розтин урогематоми
Питання №888. Основне протипоказання до первинної пластики при свіжому пошкодженні сечівника:
Пізня доставка до шпиталю
(-) шок
(-) перелом кісток тазу
(-) велика крововтрата
(-) недостатня кваліфікація хірурга
Питання №889. Найкращий оперативний доступ під час операції на задньому відділі сечівника:
(-) серединний промежинний
Дугоподібний промежинний
(-) пікоподібний промежинний
(-) поперечний промежинний
Питання №890. Основна особливість післяопераційного лікування хворих після пластики сечівника:
Контроль за адекватністю дренування
(-) запобігання інфікування сечою рани
(-) запобігання виникнення уретриту, епідидиміту
(-) догляд за функціонуванням серцево-судинної системи
Питання №891. Ранні найсерйозніші ускладнення після пластики уретри:
Гнійне запалення рани
(-) спонтанні ерекції
(-) утворення сечових нориць
(-) формування стриктури сечівника
(-) уретрит
Питання №892. Найефективніша пластики сечівника при свіжій його травмі:
Первинний шов
(-)відновлення прохідності сечівника на трубці
(-) епіцистостомія з ушиванням рани сечівника
Питання №893. Найбільш інформативний метод діагностики нориць сечоводу:
(-) уретроскопія
(-) уретрографія
(-) зондування
Фістулографія
Питання №894. Методи діагностики зовнішньоочеревинного розриву сечового міхура.
(-) цистоскопія
(-) катетеризація сечового міхура
Цистографія
(-) аналізи крові та сечі
(-) УЗД
Питання №895. Методи діагностики внутрішньоочеревинного розриву сечового міхура:
(-) проба Зельдовича
(-) цистоскопія
Цистографія
(-) УЗД
Питання №896. Тяжкі види ускладнень закритого ушкодження сечового міхура:
(-) шок
Кровотеча
(-) анурія
(-) уретрорагія
Питання №897. Для визначення закритого ушкодження нирок при політравмі основним повинно бути:
(-) асиметрія живота
Урогематома
(-) перітонеальні симптоми
(-) біль в області нирки
(-) присутність в крові сечі
Питання №898. Ускладнення консервативного лікування закритого ушкодження нирки:
Нефролітіаз
(-) гідронефроз
(-) киста нирки
УРООНКОЛОГІЯ
Питання №899. Оптимальний метод хірургічного лікування пухлин середнього сегменту єдиної нирки:
(+) екстракорпоральне видалення пухлини з наступною аутотрансплантацією нирки
(-) нефректомія з гемодіалізом
(-) інтраопераційна кріодеструкція пухлини
Питання №900. Найбільш радикальна операція з приводу злоякісної пухлини яєчка
(-) гемікастрація
Орхофунікулектомія за Шевассю
(-) резекція пухлини
Питання №901. Найчастіша форма злоякісних пухлин нирки:
(-) саркома
(-) папілярний рак
(-) ліпосаркома
(-) аденоліпоміома
Аденокарцинома
Питання №902. За гістологічними ознаками пухлини паренхими нирок поділяють на:
(-) змішані, мезодермальні
(-) ліпоматозні, епітеліальні
Епітеліальні, мезодермальні, змішані
(-) мезодермальні, ліпоматозні
(-) сполучнотканинні, епітеліальні, ліпоматозні
Питання №903. Пухлини паренхими нирки поділяють на:
(-) фібросаркоми, епітеліальні
(-) пухлина Вільмса, вторинні
Злоякісні, доброякісні, змішані
(-) доброякісні, Вільмса, фібросаркоми
(-) вторинні (метастатичні), фібросаркоми
Питання №904. Злоякісні пухлини паренхими нирки:
