Місце та характер пошкодження сечівника

Питання №885. Основний принцип лікування пошкоджень сечівника:

(-) розтин гематоми

(-) дренування сечового затіка

Відновлення адекватної прохідності сечівника

(-) виведення хворого з шоку

Питання №886. Лікування відкритого свіжого пошкодження висячої частини сечівника

(-) відновлення суцільності сечівника на трубці

(-) епіцистостомія з наступною пластикою сечівника

Первинне ушивання рани сечівника

(-) хірургічна обробка рани

Питання №887. Найбільш доцільне лікування закритого пошкодження сечівника:

(-) відновлення суцільності сечівника на трубці

(+) накладання первинного шва на рану сечівника

(-) епіцистостомія

(-) боротьба з шоком

(-) розтин урогематоми

Питання №888. Основне протипоказання до первинної пластики при свіжому пошкодженні сечівника:

Пізня доставка до шпиталю

(-) шок

(-) перелом кісток тазу

(-) велика крововтрата

(-) недостатня кваліфікація хірурга

Питання №889. Найкращий оперативний доступ під час операції на задньому відділі сечівника:

(-) серединний промежинний

Дугоподібний промежинний

(-) пікоподібний промежинний

(-) поперечний промежинний

Питання №890. Основна особливість післяопераційного лікування хворих після пластики сечівника:

Контроль за адекватністю дренування

(-) запобігання інфікування сечою рани

(-) запобігання виникнення уретриту, епідидиміту

(-) догляд за функціонуванням серцево-судинної системи

Питання №891. Ранні найсерйозніші ускладнення після пластики уретри:

Гнійне запалення рани

(-) спонтанні ерекції

(-) утворення сечових нориць

(-) формування стриктури сечівника

(-) уретрит

Питання №892. Найефективніша пластики сечівника при свіжій його травмі:

Первинний шов

(-)відновлення прохідності сечівника на трубці

(-) епіцистостомія з ушиванням рани сечівника

Питання №893. Найбільш інформативний метод діагностики нориць сечоводу:

(-) уретроскопія

(-) уретрографія

(-) зондування

Фістулографія

Питання №894. Методи діагностики зовнішньоочеревинного розриву сечового міхура.

(-) цистоскопія

(-) катетеризація сечового міхура

Цистографія

(-) аналізи крові та сечі

(-) УЗД

Питання №895. Методи діагностики внутрішньоочеревинного розриву сечового міхура:

(-) проба Зельдовича

(-) цистоскопія

Цистографія

(-) УЗД

Питання №896. Тяжкі види ускладнень закритого ушкодження сечового міхура:

(-) шок

Кровотеча

(-) анурія

(-) уретрорагія

Питання №897. Для визначення закритого ушкодження нирок при політравмі основним повинно бути:

(-) асиметрія живота

Урогематома

(-) перітонеальні симптоми

(-) біль в області нирки

(-) присутність в крові сечі

Питання №898. Ускладнення консервативного лікування закритого ушкодження нирки:

Нефролітіаз

(-) гідронефроз

(-) киста нирки

 

УРООНКОЛОГІЯ

Питання №899. Оптимальний метод хірургічного лікування пухлин середнього сегменту єдиної нирки:

(+) екстракорпоральне видалення пухлини з наступною аутотрансплантацією нирки

(-) нефректомія з гемодіалізом

(-) інтраопераційна кріодеструкція пухлини

Питання №900. Найбільш радикальна операція з приводу злоякісної пухлини яєчка

(-) гемікастрація

Орхофунікулектомія за Шевассю

(-) резекція пухлини

Питання №901. Найчастіша форма злоякісних пухлин нирки:

(-) саркома

(-) папілярний рак

(-) ліпосаркома

(-) аденоліпоміома

Аденокарцинома

Питання №902. За гістологічними ознаками пухлини паренхими нирок поділяють на:

(-) змішані, мезодермальні

(-) ліпоматозні, епітеліальні

Епітеліальні, мезодермальні, змішані

(-) мезодермальні, ліпоматозні

(-) сполучнотканинні, епітеліальні, ліпоматозні

Питання №903. Пухлини паренхими нирки поділяють на:

(-) фібросаркоми, епітеліальні

(-) пухлина Вільмса, вторинні

Злоякісні, доброякісні, змішані

(-) доброякісні, Вільмса, фібросаркоми

(-) вторинні (метастатичні), фібросаркоми

Питання №904. Злоякісні пухлини паренхими нирки: