Шоковий, колаптоідний стан

(-) тромбоз ниркових артерій

(-) серцево-судинна недостатність

Питання №190. Найбільш часта причина секреторної анурії:

(-) пієлонефрит

(-) нефросклероз

(-) гломерулонефрит

(-) переливання іншогрупної крові

Отруєння ядами важких металів, грибами

Питання № 191. Найбільш часта причина екскреторної анурії:

Обтурація сечових шляхів каменем

(-) обтурація сечових шляхів грудочкою гною

(-) обтурація сечових шляхів згустком крові

(-) перев'язка сечоводу єдиної нирки

(-) обтурація сечових шляхів при стискуванні їх новоутвореннями

Питання №192. На одній з нирок проведена операція. В післяопераційному періоді немає сечі в сечовому міхурі. Вид анурії:

(-) ренальна

(-) аренальна

(-) преренальна

(+) рефлекторна,

Питання № 193. Утворення водневих іонів в нирках проводиться

(-) в клубочках

В канальцях

(-) в межуточній тканині

(-) в збиральних трубочках

Питання №194. Рівень реакції сечі визначається:

(-) за вмістом аміаку

(-) за вмістом калію

(-) за вмістом водневих іонів

(-) за вмістом кислот, що титруються

За сумарним вмістом водневих іонів

Питання № 195. Клінічне значення визначення сумарного вмісту водневих іонів в сечі:

Визначення стійких змін рН сечі

(-) визначення порушень секреції водневих іонів

(-) визначення порушень виділення кислот нирками

(-) визначення порушень реабсорбці гідрокарбонатного іону

(-) визначення рівня клубочкової фільтрації титруємих

кислот

Питання №196. Стійке збільшення рН сечі свідчить про:

(-) хронічний пієлонефрит

(-) наявність мікроорганізмів в сечі

(-) наявність кальцій-фосфатних каменів

(-) наявність секреції водневих іонів

Зниження секреції водневих іонів епітеліальними клітинами нефрону

Питання №197. Стійке зниження рН сечі свідчить про:

(-) наявність уратних каменів

(-) наявність мікроорганізмів в сечі

(-) наявність каменів сечової кислоти

(-) зниження секреції водневих іонів епітеліальними клітинами нефрону

Збільшення секреції водневих іонів епітеліальними

Клітинами нефрону

Питання №198. Коливання питомої ваги сечі у здорової людини за добу:

(-) 1000-1015

(-) 1005-1020

(-) 1010-1025

(+) 1010-1030

(-) 1015-1035

Питання №199. Питома вага сечі - це:

(-) якісні зміни сечі за добу

(-) якісні зміни сечі вночі

(-) характеристика змін клубочкової фільтрації

Характеристика порушень канальцевої реабсорбції

(-) критерії оцінки концентраційної здатності нирки

Питання №200. Гіпоізостенурія - це:

Постійно знижена відносна вага сечі

(-) зниження відносної ваги сечі вдень

(-) зниження відносної ваги сечі на протязі доби

(-) збільшення відносної ваги сечі на протязі доби

(-) постійна відносна вага сечі на протязі доби

Питання № 201. Найбільш часта причина гіпоізостенуріі:

(-) гломерулонефрит

(-) туберкульоз нирок

(-) гострий пієлонефрит

Хронічний пієлонефрит з явищами ХНН

Питання №202. При гіпоізостенуріі найбільш виражено страждає в нирках:

(-) екскреція сечі

(-) канальцева секреція

(-) клубочкова фільтрація

Канальцева реабсорбція

Питання №203. Зміни кількості сечі при гіпоізостенуріі:

(-) збільшення кількості сечі вдень

(-) збільшення кількості сечі вночі

Збільшення кількості сечі на протязі доби

(-) збільшення кількості сечі при разовому сечовипусканні

Питання №204. Характер болю під час ниркової коліки:

(-) тупа

(-) гостра

(-) ниюча

(-) колюча

Приступоподібна

Питання №205. Причина ниркової коліки:

(-) травма нирки

(-) камінь нирки

(+)гострий уростаз

(-) запалення нирки

(-) хронічний уростаз

Питання №206. Локалізація болю при захворюванні нирки:

(-) в підребер'ї

(-) в пахвинній ділянці

В поперековій ділянці

(-) в надлобковій ділянці

Питання №207. Локалізація болю при захворюванні сечового міхура:

(-) в підребер'ї

(-) в промежині

(-) в пахвинній ділянці

(-) в поперековій ділянці

В надлобковій ділянці

Питання №208. Локалізація болю при захворюванні передміхурової залози:

(-) в підреберії

В промежині

(-) в пахвинній ділянці (-) в поперековій ділянці (-) в надлобковій ділянці

Питання №209. Найчастіша причина виникнення болю при патології сечового міхура:

(-) ураження слизистої сечового міхура