1. Увімкнути прилад в мережу.
2. Попередньо настроїти прилад.
3. Налагодити реограф для зняття реограми.
4. Вивести на екран реограму,
встановити необхідну чутливість каналу реографа.
5. Зняти реограму на стрічку,
розрахувати період слідування та
амплітуду певних однакових сигналів.
6. Записати висновки.
Контрольні запитання
1. Що розуміють під імпедансом біотканин?
2. В чому особливості реактивного опору
у колі змінного струму?
3. Як відрізняються між собою реограми різних судин
(артерій, артеріол, венул, вен)?
4. Яким чином здійснюється налагодження
вимірювального моста реографа?
5. Основні положення реографії.
6. Записати закон Ома для змінного струму
для біотканини.
Лабораторна робота № 7
Вивчення електронної діагностичної апаратури для реєстрації неелектричних процесів
Мета роботи: вивчити роботу датчиків для зйому неелектричних характеристик. Зняти фонокардіограму та сфігмограму і визначити їх параметри.
Обладнання: датчики, поліграф П4Ч-0,1, блоки ФК і СФ, самописець.
Теоретичні відомості
Датчиком називають пристрій, який перетворює неелектричну величину, що вимірюється чи спостерігається, в сигнал, зручний для передачі (як правило, електромагнітний сигнал). Датчики поділяються на генераторні та параметричні.
Генераторні (або активні) — це датчики, які під дією вимірювального сигналу генерують напругу або струм. Основні типи цих датчиків і явищ, на яких вони працюють: п’єзоелектричні — п’єзоелектричний ефект, термоелектричні – термоелектрика, індукційні — електромагнітна індукція, фотоелектричні — фотоефект.
Параметричні (або пасивні) — це датчики, в яких під дією вимірювальної величини змінюється деякий електричний параметр. Основні їх типи: ємнісні, індуктивні, омічні. Змінюється відповідно — ємність, індуктивність, омічний опір.
В залежності від енергії, яка є носієм інформації, датчики діляться на механічні, акустичні, температурні, оптичні та інші. Датчик характеризується функцією перетворення, тобто функціональною залежністю вихідної величини Y від вхідної Х, яка задається або аналітично Y = f(x), або графічно.
Чутливість датчика показує, якою мірою вихідна величина реагує на зміну вхідної:
. (3.7.1)
Вона, в залежності від виду датчика, виражається в (ом/мм), (мВ/К). Датчики є технічні аналоги рецепторів біологічних систем. При роботі з датчиками потрібно враховувати можливі їх недоліки:
1) температурну залежність функції перетворення;
2) нестабільність в часі функції перетворення;
3) інерційність датчика;
4) зворотню дію з боку датчика на біооб’єкт.
Фонокардіографія — метод реєстрації звукових процесів в серці. Треба пригадати, що звукове супроводження може мати турбулентна, а не ламінарна течія рідин. Реєстрація ФКГ здійснюється від стандартних точок, в яких найкраще проводиться шум (наприклад, п’яте міжребер’я по лівій середній лінії вершка серця та інші).
Перетворювачем (датчиком) звуку при ФКГ є мікрофон. Мікрофон розміщують на тілі пацієнта та кріплять спеціальними пасами та затискувачами.
Примітка: Ознайомтеся з методикою користування фонокардіографом поліграфа. На ФК знаходяться частотні канали: 35±10 Гц (Н) — низька; 70±15 Гц (С) — середня 1; 140 ± 25 Гц (С2) — середня 2; 250 ± 25 Гц (В) — висока, перемикання яких дозволяють оцінити частотний характер шумів. Запис ведуть на швидкості стрічки 25мм/с.
Блок-схема фонокардіографа.
Блок-схема сфігмографа. Д — датчик, ємнісний перетворювач (механ. коливань в низькочаст. зміни ємності С); ГВЧ – генератор високої частоти; > — підсилювач; ЧД – частотний дискримінатор; РП — реєструючий пристрій.
Сфігмографія (СФ) — метод реєстрації механічних коливань стінки артерії, які виникають при походженні пульсової хвилі. Для реєстрації механічних коливань стінок артерій використовують перетворювач (датчик) механічної енергії в електричний сигнал, який реєструють стандартним методом, тобто неелектричну величину перетворюють на електричну. Перед встановленням датчика треба пальпацією знайти точку пульсації артерії (сонної, стегнової, тощо), датчик закріпити ремінцем або на штативі.
