Правила побудови умовного позначення приладу

Стандарт встановлює два методи побудови умовних зображень: а) спрощений; б) розгорнутий.

1. При спрощеному методі прилади і засоби автоматизації, що здійснюють складні функції, наприклад, контроль, регулювання, сигналізацію, і виконані у вигляді окремих блоків, відтворюють одним умовним зображенням. При цьому первинні вимірювальні перетворювачі і всю допоміжну апаратуру не зображають.

2. При розгорнутому методі побудови кожен прилад або блок, що входить в єдиний вимірювальний, регулюючий або керуючий комплект засобів автоматизації, вказують окремим умовним зображенням.

3. Умовні зображення приладів і засобів автоматизації, які застосовують в схемах, включають графічні зображення (табл. А.1 і рис. А.2), літерні (табл. А.2) і цифрові позначення.

У верхній частині графічного зображення наносять літерні позначення вимірюваної величини і функціональної ознаки приладу, що визначає його призначення (див. табл. А.2). У нижній частині графічного зображення наносять цифрове (позиційне) позначення приладу або комплекту засобів автоматизації, необхідне для складання специфікації приладів та засобів, показаних на ФСА.

4. Порядок розташування букв (зліва направо) у літерному позначенні наступний (див. рис. А.1):

- основне позначення вимірюваної величини;

- додаткове позначення вимірюваної величини (за необхідності);

- позначення функціональної ознаки приладу.

5. При побудові зображень комплектів засобів автоматизації перша літера в позначенні кожного приладу або пристрою (окрім пристроїв ручного управління), які входять у комплект, є найменуванням вимірюваної комплектом величини.

Літерні позначення пристроїв, виконаних у вигляді окремих блоків і призначених для ручних операцій, незалежно від того, до складу якого комплекту вони входять, повинні починатися з букви Н.

6. Порядок розташування літерних позначень функціональних ознак приладу приймають із дотриманням послідовності позначень: /, R, C, S, А.

7. При побудові літерних позначень вказують не всі функціональні ознаки приладу, а лише ті, які використовують у даній схемі.

8. Літеру А застосовують для позначення функції "сигналізація" незалежно від того, чи винесена сигнальна апаратура на який-небудь щит або для сигналізації використовуються лампи, вбудовані у сам прилад.

9. Літеру S застосовують для позначення контактного пристрою приладу, що використовується тільки для вмикання, вимикання, перемикання, блокування.

При застосуванні контактного пристрою приладу для вмикання, вимикання і одночасно для сигналізації в позначенні приладу використовують обидві літери: S і А.

10. Граничні значення вимірюваних величин, за якими здійснюється, наприклад, вмикання, вимикання, блокування, сигналізація, допускається конкретизувати додаванням літер Н і L. Ці літери наносять праворуч від графічного зображення.

11. За необхідності конкретизації вимірюваної величини праворуч від графічного зображення приладу допускається вказувати найменування або символ цієї величини.

12. Підведення ліній зв’язку до приладу зображають у будь-якій точці графічного зображення (зверху, знизу, збоку).

13. Принцип побудови умовного зображення приладу наведений на рисунку А.1.

Рис. А.1. Принцип побудови умовного зображення приладу

Таблиця А.1